Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Євген Чорний (1984)

Рубрики


Інша поезія

  1. Слівце-райце (9)
    Усе намріяне збулось, та мало трапилось із того.

    9.01.20
    Змагався, поки не всрався, а як всрався, то вже і не намагався

    10.01.20
    Поки (за стіл) всідались – сміялись, коли придивились – зажурились.
    Поки в крісло отамана всідались – весело сміялись, коли придивились – усі зажурились.
    Усе це було і задовго до..
    Усе не так і все якось не з тими..
    Усе якось не так і все - не з тими..

    Поснимали все маски – пришла пора, как в сказке.
    Для кожної людини своя є хворостина.
    Дай Біг, щоб наші бажання були для них, як сподівання.
    Сам(о) мудрує, а інших турбує.
    Сам ще мудрує, а інших вже турбує.
    Для доброї людини гарні усі причини.
    Не чекали ви на нас, та припхалися ми до вас.

    13.01.20
    Хай усе зробиться, що мені подобається.
    Хай усе зробиться, що нам подобається та ще більше зродиться.

    15.01.20
    Судьба бессовестная сука (с), а жизнь безжалостная тварь
    Когда судьба бессовестная сука(с), тогда и жизнь безжалостная тварь.
    Сперечається - поки пручається, а як вгомонилося – вважай, зголосилося.
    Якщо пручається – значить, сперечається.

    20.01.20
    Робили як краще, вийшло пропаще.
    Робили як краще, звелось на нінащо.

    22.01.20
    Із цього всього не осягнули ми нічого.
    Оце було єдине, що і могла зробить людина.

    28.01.12
    Бувайте здорові, багаті, щасливі, а ще для коханих були щоб красиві.
    Бувайте здорові, багаті, щасливі, для любочок завжди були ще красиві.

    30.01.20
    Звідки лихо те взялося - проте так вже повелося.
    Так вже повелося, хоч ніхто не знає звідки лихо те взялося.
    Таке сталося, що не склалося, а так (хоч і) сподівалося..
    Не склалося, а так сподівалося..
    На одне сподівалися, сповідалися - та інше сталося.

    6.02.20
    І Богу чинить службу, і з лихварями водить дружбу.
    Чинить Божу службу, а з лихварями водить дружбу.

    19.02.20
    Життя незаймане для здобуття.
    Народ не переймається, своїми справами займається.
    Зачем же водку понапрасну мучить, когда нам не о чем поговорить.

    20.02.20
    Хамил как мог, но нахамить во всем сполна не получилось

    24.02.20
    Настала кепська днина, зустрілася лиха людина.
    Горе насилається, лихо насувається.. дурнею називається.

    4.03.20
    Зробив усе, що міг, та себе не переміг. (12.02.19)
    Як не має тями, то і грається такими речами.
    Хто не має тями, той грається такими речами.
    Не все в житті трапляється, що в світі відбувається.

    6.03.20
    Така причина - не правильне це, бо вторинне.
    Коли дурне, то все не так, бо і саме не знає як.
    Мечты сбываются, мечты сбиваются. .

    21.04.20
    Як хочеться вірити у дива - кому від того біда?

    5.06.20
    Думав, думав – не додумав, передумав – як й надумав.

    10.06.20
    Де паскудство, з того і сором людства: коли неподобство чуже, а сором облягає тебе.

    24.06.20
    Носила сила, носила, та несила підкосила.
    Лиха сила його носила, та несила ноги підкосила.

    7.07.20
    Чи то усе лише здається, чи Біг над нами так сміється? (до 12.2017)

    12.07.20
    Кожне речення правду нести приречено.
    Речення правду нести приречені.
    Ми приречені правду нести у кожному реченні.

    16.07.20
    Чого собі не вистачає, іншим не вибачає.
    Як когось спитаю ся, наче спотикаюся.
    Багато слів, та обмаль знань.

    21.07.20
    Може допоможе, дай Боже.
    Може, це лихо нам і допоможе, дай Боже.

    22.07.20
    До горя мало тоді герою цьому перепало.
    До горя мало перепало – з того й поводиться зухвало.
    Що зробиться в кінці кінців, те й збулось на початку всіх початків.
    Що буде у кінці кінців, було вже на початку всіх початків.

    6.08.20
    Якось вас дофігенькі, як у тої неньки, що бере із жменьки.

    17.08.20
    Чим далі – тим гірше, чим гірше – тим ближче.

    25.08.20
    Единственное, что удивляет, что ничего уже не удивляет.
    Єдине, що іще дивує, що вже нічого не дивує.
    Єдине, чим життя іще дивує, що вже нічого не дивує.

    27.08.20
    Взагалі-то літо, а дощ - як крізь сито.
    Завжди чогось іще не вистача від Бігу.. зимою – сонця, влітку – снігу.

    30.08.20
    Як же набридла оця стара конидла.

    2.09.20
    Не забарився, не загубився, на диво дивовижне подивився, ледь не вдавився.
    Хтиве та мстиве. . Чуже забулося, своє минулося.
    Якщо поглянути зненацька – життя таке дивацьке.
    Чужою глупотою задурився, з того і зажурився.
    Кохання змарудив – життя спаскудив.
    Якщо кохання дні, як листя восени, почали облітати - на стане сили позбирати.

    7.09.20
    Ніхто нікого не примушує, лише один іншого придушує.

    9.09.20
    Хоч і верзне дурне, аби тішилось саме – оце головне.
    Верне дурне та тішиться саме.
    Хай тобі насниться гарна молодиця.

    16.09.20
    У кожного боса має бути своя кнопка -соса.
    Багато років, та мало кроків.
    Багато кроків, хоч мало років.

    17.09.20
    Ніщо біди не провіщало, та ось явилося (приперлося) віщало.
    Оце вістило нам сповістило.. розправивши неначе крила, оголосило..
    Яка б не була ти красуня – життя і це усуне.
    Якою б не була ота дівиця, з лиця води все ж не напиться.

    18.09.20
    Переробляли весло на коромисло, та вийшло дишло.
    Така зараза: кожного разу доводить до екстазу.
    Зродились ми недоброї години.. хоча година доброю ніколи й не була.

    19.09.20
    Хто нас душить - той нас рушить.

    20.09.20
    Какие люди есть.. и их таких не счесть..
    Гарні новини у доброї людини.
    У доброї людини завжди гарні новини.

    2.10.20
    Наче у вуха слуха, а в голові своя муха весь час дмуха.

    4.10.20
    Ходить дурненький шляхами сліпеньких, та ще й жаліється, що бідненький.
    Ходи собі дурненький дорогами сліпеньких.
    Ходи собі дурненький дорогами бідненьких.
    Кожна дівиця різниця, як і ті дзвіниці.
    Дівиці, як дзвіниці,- мають різницю.
    Як ті дзвіниці, кожна дівиця різниця.

    7.10.20
    Найкраще знати, найліпше шукати.
    І сам не ходить, і іншим не годить.

    12.10.20
    Якщо паркана не побудував, вважай - життя змарнував.
    22.10.20
    Шукав згоду, та наробив шкоду.

    6.12.20
    І себе не дбає, і іншим заважає.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Слівце-райце (7)
    2.01.19
    Чи всі дурні, чи дурні ми.. чи нами дурні клопотались.

    9.01.19
    Як головою ми поїхали, то далеченько і приїхали.
    Головою поїхав – далеченько заїхав.
    Головою поїхав, то далеченько не заїхав.

    10.01.19
    В часи цікаві випало нам жити, цікаві речі в реченнях спожити.
    В часи цікаві випало нам жити – таку дурню в собі переварити.


    18.01.19
    Як уявляється – ніхто ні в чому не покається.
    Тендітна жіночка з розумним бюстом..

    23.01.19
    Нащо ото гадати, як би воно було, аби інші батько та мати..
    Від інших чеснот вимагає, яких сам не має.
    Чеснот від інших легше вимагати, ніж у собі їх мати.

    25.01.19
    Хер знает почему жизнь превращается в херню.

    05.02.19
    Казати «сознаніє разумно» - образливо і сумно.
    Се зна ниє, коли розум животіє.
    Кажи розумне, яке не сумне.
    Какая низость эта ваша романтическая близость..
    Цікава Ява у людській уяві.. аби ще б знали Праву.
    Необмежене збентеження породжує застереження.
    Його цікавить картина світу, та світу цьому не цікава його картина.
    Якщо в полоні - спочивай в полоні, якщо на волі - спочивай у волі , якщо у Бігу - тоді вже бігай.
    Не з тими зустрічався, не з тими сперечався.. не жив, а обісрався.
    Як Праву йдеш шукати, не бійся ні Батька, ні Мати.
    Оця логічна неоднозначність заплутує й тривожить.. думки породжує непевні та невчасно.

    6.02.19
    Дурня краще не рятувати, а із життя втрачати.
    Краще дурня не рятувати, а з власного життя прибрати (видаляти).

    12.02.19
    Не забутьте придбати квитка за проїзд сьогодні на планеті Земля.
    Зробив усе, що тільки міг, але себе не переміг. (4.03.20)
    Робить усе, що тільки може, та себе ніяк не переможе.
    Не твоя дорога, як зустрілася пересторога.
    З усього того, що з тобою в згоді, лаштуй свою дорогу.
    В усі шпарини залізає – для чого й сам не знає.

    13.02.19
    Тому що життя минуще..
    Таке невсидюче
    На все вопросы ответят вам единоросы, пиндосы и матросы..
    Херня херовая херовым хером херит хер херовый..
    З мухи зробити слона не вдалося, зробимо з мухи котлети.

    14.02.19
    В тяжку годину не кидають свою родину, не покидають і країну.

    15.02.19
    Дивним чином усе розумів він місцем причинним.
    Дивним чином вони все розуміли лиш місцем причинним.
    Якщо вдивитися у світ чудовий цей – від подиву не відвести очей.

    20.02.19
    І таке буває: без жодної причини, дивним чином постає (вироста) дурачина.
    Скажені собаки, гидотна бридота не можна довірить ніяку роботу.
    Бридотна гидота не краще, ніж гидотна бридота.

    21.02.19
    Спокійно жити нам не судилось.. В епоху змін ми народились, в епоху змін ми й помремо.

    25.02.19
    Не має тями, як закохався до безтями.

    27.02.19
    Із ладом такого ґатунку не діждемося порятунку.
    З думками такого ґатунку не знайдемо порятунку.

    1.03.19
    Народне стоголосся завжди вищить: нічого не вдалося.

    12.03.19
    Можливо, сказано не чемно, але нікчема й думає нікчемне .
    В нікчемності і мислиться нікчемне.
    Хто приходить пізніше – має право піти раніше.
    Настільки обридло, що зовсім не стидно.
    Саме не розуміє, куди пхається, а все за правду змагається.
    Открыла пасть, но пасть не может..

    13.03.19
    Наші намагання – за життя змагання.
    Прихопила нас лиха сила: і потаскала, і поносила..
    Воно могло би бути краще, але хай буде вже, як є.
    Не дочекатись від такого ні доброго слова, ні злого.

    22.03.19
    Що личить (можна) Йо-бику – не личить (можна) Бобику.

    Майбутнє набирає обриси чудові. . Це ще не п'ятниця, але вже й не четверг.
    Мені здавалося, здається. .. та знов здали не в тую масть, потрапило не в тую пасть (така напасть).
    Мені здавалося - здається.. але здали таки не в масть.. Навіщо доля так сміється -така напасть.
    Quod licet Iovi, non licet bovi. Що личить Йо-бику – не личить Бобику.
    Не бери чужі речі на власні плечі.
    Людина божа, може, до чогось і гожа.
    Так роботи злякався, аж до дому подався.

    25.03.19
    Не до Лугу, не до Січі – не спроможне злізти з пічці.
    Не до Лугу, не до Січі – не розлучиться із піччю.
    Не до Лугу, не для Січі – все не може злізти з піччі.
    Такому казати треба у вічі: не до Лугу ти, не для Січі.
    Хоч у березні, хоч у січні - не до Лугу такий, не для Січі.
    Перемогли усіх, кого могли, то й лежимо, задравши ноги догори.
    Перемогли усіх, кого могли, то й полягали - ноги догори.
    Готовий ходити, узувши і гарбузи, аби було по нозі.
    Як добра молодичка, то й буде гарна нічка.
    Думав: славна молодичка, буде гарна нічка, а вона як дичка.
    Лежить, не зрозуміти від чого, та потерпає (страждає), чи то від болі, чи то від долі.
    Чи то билися на смерть, чи то смерть нас побила?
    Поговорити, пиво попити.. може, горілки зужити.

    26.03.19
    Якщо дурнею перейматися, не буде часу справами займатися.
    Чекає нас чудове майбуття.. якщо не загубимо (якщо збережемо) власне (своє) життя.
    Де ж тебе, моя мила, лиха сила носила?
    Скажи мені, моя мила, де ж тебе носила лиха сила, чого на землю не вронила, чому, як траву, не скосила та пилом не прибила?
    Ще (вже) під себе ходить, а вже (ще) у другий тур проходить.
    Хоч і бали були прохідні, а для життя - негідні.

    27.03.19
    Чи треба нам ота байда, чи з тій байди отримаєм наснагу.

    29.03.19
    Слова красиві, та дії зрадливі.
    Слова сильні, та дії невірні.
    Якщо дії не зрілі – шукай у словах сили.
    Слова вірні, та справи спірні (не гідні).
    Слова вірні, та справи не мирні.
    З цього питання кричи хоч до хрипоти, та нам до розуміння не дійти.
    Делали как попало, туда оно и попало.

    30.03.19
    Дай Боже усе гоже, щоб нам було добре-розумне і їм не сумне. (22.07.19)

    31.03.19
    Исполнив свой гражданский долг, он на диван опять возлёг.
    Он долг супружеский с гражданским долгом перепутал.. и всех запутал.
    Прийдя на выборы и увидав комиссий членов в стулах, он долг супружеский с гражданским долгом перепутал.
    На выборах исполнив долг, не мог никак понять он толк – супружеский или гражданский был тот долг.
    Кожний дурень має свою точку збурень (власну точку обурень)

    9.04.19
    Чи то мені здається, чи то насправді наді мною хтось сміється.
    Дома жінка-птаха, а на людях, як росомаха.

    10.04.19
    Кожний радіє, як вміє: один - мріє, другий – дуріє.
    В такому лайні розбиратися, до кінця ніколи не розібратися.
    Хоч і порозумілись, та не зговорились.


    11.04.19
    Не зробиш спробу – не знайдеш броду.
    Не зайдеш у воду – не знайдеш броду.

    17.04.19
    Панове і, особливо, пані всі – не піддавайтесь паніці.

    18.04.19
    Хто відає, що Біг таврує, той працює.

    19.04.19
    Як тільки світ себе сахнеться – історія зачнеться (запнеться).
    Сладко птичка пела, жаль, что только срать она умела.
    Із цього всього не зрозуміло нам нічого.
    Грай мене, грай, моя діточка, ти - мій смичок, я - твоя скрипочка.
    Зачнемо історію - обираєм горе ми.

    23.04.19
    Живе у срамі, а службу править у храмі.
    Службу править у храмі, а живе у срамі.

    24.04.19
    Не те дивує, що дурні, а що пишаємося з того.

    25.04.19
    Боже, чому одним даєш усе гоже, а нам лишень на нінащо схоже.
    Для неука – усе наука, що слово добре, що копняк.. з цього дурак він і бідняк.
    Для неука – усе наука, що слово добре, що копняк – з того і живиться (в химерах і живе) бідак.
    Для неука – усе наука, що слово добре, що копняк – з того й живе отак, бідак.
    Таке вже чудило, як не впало, то втопилося чи згоріло.

    26.04.19
    Хто атоми колупає, той горя не знає.

    27.04.19
    Слепое орудие нашего правосудия.
    Слепо орудие этого правосудия.

    29.04.19
    Дай Біг, щоб вчасно розрізняли, що на життя нас надихає, а що вбиває.

    8.05.19
    Забрали роки наші сили та вроди без нашої згоди.

    12.05.19
    Комусь чогось здалося, та не вдалося.
    Чомусь комусь здалося, що збулося, та не вдалося.
    Якщо здалося, що збулося, то - не вдалося.

    21.05.19
    Попытка вырваться из жопы нас в ту же жопу возвращает.
    Куда не посмотри – бардак повсюду, блядей толковых - не найти.

    28.05.19
    Нам (Им) было вроде бы смешно, но не смешно им (нам) было.
    Здавалось, смішно це було, хоча смішним не це було.
    Воно і весело було б, якби не бідкались навколо.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. Слівце-райце (6)
    24.05.18
    У цікаві часи відкриваються дивні світи. . З'являються як чудесники-молодці, так і людці.
    Дивні світи в переламні часи відкриваються - різні сутності проявляються.
    Куди б ми не заселялися - біда з радістю зустрічалися.
    Хоч біда із радістю і зустрічаються, та ніколи не обіймаються.
    Якщо шукаєш наснагу - не втрачай рівновагу.
    Нащо питати вчасно чи невчасно свіча його життя загасла?
    Така дівка красна, що й дивитись «опасно».

    25.05.18
    Неуку годити, що сліпаком ходити.
    (У нас \ Маємо) Два охоронця – Місяць і Сонце.
    Місяць і Сонце для РаМану поставлені, як охоронці.
    Маємо два охоронця – Місяць і Сонце, а Біг - за оборонця.
    Ра-Ману тоді добре панує, як люд дрімує, а край квітує.
    Ра-Ману (РаМа) життя сниться, хоч і не спиться; має два охоронця – Місяць і Сонце, а Біг - за оборонця.
    Хай Ра наші шляхи освітлює і не осліплює.
    Хай Мати Ґа квітує і нас лікує.
    Було б про що сперечатися, як нема з ким стрічатися.
    Хай вже так і ведеться, поки не схаменеться.
    На очах - шори, на п’ятках – шпори.. не козак, а горе.
    (Зарозумілий) Не для знання задає питання, а для хизування.
    Того, хто потопає – вогонь не лякає.
    Що за притча така: горнеться найбільше до нас лише найгірше.
    Що можна казати, коли за сина невтішна мати.
    Виявилось, що недоліки власні є переваги наші прекрасні (класні).
    Перетворилися недоліки власні у переваги наші прекрасні.

    28.05.18
    Не все так плохо как нам кажется порою, порой все хуже, чем нам кажется совсем.

    29.05.18
    У кожної людини свої є городини.
    У кожної людини свої гордині. (4.12.19)

    30.05.18
    Кожний має померти, та не у кожного є смак до смерті.
    Найвище жадання – смерті бажання.
    Смерть звершує життя та прибирає сміття.

    31.05.18
    Не заважайте дурням (дурню) говорити – спокійніше будете жити.

    5.06.18
    Як нездару не навчай – у нього свій звичай.

    6.0618
    Наче і весь час прибирає (ють), а порядку не має (ють).
    Лише з великої хмари блискавка вдаре.
    Якщо жінка бурмоче, як грім гуркоче, - десь і блискавка проскоче.
    Батьки тому повчають, чого дитині не вистачає.
    Воно завжди іншого навчає, чого самому не вистачає.
    Іншого тому повчає, чого самому не вистачає. (20.03.18 У чому іншим дорікає - собі вибачає.)
    У іншому те (найбільше) дратує, що у нутрощі власній (собі самому) нуртує.
    Тільки спитали (-ай, -ють): куди дівся – а він і з’явився.
    Тільки спитай за нього (такого): куди дівся – він і з’явився.
    Таке (вродилося) нездарне, що вже й збрехати незугарне.
    Таке нездарне - до пуття й збрехати незугарне.
    Ліниве, брехливе, зарозуміле, а має себе за дитятко миле.
    Було б смішне, аби - не таке дурне.

    7.06.18
    Було б потішне, якби не таке невтішне.
    Життя успішне, як смерть потішна.

    11.06.18
    Краще в дівках весь вік залишатись, ніж з таким залицятись.

    12.06.18
    Якщо на чуже не зазіхатися, нема про що і сперечатися.
    Коли щось здається – то Біг над тобою сміється.

    14.06.18
    До чого не торкається - усе в лайно перевертається - вродилося таке і не кається.
    До чого не дотикається - усе лайном кінчається, чи у гімно перевертається.
    Таке вже вродилося та при нас опинилося: до чого не торкається - усе в лайно зміняється.
    Коли (якщо) по-іншому нічого не поробиш – через глузду йому і доводиш.
    Нічого не поробиш – через глузду до всього доходиш.
    Не тратьте, куме, свої сили, бо для куми однак (все-дно) ви не милі. Як кум – однак, хіба він кумі не рад чи їй він невпопад (невлад)?
    Не тратьте, куме, свої сили, бо для куми однак ви не милі. Як кум–однак може бути їй невпопад, як він кумі сам рад?
    Не тратьте, куме, свої сили, бо для куми однак не милі..
    Як кум–однак їй може бути невпопад, як він кумі сам рад?
    Я, может, был бы и быстрей, но с каждым годом все тяжелей и тяжелей...
    Дійшли до точки, хоча були і сумніви, свої примочки і задрочки.
    Чи то дивлюся, чи дивуюсь, а все не намилуюсь.
    Треба кавочки попити, бо нам ще довго сидіти..

    20.06.18
    Все життя шукає - чого і сам не знає.
    Любов шукає, а кохання не знає.
    З цього вона і дружина: не вміє ні готувати, ні прибирати, та вміє добре стріляти.
    У кого, що не запитаєш – нічого не взнаєш, на яку пику (образу, кого) не поглянеш – сам дурнем станеш.
    На яке обличчя не поглянеш – розуму не розглянеш.
    На кого не глянеш – від подиву вклякнеш.
    Зібралися воювати, та не встигли посрати.
    Наші нероби дійшли до згоди: нічого не робили, їли-пили, а тепер спочиваємо і горя не знаємо.
    Зібралися нероби та дійшли до згоди.
    Дивиться в очі, а в душу зазирає - отак до себе і навертає.
    На велике зазіхалося, та через дрібниці не склалося.

    21.06.18
    Зробив усе, що тільки міг, а міг, признатись чесно, - мало.
    Зробив усе, що тільки міг, а міг, правдиво кажучи, - не мало.
    Робив усе, що тільки міг, аби нічого не робити.. і вмів, правдиво кажучи, - не мало.

    22.06.18
    До ладу справу довести - не цеберко води донести.
    Таке зарозуміле, аж несила: ні в чому не сумнівається, а все життя мається.
    Подивишся – зовнішньо наче людина, а по суті все ще тварина.
    Їй-бо: (Оце) їжаки-мудраки розвідали всі шляхи.
    Народні обранці-засранці, керманичі пирхаті – у політику грають: ціни щодня підіймають і горя не знають.
    Лише ціни підіймати – єдине, чому навчились з науки керувати.
    ВОНО, керманичі пирхаті, (пихаті та пархаті) єдине, що вміють із керувати, - ціни підіймати, у свої кишені гроші крадені пхати та народ мордувати.
    Навчатись завжди є чому, було б від кого.
    Навчатись завжди є чому, було б від кого і для чого.
    Буде чим пишатися, якщо завжди навчатися.

    25.06.18
    Ніхто не знає, хто, насправді, хто, але впізнати можна..
    Воно і пташка наче невеличка, а насрати на інших має звичку.
    Одне дурне торочить, а друге – йому заглядає в очі.

    26.06.18
    Так гарували-працювали, що батьківські статки просрали.
    Так весілля святкували, що й труну придбали.
    Хто до Раю рветься, на Ра-дію хай озветься.
    Хто сміття своє розкидає – щастя не знає.
    І у гаманці – катма, і ідей – повна тьма.
    З головою задуреною, гадає, у працю занурений.
    З головою не дружить, а на посаді (у поліції) служить.
    Якщо з головою не дружить, хай у війську служить.
    Господар зростає: і своє охороняє, і про чуже дбає.
    Таке з телевізора вже базікає, аж екран смикає.
    Таке вже з екрану базікає, що аж зіниці смикає.
    Наче, як чоловік, сидить (стоїть), а дурне, аж рипить.
    Не довіряє, перевіряє – само не знає, чого шукає.
    Звіряє, вивіряє, перевіряє – ні горя, ні щастя не знає.
    Один до одного ходять, кінці з кінцями не зводять – лихо за руку водять.
    До чого не дотикається - про все сперечається.

    27.06.18
    Мелкий жалкий человечек ищет для себя увечий..
    Якщо в житті свого нового не шукаєш – марно життя проживаєш.
    Якщо не працюєш, весь час бідуєш – просто життя марнуєш.
    Година кохання краще за роки чекання.
    О добрій годині і страви смачніше у господині.
    О добрій годині смачніше готують усі господині.
    Якщо тебе життя не веселить – Біг того не простить.
    Святий не той, що у молитвах головою б‘ється, а хто святкує кожний день, що зміг Ум Ора досягти – з того весь час веселий і сміється.
    Святий не з того, що суворий має лик, а що від нього свято звеселяє всіх навколо цілий вік.
    Святий не той, що у молитвах головою б‘ється.. а той, хто свято у собі щодня несе: Ра-діє сам й навколо все сміється.
    Не кожний, хто іншого повчає, - розумному (добру) навчає..
    Хто знає - не питає, хто питає – Слово не знає.
    Там, де сперечаються, добру не навчаються.
    Не до істини добираються там, де сперечаються.
    Над іншим сміється поки не схаменеться.

    28.06.18
    Скажіть мені, що це все сон і я страшні видіння бачу.. вони сміються, а не плачуть.
    Кого (чего) бы мы не захотели, не этого хотели.
    І саме бідує, і іншим щастя не дарує.

    3.07.18
    Годі сподівання марнувати, що прийдуть пра-царі за нас працювати .
    С поду діва є ся - сподівайся, з-під діви є ся.. се по Віді дає ся - сповідайся..
    Брутальне і бруд з одного словокорення йдуть.
    Зроблено недбало – вважай пропало.
    Розум гострий, а годує монстра.
    На всі питання у того вуйка – одна жуйка.
    Де народився, там і пригодився, якщо зі шляху не збився.
    Зугарних думок не зібрати у стіжок.
    Гарних думок збирай (зібрав) свій стіжок - буде з чим жити, як добре обмолотити.
    Буденні турботи зводять життя до роботи-скорботи.
    З чого воно отак гордує: іншими гидує, а саме бідує? (саме бідує, а іншими гидує?)
    Нехай ті, що над нами сміються, горівкою обіп‘ються.
    Хто над своїми пращурами сміється, тому по світу не довго блукати вдається.
    Хто над пращурами нашими (нами) сміється - по світу не довго гуляти вдається (йдеться).
    Хто нами сміється - по світу не довго блукати вдається.
    Хто над пращурами нашими (нами) сміється - по світу не довго блудити вдається.
    З нічого так не роздує, як цілий день голодує.
    Як цілий день голодує, так не надує.
    Спить уволю, не голодує - з того все й сумує та нудьгує.
    Нема долі, нема долі.. і навіщо цілу ніч проходили голі?
    Якщо життя не вдається, це долею зветься, як доля усміхається, це вдачею називається.
    Кожний бачить своє, хоч і дивляться на одне.
    Наче й дивляться на одне, а кожний бачить своє.
    Гарна молодиця: ластиться, як киця, а б‘є, як левиця (тигриця).
    Справна (Славна) вийшла молодиця, як копне, аж в очах іскриться.

    4.07.18
    Отак воно вибачається, наче сперечається.
    Вбачається, що це так сперечаються, мовби вибачаються.
    Все життя кохаються - наче сперечаються, а сваряться - наче граються.
    Хто п'є сому не знає втому.
    Воно як союз - від уз, так і союзниця - від узниця.
    Справи визначають, чийому (чиєму та якому) слову довіряють або й уваги не звертають.
    З таким, як поруч сісти доведеться, і не співається, й не п'ється.. Наче і наливає по вінця, а на серці у самого гниль ця.
    Йому наливають по вінця, а воно відвертає рильце.
    Такому й наливають по вінця, а воно однаково (все) відвертає рильце.
    Кожне зубожіння має своє тяжіння.
    Не страшно помирати – нещадно не знати, куди тоді правувати (справляти).
    Народжуватися важче, ніж помирати, якщо Прав де (правду) знати.
    Працювали-гарували, аж поки не впали.. тепер полягали та й заспівали.
    Що влітку заготуєш, тим взимку нагодуєш.
    Отак собі і працюємо – у вус не дуємо.
    Не признаюсь никому.. Третий срок я с колен встаю, мне не верят, но я - в раю..
    Життєвий шлях мав небезпечний: приречений був бути забезпеченим.
    Нема чого (Не треба) сорочку на грудях драти, як вже потрапив за грати.
    Як вийшло все програти, навіщо (нема чого) і останню сорочку ще драти.
    Як (Коли) все програти, можна (чого б) і останню сорочку розідрати.
    Як нічого не мати, то і останню сорочку латану не важко віддати.
    Від такої звістки, як на розжарену пательню сісти.
    Коли оттакі надходять звістки, як на розжарену пательню присісти.
    Кого душа не приймає, того і серце не чекає.
    Серце не чекає, коли душа не приймає.
    Таку мають злість ті, кляті, що й у вогонь готові залізти і там спочивати.
    Того й очі не шукають, кого серце не сприймає.
    Грається у забаганку з вечора до ранку.
    Позбираються на ґанку і граються у забаганку з вечора до ранку.
    Знайшли на ґанку собі забаганку – стоять на колінцях та наливають по вінця.
    Взяти б полінця та надавати за оте: по вінця.
    Як тільки берешся за полінця – зразу стає на колінця.
    Хоча воно і придурасте – та таке вже їхнє (наше) щастя.
    Спочатку самі втрачають, а потім на інших серцем серчають.
    Так про нас дбає, що, схоже, не заспокоється, поки не задовбає.
    Чи щулиться, чи то жмуриться, наче, журиться – не розібрати, ковінька його мати.
    Хай над нами сміється, поки власною кров’ю не захлинеться.
    Вони схаменуться, лише як власною кров’ю їх очі заллються.
    Звідки воно, не сіло, не впало, а до нас пристало.. та все йому мало.
    Власної тіні лякається, на кожному кроці зупиняється та оглядається.
    Якщо власного розуму забракло – шукай собі оракула.
    З того і вийшло таке ракло, що власного розуму забракло..
    Аби знати, з якого боку біду чекати: гадав, звичайне ракло, а воно - Геракла.
    Шукав роклу, а знайшов оракулу.
    Думав, зустрів ракло, а привели до оракулу, ще й кажуть: вклонись Гераклу.
    Таке ракло вколошкає і Геракла.
    Такого від людей не сховаєш – що знає, то і співає.
    Не зрозуміло - з якого діла-дива ми побачили це тіло.
    Залишилося не зрозуміле, для якого діла-дива ми побачили це тіло.
    Само в багні копирсається, а як пан навколо оглядається.
    Воно і дівка наче красива, але терпіти дурне – несила.
    Хай не всім вона і красива, а серцю мила.
    У кожного отамана своя омана.
    Не смерті треба лякатися, а при народженні не пізнати ся.

    5.07.18
    Мовьте з любого рівня : Сьвіте дивний, освіти чарівне .. се віти дивні - ось віти чар рівні
    Говіти нам (вам), чи не говіти - однаково нічого не змінити. Що нам говіти що вам говіти - однаково голови не зносити.
    Навіщо Біг дрочить словами : Він з'явиться.. Він прийде.. Він навчить..
    Навіщо марними думками Біг дрочить : Він з'явиться.. Він прийде.. Він навчить..

    Можливо втратив десь я розум.. можливо, розуму й не мав - З якогось дива не це наразі нам важливо.
    Не кожний, хто розуму вчить, розумному навчить.
    Можливо все.. усе можливо – не це, насправді, нам важливо.
    Хто вміє чути Слово, той голос Бігу злове.
    З якогось дива у хмарі ці нас заносило, у темряві водило.
    З якого такого дива наша гарна дівка йому – некрасива.
    Ні з чужими, ні зі своїми не знається, як скажений пес на людей кидається.
    Будитель – не Спаситель: хто-що питає – нічого не знаю.
    Голий зад у глузду перетворили, а розуму так і не нажили.
    Говорити іншим, так і орати – однаково треба за врожай дбати.
    Нескорення теж прискорення.
    Нескорення злу - дає добру прискорення.
    Злу нескорення - надає добру прискорення.
    Душа у нього щедра, така щедротна.. ще драти та драти такого, як казав ротний.
    Щедра ви, кумонька, така щедротна, що не затулити рота.
    Запхати все у свого рота – така вродилася вже щедротна.
    Маєш гарну кумцю - будь при власній думці.
    Залишайся при власній думці – (от і) матимеш (будеш мати) гарну кумцю.
    Ніхто не здатен того розвеселити, хто сам (якщо само) не вміє жити.
    Ніхто не зможе тебе розвеселити, якщо не вмієш жити.
    Не потрібен ніякий порадник, як сам для себе є розрадник.
    Не допоможе ніякий порадник, сам для себе маєш бути розрадник.
    Не чекай допомоги від порадників, будь для себе самого розрадником.
    Не треба ніяких порадників, як вмієш бути собі розрадником.
    Зібралася купа радців – не знайти місця для всіх їх задів (задців).
    Куди воно їм лізе, у пики сизі?. У горлянку заливають, аж очі вилізають..
    Розрадник - не Утішитель, бо не Учитель; не для Спаси-тіла, а як Буди-тіла наставник.
    пророцтво від жіноцтва: Розрадник Буде єство – від того прокидається: суспіль-ство, люд-ство..
    Збиралися йти на битву, та сіли на бритву.
    Чи то воно так сміється, чи то мені здається.
    Чи то біс над нами сміється, чи то нам так здається.
    Ніхто не озветься, наче над нами дідько сміється.
    Усе б було нічого, якби, за те нічого, нічого б й не було.
    До ладу поки й не зрозуміло: чи має розум, чи буде сила.
    З тої породи, що скрізь шукає і знаходить пригоди.
    Для такого і дурна пригода – нагорода.
    Для такого абияка пригода, як нагорода - ніщо не зупиняє, бо в голові дурне закипає.. на місці не сидить, бо в глузду дурне шкварчить.
    Як тільки зустрічаємося – зразу напиваємося.

    6.07.18
    Нездарне: і жило марно, і померло незугарно. (9.07.18)
    От кожного разу оця зараза: під ногами бовтається, ніяк не оговтається.
    Почоломкалися два бевзя: у вухах дзвін, у головах плин.
    Важко в таке повірити, та не можна тобі не вірити - що то значить жінка і красива, і розумна.
    Здається від того і на роботу приходить, що вдома зранку до вбиральні не ходить.
    Яку долю має - таку дулю й тримає.
    З такого гонору і має життя ворону.
    З таким гонором і живе вороном.
    Як та попадя, постилася, молилася, аж поки сама не занапастилася.
    Не маю ні часу, ні бажання бачити усі ці над-баня.
    Так веселиться, наче злиться, а коли злиться – отоді веселиться.
    Що маємо, те і запрягаємо – може, кудись і доїдемо, якщо у корчму не заїдемо (на комин не наїдемо).
    Що маємо - те і запрягаємо, куди приїхали – вважай, туди і їхали.
    Що маємо, те і запрягаємо, а чи свійська маржина, чи з війська – кому яка кручина-причина.
    Таке кручене-верчене, як наперчене.
    Вихопився із бучі та потрапив у кручу.
    Як потрапив у бучу, вважай, утоп, як у кручі.
    Як потрапив у бучу, вважай, як у кручу.
    Воно і мовити ще не вміє, тільки зик підіймає, бо хоч і має язик, та Слова не знає.
    Воно і мови не має, тільки зик підіймає, бо хоч і має язик, та Слова (ще) не знає.
    З чужих корінь не заходять у наш курінь, а хто заходить – вже не виходить.
    Закон Гуку: хто гукає, той і шукає.
    Поїхали в гості, а приїхали на кості.
    Поїхали в гості до свахи, а приїхали до костомахі.
    Коли жнива приходять і женці виходять.
    Так танцює, наче когось лупцює.
    Його (її) лупцюють, а він (вона) танцює.
    Просто чудово: у всіх все є і все готово.. тільки сержанту нема провіанту,.. ще на світанку зламалось два танка,.. три міномета обміняли на два мінета..
    Навіщо сперечатися, коли немає сил пручатися.
    Не варто втручатися, коли не можеш (вмієш) захищатися.

    7.07.18
    Все, як завжди: нема пророка - від них та їхніх слів одна морока. (6.12.18 )
    Нема пророка, як завжди.. нема пророка – від них самих та їхніх слів одна морока.
    Для толоки не потрібні пророки.
    У кожного пророка своя толока.
    Погодка была чудесная, мы тоже были прелестные..


    9.07.18
    Людина нездарна: жила намарно і померла незугарно.
    Лиха людина з‘являється в лиху годину.
    В лиху годину шукай добру людину.
    Для доброї (лихої) людини змайструємо найкращу домовину.
    Рясно обіцяли та напрасну чекали.
    Нічого не розумію, а виправляти я умію.
    Нічого не розуміє, але виправляти уміє.

    10.07.18
    Кайся, не кайся, але не зарікайся і не зрікайся.
    Професорсько-пихата наукоподібність найгірша обридніть, найбільша огидність.
    Як візьметься (береться) до справи наша Параска – не буде поразки.
    Я є ніхто, як звуть мене – ніяк.. ЗнаМя: хто знає ймення – той зна мене.. ЗнаМя піднявши над го лово you.
    Якщо вже воно, як правду: так чи не так – бо інше вже: нікому і ніяк – воно й виходить так, що, навіть, дурень, то не дурак.
    З кого спитати, чого бідуєш, як чужинець-зайда у хаті твоїй панує?
    Терпне з часом, навіть, нестерпне.. І нестерпне часом терпне.
    Нема ідей – нема бажання.. З’явилася ідея – грошей катма, не відаю: і де я?
    Воно так просто – «просто жити», як помідор на підор перетворити.
    Ностальгічний дисбаланс з’являється, як через років 20 зранку зустріти колишню коханку.
    Ностальгічний дисбаланс трапляється, коли побачиш однокласниць через років 20.
    Така вона мила.. така мила.. щоб її короста усю покрила.
    Слава богу усе у нас нівроку: і цього року нема у нас пророку.
    Усе було у нас нівроку, поки до нас не завітали чужі пророки.
    Ор-Отче наш, настав пророчий час!
    Одною рукою вітає, а друга дулю в кишені ховає. (куксу кукіш)
    Знає матка, яка у дівки гадка.
    Чого оце наша Галина спозаранку така синя?
    Мала Галина гарного сина, та настала недобра година – наче із тіста з’явилась невістка.
    Мала наша Галина доброго сина, та прийшла недобра звістка – з’явилася невістка.
    Невістка, як недобра звістка, з далеку приходить і не відходить.
    Ото все, мамцю, ваше вшистко, вшистко – і маємо таку звістку (невістку).
    Wszystko Вшистко в пожонтку = всё в порядке «Wszystko mi jedno» (Вшистко ми едно Мне все равно) «wszystko dobrze» (вшистко добже — все хорошо). Wszystko będzie w porządku {вшистко бенджє в пожонтку}. – Все буде в порядку porządku – право? порядок
    Великий розум має – на (у) кожну гузку заглядає.
    Такі маємо причини: з невеликого розуму, а біду велику чинить.
    Зійшлися (Знайшлися) мужчини: розуму невеликого, а біду велику чинять.
    Зібралося чиновництво чин до чину: розуму невеликого, а біду велику чинять.
    Якщо цивільний – хіба й від розуму ти вільний?
    За таким звичаєм і не добирає (і сама не знає): чи то питає, чи то повчає.
    Схоже, він не може.. а вона хоче проти ночі.
    Схоже, я не зможу (можу).. хоча, коли схожу, то ще можу.
    Передчуття його не підманули – отримав він на добру згадку гулі.
    Передчуття не обманули – на добру згадку має гулі.
    Передчуття його не підманули - отримав "на гулі".. дай, боже, і вам того же.
    Зробив відкриття: прийшла доба робити закриття.
    Не хвилюйся, злощасне (сердешне, горьоване), у своєму нехлюйстві - лікуйся.
    Собі яму копає, а думає – джерела свої шукає.
    Стурбоване, бо горьоване, а як посміхнеться, так і схаменеться.
    За такої вашої щедроти, нам можна жити без роботи.
    Коли отак звертаються, аж сльози навертаються.
    З полу-слова все розуміє, така швидка, і діагноз поставила, і поради дала - а працює касиром, такі діла.
    Вроде и хорошая сучка, но не случилася случка.
    Зразу б з цього починали – марно б часу не втрачали.
    Знаю, що, в принципі, - всі українці ці.
    Коли мене будете хоронити – не треба сльози лити.
    Не знаю, які це враки, та Ваша правота мені до сраки.
    Як я гарно поїв – і нікому, нічого не завинив.
    Дякую Бігу, що добре поїв і нічого, нікому не завинив.
    Хай привітає тебе Біг рясно, бо життя ти прожив не напрасне.
    Про мене таке не скажуть, бо праведно життя зважать.
    Жив, як міг, і пройшов, як сніг.
    Хто найкращий – не сперечайся, однаково собою залишайся.
    Розумного частка б’ється – оце життям і зоветься.
    Пульсує, нуртує – в житті це гуртує.


    11.07.18
    Де ж тут розумник зійде (зайде): дурень на дурні, щохвилинно міняючись, їздять, а все нездатні дурню наздогнати.
    Дурне за дурним біжить, дурним помикаючи, за дурним поспішаючи, та ніяк не здатні дурню наздогнати..
    Дурень на дурні їдуть, за погонича дурня маючи і дурне наздоганяючи.. а все нездатні, навіть, дурню здогнати.
    Де ж тут розумника знайти, коли: дурень на дурні їде, один одного щохвилини міняючи.. за погонича дурня маючи.. ось так дурне за дурним і суне, дурним помикаючи, за дурним поспішаючи, ще й за дурня чіпляючись, дурне все наганяючи, та однаково (усенькі) нездатні дурню наздогнати.
    Не можуть дурню здогнати - куди там здолати.
    В свої думках і судженнях настільки метка та проворна, що і швидка Настя не така моторна.
    Воно переживає за інших всіх… і, схоже, - переживе усіх.
    До ладу зразу не розібрати: поцілувати хоче, чи покусати.
    Передчуття наші не обманули - ці радощі нас не оминули.
    Важко уявити, на диво (повірити), наскільки ваші поради прийшлись нам до ладу.. такий ви розумний – аж нам всім сумно.. з якого краю ви прибули, чи не попутали береги?
    Просто на диво.. і звідкіля ж приблукалося до нас таке розумне та красиве?
    Звідки взялося - що ж то за диво - на голови наші таке розумне та красиве?
    Така вже наша вдача – оце навколо і наскрізь одна нестача.
    Така вже наша вдача – оце навколо одне ледаче.
    Зібралися, нарешті, шанувати, коли треба вже ховати.
    Вийшли зі згарища та прямують до звалища - і вірують самі, що для інших вони провідники.
    Його сварити, що в казані палю цю (дровину) варити – ніякої каші з того не ужити..
    Сварити - не варити, та юшку можна пустити.
    Що страви варити – що трави сварити.
    З усіх боків пхаються, ніяк не повиздихають ся.
    Оце зовсім не маю сили - мабуть, потвора якась вкусила.
    Якась потвора мене вкусила – не маю сили.
    Саме ледаче, а базікає (полюбляє базікати) про невдачу.
    Наче і не ледаче, а увесь свій вік батраче.
    Було би знати, кого (нащо) питати: куди оте лихо поскочить, не зрозуміє й охочий.
    Коли отаке мурло судить, кого хочеш знудить.
    Ото Ман, що у Краї нашого роду береже Ора стан, спрадавна має вдачу справну: куди не приходить, як місяць (місія ця) сходить, сам собі усміхається - ні до кого не чіпляється, в собі свято носить – ні в кого радіння не просить, у Бігу зветься сином та повсякчас з Отцем Бігу лине, хто Його зустрічає – горя не знає.. Хай Буде! – усіх вітає, хоч і відповіді не чекає, Отця Ора шанує та з Праві ми-слів-цих на Яві гуртує, як годний God інших веде і він Ходою іде, щоб істинно в Ір іти, на інших чатує, а як не дочекається – з усіма жартує та над собою кепкує.
    Треба вміти і хороводи водити і справою володіти. (справи робити).
    Найчастіше сперечаються, поки правди не дізнаються.
    За згубу лису, мов діти, чубились, як правду дізналися – вже не сперечалися.
    Такий вже нехлюй: хоч в очі плюй, хоч бий його по писку – ніякого з того зиску.
    Нехлюйство призводить до буйства, гірше убивства.
    Смійтесь-насміхайтесь, най і охайте, а як насмієтесь, то хоч – подихайте.
    Охайного охаяли та не вийшло файного.
    Охайного легко і охаювати, і робити файного.
    Якщо ваша ласка і добрі такі, то охайте Мене та поховайте.
    Воно звісно, від такого розуму і думкам в голові тісно.
    Як та сваха (свекруха, теща), так в дорогу збирається, наче залишається.
    Якщо хочеш нове пізнавати – не поспішай казати.
    Мудрий казати не поспішає, навіть, коли і знає.
    Поки пручається – вважай сперечається.
    Стоїть дичка, наче тичка..
    Ще, наче, і малятко, а поводиться, як те звірятко.
    Такому сину не варто і казати, де поховали мати.
    Словами грається, на дурне сподівається.
    Воно і людина, наче, чемна, а всім (все) неприємна.
    Як отой хробак – живе не відомо як.
    Іншим дорікаємо, що в собі ще більше маємо, хоч від цього і не страждаємо.

    12.07.18
    Ваші гречаники такі ж добрі, як наші драники.
    Ваші гречаники не гірше за наші драники.
    Оце женці-молодці, вже жнива завершаються, а вони лише прокидаються.
    Коли с-позаду дивитися, як здригаються плечі, зразу не зрозуміти: плачеться чи сміється.
    Ніяк не зрозуміти, а де ж були ми, коли прийшли слушні часи..
    Часи слушні завжди, якщо не слухати дурні.
    Коли до влади приходить срака, воно і ставить усе догори-раком.
    Є така ознака: якщо усе догори раком – при владі срака.
    Коли при владі срака – усе стає догори раком.
    Як куля процвірінька – дізнаємось, хто і на яку опирається божу ковіньку (у кого, яка божа ковінька).
    Як тіло спалити – душу не просто звільнити, а суть-ність до Отця Бігу спорядити.
    Ра-світило коли діє – усе Ра-діє.
    Сонце – бо сон цей, розплющивши очі, зріє.

    Звезда моя, запомни: сияние слишком ослепительное не вызывает чувства положительного.
    Хотя пизда - всегда звезда, но ты, звезда, не верь сама, что ты пизда.
    Любая пизда – зовущая звезда, но не каждая звезда – пизда.
    Де піся є – то і є пісь-де.
    То ли юношеский задор – то ли юношеский вздор.
    Хотелось соврать, а получилось сорвать.
    Грамотно составленная бумага порождает начальственную отвагу.
    Отож, (панове-добродії,) потихеньку, помаленьку – зачнемо по легеньку: слово по слову, чарка за чаркой.. щоб усім було приємно, не холодно і не жарко.
    Казав Один-дід, що вдома сидить, а сам подався за дівками ходить.
    Казав Один-дід, що буде вдома сидіти, а сам рушив кудись по світах бродити.
    Як народ зріє – суспільство шаленіє (шаліє).
    Спочатку іншим лихо бажають, а потім - сльози проливають.
    Хто іншим лихо бажає, сам сльози проливає.
    Кохалися, милувалися, аж поки не побралися..
    Шукав Степан Степаниду, та не знайшов свою планиду.
    Шукав Степан свою планиду і знайшов Степаниду.
    Оце знову: усе повипивали, повижирали – одні недоїдки та кавалки якісь позалишали.
    Працювати, трудитися та робити – така ж різниця, як кохати та любити.

    13.07.18
    Якщо "сьогодні рано, а завтра - пізно" - такого треба піжить і пижить.
    Таке пестливе, себе ніжить - такого треба піжить і пижить, піжить і пижить.
    Дощ ніжить, з голови до ніг піжить.
    Як так сталось в одній хаті усе це зібралось: усі лишенці пащекуваті, готові про все метикувати та кепкувати?
    Оця "вата" пащекувата, як та короста - задовбала просто.
    Якщо не знаєш Слова, засунь свого язика у власну основу - пізнаєш Бігу мову.
    Хто над мовой кРая насміхається, той на Слово Ора-Отця Бігу зазіхається, такому ні Ор Божий вже не допоможе, бо воно з Його Суто вороже, ні Га - Ма-та наша гожа (Божа) ніколи не буде на сторожі.
    У кожного свої спожитки: Для вжитку мовного старожитку у оновленому вжитку – (кожному свої спожитки).
    Для вжитку мовного старожитку - кожному свої спожитки.

    Для вжитку мовного старожитку - у кожного свої спожитки - або якщо мовою праотців від пращурів говорити як жити.

    Не варто жидкувати та зла-тому тільцю щастя кувати.
    Навіщо (Не варто, не треба) жидкувати - зло-того тільця годувати.
    З подлым миром быть честным – по-своему интересно.
    Не говори такого слова. . Для твоего ли ротика подобная эротика.
    Для “мышебратьев_младшихпоразуму” – для экстаза разового.
    Така моторна, така вже моторна – за швидку Настю більш проворна.
    Що за сволота, як тільки завтра субота – ”закипає” у них на голови іншим робота (навалюють роботу).
    Сволота, вміє свої роботу перекидати на нашу турботу.
    Оцього всього не зрозуміти, так керувати треба вміти, щоб з кожної справи своє брати мито.
    Чого народ митарствує? Треба вміти керувати – з кожної справи своє мито мати.
    Треба вміти керувати – з кожної справи своє мито мати.
    Один одному заважає, бо кожний найкращим (розумним) себе вважає.
    Один одному заважають, бо найкращим себе вважають.
    Дідок-ходок - сам ледь чалапає, а молодиць очима лапає.
    Звідки ви на мою голову взялися, наче гніздо на маківці звили се.
    Як ворона каркає, так стара гаркає.
    У мобілу дівка гаркає, як ворона каркає.
    Спожитки – зі споду вжитки.
    Зі споду жито і є спожито.
    Бідна людина - хто грошима (землю) засіває, а багата – жниву з того знімає.
    З того і маємо дурну годину, бо один біт коштує як зернина.
    Як ще в світі жити, якщо отой біт коштує, що зернина жита.
    Вміє дурити – буде добре жити.
    Навчиться дурити – буде добре жити, а наловчиться дуркувати – іншим буде проповіді читати або концерти давати.
    На що сподівалось – таке і сталось.
    Як сподівалося – так і сталося.
    На добре сподівалося, та не добре склалося.
    Так склалось, що не добре сталось
    У нас по закону усе строго – ніхто не робить нічого.
    З ранку на мобілу таку яхту гарну прислали, а тепер нічого немає.
    Шукав на долар сенсу, та не вистачило пенсу.
    З таким розумником справу мати – себе не поважати.
    Якби розум мав, хіба ж з таким розмовляв.

    14.07.18
    Мудило-дурило, америки відкрило і зразу: ставте, хлопці, вітрило.
    Ще одне чудило-мудрило америки відкрило - ставте, хлопці, вітрило.
    Хоч дурити, хоч дуркувати, зі сцени розважати, аби кайлом не махати.
    Думок – перекотиполе, а саме поле голе, нічого не зростає.. хай хоч перекотиполе пробігає-гуляє та щось насіває.
    У нього розумова робота: він продає шроти в інших широтах.
    З такого роту вилітають слова шроти.
    Як для бійця – не так кмітливий й має мало сили бій чинити, проте се лови, діти. Го лови щоб чинить потрібні ті, хто воє. Хай цей - воє воде. У бої яр ін був колись.
    Се лов на го. Го лови.. ми сі лов ці .. уся че лядь.. ба лядь не йде на лов.
    Лов та лава для ба лядей і че ляді після як го лови буде чини. Го лови чини має ЗнаМя - паля ця зверх вив чий хвіст. Се лови є моє!
    Ти-се є бойяр.. тсе у бій веде.. От-ін веде у бій тсе лядь.. бій тсе (ці) от ін, од ін.. От-ці з че-лядь. Од-ин бойяр.
    Хто у бою гуз покаже го лови.. по голу заду б’є Од-ін, як не головою то глуздою зна мя селове.
    Чи був у Римі в ті часи? Із всього того мені цікава тога..

    15.07.18
    Не питай юначе, навіщо дитина плаче, а ворон кряче.. вклонися та й далі іди наче.
    За такої вдачі, всі наші вади для зради.
    Наші вади вдалі для зради.
    Лядь і люд мають різну суть.
    Слухайте постанови людей доброї настанови.
    Моска-лядь також ділиться на че-лядь та ба-лядь.

    16.07.18
    Хто як хоче, так і вороча.
    Історія та казки.. Хто, як хоче, так і торочить, голову (собі та іншим) морочить.
    На що сподіваємося – тим і маємося-переймаємося.

    17.07.18
    Не всякую птаху-(натаху) посадишь на хуй.
    Не кожному милі твої думки-хвилі, не для кожного й слова ті линуть.
    Думки, що нахлинуть, не кожному милі, не для кожного і линуть.
    Не для кожного линуть думки-хвилі, не кожному і слова ті милі.

    18.07.17
    Глуздує – голу заду демонструє, та ще й про «голос глузду» віщує.
    Маємо гроші хороші, а бувають нехороші гроші.
    Свої гроші – хороші, а чужі – нехороші гроші.
    Тенденції нашої потенції залежать від каденції.
    Дурне – нищиться, розумне – тішиться.
    (Мовлені) Слова, як дощ: все поливає, та не все зростає.
    Дурню годить – собі шкодить.
    Собі шкодить, а дурню годить.
    Така ґаздиня: ніколи, наче, не готує, а завжди нагодує.
    Чи то мені здалося, чи, справді, так у світі повелося: все нице в гору піднялося.

    19.07.18
    У кожної людини свої причини: хто, як уміє так і дуріє, та не кожен дурити вміє.
    Кожен дуріє, як уміє, та не кожен дурити вміє.
    Кожен дуріє, як вміє, та не кожен розуміти вміє.
    Якщо не вмієш за своє стояти - будеш чужинське вихваляти.
    Безпорадні, як діти, не знають ні куди їхати, ні що робити.
    Безпорадність безоглядна - недолугість тотальна..
    Недолуга тотальність - краще, ніж тотальна недолугість.
    Недолуга тотальність дієвіше за тотальну недолугість.
    Недолуга тональність – краще, чим банальність.
    Для спільної дії недолуга тотальність краще, ніж тотальна недолугість.
    Свого життя бездарне майбуття перетворив на помсти знаряддя.
    Козак з Лугу: пугу-пугу, недолуге.. бо ти, хлопче, не до Лугу.. ( http://indragop.org.ua/ Пугу-пугу! Козак з лугу! )
    Гой, Ти Луже, славний друже! А недолуге - не до Лугу.. воно і: не до Лугу гість – недолугість.
    Мені здається, чи не здається: хтось наді мною тут сміється? Над нами хто сміється – не довго їм живеться.
    Сам собі жартує – ніколи не нудьгує.
    Так, є і гарна новина – до нас припхалася дурня (дурна свиня).

    24.07.18
    Играют в детские игрушки и живут, как мушки.
    Вовтузяться у іграшки, як дітлахи, воно й живуть, як ті лохи.

    25.07.18
    У кожного друга своя потуга..
    У кожного друга своя потуга, та не кожен має подружку другу.

    26.07.18
    Спасибі, невістка, за добру звістку..
    Все добре буде там, де (вже ніколи) не бувати нам.
    27.07.18
    Хто мислить алюзіями живе у світі ілюзій.
    Хто мислить алюзіями - живе в ілюзіях.

    29.07.18
    Оно по-своему,конечно, и смешно, хотя смешно, конечно, и не очень.. (14.12.18)
    Оце рота - зібрали ідіотів, ще й без зубів у роті.
    Оце рота! Зібралися ідіот до ідіота..
    Двоє ідіотів, ще й зубів немає в роті.

    31.07.18
    Ніякої надії - з кожним днем все більше дуріє, ні себе, ні інших не жаліє.

    30.08.18
    Наше не хоче їсти, а в душу прагне залізти.

    4.09.18
    Як сторінка перегортається, світ в очах перевертається.

    5.09.18
    Чи, справді, так у світі ведеться, чи нам лише так здається.

    8.09.18
    Правду говорити, як воду пити: багато не випити, та без неї - не жити.

    12.09.18
    Виходить так, що виходу немає.. як не складалось, так й не склалось.
    Складалося, складалось, та не склалось.

    18.09.18
    Хто ж може нам заборонити свою дурню робити? (таке робити).
    3.10.18
    Хотя и выпал случай, да сделалось не лучше.
    Хоть нам и выпал случай, да получилося не лучше.
    Хоч на Бога і сподіваємось, та і від людської допомоги не відмовляємось.

    5.10.18
    Зібрались найгірші: одні - найменше, інші – найбільше.
    Не вірте лукавим - найбільше про це повчають лукаві у церкві. У такі заблукали ми смерки, мо' вже й до смерті.
    Не вірте лукавим ні у годину молитви, ні під час кави.
    Якщо по колу піти та слова поколупати - таких прикладів багато, щоб розгребсти усю дурню, потрібна не одна лопата.

    9.10.18
    Життя таких повчає, та нічому не навчає.
    Життя його повчало – нічого не навчало.

    18.10.18
    Щасливі миті власного життя нам повертаються у спогадах щемливих.

    25.10.18
    Хай Добра думка спалахує, як зірка, а гасне погана і гірка.
    Прозвучал звоночек, что тебе пиздец (капец ), дружочек.
    Прозвучал звоночек – вот и пиздец (капец ) тебе, дружочек
    Щасливі разом, та нещасні поруч.

    7.11.18
    Серед такого люду не прожити без бруду.
    Горе навчить, як лихо у двері стучить.
    Щось собі нявчить, а думає що інших вчить.
    Для когось свій люд - наскрізь з іуд, а комусь уся лядь - що ба-лядь що че-лядь.
    Така молодиця - на льоту хапає птицю.
    То сидить -гикає, то біжить смикає.
    Думає, що дурне таврує, а себе малює.

    9.11.18
    Правило святого: якщо хочеш зробити краще - не роби нічого.

    10.11.18
    Що тепер тужити (жаліти), що у зибці (колисці, зародку) його не вдалось придушити.
    Відразу й не зрозуміти, хто з них більше діти.
    Баба Йага проводить заняття з йоги..

    19.11.18
    Слова (говорить) вірні, та справи (робить) бідні.
    Як слова вірні - і справи гідні.

    21.11.18
    Варто було і не бачити того.
    Краще б було не дивитись на то ( не бачити того).

    27.11.18
    Недобрі відчуття недоброї години.

    28.11.18
    Сперечаємось, гарячкуємо – один одного не чуємо.
    Ума палата, та жаль – палата та в дурдомі.

    5.12.18
    Наче воно усе і правильно, хоч якраз і не правильно.
    Стає дедалі все більш не ясно, як жити далі у ці часи прекрасні..

    6.12.18
    Воно здається, що сміється, насправді - то дія равлі.
    Якщо із вечора не були при тямці, то звідки візьметься розум у ранці.
    Ельфа із себе зображає, та хвоста ніяк не сховає. (22.04.18)
    Від такого пророка на хвості і розносить сорока.. у всі боки.
    Від такого пророка суцільна (одна) морока. (7.07.18)
    І заміжня, і заможна, а жити (щасливо, добре) - не спроможна.
    Дівчата у нас гожі, та до дурних нахаб ворожі.
    Фудзі-яма, Фудзі-яма… То не вершина.. як Розумне не прибуває, а дурне не тікає - то ми у ямі.
    Таке полохливе, усе оглядається, а що зверху впаде і не здогадається.
    Як від дурні не спиться, то дурне і насниться.
    То не спиться, не спиться, а потім воно ж і насниться.
    Як місяць у повні дай бажання повні, а до бажань сповнення жадань, щоб сталося сили сповнити усе до смаку самої могили . Донеси до звершень Твоїх, щоб спромігся я і встиг.

    Свободная беседа о «піс де» полезна всегда и везде.

    11.12.18
    Таких героїв в нас багато, єдино, жаль, нема бійців.
    Героїв-воїнів, що виють - у нас багато, єдина жаль – нема бійців.
    Героїв-воїнів, що виють, - у нас немало, бійців, на жаль, не вистачає.

    14.12.18
    Театралізація ініціації (дійства у дію) призводить до десакралізації події .
    Оно по-своему, конечно, и смешно, хотя, скорее, все-таки печально. (29.07.18)

    15.12.18
    Дурне говорити - марно життя прожити.
    Слова похабні - думки незграбні.

    17.12.18
    Бери заступ - роби наступ.
    Було швидко ломанувся, та вчасно схаменувся.
    Швидко ломану вся - та вчасно схаменувся.

    19.12.18
    Жизнь любит забавляться парадоксами, а парадоксы забавляют жизнь.

    21.12.18
    У такого для всього є своя засторога (насторога).
    Не вистачало лишень цього: прийшла осторога із острога.
    Здібності має, а розуму не вистачає.
    Не цінує своє, бо ласий на чуже.
    Хто не шанує своє, той кпинить і чуже.
    Оце не орали, не сіяли, але можливо.. дочекаємось, дастьбіг, мо‘ жнива.
    Свого не знає, а чуже вихваляє.

    И как прикажете в том жить, коли кругом одна сплошная топь и жидь.

    22.12.18
    Усі такі: у власній милості – великі, у величі своїй – малі.. Такі усі.

    27.12.18
    В бажані щось поладнати (відремонтували) найголовніше того не доламати.

    28.12.18
    Якщо сам може, то й сила люба - гожа.
    Як є можа, то й люба - гожа.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. Слівце-райце (5)
    30.03.18
    По світу дурне носить, а ні хвороба, ні куля не скосить.
    По світу дурне ходить і ніяке лихо його не зносить.
    Прийшов кінець – звелось все нанівець.
    Завелася розумова гидь: щомить словами брязкотить.
    Недобрий гість, як в горлі кість.
    На нього дивишся, а він такий – його й не бачиш, наче він скляний.
    Народжений вождем не стане весільним баранцем.
    Готаманом народився, а їм не згодився.
    Як свавілля і злість править світом скрізь, хоч і готаманом народишся – ні до чого не згОдишся.
    Як свавілля і злість править світом скрізь, готаманом народися – нікому не згодися.
    Скорботно жити в такому світі, де всі як діти.. негідні діти.

    5.04.18
    Росте дитина хвацька – хапає все зненацька.
    Хоч і годину, півгодини, хоч повсякчас – аби тільк-но побачить (не бачить) вас.

    6.04.18
    Перед іншими вихваляється, а при начальстві навпіл схиляється.
    З погордою суне, пихате, навіть, коли йде посрати.
    Воно з погордою суне і посрати - таке пихате.
    Наче і добра людина, а згаяла нам життя годину.
    Без зусиль насипе у рану сіль, бо таке, що й у серце насипало б перцю.
    Що взимку, що влітку - від такого однак у збитку.
    Від таких розумників що взимку, що влітку – вседно у збитку.
    З таким напрацюєшся: воно справляє і власну нужду, як роботу чужу.
    Такий гостинець, наче приніс чужинець.
    Наливаємо по вінця, а вони поводяться як чужинці.
    Таке вже дурило: хоч і постаріло, а розуму не нажило.
    Постаріло дурило, а розуму так і не нажило.
    Власне лайно, а верне носа свого.
    Поки начальство спить, та скоро почне по голові молотить.

    10.04.18
    Куди податися, кому зізнатися?.. Така ось Воза-сила: дурило постаріло, а розуму так і не нажило. Чи то піти у гори загубитися, чи в морі синім утопитися? Чи, краще, з молодицею напитися..
    Не всяка паска влізе в такий писок сизий.
    В такенний писок й писанка не влізе.
    У такий писок сизий і писанка не лізе.
    Для такого писку ні писанка, ні паска не мають зиску.
    На кожну писанку знайдеться свій писок.
    Після страху такого будь-яке бурмило сприймаєш за дитинку милу.
    Як тільки мова про справу тую, не зрозумієш чи збиткує, чи міркує.. чи дуркує.
    Наче собі щось міркує, та, насправді, дуркує.
    Як до справи береться, то вже не відірветься (не відвернеться).
    Як та ласка в‘ється – до кожного пригорнеться.
    Слів багато промовляє, а нічого не знає.

    11.04.18
    Втоптав до нас вовчик свої доріжки, не пожалів ніжки.
    Не жаліє вовкулака ніжки на свої доріжки.
    Не жаліє вовчик свої ніжки, як шукає до здобичі доріжки.
    Не жалій, вовчику, свої ніжки, шукаючи до здобичі доріжки.
    Хоч задом, хоч боком, а діло зроби любим робом.
    Своє діло зроби любим робом – хоч задом, хоч боком.
    Де орел літає – дрібна пташка тільки поглядає.
    Добрий сокіл знає, де орел літає.
    Куди добрий сокіл злітає, не всякий орел знає.
    Де добрий сокіл літає, не всякий орел буває.
    Дика пташка пташенят ховає, а хазяйська – до господині навертає.
    Не всякий молодець – добрий стрілець, не всякий стрілець – добрий молодець.
    Де чайка кричить, орел клекотить.
    Лягає вже спати, а своє продовжує сокотати.
    Дурне там силкується, де розумне милується.
    Де глупота перевернути все намагається, розумне із Бігом не змагається.
    Коли до діла береться глупота – ніяка (ніколи) не закінчиться робота.
    Ще у справах не було і початку, а вже прийшли (припхалися) за податком.
    Ще ділу не було початку, а вже прийшли (припхалися) за податком.
    Здалеку глянеш – розумне, а як ближче – стає сумно.
    Здалеку здається розумне, а ближче поглянеш - стає сумно.
    Хто свій розум має – лихе (чуже) не чіпає.
    Наче ближче до Бігу літає, а лише падле шукає.
    Наче і боже створіння літає, а лише падло шукає.
    Наче із Бігу створіння, а скніє від животіння.
    Коли дурне багатіє, розумне – не жаліє.
    Життя не має вороття: яким проживаєш – таке й наживаєш.
    На що сподіваєшся – до того й прихиляєшся..
    Як життя не перевертається, а нічого, як було, не вертається.
    Як воно ще і жИве, таке полохливе: власного погляду лякається, у ковдру загортається - на всі ґудзики застібається.
    Хтось за волю б‘ється, а хтось над панським столом в‘ється.
    Краще язика собі прикусити, чим словом добрим дурне нагородити.
    Себе шукає, а по світах чужих блукає.
    Виростало ладне, а перекинулося у падле.
    Подавав добрі надії, а залишив спогади злії.
    До доброго само навернеться, як лихо пригорнеться.
    Такий хробак, таке несміливе, а зробило своє зрадливе.
    Така життєва сила: що спочатку злило – в кінці звеселило.
    Дай волю цим парханАм – на сонці збудують паркан.
    Молодиця, як та синиця, на всі боки цвірінькала, аж зносилась спідниця.
    Гарну б пісню заспівали, аби слова мали.
    Слівце-райце покотися, мо‘ добрій душі пригодися.
    Слівце-райце покотилося – не відомо де прижилося.
    Слівце-райце покотися – в добру душу поселися (в душі добрій озовися).
    Губи надуло і дивиться, як через дуло.
    Хоч би мене не здуло – так губи свої надула.
    Ото дужого залякує слабке: само себе по дупі б‘є.
    В лиху годину шукай добру людину.
    Пригостить добра господиня і в лиху годину.
    Не зрозуміти, що то за тварюка: на двох ногах стирчить, а хрюка.
    Може знає наука, що то за тварюка: на двох ногах стоїть, а хрюка.
    Неук на науку сподівається, а на Біг покладається.

    12.04.18
    Сліпий Йосип мовчки просить, а стариця – на чуже зариться.
    У тій їхній столиці здрастують одні сто лиці стариці.
    Щоб їх бацила покосила, як необорна сила..
    Щоб їх якась бацила покосила..
    Одне слово: розсіяний люд - наче і орють, і жнуть, а все, як старці, живуть.
    Як голова – сідниця, що Йосип Сліпий, що сліпий Йосип – йому однак: все рівно та нема різниці.
    Ото голова-сідниця одне торочить: все рівно, нема різниці – такому, що Йосип Сліпий, що сліпий Йосип.
    Слівце-райце покотися, може, добрій душі пригодишся. Слівце-райце покотилося – в житті комусь знадобилося. (райце і рація – з одної мовної «лунки» беруть свій початок.. )
    Як тепле літо змолоду літа, та швидко все це проліта..
    Таке горе спіткало нашого Івана: покинув хазяйство на призволяще - невістці та синові.. а там ще й троє онуків, що скінчили свої науки.
    Воно – ніхто, і звуть його – ніяк: все, що залишить за життя – кізяк.
    Лиха година спершу забира як не життя, то сина.
    Коли отамани сплять – козаки на чатах стоять.
    Здається, Один гнеться, а воно – сміється, а інший, наче, сміється, а само вже гнеться.
    Мо‘ з того і пройди-світ: себе шукає, а по світах блукає..
    Як паморозь б‘є квіт, живе отой пройди-світ.
    Такий порядок задають керманичі грошові: самі не вміють жити і іншим не дають пожити.
    Як лихо в натовпі гуляє, ще й хрест тихцем на себе накладає.
    Набридло бидло.. у князі подамся, якщо не в-срам-ся.
    Ой, не з доброго дива до нас завітало таке красиве.
    Пропащо чекати, не взнавши кого і нащо.
    Як той кобель тремтить, бо в голові лиш хіть сидить, аж паморочить..
    Як той хтивий цуцик перед сучкою тремтить, аж у голові паморочить.
    Аж тремтить, як чарку вглядить, що той песеня перед сукою дрижить.
    Є люди, яким чарка шкодить, а є кому чарка годить.
    Хто на добре діло збирається, ні з мамою, ні з батьком (з батьками) не сперечається.
    Краще б лиха година забрала життя, а не дитину (родину).
    Багато країн класних, та лише своя красна.
    У кожного дня своя ДНК.

    13.04.18
    Озій Висі, озвися! Отче Ору зве:селися.
    Ор-Отче наш зве всіх селитися - у оселях Бігу оселитися.
    Се-лови дар-ували нам – Слово, тоді ми слів ці віда, й шли на лови.
    Лови нас світ – ми слів ці З-лова суть несе-мо.
    Один - то воє.. вої-ін, як лови йдуть.. то – вої веде.. жене го на лови.. бій це, оце і це – учине.. От він.. бой яр ін – знаМя на палі має..
    Се ми.. се-ми слів.. смислів має прадавніх.
    До сраки оці маки.
    Богів за вуса він вхопив – усе, що можна розвалив (завалив).
    Для неука наука – у Браму Божу не лізь без стуку.
    Для неука в науку – не лізь до Озію без стуку, але ще більше бійся грюку.
    Така вже виросла рахуба – за що не візьметься, все буде згуба.
    Така явилася наруга – для всього згуба (для будь-якої справи згуба ; будь-якого діла згуба).
    Оце явилась нам наруга – воно й весілля перетворює на тугу.
    Таки з‘явилась ця наруга – що і весілля перетворює на тугу.
    Молоде - хай погуляє, на старості - пригадає.
    Якщо змолоду так ведеться, то і в старості не схаменеться.
    Куди його не прилаштовуй – він скрізь як новий.
    Досягаєш, чого бажаєш, та чи свої бажання впізнаєш, коли досягаєш?
    Що ж мені, Отче, робити, що треба знайти, а що загубити?
    Одна гнида зведе з розуму (на нівець) і молодика, і діда.
    Собі славу наживає, все підраховує та ховає.
    Все рахує та рахує, а не стане Куєм.

    Все рахує та рахує, пальцем водить і не чує (наче х..)
    Себе пізнава, а губить життя.
    Хто так себе пізнає – губить своє житіє.
    Скрізь шукає нагороду, як та мавпа плоду.
    Шукав нагороду - не знайшов і глоду.
    Як тим прутнем ворожує: все рахує та рахує.
    Буття яйцебиття визначається яйценосність життям..
    Так випити кортіло, що аж просить було несила.
    Так пити закортіло, а налити просить нема сили.
    Так випити просили, що слухать не було вже сили.
    Як подання – дожилось - шукає закурити, а просити не навчилось.
    Просити не навчилось, а як подання шукати закурити – дожилось.
    Лихе здибилось - з дурним здибалось.

    14.04.18
    Что ж за страна-волшебница такая: К чему б Россия не касалась, в дерьмо все превращалось.
    Чего Россия не касается – в говно или говнянное все превращается.
    Страна волшебников рассеяных по свету: к чему не прикасаются - в говно все превращается.
    Рассєянія страна волшєбніков: к чєму кудєснікі єйо нєпрікасаються – в говно всьо прєвращаєтся.
    Що поробиш: соловейко може не тільки співати, але і насрати.
    Життя так грає: не з всякого пагінця, що саджають - дерево виростає.
    Життя по-своєму грає: не зі всякого пагону гарне дерево виростає.
    Гаджету такому рад який завгодно гад.
    Такому гаджету хто буде рад? – який завгодно гад.
    Живемо в стані ада: куди не сунешся – там скрізь засада, або зрада.

    15.04.18
    Неперевершена його освіта – роботи не знайти у цілім світі.
    Отримав таку освіту, що не знайти собі заняття в цілім світі.
    Із цього всього вирок винесли з канонів старих, хоч і загинув зайчик, та вовк – у всьому правий.
    Для паразитів на життєвій силі (ниві) любий селюк - лише віслюк.
    Нема чого про спокій вже благати, коли в труні виносять з хати.
    Коли в труні виносять з хати, про спокій можна не прохати.
    Коли в труні виносять з хати – не варто про спокій благати.
    Звичайно, є таке питання, та відповідь на це шукати – дурне бажання.
    Розумним це комусь здається, та й дурість в цьому не здається.

    16.04.18
    Коли навколо зазеленіє і на душі звеселіє.
    Коли навколо зеленіє, і око радіє, і на душі веселіє (звеселіє).
    Воно й одного бурчала на хату вистачало, а тут іще повиростало.
    Тільки приляжеш відпочивати – зразу якась дурня починає снувати чи скавчати.
    Хто дужче всіх волають: герої не вмирають, - у бою гузом наступають.

    17.04.18
    Багато відміряє, та мало відрізає.
    Хто недовго відміряє - навпіл розрізає.
    Один багато відміряє, та мало відрізає, бо все на його частку хтось зазіхає.
    Лише тоді є чорне, якщо це орне.
    Чорний – чи орний ґрунте визначає.
    Зірками-зернами засіяно небо орне, як і пашня - чорна.
    Не кожна подія у всю (свою) силу зразу діє.
    Кожна дія свою породжує подію, а по дії твоїй і інший діє.
    І не таких «сильних миру» народна сила зносила.
    Така вже наша вдача – завжди чогось нестача.
    Йому завжди вистачає, хоч і втрачає.
    Наче завжди втрачає, а йому вистачає.
    Витрачати – не завжди втрачати. (Витрачає – не завжди втрачає)
    Коли витрачаю – не означає, що втрачаю.
    Хтось витрачає - нічого не втрачає, а, буває, і набуває – та все втрачає.
    Хтось витрачає – нічого не втрачає, а дехто і набуває – та все втрачає.
    Отаке життя прожили - згубили все, що вміли.
    Отак життя і проживає (ють) – загублює (ють) все, що має (ють).
    Така родина на лиху годину: життя проживають і загублюють все, що мають.
    Таке вперте, а з пам’яті стерто.
    Таке вперте, хоч і мертве.. бо з пам’яті не стерто.
    Воно не мертво поки із пам‘яті не стерто.
    Коли все мертво, пам‘ятати це нестерпно.
    Тоді все мертво, як із пам‘яті стерто.
    Життя нестерпне, якщо нещастя з пам‘яті не стерте.
    На вдалося зужити усе нажите – нема про що жаліти.
    Треба було вчасно вживати, не було б чого втрачати.
    Вчасно зужите – не загубити.
    Як би вчасно вжили – нічого б і не загубили.
    Хто вчасно вживає – нічого не втрачає.
    Свіжину шукає, а свого кабанця ховає.(своє телятко)
    Виросло наше дитятко, вже й вуса посивіли, а усе як телятко.
    На біду наривається, аж серце крається.
    Ходить всліпу – шукає біду.
    Наосліп блукає, а думає - щастя шукає.
    Як праскою пройшовся із своєю Параскою.
    У нашої Параски рука, як праска: якщо пригладить – лікар не завадить.
    Бере у руки прас та йде у гості до нас.
    Візьму у руки прас та піду у гості до вас.
    Чекайте на свого Кузьму - зараз кийка до рук візьму. Заходьте ще у гості, як не болітимуть кості.
    Не пожалів своїх костомах – пішов побиратися по чужих хатах.
    Жадоба засліпила очі – перераховує гроші і вдень, і вночі.
    Впустив у очі жадобу – втратив людську подобу.
    Добре відпочивати, коли працюють і батько, і мати.
    Собою вихваляється, аж захлинається.
    Вихваляється, аж до лиця нахиляється, ще й захлинається.
    За всякою добою треба горою за правду ставати до бою.
    За правду стояти – не стільки горлати, як працювати.
    Треба мати терпіння, щоб отримати хліб із насіння.
    Шукали собі отамана, та згубили омани.
    Жили собі, як люди, поки не обступили луди.
    Вже сміялись кури, а вони, до дурі, тішилися з чужинної одури.
    Таке вже вроджене – з усіх боків скуйовджене.
    На кожному кроці спотикається, а дороги не питається.
    Чи то його щось мулить, чи інших дурить: само по собі шпортається - ніяк не оговтається.
    Як починає длубатися (копатися) – його (її) не дочекатися.
    Таке виросло нівроку – не перескочиш з одного скоку.
    Дивиться збоку, наче відьма зизоока.
    Таке розумне: всіх перепитає, а відповіді - не чекає.
    Щоб не блукати – не треба поспішати; іти поволі – йти по власній волі. (По волі йти – іти поволі).
    Не поспішати - не означає зволікати.
    Коли у серці холоднеча, для розуму настає голоднеча.
    Якщо у серці студенець – життю кінець..
    Хто з таким подруже, якщо у нього в серці стужа.
    Поводиться - як молодець, а сам - як холодець.
    Зовні – як молодець, а сам – як холодець.
    Таке примудрилися наварити: ні самим з‘їсти, ні іншим подарити.
    Ох, і добре ми свиней нагодували - таких вареників наготували.
    Навчились вареники готувати – можете тепер свиней годувати.
    Як не старалась, готувала-подавала – а їм все мало.
    Перед сміливим – задкує, а над слабкими – збиткує.
    Краще перед дівкою всратися, ніж з таким сперечатися.
    Одне дурне у всесвітнє турне збиралося.. та вийти з барлогу не вдАлося.
    Збиралося одне дурне у всесвітнє турне.. добре, що забарилося, ледь у казанку не зварилося (втопилося).
    Рвався все до герцю, поки не зносив берці.
    Боєць підростає: тільки взув берці – зразу біжить до герцю.

    18.04.18
    Не для цього наш смалець, щоб кожний пхав (встромляв) туди свій палець.
    Не для того у голові маємо смалець, щоб кожний пхав туди палець.
    Важко повірити, що такий жах назвали лірикою.
    Ви не повірите – це лірика.
    Дав Біг порученців-дураченців: шукали спільника, а знайшли лірника.
    Воно дуркує, а ніби мітингує.
    Якщо запросили до кави – не лови ґави.
    Якщо пані запрошує на каву – не лови ґаву.
    Не всяка собака – посіпака, не всяка посіпака – собака.
    Ходить як пава, от і ловить ґави.
    Ловить ґаву, бо ходить як пава.

    Гельвецію, ми не з Венеції..
    Прощай, Гельвецію, невдовзі їду до Венеції..
    Прости, Гельвецію, я нині в Греції..
    Навіщо нам ті спеції, Гельвецію?
    Приїхали до Швеції, Гельвецію..
    Приїхали до Швеції.. з такого не позаздрити, Гельвецію.


    Що за народець дивного ґатунку – нема від нього порятунку.
    Що за народ цей, дивного ґатунку – нема від нього порятунку.
    Що за народи дивного ґатунку – нема числа їм, ні рахунку…
    Народец-уродец: перед другими гордец, а душою - подлец.
    Не на всякую душонку наденешь распашонку.
    Живут же гады на свете, а называются: дети.
    Розумний навчається та привчається, а дурний – пручається.
    Не розгледіти, аж в очах мерехтить: чи лежить, чи біжить.
    Не вдалося збагнути – будемо або ламати, або гнути.
    У що не вбирай дурника – не вийде розумника.
    (З якогось дива) занапастили і літа молодії, і сили.
    Не поспішай: спочатку читай, а потім качай.
    Треба знати, як жити: коли дурня клеїти, а коли дурня пришити.
    Та що ж це такої, за долею лихою ніде нема покою.
    Наче вилізли з одної утроби: один - ледащо, а друга (ий) – нероба.
    Від утроби до гроба прожив як нероба.
    Такий вояка хай забирається до сраки: йому що куліш готувати, що на чатах стояти – аби спати.
    Такому вояці усе до сраці: що куліш готувати, що на чатах стояти.
    Оце бійці: що куліш готувати, що на варті стояти - на все насрати.
    Які б дарункам долі не були причини, нам все згодиться для почину.
    (Когось) І так Вишній благословляє – розум відбирає.
    Коли Вишній розУм щось відбирає – він благословляє, коли до Себе відкликає – допомагає.

    19.04.18
    Ось так людина й помирає – себе шукає: в глупоті прокидається, в турботі –забувається.
    Кого військовий лад турбує, нехай себе шикує та муштрує.
    Саме не знає, де стояти, - береться інших шикувати.
    Мій друже Ото-Ману, приїхали зненацька від Ми-Три, питаються Ра-Ману із нашого Ор-стану..
    Хай пам‘ятає Україна: Країна Ора – Ор-Країна.

    Добычи нас лишая, сбежалась волчья стая.. Отгоняя вольи стаи, мы устали: мечи затупились из стали.. На холм заехав верхом, увидел будущего дом.
    Когда придет мой день рождения, вы свет не выключайте – меня встречайте..

    (Такому) Мені однаково: що кава чорна, що соломка макова.
    За всі ці обіцяння - віддяка буде: час страждання.
    Щоб вклонитись, так нагнувся, що й перевернувся.
    Щоби вклонитись, так нагинаються.. аж перевертаються.
    Молодичка чесна - вміє вчасно і вклонитися, і заголитися.
    Така гарна молодичка, як дичка, - вміє вчасно і вклонитися, і заголитися.
    Мабуть з молоду не те узула, до землі життя зігнуло.
    Хтось з пантелику збиває, а хтось пантеликом вбиває.
    Від того холодає, коли навколо розквітає, що Вишній пахощі вдихає..
    Від того і холодає, коли навколо розквітає - то Вишній пахощі вдихає..
    Краще тичкою (гичкою) самотньою все життя простояти, ніж з таким у гречку стрибати.
    Така гарна тичка – у кожну діжку затичка.
    Добра виросла із (у) нього тичка – в любу дірку затичка.
    На таку тичку зав‘яжиться любого кольору стрічка.
    Фірма (банк) «Гидота» запрошує на роботу..
    Як у дурня заведеться копійчина зайва, зразу починається чи: «вип‘ємо»,- чи: «граймо».
    Завелась у дурня копійчина зайва, одразу: чи вип‘ємо, чи граймо..
    Принтер - як заклятий - не друкує, а дуркує..
    Ця друкарня не стільки друкує, як дуркує..

    20.04.18
    Від такої утоми краще залишатись вдома.
    Як ізвечора напився до утоми, з ранку залишайся краще вдома.
    Як звечора пив до втоми, залишайся з ранку вдома.
    Не дійшли додому, бо гуляли до втому.
    Хай мине це лихо мене.. а як не оминає – хай про це ніколи не взнаю (вчасно взнаю).
    Хай лихо оминає нас у будь-який час.
    Гріхи не молитва втамує, розкаяння сумління вгамує.
    Гріхи мої (твої) молитва не втамує, і вдаване розкаяння сумління не вгамує.
    Такі гріхи ні молитва не втамує, ні покаяння не вгамує.
    Хай лихо його (її) годує, якщо батьків так шанує.
    Нехай лихо його оберігає, як батьків за дурнів має.
    Таку теличку і крадуть, як одну десятеро пасуть.
    Як одну теличку десятеро пасуть - таку і крадуть.
    Як десятеро одну теличку пасуть – її і крадуть.
    Як одну теличку семеро пасуть – від вовка не спасуть.
    Піднявши Зна-Мене, вже не ховайся – не мине.
    Старій лисиці завжди курка сниться.
    До волосся сивого дожив, а розуму не нажив.
    На лиху годину прийшла й недобра людина.
    Для своєї родини - як чужа людина (дитина).
    Як совість озветься, може схаменеться.
    Як горе знайдеться, може обізветься(схаменеться).
    Таке вже вдале: куди б не впало, зросте на славу.
    Таке і мали з самого малу, де сіло-впало – усе невдало.
    Не знає, куди ховає, а потім (весь день) шукає.
    Такий і зрадить – йому нічого не завадить.

    21.04.18
    Власні шати цінувати не навчила мати – як не бідувати.

    22.04.18
    Ельфа з себе зображає, та хвоста не приховає.
    Скільки із себе ельфа не зображати - хвоста не приховати.
    В ельфа грає, а хвоста має. (6.12.18)

    23.04.18
    Тільки туди ходять, де їм годять.
    Коли дурне шкварчить, розумне мовчить.
    Як за такими(ою) порадами(ою) жити, буде кожної миті голова боліти.
    Власним розумом не займається, а нашим переймається.
    Своєю господою не займається, а нашою переймається.
    Хто сам мало знає, найбільше інших і повчає.
    Власною господою не займаються, а нашою переймаються.
    Збирався довгенько молодий козаченько, та уїхав недалеченька.

    24.04.18
    Голубе сизий, куди ж воно лізе?
    Думкою можна життя виправляти, якщо правильне слово вживати.
    Думкою можна життя виправляти, якщо вірні слова оживляти.

    25.04.18
    Взявши силу від води - дитину народи.

    26.04.18
    Така була його вікторія – з поразок склалася історія.
    Така диковинна у них історія – з поразок склалася вікторія.
    Прийшов до тями, та не згадає і мами.
    Власної не згадає мами, а говорять: прийшов до тями.
    Думка потужна дає нам дію мужню.. (дружню).

    27.04.18
    Нам (, працарям,) що лани широкі, що гори високі, що моря глибокі - аби не до роботи.
    Такі ми працарі (Ми давні працарі): нам що лани широкі, що гори високі, що моря глибокі, - аби не було роботи.
    Було смішно, як дізнались, та недовго ми сміялись…
    Одразу їх (цих) не зрозуміти, чи ідіоти (то безглузді), чи то діти..
    Таких не зразу й зрозуміти, чи ідіоти, чи то діти..
    Люблю я мудрості народної повчання, коли за «мудрістю» стоїть скавчання (навчання).

    2.05.18
    Не пніться молиться, як п‘яниця жаліться.

    4.05.18
    Чужа, зла думка, як реп‘ях, чіпляється в мозках, западає в думках.

    6.05.18
    Любіть себе і ближнього свого.. а більше всього не любіть в собі чужого.

    9.05.18
    Титлу до титли пам’ятає, а суть втрачає..

    Добрий пес вчасно лає, а не чекає, поки злодій п‘ятами накиває.
    (Як та собака на ціпку) Як цепна псюра: усіх навкруги лає, а перед хазяїном на спину лягає.

    10.05.18
    Наших двох Іванів не всадити разом у одну – і архімедову - ванну.
    Бджола мить кусає, та не одну часину допікає.
    Такому, що на дримбі грати, що про свої дріми співати.
    (Такому) Мені що дрімати, що на дримбі грати – аби нічого не знати.
    Похоже, нам друг друга не понять, боюсь, что выпить столько я уже не в силах..
    Похоже, нам друг друга не понять: такого выпить больше нету силы..
    Із усього того, що було у нього залишилася лише тога.
    Свою утому, як цуцик той блощиць, несе додому.
    Лише нездарне до краси, чужі вихвалює, а не свої часи.

    11.05.18
    Давайте без образи, але зараза лине до зарази.
    Усе до згоди цьому люду, в апостоли ізнову оберуть того ж Іуду.
    Усе до згоди цьому люду: в апостоли обрати знов того ж Іуду.
    Коли сповідаються - сподіваються, а коли сподіваються - чомусь не сповідаються .
    В серці своїм сповідайся та на Біг сподівайся - оце сто диво нестидливе.
    Яке б не було пильне око наглядача, завжди є шанс у втікача.
    Не варто на варті покладатися на фарти.
    Якщо із Бігом рухаєшся у Яві і Праві - ніхто не вдарить тебе ні зліва, ні справа.
    Ніхто не вдарить нас ні зліва, ні справа, якщо із Бігом ми у Яві і Праві.
    На кожному кроці спотикається (запинається), а все сподівається.
    На кожному кроці з посту кається, а все сподівається.
    Кожній бабці подарувати білі капці.. мо‘ заощадимо свої статки.
    Такій бабці хочеться подарувати білі капці.
    Хто нас (мене) ображає –довго не страждає.. (не довго страждає).

    15.05.18
    У тому збориську лайна не має (не вистачає) нашого гімна.
    Бодай у спадок і дісталась малість - бідаку все в радість.

    16.05.18
    Не плутайте «десять заповідей бомжа» із «десятьома заповідями божими».

    17.05.18
    Не довго сперечалися – у всьому враз зізналися.
    Краще чесно (відверто) зізнатися, чим сперечатися.
    Якщо не ґвалтують, то катують – отак щасливе життя і будують.
    У дупу йому пірнач, щоби ходив навскач.
    Ото гарцює ускач, наче в сраку засунули пірнач.
    Яка Бігу воля – таку і маємо долю.
    Прийми (аю) свою долю, як Ора, Отця Бігу, волю.

    18.05.18
    Хто з Бігом в Русі Один – не буде для Ходу годен.
    Через глузду розумне шукати, як догори сракою стояти.
    Сподівалися на краще, та завадило (зірвалося) ледаще.
    Хоч голий зад і глуздом став, та розуму не набрав.
    Наїлися горохово-гріховного насіння, та влаштували глуздами голосіння.
    Годен як той Один, а як єдин, то не злічить і годин.
    Як в полі не воє (не виє) Один – то у бої ярий ін.
    Хто у бою яр як Один – в полі не воє ін.
    Як ми-слів-ці: у вої – стар-ці, а молодь-ці – бій ці.
    У вуха суне свої уста лакуза, що злі люди хочуть нашої згуби – а само хоче довести нас до заруби.
    Коли до вух притискує лакуза губи, шукає він чи власну вигоду, чи вашу згубу.
    Питання не для друку: чи ту падлюку тягнемо до суку?
    Воно надихається, коли над іншими насміхається (знущається).
    Від насолоди аж захлинається, як над слабкішим знущається.
    Такої народився вдачі – живе у срачі.
    Такої народились вдачі: і не холодні, й не гарячі.
    Яка б не була та вдача, іти від дріму до мрії треба зрячим.
    Зарозуміле по-теляче – від того й нетерпляче.
    І що мені робити, чи оженитися, чи захворіти?
    Кожного року ближче до могили крок за кроком.
    Кожного року наближаємось до могили крок за кроком.
    Будь-яка суперечка – не привід стрибати у гречку.
    Так над нами сміялося (сміялися), що саме не второпало (ли), як всралося (лися).
    Якщо кохаєшся у слові, то і пісні співаєш чудові.
    Серце веселить, як у травні дощить, а як після серпня – дощить нестерпно (дощі нестерпні).
    Поводиться, як той однак, що не розгадає ніяк: чи то женихається (залицяється)– чи то розлучається (прощається)…

    22.05.18
    Найкраще такі тварюки ловляться на добрі хуки.
    Найліпше домовлятися чи з добрим хуком, чи зачепивши крюком.
    Чи добрим хуком, чи підходящим крюком – то і піде із гуком.
    Не ниттям, так катанням досягнемо сватання.

    23.05.18
    Шляхи вибирають, дорогу шукають, а путі зустрічають.
    Хто попіл на голову посипає, той розуму не має.
    Доречні речі – (завжди) безпечні.
    Коли на лева (ведмедя) йдеш полювати, не забуть посрати.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  5. Слівце-райце (4)
    Чемна дитина, ще мати від перс не одлучила, а старших шанувати навчила.

    Ох, і хватка та Надія - завжди готова до дії: хай їх і трійко – за раз прийме Надійка.

    Сходить, як та зірка, а на вустах гірко.

    Воно, як птаха Божа, живе: насіння клює та під ноги плює.

    Таке почало сунути, що й нікуди плюнути.

    Щоб ви тут усі повсералися, скільки вас у черзі зібралося.

    Куди не прийде, як місяць зійде, куди не приходить – скрізь хороводить.

    Дурне наперед все знає, а розумне - порад шукає.

    Ото жнець-молодець: як жнива - приходить під самісінький кінець.

    Така вже вражИна: наїсться лайна, а каже ожина.
    Не людина, а вражИна: їсть лайно, а каже ожина.

    Коли не вистачає знань – повно питань. Якщо нема питань – не буде знань.

    Таке вперте, а все у нього на хмари зіперте.

    Вперте та затяте – не слухає ні батька, ні мати.

    Не спиться, бо лихе сниться.

    Думки снують та не дають заснуть.

    Не спиться.. чи то лихе сниться, чи то думки снують та не дають заснуть.

    Бігає-волає, наче срачка його припікає.

    І сам до ладу не знає, куди весь час поспішає.

    Хоч не кричить, та все не мовчить – або гарчить, або скавчить.

    Коли народ лікує – він лікується.

    Такому до сраки усі ваші подяки.

    23-29.03.18



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

  1. Слівце-райце (3)
    21.03.18
    З усім світом ворогує, скрізь б‘ється, а потім само здається.

    Наче і на справи величні народився, а, бач, - не згодився.

    Кожний день за справи великі береться, та ніяк з ліжка не зведеться.

    Може, доля і усміхнеться, якщо терпець не урветься.

    Під ніс бурмочить, а думає пророчить.

    Наче і в хаті світлій сидить, а все, як змія, сичить.

    Одного лиха позбулися, так інше пригорнулося.

    Ледь здихались одну наругу-тугу, як принесло другу.

    Воно хоч і смішно, та з того не втішно.

    Все на когось сподівається, а саме нічим не переймається.

    Своє робить, та дурне виходить.

    Щодня роби свій підсумок життя, про всяк випадок, і не вір у спадок.

    Зробивши підсумок життя – отримав нуль.. Нулі навколо, хоча і коло – той же нуль.

    Один та Один – єдна єдність.

    Час плине – думка лине..

    Стигла мрія, стигла та в льодах застигла.

    То, як вода, час плине, то, як лід, застигне.

    Іти такому не один вік від Лядських до Золотих воріт.

    Від Лядської брами до Золотих Воріт ще Ра-Ман проводив свій нарід.

    Як райдуга – Ра є дуга, так і дуга до Раю – веселка Га-Я чи Я-Га.

    Якщо вже проситеся до Рая, то хоч спитайтесь, яке означення це слово має.

    Само не знає, куди це Слово направляє, а проситься «до раю».

    Оце якась дурня: пішов з життя – нема вороття.

    Повернувся до життя, та не взнала мама, бо тепер я народився від сусідки справа.

    Чоловік-підранок – який на роботу пхається щоранок.. Жінка-підранок - яка додому повертається під ранок.

    Живу як підранок – на роботу пхаюся щоранок.

    Підранок, бо до півнички пхається щоранок.

    Святкують подружнє 50-річчя старий дідуган та молода молодиця.

    Закінчилася епоха – здохла наша хавроха.

    Закінчилася «золота епоха» - померла наша Хавроха.

    Ото напрацювали: нема заробітку - одні збитки.

    Спасибі Боже за ласку гожу: вкрали життя, а повертають шмаття.

    Воно іще не впало, а звідусіль кричать (а вже кричать з усіх боків): пропало.

    Отакий наш дідо: всіх підганяє, а сам нікуди не їде.

    Зазбирався наш дідо – до бабці (до друзів) на той світ їде.

    Як розібратися, то нема чого у дурню цю і гратися.

    Як та дитина веселиться-сміється, поки у батька терпець не урветься.

    Вже й у волоссі скрізь сивина, а все, як те дитинча.. хіба що бульбашки не пускає.

    Живемо, як дитинка ота: всі до Бігу звертаються, а до Ора-Отця Бігу і не озиваються.

    У темряві не розбереш доладно: гімно це, чи якесь принадне.

    Через жіночі оці принади не розгледиш, де лихо, до ладу.

    Ще цицькою його годують, а воно вже батькує.

    Росте гетьман, а не просто отаман: ще цицьку смакує, а вже усіх батькує.

    Такі зашквари: слово по слову, чарка по чарці – а потім побились за шкварки.

    Як повчали святі старці: слово по слову, чарка по чарці.

    Нумо - зачнемо, як ті святі старці – слово по слову, чарка по чарці.

    Хизується – собою милується, вихваляється, бо дурнею мається.

    Мале, плюгаве, миршаве, а таке зухвале: від п‘ят до вух суцільний зух.

    Такий вже зух – один аж за двух.

    Пришелепуватий – голова із вати, своє життя налагодити нездарне, а лізе інших повчати задарма.

    Саме жити не може й не хоче, а земля його нащось носить.

    Така вже молодиця: куди б не присіла – скрізь весілля, а як на спину відкинеться, то і вранці не прокинеться.

    Такі вже звички у нашій Марічки: просять води напитися, а їй – аби оголитися.

    Такі у нашій Марічки звички: просили води напиться, а вона задерла спідницю.

    Моя сестричка, як та лисичка: лагідно посміхається, та болісно кусається.



    Коментарі (1)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Слівце-райце (2)
    Думкою можна життя виправляти, якщо вірні слова оживляти.

    Коли і вітер однаково дує: один затишок будує, а інший – бідує.

    Яке б не було пригоже, а все не так, як воно вороже.

    Якщо не знаєш, чого у світі шукаєш, – більше губиш та втрачаєш.

    До когось доля посміхається.. над кимось насміхається.. А мудрий з того завжди потішається.

    Той у Бігу, хто весел і сміється, а не той, що угодником святим зветься.

    Женеш його копняками, а воно лізе з дружніми словами.

    Коли Віз перевертається, Воза Дух і виливається.

    За тих часів, коли корови, як го-в-ядєніє ще не були, вже отаманили потроху.

    Якщо за брата такого має ся, то якого ще ворога лякаєшся?

    Ото часи настали: банкують і панують ті, хто Батьком називають Маму.

    Такими путями блукати – горе шукати..

    По таким дорогам ходити – свою долю злити..

    Гідність із гнівом мало дружать, та лихо здужать..

    Щоб ми сміялися над тим, від чого плакати хотіли..

    Здається - Біг сміється.. від того, що навколо се ведеться..

    Налякав їжака своїм глуздом!

    Все кудись поспішає, неначе на нього хтось чекає..

    Ще один пророк Мойсей знайшовся: серед люду ходить - за собою лихо водить.

    З лихого не вийде доброго нічого.

    Де нездара, як у пустощі, ходить, кмітливий скарби знаходить.

    Розумне тікає, до чого дурне прилипає.

    Слова витрачає, а думок не набуває.

    Не чекай поради у Вишнього, як шукаєш життя затишного.

    Ця халепа гірше за того нардепа.

    Замкнене коло і не второпати, чи то навколо, чи у Наві коло..

    Сором у собі не поховаєш, як совість маєш.

    Отакий то бізнес: кого Біг береже, а кого біс несе.

    Отаке потішне – змішує і праведне, і грішне.

    Як тому бевзю, однаково: що молитися, що голитися.

    У бубон грає, а жалібне співає..

    Таке веселе та дотепне, а не має клепки.

    Страшно так гарчить, а хвіст донизу стирчить.

    Що то за лихо таке: нібито не дурне, а постійно сумне.

    Чого нудиться світом та зітхає і сам не знає.

    Поспіхом шукати – облизня піймати.

    Чужинець, як будяк: і стоїть не там, і говорить не так.

    Від зайди чужинська порада не завжди до ладу.

    Підтрунює, аж поки у труні не побачить – такий жартівник неледачий.

    Коли серце крається – козак у вуса посміхається.

    У чому іншим дорікає - собі вибачає.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

  3. Слівце-райце (1)
    Коли нема чого розумного сказати, найліпше промовчати.

    Здається - Біг сміється.. від того, що навколо се ведеться..

    Чим раніше готуватись починаєш, тим більше не встигаєш.

    Серед потворного - найгірше, як про святе патяка грішне.

    То ще не лихо, яке у двері-шибки грюка з пихи.. Страшне лихо, що за спиною чаїться стиха.

    Оце фиркає ВОНО – хотіло хрюкнути, та, бідосі, не вдалося.

    У своїй хаті не вміє ради дати, а лізе у чужу порядкувати..

    Якщо здобутки наші скласти – від здивування можна впасти..

    Грішити - з гріхами іти – то не шукати до правди шляхи..

    Якщо шукаєш допомоги – які іще «свої вимоги»?

    Рясно яблунька квітувала, та жодного яблучка не дала.

    2018





    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --