ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2023.12.01 08:31
Розійшлася, негодо, розпатланою завірюхою.
Наскладала повсюди заметів, тужила в жалобі.
І всю ніч у безсонні твої побивання я слухала,
Й обіймала у думці солдата в зимовім окопі.

Підніми мене з вітром, здійми білокрилою птахою,
Я полину туди, де на

Олена Побийголод
2023.12.01 08:09
Із Данила Хармса

Ви знаєте? Ви знаєте?
Ви знаєте? Ви знаєте?
Ну, звичайно, знаєте!
Певна річ, що знаєте!
Безсумнівно, безперечно,
безумовно, знаєте!

Козак Дума
2023.12.01 07:34
Зимове море,
лише далина…


Віктор Кучерук
2023.12.01 05:29
Чорна хмара затулила
Сонечко від нас, -
І вдалася в тугу мила
В неспокійний час.
Засмутила бідолашна
Серденько своє,
І мені за нього страшно
Повсякдень стає.

Юлія Щербатюк
2023.12.01 01:11
Чому тепер такі сумні
Передзимові сиві ранки?
Здається, що потоку днів
Я не учасниця, а бранка.

Не посміхаються мені,
Ні сонце, що тепер підранок,
Ні ці короткі вихідні,

Іван Потьомкін
2023.11.30 22:39
Рік ходила, два ходила, да усе намарне.
Той так смалить самосад, що аж квіти в’януть.
Той марусин поясок знає тільки в чарці.
Той не слухає нікого. Той щодня у сварці.
Той незграбний. Той малий. А той голомозий...
Як дівчата заміж йдуть – второпать н

Євген Федчук
2023.11.30 20:12
Сидять діди під плотом та згадують минуле,
Розказують молодшим, доки ще не забули,
Як були молодими, як весело гуляли,
Як то було Андрія святого відзначали.
Карпо старий жалівся: - Минулося, одначе,
Здрібнів народ, не те, що в часи було козачі!
Не в

Козак Дума
2023.11.30 18:00
Усе минає,
вічний – лише час.

Володимир Каразуб
2023.11.30 11:58
Хіба потрібна квіткова крамниця тобі,
Щоб упевнитись в красі троянд?
Кажу тобі,
Я стою за твоєю спиною, заки ти доглядаєш свій сад,
Заки ти перебігаєш з картини смутку
В розпростерті картини життя
Я знаходжу тебе в сухозлотім осонні
По затертих,

Юрій Гундарєв
2023.11.30 11:50
Картини Анатолія Криволапа - справді магнетичні.
Від них важко відірвати погляд. Небо, сонце, коні, хати,
озера ніби запрошують вас до духовного всесвіту.
Домінують два кольори: червоний - колір пристрасті
й фіолетовий - духу. Так, це фарби заходу

Світлана Бур
2023.11.30 11:40
Як Ви в мою посміли душу зазирнути?
Тривожити всі закутки її вві сні.
По суті розумію, що паром Ваш вутлий,
Він плистиме рікою тільки навесні.

Як Ви в мою посміли зазирнути душу?
І залишитись спомином палким свічі.
Забути б мені все. Я потушити му

Наталія Кравченко
2023.11.30 11:18
За хмарами сховався Місяць і там біліє, Біліє небо парним молоком над містом Мережійні краї хмар тонше ниток розквітають сатину В окрузі стоїть тиша, дзвенить у вухах на тихій ноті. Все ще середина лютого, а на дахах сніг лежить, не тоне. І спить під

Козак Дума
2023.11.30 11:07
Е, ні! Роки таки не опанча
і їх уже не скинути з плеча…
Хоч досвід за плечима не носити,
та ноша усе більше докуча!.

Тетяна Левицька
2023.11.30 11:06
Впивалася блаженством кілька днів,
а потім поверталася додому,
щоб слухати мелодії птахів,
казки читати Фікусу старому.
Вигулювала тугу у саду,
нанизувала сни на нитку ночі,
від себе гнала — сумнівів сльоту,
коли лякали думи-поторочі,

Леся Горова
2023.11.30 08:57
А сни мої, як завжди, поторочами
За третіми півнями розсипаються,
Тікають в ранок полем потолоченим
Озимої мороженої парості.

Про що мені шептали в ніч безмісячну?
Питали хитро- а запам'ятаю чи?
Собі дорогу за туманом мітячи,

Микола Соболь
2023.11.30 07:08
Не люблю робити якісь преамбули до віршів, але тут випадок трохи інший, тому:
Якщо чесно я вже зрадів, на коротку мить залося, до хлопа (гундяя Юри) щось дійшло, а нніть, помилився!
Юрко тупе, як і все, що стосується зросійщеності і росіянизму, т
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ігор Білецький Академік
2023.11.24

Дмитро Крейда
2023.11.10

Галина Шибко
2023.11.06

Олександр БУЙ
2023.11.01

Мамутова Кістка
2023.10.26

Сніг Теплий
2023.10.19

Данило Фарба
2023.10.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Прохорчук (1988) / Вірші

 ***
З кожним днем усе важче і важче з тобою прощатись.
З кожним днем усе вищим і вищим стає поріг.
Мої нерви обтягує туго, неначе латекс,
Усвідомлення того, що все, що роблю я, - гріх.

Ти мені на прощання встромляєш погляд у спину,
Я до тебе вертаюсь уривками власних сліз.
Ти клянеш знов того, хто краде мене половину,
І маршрутки моєї гальмуючий скрип коліс.

Наша зустріч урвалась неприйнятими дзвінками.
Моє енне "пробач" було сказане вкотре дарма.
Я угадую пульс твоїх губ своїми губами.
Моє серце не б'ється: у мене його нема.




Найвища оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Юлія Овчаренко 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-11 15:43:41
Переглядів сторінки твору 3727
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.775 / 5.42  (4.750 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.806 / 5.5  (4.647 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2015.11.24 16:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 19:45:43 ]
Красиво. Хоча в кількох рядках ритм трішки напружений - ніби не вистачає одного складу. Якби не третій рядок останньої строфи, сказала б, що це правило "третьої чверті", а так трохи "ламається повернення до норми". Втім, може мені здалось, бо я неправильно прочитала?:)
У першій строфі вдало використані повтори. Особливо яскраві останні рядки першої і останньої строфи. Оригінальна рима прощатись-латекс.
Вітаю із красивим, вдалим віршем:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 20:00:40 ]
Вірш надзвичайно гарний і щирий!
А такий вираз (Я угадую пульс твоїх губ своїми губами..) - просто знахідка! Отримав величезне задоволення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-12 16:24:07 ]
Так трагічно...
Та в поезії завжди має бути "надрив", тоді це цікаво.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 14:36:24 ]
Маленьке побажання. Над цим віршем ще треба дуже багато працювати. Він надто недороблений і Ната Вірлена абсолютно права, що ритм заважає. І не тільки ритм чи розмір... "що все, що" - невдало. "було сказане " - невдало. Прикро, що редакція не звертає уваги на це. Доопрацюйте для себе, поезія - це праця, важка і довга. Не пів години. Щиро, успіхів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-13 15:03:32 ]
Пане Олесю, ви всіх прекрасних і довершених спеціально лякаєте? Я це відчуваю. :)
Давайте зосередимося на приємному в поезії. :)

Юрій Кондратюк, звичайно, правий - " в поезії завжди має бути "надрив", тоді це цікаво." І у вірші пані Ольги це відчувається. Можливо вірш формально, пане Олесю, і трохи недороблений, вірніше не доведений до повної прозорості і краси авторського бачення, але ритм не заважає.
Ритм, друзі, ніколи не заважає.
Прислухайтесь до свого серця, до подиху - коли вони збиваються з ритму, це починає серйозно заважати. І гра ритму, безумовно, повинна бути оправдана тими почуттями, які відтворюються - як із серцем, і з подихом. Єдиний мікро-недолік вірша, як я вважаю, це щільність образів і символів, звичне бажання молодого автора сказати дуже багато. Але це все, насправді, непоганий початок.
Це все - стосовно фрази Юрія Кондратюка про "надрив".
Але існує, я думаю, продовження цієї думки, продовження, яке виводить поезію за рамки поезії "для когось".
Отже, "в поезії завжди має бути "надрив", тоді це цікаво, допоки твоя поезія не починає наслідувати час, вивершуючи твою самотність до рівня Творця, тоді це – Геніально, хоча й не так цікаво.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-23 01:01:51 ]
гарнй вірш. Тільки я його читаю без першої строфи... зайва. (от нахабна читачка:))

кінцівка прекрасна. серце не б"ється: у мене його нема...

Цікава у Вас поезія, Ольго