ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Прохорчук (1988) / Вірші

 ***
З кожним днем усе важче і важче з тобою прощатись.
З кожним днем усе вищим і вищим стає поріг.
Мої нерви обтягує туго, неначе латекс,
Усвідомлення того, що все, що роблю я, - гріх.

Ти мені на прощання встромляєш погляд у спину,
Я до тебе вертаюсь уривками власних сліз.
Ти клянеш знов того, хто краде мене половину,
І маршрутки моєї гальмуючий скрип коліс.

Наша зустріч урвалась неприйнятими дзвінками.
Моє енне "пробач" було сказане вкотре дарма.
Я угадую пульс твоїх губ своїми губами.
Моє серце не б'ється: у мене його нема.




Найвища оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Юлія Овчаренко 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-11 15:43:41
Переглядів сторінки твору 3890
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.775 / 5.42  (4.750 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.806 / 5.5  (4.647 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2015.11.24 16:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 19:45:43 ]
Красиво. Хоча в кількох рядках ритм трішки напружений - ніби не вистачає одного складу. Якби не третій рядок останньої строфи, сказала б, що це правило "третьої чверті", а так трохи "ламається повернення до норми". Втім, може мені здалось, бо я неправильно прочитала?:)
У першій строфі вдало використані повтори. Особливо яскраві останні рядки першої і останньої строфи. Оригінальна рима прощатись-латекс.
Вітаю із красивим, вдалим віршем:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-11 20:00:40 ]
Вірш надзвичайно гарний і щирий!
А такий вираз (Я угадую пульс твоїх губ своїми губами..) - просто знахідка! Отримав величезне задоволення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-12 16:24:07 ]
Так трагічно...
Та в поезії завжди має бути "надрив", тоді це цікаво.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 14:36:24 ]
Маленьке побажання. Над цим віршем ще треба дуже багато працювати. Він надто недороблений і Ната Вірлена абсолютно права, що ритм заважає. І не тільки ритм чи розмір... "що все, що" - невдало. "було сказане " - невдало. Прикро, що редакція не звертає уваги на це. Доопрацюйте для себе, поезія - це праця, важка і довга. Не пів години. Щиро, успіхів


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-13 15:03:32 ]
Пане Олесю, ви всіх прекрасних і довершених спеціально лякаєте? Я це відчуваю. :)
Давайте зосередимося на приємному в поезії. :)

Юрій Кондратюк, звичайно, правий - " в поезії завжди має бути "надрив", тоді це цікаво." І у вірші пані Ольги це відчувається. Можливо вірш формально, пане Олесю, і трохи недороблений, вірніше не доведений до повної прозорості і краси авторського бачення, але ритм не заважає.
Ритм, друзі, ніколи не заважає.
Прислухайтесь до свого серця, до подиху - коли вони збиваються з ритму, це починає серйозно заважати. І гра ритму, безумовно, повинна бути оправдана тими почуттями, які відтворюються - як із серцем, і з подихом. Єдиний мікро-недолік вірша, як я вважаю, це щільність образів і символів, звичне бажання молодого автора сказати дуже багато. Але це все, насправді, непоганий початок.
Це все - стосовно фрази Юрія Кондратюка про "надрив".
Але існує, я думаю, продовження цієї думки, продовження, яке виводить поезію за рамки поезії "для когось".
Отже, "в поезії завжди має бути "надрив", тоді це цікаво, допоки твоя поезія не починає наслідувати час, вивершуючи твою самотність до рівня Творця, тоді це – Геніально, хоча й не так цікаво.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-23 01:01:51 ]
гарнй вірш. Тільки я його читаю без першої строфи... зайва. (от нахабна читачка:))

кінцівка прекрасна. серце не б"ється: у мене його нема...

Цікава у Вас поезія, Ольго