ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.08 08:04
Свого домігся чоловік
Від любої дружини, -
Тепер йому та гладить бік
І масажує спину.
Не покладає жінка рук
По вечорах не всує,
Раз щодоби хропіння звук,
Як щиру дяку, чує...

Борис Костиря
2025.09.07 21:52
Я вкриюсь теплою ковдрою снігу
від усіх нещасть, від усіх гризот.
Я перестав існувати для цього світу,
бо я під заметами снігу.
Замети снігу обігріють узимку,
вони занурять у зимовий сон.
Казка снігу повинна бути доброю.
Від усіх катаклізмів

Євген Федчук
2025.09.07 19:06
Ще один монстр кривавий між «героїв»,
Що носяться із ними москалі.
Ще пошукати треба на Землі,
Хто поливав би отак щедро кров’ю
Своїх солдат поля кривавих битв.
Солдатським трупом він встеляв дорогу,
Хоча не завжди і до перемоги.
Скоріше катом був

Юрій Гундарєв
2025.09.07 14:19
Росіяни традиційно заявляють, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п

Іван Потьомкін
2025.09.07 12:38
Уже прощаються із листям дерева,
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д

Олександр Сушко
2025.09.07 07:01
https://www.facebook.com/share/p/1G79yWG3eF/

Віктор Кучерук
2025.09.07 05:44
Жінки красиві втомлюють мій зір
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б

Юрій Лазірко
2025.09.06 22:40
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох

Борис Костиря
2025.09.06 21:50
Я в'язну в снігах, ніби в пісках часу.
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,

С М
2025.09.06 13:49
Синій хліб не їж, матимеш недуг
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках

О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний

Віктор Насипаний
2025.09.06 12:39
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.

Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.

М Менянин
2025.09.06 11:59
Каже батько: годі, сину!
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину,
Боже ж зранку, всім по чину!

06.09.2025р. UA

Віктор Кучерук
2025.09.06 07:19
І уявити не можу
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.

Володимир Бойко
2025.09.06 02:51
Повзучі гади теж літають, якщо їх добряче копнути. Тим, що живуть у вигаданому світі, краще там і помирати. Хочеш проблем собі – створи проблеми іншим. Не дикун боїться цивілізації, а цивілізація дикуна. Люди якщо і змінюються, то не в кращий

Борис Костиря
2025.09.05 21:30
Мене жене гостроконечний сніг,
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.

Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг

Ярослав Чорногуз
2025.09.05 16:40
Зелен-листя поволеньки в'яне,
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.

Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Євген Чорний (1984) / Інша поезія / Прислів‘я, слівце-райце

 Слівце-райце (2)

Слівце-райце покотися, може добрій душі пригодишся.

Образ твору Думкою можна життя виправляти, якщо вірні слова оживляти.

Коли і вітер однаково дує: один затишок будує, а інший – бідує.

Яке б не було пригоже, а все не так, як воно вороже.

Якщо не знаєш, чого у світі шукаєш, – більше губиш та втрачаєш.

До когось доля посміхається.. над кимось насміхається.. А мудрий з того завжди потішається.

Той у Бігу, хто весел і сміється, а не той, що угодником святим зветься.

Женеш його копняками, а воно лізе з дружніми словами.

Коли Віз перевертається, Воза Дух і виливається.

За тих часів, коли корови, як го-в-ядєніє ще не були, вже отаманили потроху.

Якщо за брата такого має ся, то якого ще ворога лякаєшся?

Ото часи настали: банкують і панують ті, хто Батьком називають Маму.

Такими путями блукати – горе шукати..

По таким дорогам ходити – свою долю злити..

Гідність із гнівом мало дружать, та лихо здужать..

Щоб ми сміялися над тим, від чого плакати хотіли..

Здається - Біг сміється.. від того, що навколо се ведеться..

Налякав їжака своїм глуздом!

Все кудись поспішає, неначе на нього хтось чекає..

Ще один пророк Мойсей знайшовся: серед люду ходить - за собою лихо водить.

З лихого не вийде доброго нічого.

Де нездара, як у пустощі, ходить, кмітливий скарби знаходить.

Розумне тікає, до чого дурне прилипає.

Слова витрачає, а думок не набуває.

Не чекай поради у Вишнього, як шукаєш життя затишного.

Ця халепа гірше за того нардепа.

Замкнене коло і не второпати, чи то навколо, чи у Наві коло..

Сором у собі не поховаєш, як совість маєш.

Отакий то бізнес: кого Біг береже, а кого біс несе.

Отаке потішне – змішує і праведне, і грішне.

Як тому бевзю, однаково: що молитися, що голитися.

У бубон грає, а жалібне співає..

Таке веселе та дотепне, а не має клепки.

Страшно так гарчить, а хвіст донизу стирчить.

Що то за лихо таке: нібито не дурне, а постійно сумне.

Чого нудиться світом та зітхає і сам не знає.

Поспіхом шукати – облизня піймати.

Чужинець, як будяк: і стоїть не там, і говорить не так.

Від зайди чужинська порада не завжди до ладу.

Підтрунює, аж поки у труні не побачить – такий жартівник неледачий.

Коли серце крається – козак у вуса посміхається.

У чому іншим дорікає - собі вибачає.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-11 11:36:54
Переглядів сторінки твору 661
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 2.706 / 5.5  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 2.706 / 5.5  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.834
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наша міфологія, інша поезія
Автор востаннє на сайті 2022.03.14 08:51
Автор у цю хвилину відсутній