![](images/additions.gif)
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.07.27
02:24
ABBAcDc - мій поетичний винахід
Не був я кращим. Та не був і гіршим!
Зі стелі дивиться старенька лампа.
Насолодившись п'ятистопним ямбом,
Тепер пишу я власним семивіршем.
Я схеми підбирав - та все не ті.
Але тепер, здається, все в порядку!
Не був я кращим. Та не був і гіршим!
Зі стелі дивиться старенька лампа.
Насолодившись п'ятистопним ямбом,
Тепер пишу я власним семивіршем.
Я схеми підбирав - та все не ті.
Але тепер, здається, все в порядку!
2024.07.26
23:39
«Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови».
«Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови».
«Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
2024.07.26
20:36
І
Не втихають залпи канонади
і немає вихідного дня,
щоб над головешкою громади
небо не озвучила русня.
Виє чахлий вилупок геєни,
в унісон – лакеї сатани,
Не втихають залпи канонади
і немає вихідного дня,
щоб над головешкою громади
небо не озвучила русня.
Виє чахлий вилупок геєни,
в унісон – лакеї сатани,
2024.07.26
19:27
Мені болить.
- Мені також.
- Здається, це у нас хронічне.
- Як буде криза, то заходь.
- І ти, пильнуй аналогічно.
- Наш світ напевно на межі.
- Напевно, є межа у світу."
Мереживом дрібних стежин
- Мені також.
- Здається, це у нас хронічне.
- Як буде криза, то заходь.
- І ти, пильнуй аналогічно.
- Наш світ напевно на межі.
- Напевно, є межа у світу."
Мереживом дрібних стежин
2024.07.26
17:47
Одна на березі сиділа,
тримала пензля у руках,
не мала ні до кого діла,
літала птахом у думках.
І оживали на папері
якісь сюжети, почуття…
Вона усім закрила двері,
ховаючи своє життя
тримала пензля у руках,
не мала ні до кого діла,
літала птахом у думках.
І оживали на папері
якісь сюжети, почуття…
Вона усім закрила двері,
ховаючи своє життя
2024.07.26
14:11
Попросили написали про Сергія*. Від початку. Як усе воно починалося. Не вірю, що вже 7 років він дивиться на нас з-над хмар. Сім…
Сергія неможливо «вкласти» в слова чи тексти. Він сам і його шлях настільки глибші, що не хочеться та й страшно спростити
2024.07.26
13:51
СпалИ усі його листи,
Зітри нікчемну переписку.
Ці почуття... Їм не рости.
В продовженні немає зиску.
Коли розвіється той дим,
І попіл рознесе по світу,
Лиши у мареві рудім
Зітри нікчемну переписку.
Ці почуття... Їм не рости.
В продовженні немає зиску.
Коли розвіється той дим,
І попіл рознесе по світу,
Лиши у мареві рудім
2024.07.26
09:23
І жодних проблем. Жодних.
Лишоньки на папері…
Ми з серіала модних
Ми у своїй манері
Терпим, бо ми - терпіли
Цьомушню сленгу шана
Нами до нас вертіли
З древніх часів османа
Лишоньки на папері…
Ми з серіала модних
Ми у своїй манері
Терпим, бо ми - терпіли
Цьомушню сленгу шана
Нами до нас вертіли
З древніх часів османа
2024.07.26
08:07
Запалено ще одну свічку… На фронті загинув військовослужбовець - хореограф і танцівник Антон Смецький.
Йому було 37 років…
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втрати
Йому було 37 років…
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втрати
2024.07.26
07:43
Робив усе, що тільки міг,
На подив, сміх та осуд,
Але спинити часу біг
Донині не вдалося.
Не уповільнив ні на мить
На циферблаті стрілки,
Бо віднедавна час летить,
А я молюся тільки.
На подив, сміх та осуд,
Але спинити часу біг
Донині не вдалося.
Не уповільнив ні на мить
На циферблаті стрілки,
Бо віднедавна час летить,
А я молюся тільки.
2024.07.26
07:31
Увечері хотілося співати,
Доповнити червневі голоси.
В легких обіймах спогадів крилатих
Прийняти чари давньої краси.
Що буде далі - більше не питати
Та під кущем сховатись від грози.
Крізь колір жовто-білої сонати
Доповнити червневі голоси.
В легких обіймах спогадів крилатих
Прийняти чари давньої краси.
Що буде далі - більше не питати
Та під кущем сховатись від грози.
Крізь колір жовто-білої сонати
2024.07.25
23:15
Бач, костюм у труну як влитий?
І баланс, і фасон - все вірно.
А доокола часу крихти,
Одиноко між ними, зимно.
Без корабликів-мрій причали,
Тиша - кісткою, болем в горлі.
Радість світла - в зубах печалі
І баланс, і фасон - все вірно.
А доокола часу крихти,
Одиноко між ними, зимно.
Без корабликів-мрій причали,
Тиша - кісткою, болем в горлі.
Радість світла - в зубах печалі
2024.07.25
21:22
Не варто зопалу звірятися в любові,
Щоб на одкош, бува, не наразитись,
А ліпше намір перелити
В досі ніким не чуте слово
Чи в барви трепетно втілити,
Чи деревцем пустелю звеселити.
І як вона замилується словом
Чи прикипить до полотна твойого,
Щоб на одкош, бува, не наразитись,
А ліпше намір перелити
В досі ніким не чуте слово
Чи в барви трепетно втілити,
Чи деревцем пустелю звеселити.
І як вона замилується словом
Чи прикипить до полотна твойого,
2024.07.25
18:18
Вітер грає у краплі, гості
Позіхають моїм мовчанням.
Вони грають сьогодні в кості
На зеленім сукні печалю.
Розкладаю весь час пасьянси
Без потреби, автоматично:
Нема сенсу, це надто ясно,
Позіхають моїм мовчанням.
Вони грають сьогодні в кості
На зеленім сукні печалю.
Розкладаю весь час пасьянси
Без потреби, автоматично:
Нема сенсу, це надто ясно,
2024.07.25
17:22
Прокинувся малий Грицько, продер оченята.
Уже сонечко звисока зазирає в хату.
Почав кликати бабусю, але та не чує.
Вже, мабуть з самого ранку в дворі порядкує.
Одяг штанці та й скоріше вискочив до двору.
Глянув, а бабуся, справді на городі пора
Та щ
Уже сонечко звисока зазирає в хату.
Почав кликати бабусю, але та не чує.
Вже, мабуть з самого ранку в дворі порядкує.
Одяг штанці та й скоріше вискочив до двору.
Глянув, а бабуся, справді на городі пора
Та щ
2024.07.25
14:39
Учись язик тримати за зубами! -
Повчає внучку бабця знов і знов.
Та ж язиком лопоче - меле днями.
Лише регоче. Їй усе одно.
Сміється внучка: - Це я зрозуміла.
Чому ж зітхаєш, бабцю, ти при цім?
- Бо поки ти, як я, навчишся, мила.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Повчає внучку бабця знов і знов.
Та ж язиком лопоче - меле днями.
Лише регоче. Їй усе одно.
Сміється внучка: - Це я зрозуміла.
Чому ж зітхаєш, бабцю, ти при цім?
- Бо поки ти, як я, навчишся, мила.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
![](images/additions.gif)
2024.07.25
2024.06.21
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.15
2023.12.19
2023.11.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
![Тлумачний словник Словопедія](http://img.slovopedia.org.ua/button88x31.gif)
Автори /
Євген Чорний (1984) /
Інша поезія
/
Прислів‘я, слівце-райце
Слівце-райце (2)
Думкою можна життя виправляти, якщо вірні слова оживляти.
Коли і вітер однаково дує: один затишок будує, а інший – бідує.
Яке б не було пригоже, а все не так, як воно вороже.
Якщо не знаєш, чого у світі шукаєш, – більше губиш та втрачаєш.
До когось доля посміхається.. над кимось насміхається.. А мудрий з того завжди потішається.
Той у Бігу, хто весел і сміється, а не той, що угодником святим зветься.
Женеш його копняками, а воно лізе з дружніми словами.
Коли Віз перевертається, Воза Дух і виливається.
За тих часів, коли корови, як го-в-ядєніє ще не були, вже отаманили потроху.
Якщо за брата такого має ся, то якого ще ворога лякаєшся?
Ото часи настали: банкують і панують ті, хто Батьком називають Маму.
Такими путями блукати – горе шукати..
По таким дорогам ходити – свою долю злити..
Гідність із гнівом мало дружать, та лихо здужать..
Щоб ми сміялися над тим, від чого плакати хотіли..
Здається - Біг сміється.. від того, що навколо се ведеться..
Налякав їжака своїм глуздом!
Все кудись поспішає, неначе на нього хтось чекає..
Ще один пророк Мойсей знайшовся: серед люду ходить - за собою лихо водить.
З лихого не вийде доброго нічого.
Де нездара, як у пустощі, ходить, кмітливий скарби знаходить.
Розумне тікає, до чого дурне прилипає.
Слова витрачає, а думок не набуває.
Не чекай поради у Вишнього, як шукаєш життя затишного.
Ця халепа гірше за того нардепа.
Замкнене коло і не второпати, чи то навколо, чи у Наві коло..
Сором у собі не поховаєш, як совість маєш.
Отакий то бізнес: кого Біг береже, а кого біс несе.
Отаке потішне – змішує і праведне, і грішне.
Як тому бевзю, однаково: що молитися, що голитися.
У бубон грає, а жалібне співає..
Таке веселе та дотепне, а не має клепки.
Страшно так гарчить, а хвіст донизу стирчить.
Що то за лихо таке: нібито не дурне, а постійно сумне.
Чого нудиться світом та зітхає і сам не знає.
Поспіхом шукати – облизня піймати.
Чужинець, як будяк: і стоїть не там, і говорить не так.
Від зайди чужинська порада не завжди до ладу.
Підтрунює, аж поки у труні не побачить – такий жартівник неледачий.
Коли серце крається – козак у вуса посміхається.
У чому іншим дорікає - собі вибачає.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Слівце-райце (2)
Слівце-райце покотися, може добрій душі пригодишся.
![Образ твору Образ твору](uploads/c91561554971756.jpg)
Коли і вітер однаково дує: один затишок будує, а інший – бідує.
Яке б не було пригоже, а все не так, як воно вороже.
Якщо не знаєш, чого у світі шукаєш, – більше губиш та втрачаєш.
До когось доля посміхається.. над кимось насміхається.. А мудрий з того завжди потішається.
Той у Бігу, хто весел і сміється, а не той, що угодником святим зветься.
Женеш його копняками, а воно лізе з дружніми словами.
Коли Віз перевертається, Воза Дух і виливається.
За тих часів, коли корови, як го-в-ядєніє ще не були, вже отаманили потроху.
Якщо за брата такого має ся, то якого ще ворога лякаєшся?
Ото часи настали: банкують і панують ті, хто Батьком називають Маму.
Такими путями блукати – горе шукати..
По таким дорогам ходити – свою долю злити..
Гідність із гнівом мало дружать, та лихо здужать..
Щоб ми сміялися над тим, від чого плакати хотіли..
Здається - Біг сміється.. від того, що навколо се ведеться..
Налякав їжака своїм глуздом!
Все кудись поспішає, неначе на нього хтось чекає..
Ще один пророк Мойсей знайшовся: серед люду ходить - за собою лихо водить.
З лихого не вийде доброго нічого.
Де нездара, як у пустощі, ходить, кмітливий скарби знаходить.
Розумне тікає, до чого дурне прилипає.
Слова витрачає, а думок не набуває.
Не чекай поради у Вишнього, як шукаєш життя затишного.
Ця халепа гірше за того нардепа.
Замкнене коло і не второпати, чи то навколо, чи у Наві коло..
Сором у собі не поховаєш, як совість маєш.
Отакий то бізнес: кого Біг береже, а кого біс несе.
Отаке потішне – змішує і праведне, і грішне.
Як тому бевзю, однаково: що молитися, що голитися.
У бубон грає, а жалібне співає..
Таке веселе та дотепне, а не має клепки.
Страшно так гарчить, а хвіст донизу стирчить.
Що то за лихо таке: нібито не дурне, а постійно сумне.
Чого нудиться світом та зітхає і сам не знає.
Поспіхом шукати – облизня піймати.
Чужинець, як будяк: і стоїть не там, і говорить не так.
Від зайди чужинська порада не завжди до ладу.
Підтрунює, аж поки у труні не побачить – такий жартівник неледачий.
Коли серце крається – козак у вуса посміхається.
У чому іншим дорікає - собі вибачає.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію