ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Лимар (1959) / Вірші

 Мелодія дощу
Чутно осінній акорд скрипаля!
Гама завершилась нотою «Ля»!
«Сі» вже не чутно! Мелодія плаче:
Дощ скаженіє, упевнений мачо!
Декілька днів неймовірної туги:
Боляче стало землі від напруги.
Влада його непомірно жорстока:
Ллє, не моргаючи навіть і оком.

Чутно осінній акорд скрипаля!
Тільки надміру залиті поля.
Думи згущаються, линуть невпинно:
Треба чекати погожої днини!
Настрій всілякий присутній в природі:
Досить сльозами вмиватися, годі!
Термін дощу – вгамуватись до ранку!
Сонце чекаємо все ж на світанку!

06.10.2019


© Copyright: Виктория 75, 2019
Свидетельство о публикации №119100604616

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-10-06 13:45:56
Переглядів сторінки твору 2255
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.954 / 4.5  (4.624 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.577 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 17:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-10-06 14:01:19 ]
Наче у м. Дніпрі побував. Там, кажуть, конкретно лило і не вщухало.
Зрима картина, енергетика відчутна.
Не можу втриматися, щоб не зауважити збіг приголосних у словосполученні "шедевр скрипаля".
Водночас поки що не маю кращих пропозицій.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-06 20:25:19 ]
Дякую, Юрію, за відгук та аналіз твору.
Якщо з'являться кращі пропозиції, буду вдячна.
З повагою до Вас.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-10-06 21:07:43 ]
Мені тільки зараз спала на думку "фуга".
Пісня і скрипаль якісь несумісні. Бракує виконавців. Що з того скрипаля? Він рота не може відкрити, бо тримає інструмент. Яка може бути пісня?
Я чекаю на наступні осяяння. Може, знайдеться заміна і шедевру.
Дякую за терпимість.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-10-06 21:23:45 ]
Нам досить часто не вистачає сміливості, якою володіють початківці та майстри.

Мені здається, що рядок "фуга осіння веде скрипаля" був би непоганим. Інша справа, що потім робити з продовженням. Але у Вас непоганий рядок про гаму, що скінчилася нотою "ля".

Поки що таке.
Вибачте мені, можливо, зайві та нецікаві поради та роздуми.
Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-07 19:32:36 ]
Ні! Що Ви, шановний Юрію, я Вам щиро вдячна за поради!
Останнє рішення, звичайно, приймати автору, але такий діалог дає змогу шліфувати свої твори, прислухаючись, робити певні висновки та поправки.
З теплом та найкращими побажаннями до Вас.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-10-08 08:19:48 ]
Цікавий вірш. Спочатку думаєш, що про природу, а після виринає політика! Переплетіння двох стихій! Настрій сьогодення і надія на краще!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-10-08 13:08:50 ]
Цікава мелодія...)
Але є в тексті кілька "фальшивих ноток", які негайно треба виправити:
Бідна земля потерпає напруги.

потерпати - можна просто, можна ВІД чогось або НАД чимось

потерпає напруги - це стилістична неоковирність

потребує напруги - так, але потерпає ВІД напруги.

і ще

Струни зірвались у мокре рілля.

рілля - іменник жін.роду, тож може бути лише в мокру ріллю (і тільки так), а у Вас у тексті це слово чогось серед.роду.
Чому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2019-10-08 17:21:15 ]
Щиро Вам вдячна, Любове, за детальний аналіз вірша.
Згодна цілковито, бо українською мені складніше писати, ніж російською, так склалося. Інколи роблю стилістичні та й інші помилки, сама це відчуваю,тому зараз спробувала виправити, як змогла.Згодом ще раз подумаю, як краще.
Дуже ціную такі конструктивні поради.
Дякую.
З найкращими побажаннями до Вас.