Автори /
Ольга Прохорчук (1988)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
Рожеві наплічники
•
***
•
Кастинг
•
***
•
***
•
Принцеса
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
На захист „справжнього” президента
•
Любі друзі зі старої кАманди Анни Ахмєтової рятують країну
•
Розстріляні колоски
•
Stars fell on Alabama
•
***
•
Game Over - Hangover
•
***
•
Insomnia
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Присвята Джонні Деппу, який не мав щастя зі мною зустрітися, і тому закохався у Ванессу Параді
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Коли запали наші зітруться у пил
І обійми ослабнуть, неначе броня,
І обійми ослабнуть, неначе броня,
Дівчинко в джинсах потертих, з рожевим наплічником,
Тепла кофтинка з широких ангорових смуг,
Тепла кофтинка з широких ангорових смуг,
Щоразу ішла на зустріч
З новим почуттям й паролем
З новим почуттям й паролем
Добрий день! Не соромтесь. Ви, певно, прийшли на кастинг?
Зацікавились світом трендсеттерів і кутюр’є?
Зацікавились світом трендсеттерів і кутюр’є?
Ми ховали відчай у долоні
І лили цілунки, мов отрути.
І лили цілунки, мов отрути.
Цілий вечір – цикади й цитати.
Сонце нам полірує пороги.
Сонце нам полірує пороги.
Маєш все, про що мріяла ще з дитинства,
Королівське життя без турбот і без панік.
Королівське життя без турбот і без панік.
Насолоджуйся. Ми вже не встигнем натиснуть на гальма.
Ні, мене не цікавлять майбутні твої чи колишні.
Ні, мене не цікавлять майбутні твої чи колишні.
А трималась я, звісно, таки молодцем:
Не схибила ані в розмові, ні в статусі,
Не схибила ані в розмові, ні в статусі,
А могла би я так і не вийти до твого берега,
Традиційно півранку кидати свої grands battements,
Традиційно півранку кидати свої grands battements,
Просто дихати і мовчати,
Ловити сонце, світанки, бризки,
Ловити сонце, світанки, бризки,
Знаєш, а добре, що ти подзвонив,
Я ж тебе теж – пам’ятаєш? – любила.
Я ж тебе теж – пам’ятаєш? – любила.
Розійшлися шляхи й інтереси.
Ми ніяк не поділим це місто.
Ми ніяк не поділим це місто.
Нам оранжеве повітря
Лащиться до ніг.
Лащиться до ніг.
Є люди, яких утратити
Так легко, неначе розум.
Так легко, неначе розум.
На захист „справжнього” президента
Якщо залишають сили,
Ти Бога не згадуй всує,
Ти Бога не згадуй всує,
Пам’ятаєш, Вкраїно, той дивний смак голодомору?
Пам’ятаєш опухлий і напівпритомний жах?
Пам’ятаєш опухлий і напівпритомний жах?
We lived our little drama, we kissed in the field of white,
And stars fell on Alabama that night
And stars fell on Alabama that night
Моє кохання з ніжним егоїстом
Дає про себе знати привселюдно:
Дає про себе знати привселюдно:
Осінній день березами почавсь.
Ліна Костенко
Ліна Костенко
Я давно здогадалась: насправді тебе звать Жуаном.
Ти так само, як я, любиш власну робити погоду.
Ти так само, як я, любиш власну робити погоду.
Все, що в мене тут є – це безсоння і це вікно,
О такій порі ранку безсоння цілком надійне.
О такій порі ранку безсоння цілком надійне.
Ми гуляєм удвох і збираєм кленові листки,
Наполегливо роблячи вигляд, що це важливо.
Наполегливо роблячи вигляд, що це важливо.
Хочу вийти під дощ й малювати себе акварелями,
Акуратно тримаючи пензля рукою лівою.
Акуратно тримаючи пензля рукою лівою.
Я прошу перестань. Я не хочу ніякої драми.
Усі драми скінчились ще рік або й два тому.
Усі драми скінчились ще рік або й два тому.
Ти дзвониш мені й починаєш з затактів.
Недоспана ніч. Твої фрази задимлені.
Недоспана ніч. Твої фрази задимлені.
Який прекрасний Джонні... з будуна!
Розпатланий, з червоними очима,
Розпатланий, з червоними очима,
Вона просто пішла, не сказавши, як жити далі,
Залишивши тебе із собою один-на-один,
Залишивши тебе із собою один-на-один,
І знову ти хапатимеш в обійми
І в тіло загортатимеш своє
І в тіло загортатимеш своє
Спинись! Що ти робиш? Я зараз... я зараз зомлію!
Чому я не можу втекти від очей твоїх blue’зу?
Чому я не можу втекти від очей твоїх blue’зу?
Сьогоднішній день так лагідно пахне сонцем.
Я знаю напевно, що літо було десь отут.
Я знаю напевно, що літо було десь отут.
Ця осінь красива. Їй трошечки більше за тридцять.
У неї завжди бездоганні взуття й макіяж.
У неї завжди бездоганні взуття й макіяж.
Стало сумно без тебе... Без тебе так стало сумно...
Літній день розридався раптово-осіннім дощем.
Літній день розридався раптово-осіннім дощем.
Я на лінії фронту. Тут сенсу немає тікати:
Я причина війни, мене можна завжди знайти.
Я причина війни, мене можна завжди знайти.
З кожним днем усе важче і важче з тобою прощатись.
З кожним днем усе вищим і вищим стає поріг.
З кожним днем усе вищим і вищим стає поріг.
Мої щоки сьогодні знову цілує сніг,
Захололі чуття перетворюють небо в оману.
Захололі чуття перетворюють небо в оману.