Автори /
Наталія Шовкун Лія (1997)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Вокзали
•
Крихка плоть
•
Птахи відлетіли у вирій
•
*
•
по той бік фронту
•
Літній вечір
•
Одні, другі
•
Про сокровенне не кричать
•
Ностальгія за школою
•
Зливою слів
•
Танець у нічному переході
•
У чім моя вина...
•
а хто для тебе Жінка?
•
Скажи мені ти тіло чи Душа?
•
Я щиро помолюся твоєму Богу
•
Остання літня ніч
•
Чуєш, Мамо, не обрізай мені крила...
•
Грішник
•
Розмова з вітром
•
Повір
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Вокзали, вокзали, вокзали...
Ви так непривітно мене зустрічали,
Ви так непривітно мене зустрічали,
Наша плоть така крихка,
сталеві нерви, але скляні серця.
сталеві нерви, але скляні серця.
Самотня постать у картатому пальто,
був найголовнішим, а зараз Ви - ніхто.
був найголовнішим, а зараз Ви - ніхто.
У вільнім полі я у мрії порина
й долоні мої пестить м"якенька ковила.
й долоні мої пестить м"якенька ковила.
Якби ти знав, як довго вона тебе чекала,
не так давно наснився сон - біду передчувала.
не так давно наснився сон - біду передчувала.
На золотому тлі стиглого колосся
у блакиті неба пухка хмарочка пливе.
у блакиті неба пухка хмарочка пливе.
Всього відразу у людині не помітиш,
бо деяким чеснотам необхіден час.
бо деяким чеснотам необхіден час.
про сокровенне не кричать,
його найдійно від чужого ока зберігають.
його найдійно від чужого ока зберігають.
Серпневий смуток падає на плечі,
скоро перший дзвонитк продзвенить малечі.
скоро перший дзвонитк продзвенить малечі.
Навколо стіни та зруйновані мости,
моя рука не пише вже палкі листи.
моя рука не пише вже палкі листи.
Під струни ніжності в нічному переході,
я віддалась музиці та його спокійній вроді.
я віддалась музиці та його спокійній вроді.
Я винна знов, тоді у чім моя вина?
бо ти течеш в мені, немов ріка вина.
бо ти течеш в мені, немов ріка вина.
А хто для Тебе Жінка :
Богиня, що зійшла з небес
Богиня, що зійшла з небес
Скажи мені ти тіло чи душа,
Якщо ти тіло, то яка твоя ціна?
Якщо ти тіло, то яка твоя ціна?
Я щиро помолюся твоєму Богу
Нехай він забере наш неспокій і тривогу.
Нехай він забере наш неспокій і тривогу.
Широкий шлях збігає у тоненьку стрічку,
Він полюбив життя в останню літню нічку.
Він полюбив життя в останню літню нічку.
Чуєш, мамо, не обрізай мені крила
Я маю іти, на моїм кораблі вже напнуті вітрила.
Я маю іти, на моїм кораблі вже напнуті вітрила.
Грішнику, ти вкрав у жінки посмішку
І враз у цілому світі наступила пітьма.
І враз у цілому світі наступила пітьма.
О вітре мій, ти як і я живеш в моменті,
Ти сам звучиш – нема в тобі потреби в диригенті.
Ти сам звучиш – нема в тобі потреби в диригенті.
Повір, життя не ділиться на "До" і "Після",
Ти сам вбиваєш в плинність часу вістря.
Ти сам вбиваєш в плинність часу вістря.