
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
2025.10.09
09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.
Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл
2025.10.08
22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,
2025.10.08
16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
2025.10.08
16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.
2025.10.08
15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.
І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.
І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком
2025.10.08
13:20
грудня 2025 року
Норвезький Нобелівський комітет
винесе рішення:
«нікому з глав держав
не присуджувати премію миру».
До такого рішення
потенційні члени комітету
прийшли заздалегідь,
ознайомившись з дослідженнями
міжнародної групи науковц
2025.10.08
11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло.
У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів.
Право сильного сильне, але не праве.
Малодушним завжди мало загублених душ.
2025.10.08
06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Євген Чорний (1984) /
Інша поезія
/
Прислів‘я, слівце-райце
Слівце-райце (2)
Думкою можна життя виправляти, якщо вірні слова оживляти.
Коли і вітер однаково дує: один затишок будує, а інший – бідує.
Яке б не було пригоже, а все не так, як воно вороже.
Якщо не знаєш, чого у світі шукаєш, – більше губиш та втрачаєш.
До когось доля посміхається.. над кимось насміхається.. А мудрий з того завжди потішається.
Той у Бігу, хто весел і сміється, а не той, що угодником святим зветься.
Женеш його копняками, а воно лізе з дружніми словами.
Коли Віз перевертається, Воза Дух і виливається.
За тих часів, коли корови, як го-в-ядєніє ще не були, вже отаманили потроху.
Якщо за брата такого має ся, то якого ще ворога лякаєшся?
Ото часи настали: банкують і панують ті, хто Батьком називають Маму.
Такими путями блукати – горе шукати..
По таким дорогам ходити – свою долю злити..
Гідність із гнівом мало дружать, та лихо здужать..
Щоб ми сміялися над тим, від чого плакати хотіли..
Здається - Біг сміється.. від того, що навколо се ведеться..
Налякав їжака своїм глуздом!
Все кудись поспішає, неначе на нього хтось чекає..
Ще один пророк Мойсей знайшовся: серед люду ходить - за собою лихо водить.
З лихого не вийде доброго нічого.
Де нездара, як у пустощі, ходить, кмітливий скарби знаходить.
Розумне тікає, до чого дурне прилипає.
Слова витрачає, а думок не набуває.
Не чекай поради у Вишнього, як шукаєш життя затишного.
Ця халепа гірше за того нардепа.
Замкнене коло і не второпати, чи то навколо, чи у Наві коло..
Сором у собі не поховаєш, як совість маєш.
Отакий то бізнес: кого Біг береже, а кого біс несе.
Отаке потішне – змішує і праведне, і грішне.
Як тому бевзю, однаково: що молитися, що голитися.
У бубон грає, а жалібне співає..
Таке веселе та дотепне, а не має клепки.
Страшно так гарчить, а хвіст донизу стирчить.
Що то за лихо таке: нібито не дурне, а постійно сумне.
Чого нудиться світом та зітхає і сам не знає.
Поспіхом шукати – облизня піймати.
Чужинець, як будяк: і стоїть не там, і говорить не так.
Від зайди чужинська порада не завжди до ладу.
Підтрунює, аж поки у труні не побачить – такий жартівник неледачий.
Коли серце крається – козак у вуса посміхається.
У чому іншим дорікає - собі вибачає.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Слівце-райце (2)
Слівце-райце покотися, може добрій душі пригодишся.

Коли і вітер однаково дує: один затишок будує, а інший – бідує.
Яке б не було пригоже, а все не так, як воно вороже.
Якщо не знаєш, чого у світі шукаєш, – більше губиш та втрачаєш.
До когось доля посміхається.. над кимось насміхається.. А мудрий з того завжди потішається.
Той у Бігу, хто весел і сміється, а не той, що угодником святим зветься.
Женеш його копняками, а воно лізе з дружніми словами.
Коли Віз перевертається, Воза Дух і виливається.
За тих часів, коли корови, як го-в-ядєніє ще не були, вже отаманили потроху.
Якщо за брата такого має ся, то якого ще ворога лякаєшся?
Ото часи настали: банкують і панують ті, хто Батьком називають Маму.
Такими путями блукати – горе шукати..
По таким дорогам ходити – свою долю злити..
Гідність із гнівом мало дружать, та лихо здужать..
Щоб ми сміялися над тим, від чого плакати хотіли..
Здається - Біг сміється.. від того, що навколо се ведеться..
Налякав їжака своїм глуздом!
Все кудись поспішає, неначе на нього хтось чекає..
Ще один пророк Мойсей знайшовся: серед люду ходить - за собою лихо водить.
З лихого не вийде доброго нічого.
Де нездара, як у пустощі, ходить, кмітливий скарби знаходить.
Розумне тікає, до чого дурне прилипає.
Слова витрачає, а думок не набуває.
Не чекай поради у Вишнього, як шукаєш життя затишного.
Ця халепа гірше за того нардепа.
Замкнене коло і не второпати, чи то навколо, чи у Наві коло..
Сором у собі не поховаєш, як совість маєш.
Отакий то бізнес: кого Біг береже, а кого біс несе.
Отаке потішне – змішує і праведне, і грішне.
Як тому бевзю, однаково: що молитися, що голитися.
У бубон грає, а жалібне співає..
Таке веселе та дотепне, а не має клепки.
Страшно так гарчить, а хвіст донизу стирчить.
Що то за лихо таке: нібито не дурне, а постійно сумне.
Чого нудиться світом та зітхає і сам не знає.
Поспіхом шукати – облизня піймати.
Чужинець, як будяк: і стоїть не там, і говорить не так.
Від зайди чужинська порада не завжди до ладу.
Підтрунює, аж поки у труні не побачить – такий жартівник неледачий.
Коли серце крається – козак у вуса посміхається.
У чому іншим дорікає - собі вибачає.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію