Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олександр Панін (1948)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Краща Подруга
    Подруга і Любий вже колишні,
    Чорну в душу врізали печать,
  •   Страшна кара
    Тема з Інтернету
  •   Повітряний Змій
    Летить Козеня, наче
    вихор,
  •   "Страшне перо не в гусака..."
    Хоч мудрість ця
    проста,
  •   Зла Несамовитість
    Дощу рясного зла несамовитість
    Січе, неначе гострими ножами…
  •   Гірке Танго
    Фатальна красуня
  •   Сук Спотикання
    Сук Спотикання -
    Давня проблема:
  •   Білочка
    Кружляючи бенкет
    несамовито,
  •   Весняне Буяння
    Новорічне
  •   Барани та Кіт
    Барани сьогодні
    рано
  •   У Садочку
    В садочку,
    який колись
  •   Два Барани
    Біжать Баранюги
    міцні, круторогі,
  •   Злий Клоун
    За мотивами роману
    С. Кінга "Воно".
  •   Прогулянка
    Дівчатко в гарненькій сорочці,
  •   Пекельне Полум'я
    Моя ти зваба,
    ти моя омана,
  •   Сніжне Танго
    За мотивами
    польських танго.
  •   Місячна Ніч
    Світи Танго –
    Нескінченні
  •   Місце Відпочинку
    Дорога лісом - просто
    гра на нервах,
  •   На Печі
    Раз хлопак на печі їхав,
    Піч летіла над землею,
  •   Батярське танго
    На вечір чекають зранку,
    Щось мелодійне співають...
  •   Кіт Василь
    Кіт Василь примружив очі,
    Муркотіння, мов шансон,
  •   Зайці - робінгуди
    Ми лісом рищемо усюди,
    Лише про битви всі думки,
  •   Ентузіастка
    Десь там за хмарами
    Киця гуляє,
  •   Чудернацька Кицюня
    Чудернацька Кицюня,
    Симпатична і дивна,
  •   Погоня
    Стежкою курною ,
    Поруч з водоспадом,
  •   Андрійко та сніговик
    Впали крижинками
    вранішні роси,
  •   Мурочка
    На полювання не хочеться Мурочці -
    Котик хай ловить мишей,
  •   Злодій на Базарі
    В суботу злодія гуртом
    Схопили на базарі,
  •   Кат і Блазень
    Ретельно Кат розмахує
    сокирою,
  •   Червоні лінії
    В небесних сферах,
    десь у вирії,
  •   Заєць - Гульвіса
    Від служіння
    чарці
  •   Зайці грали в волейбол
    Зайці грали в волейбол,
    На галявині зеленій,
  •   Викрадення
    Викрасти зважився
  •   Сльози Зайчика
    "Чому ти плачеш, Зайчику,
    Та ще й печально так?" -
  •   Сім'я... Вечеря...
    Вільний вірш
  •   Сіра миша та сир
    Сир знайшла
    у мишоловці
  •   Зневажаю і Срібло, і Злато…
    Кохай, та не дуже
    Кохай -
  •   Загадка почвари
    Вірш - нонсенс
  •   У глибокій печері
    У глибокій печері
  •   Котик Льовчик
    Котик Льовчик вранці
  •   Нечестива Насолода
    За мотивами - М. Гоголь "Вій".
  •   Неправильна
    Минуле Чатує
  •   Вчись
    Поради популярному співаку,
    Який раптом почав відчувати
  •   Мета та Засоби
    Застілля не робиться
    "насухо",
  •   Навіщо Рибці Парасолька?
    Завиває буря,
    швидко гасить зорі,
  •   Гусар
    Жарти - нісенітниці
  •   Котик
    Кричать, що "Монстер" *,
    Звірюка просто,
  •   Вершники
    Скачуть Вершники в ніч
    І палає вогнем небосхил,
  •   Гудзики
    Темне переходить
    В Чорне,
  •   Наміри Добрі
    Добрими намірами
    вимощена дорога
  •   Любов-Зброя
    Вампіреса Пристрасті
    Губить чоловіків,
  •   Білий Лебідь
    Гойдався Білий Лебідь
    на хвилях у ставку,
  •   Доля Розлучниця
    Навіщо Доля часто
    розлучає
  •   Не примара
    Лабіринти Сновидінь
  •   Червоний Ключик
    На зеленій галявині, на узліссі -
    Засмучена дівчина у дрімучому лісі…
  •   Пісня для Коханого
    Вже потвори нічні не гарчать,
    Кришталевий зірок передзвін…
  •   Ковбой у Готелі
    Скрегіт у воріт парадних,
    Наче навмання,
  •   Угода
    Сенс у кожній конституції
    сакральний,
  •   Пустеля
    Пустеля - диво, таїна,
    краса,
  •   Повінь
    Воду і горе змішати
    любить захмарний Жах,
  •   Королева Жаба
    Йшов по лісу Королевич,
    Пішки, не на лижах,
  •   Дружній двобій
    Броненосець, Черепаха -
    Два вояки найвищого фаху,
  •   Вибір
    Не думай – роби
  •   Грає киця на сопілці
    Грає Киця
    на Сопілці,
  •   Чорний Чоловічок
    Я видел во сне человека
    С кривым и зеленым лицом,
  •   Медове Різнотрав'я
    Таємницю ховає
    різнотрав'я медове,
  •   Любовний напій
    Вірш постукався
    І увійшов,
  •   Пісковий Годинник
    Пісковий Годинник,
    Але не Пісок
  •   Болотна Каламуть
    Через болотну каламуть
    Скрізь тягнеться ожина,
  •   Лев і Колобок
    Розігнався
    Колобок,
  •   Чай
    Король танцює,
    аж стрибає до стелі,
  •   Граблі
    Тікають щодуху Граблі,
    А зуби у них чималі,
  •   Банкет Упирів
    З циклу «Химерні Сновидіння»
  •   Плаче в полі дівчина
    За народними мотивами
  •   Стань Осінню
    Щоб осінь не подолала –
    Сама стань Осінню!
  •   Крокує Заєць
    Крокує Заєць
    з автоматом,
  •   Лезо Меча
    Потаємно казали - "Чаклунка",
    Та вона безтуротна була,
  •   Дивний Келих
    Є Дивний Келих -
    Панацеї Кубок,
  •   Вихор Долі
    Привиддя тяжкі
    Мені душу гнітили…
  •   Срібні Ложки
    Сем - ковбой
    скандал отримав
  •   Вона
    На рівні інтуїції
  •   Обезьяна с Гранатой
    Миниатюры
  •   Загадка Русалки
    За народними мотивами
  •   Привид Коханої
    На грані галюцинації
  •   Улов
    Рибу цілий день ловив
    Кум-рибак убогий,
  •   Навіщо, чому?
    У душі надламані крила,
    Та вона намагається
  •   Копачі
    Чувся крок розмірений уранці,
    Чоботи блищали у "героїв":
  •   Ragtime на сльозах
    За мотивами «Химерного світу Танго»
  •   Бартер
    Оженився Чорт Сарат,
    а через хвилинку
  •   Пиріжки 1
    Ширяє тінь між хмарочосів,
    Між вікон жовтих і антен -
  •   Половина на Половину
    Сталкерські мотиви
  •   Заклик з минулого
    За мотивами «Волшебник Изумрудного города»
  •   Дивна Гра
    Засторога
  •   Тінь Розлуки
    Танго-Сонет
  •   Маленькі замальовки
    Вмій у іскрі з багаття
    Побачити вогні Всесвіту…
  •   Досконалісь
    Її слова ллються,
    мов гірський
  •   Кохання і Вірність
    Підступна Пристрасть
    сповнена Стражданням,
  •   Анубіс та юна грішниця
    Мініатюра
  •   Останній День Війни
    Війни останній день,
    здається звір кривавий,
  •   Шість чи Вісім?
    До крамниці збройової
    молодик заходить,
  •   Чорні аспіди
    Чорні аспіди очей мої
    Будьте гаспидами ворогів,
  •   Закляття
    Грають веселково промені
    в блакитних,
  •   Смачного
    Чорти карали кухарів нечесних,
    Чорти карали кухарів нечесних,
  •   "Кіт із хати..."
    Тільки Кіт із хати -
    Миші у танок,
  •   Кохання Амазонки
    Амазонки, Діви-Воїни,
    Діви у блискучих
  •   Третім будеш?
    На хмарці всівся Ангел,
    А може, це - Архангел,
  •   Чобіточки
    Покохав чи Принц,
    чи Цар Ельфійський,
  •   Не плач за втраченим Коханням
    Тим, хто страждав і страждає
  •   Вечірня Зоря
    За мотивами
    «Дымок от папиросы»
  •   Прощавай, любий
    Жінка,
    не приймай згубних рішень,
  •   Русалчине Танго
    За народними мотивами
  •   Скривавлене серце
    Переспів тексту польського танго
    «Skrwawione serce»
  •   Урок у Лісовій Школі
    Дисципліна торжествує:
    В школі головний - Дзвінок,
  •   Химерний діалог
    Десь у світах
  •   Ти пробач …
    Ти пробач мені,
    Вовче,
  •   Пропозиція
    "Ви, бурлаки, фальшували
    гроші,
  •   Фотосалон
    Янгол робить фотки,
    В нього є шаблон,
  •   Вогнеборці
    Світ цілий
    не міг залишитись байдужим,
  •   Льодинка
    Ілюзії сновидінь
  •   Гімн Закоханих
    Ми гуляли з Коханою в місячну ніч,
    В тихих вуличках – сутінки сині…
  •   Танок вогників
    Є затишна втіха
    у лагідних снах –
  •   Блаженна
    Напівбезумний речетатив
  •   Грішник - бюрократ
    Веселились бісенята-браття,
    Танцювали навкруги костра,
  •   Болеро
    Затьмарюють привиди
    Знаки кохання…
  •   Пекельна Цирульня
    Геєна це, а чи якась "оренда"*?
    Невже не пекло це, невже - курорт? -
  •   Спокусниця
    Чорт Стецько та біс Агапко -
    Чортеня із бісеням,
  •   Старенька із Ключкою
    Шкандибає Старенька із ключкою,
    По горбатій стежині чвала,
  •   Повсякденне
    Лімерики -"фрістайл"
  •   Знамення
    Клубок вогню, мов яструб,
    впав нізвідки,
  •   Безодня
    Не вдивляйся
    в безодню
  •   Синок - Мажор
    Мажор - синок розлігся на дивані,
    Розлігся на дивані син-мажор,
  •   Опришки
    Опришки чорновусі,
    Майстри ми контрибуцій,
  •   Вони були молодими
    Ми часто
    не усвідомлюємо небезпеку
  •   Занедбаний сад
    Фантасмагорія
  •   Поетичні мініатюри
    Задзеркалля
  •   Роковий перстень
    Уривок з містичної поеми «Предтечі»
  •   Зустріч
    «Феєрверків ламалися
    стріли,
  •   Була Любов
    Була Любов, нічого більш не знаю,
    Міцне було Кохання і терпке,
  •   Трикутник
    Любов-Кохання – Морква-Зітхання
  •   Трикутник
    Любов-Кохання – Морква-Зітхання
  •   Червоний Капелюшок
    Маленький драматичний етюд
  •   Я вбила пам’ять
    Я вбила його, точніше пам’ять
    про нього,
  •   Ти любила когось?
    Ще вчора були разом, а зараз ти йдеш,
    з часом - пошкодуєш, не сумнівайся.
  •   Наснилось
    Нарешті наснився нам про кохання сон,
    обом одночасно…
  •   Вечір
    Примовкли дзвони у ночі
    церковні,
  •   Нетрі свідомості і життя
    У хащах, у занедбаній хатині
    Живу, не знаю із яких часів,
  •   Волання в ніщо
    Верлібр
  •   Мавпенята
    В зоопарку є звірята,
    Славні хлопчики, дівчата,
  •   Воля пекельного бога
    Верлібр
  •   День відкритих дверей
    Зірвався Тигр із зоопарку,
    Бо - "День відкритих там дверей",
  •   Дівчина та русалка
    Ой біжить, біжить мала дівчина,
    А за нею да русалочка:
  •   Мандрівник
    Між порогів летіли галери,
    Ритм гребцям задавав барабан,
  •   На чужому нещасті…
    Глибока філософія
    на житейських мілинах
  •   Подалі від Гріха
    Подалі від гріха
  •   Діви-воїни
    З циклу – «Химерні світи»
  •   Ідеальні стосунки
    Що таке – ідеальні стосунки?
  •   Святилище
    Легенький, ледь відчутний
    подих ночі,
  •   Ревнощі
    З циклу
  •   Винахідливі друзі
    Телятко Маруся,
    Лошатко Настуся
  •   Килим-самоліт
    Славний Килим - самоліт,
    зовсім це не вертоліт,
  •   На санчатах
    Тріскучий мороз,
    а Андрійкові жарко,
  •   Перелесник
    Вихор з пекла
    закрутився,
  •   Прощальний лист
    Кохання келих
    був гіркотою налитий
  •   Відпустити?
    Нічний туман, як молоко,
    Чаклунство чари колихало,
  •   Я нарешті її переміг…
    Переспів вірша О. Блока
  •   У тирі
    У тирі мисливці
    Стріляють з рушниці,
  •   Спокуса
    Міцніє гріховна навала
    Нечистих моральних калік,
  •   Сріблясті браслети
    Срібні браслети, тоненькі,
    ефемерна краса,
  •   Німий крик
    Абстрактний вірш
  •   Танго ассасинів
    На основі відеокліпу:
    "John Powell - Assassin's Tango"
  •   Кохання, яке пішло
    Зелені схили, мала альтанка,
    Де не зустріти кохання вже,
  •   Емоція
    Глибока філософія на мілині
  •   Громовиця
    Мотиви епосу
  •   Чорне танго
    Чорне танго – рідкісне явище,
    Коли танцювати запрошує
  •   Кара Кохання
    Таїнства містить Духовний
  •   Не копай іншому ями...
    Не знайдеш ліпшого
    виходу,
  •   Дві самотності
    Зла самотність,
  •   Сині очі
    Блакитні очі, сині очі –
  •   Зарок
    Кров, вино, винокров
  •   Кохана
    Перелюбства знедолена бранка,
  •   Хорти розлуки
    1 частина
  •   Нонсенс-вірші
    Чоловічок на призвісько «Лексус»
  •   Мінливості
    Нещастя далеким
    здається,
  •   Чистий образ
    Твій образ чистий – моє спасіння,
  •   Довбуш
    Вітер вербам коси заплітає…
  •   Гімн коханню
    В обіймах блаженної ночі,
  •   Пісня панночки
    Чому весь час малюєш кола?
  •   Помаранчеві світанки
    Діва помаранчевих світанків,
    Ввечері вона - нічна мара,
  •   Сльози
    Втечу сльозинки вчинили,
  •   Гіркота надій
    Гіркота нездійсненних надій
  •   Материнське серце
    Jedynie serce matki uczuciem zawsze tchnie
    Jedynie serce matki o wszystkim dobrze wie…
  •   Вовк та порося
    Пришвендяв Вовк
    до Поросяти
  •   Аеропорт
    Героям-Кіборгам присвячується
  •   Чарівний ліс
    Льодяник, цукерки, медяничок
  •   Забій душі
    Діброва темна навіть в ясний день,
  •   Прогулянка
    Трава уся смарагдова,
    Два Хлопчики з Дівчам
  •   Де Хата Бровка?
    Душевне Цуценятко,
    веселе це малятко,
  •   Дискотека
    Розколовши беззахисну тишу,
  •   Два буддисти
    Ішли два буддисти,
  •   Вогненна крапля
    Маленький,
  •   Діва-Муза
    Безперервно
    до миті ладнається
  •   Осінь
    Минулого вже не вернути,
  •   ПРОЩАННЯ
    Моя любов – ілюзії та мрії,
  •   Різдвяна ніч
    Приходили Посестри
  •   Вогненний танок
    Вогненний танок
    на пекучих крилах

  • Огляди

    1. Краща Подруга

      Подруга і Любий вже колишні,
      Чорну в душу врізали печать,
      Подруго найкраща, найрідніша,
      Як змогла ти любого забрать?

      Зрада для Кохання, мов короста,
      І якщо спроможен, то не мстись,
      Помста - почуття гидке, нудотне,
      Спричиняє хворобливу млість.

      Ще юнак підступний повернеться,
      Буде він метлятись між дівчат,
      Та колишнього не сприйме серце,
      Не пройти шлях спалений назад.

      Хмари зради затягнули небо,
      Цю сторінку не перегорнуть,
      Зрадника невірного не треба,
      Подругу я хочу повернуть!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Страшна кара

      Тема з Інтернету

      "Гарному настрою, Мамо,
      гаплик:
      Дуже образив мене
      Чоловік.
      Сором пекучий відчує
      нехай,
      Їду до тебе у гості,
      чекай!" --

      "Вітром образи
      тебе замело,
      Бути повинне
      покарано Зло
      Невідворотно і
      повсякчас:
      Їду,
      лечу,
      вирушаю
      до вас!"



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Повітряний Змій

      Летить Козеня, наче
      вихор,
      Біжить по зеленій
      траві,
      Стрибають Розрада
      і Втіха
      В рогатій малій
      голові.

      Ставочка замріяний
      плюскіт,
      Під ніжками роси
      рясні,
      Тримає Козятко
      мотузку,
      Ніколи не впустить
      її!

      Мале Козеня дуже
      хитре,
      Завзяте воно,
      бунтівне...

      Повітряний Змій
      у повітрі -
      Це ж Щастя
      якесь
      чарівне!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. "Страшне перо не в гусака..."

      Хоч мудрість ця
      проста,
      та зовсім не легка:
      Дарма бояться
      люди
      гусака!

      У гусака важкий
      сталевий
      дзьоб,
      Гусак не дзьобне,
      не загонить в гроб!

      Могутні крила
      міцно пригорнуть,
      Але в труну завчасно
      не вкладуть.

      Сталеві ноги б'ють
      далеку путь,
      Проте нікого в землю
      не заб'ють!

      Найголовніше в гусака
      добро -
      Його - Перо!

      Та у пера
      є особливе
      зерня:
      Воно культурне:

      "Страшне перо
      не в гусака,
      а в ДУРНЯ!"










      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Зла Несамовитість

      Дощу рясного зла несамовитість
      Січе, неначе гострими ножами…
      Я не ховаюсь від холодних кігтів,
      Від льодяних порізів незворушних.

      Кохання, це хвороба безнадійна:
      За нападом блаженним ейфорії,
      Жахливий напад відчаю і болю
      І знов по колу, знов по колу, знов.

      В Кохання Колі ейфорія блякне,
      Частішають депресії провалля,
      Єдина Радість, Втіха теж єдина –
      Це Пам’ять про минуле безтурботне.

      Кохання – Потерпання споконвічне,
      В якому бачимо ми Сенс Життя.

      2020 рік



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Гірке Танго

      Фатальна красуня


      Не дивися, спокусник,
      ласкаво,
      Обіцяти не смій
      пастораль,
      Я не лялька твоя,
      не забава,
      Невагому дарую
      печаль.

      Неймовірна, оманлива
      квітка -
      Залицяльника слово
      крихке...
      Пишний зал в родовому
      маєтку -
      Танго це нескінченне,
      гірке!

      Моя посмішка повна
      чаклунства,
      Душі хлопців несе
      в коловерть,
      Нещодавно пішла
      із дитинства,
      Та душевно втомилася
      вщерть.

      Танго гірко розплилось
      імлою,
      Десь розвіялась пишна
      юрба,
      І залишиться разом
      з тобою
      Мій дарунок: прозора
      журба!

      Завдала тобі розпач
      і рану,
      Познайомились ми
      навесні,
      Я карати жорстоко
      не стану:
      Ти сподобався, хлопче,
      мені!





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Сук Спотикання
      Сук Спотикання -
      Давня проблема:

      Сук,
      на якому сидиш,

      Пиляти,
      чи не пиляти,
      Рубати,
      чи не рубати? -
      Просто ділема з ділем...

      Ну як її розв'язати -
      Підступну проблему
      з проблем?

      З шереху листя
      підказку сприймай,
      Сук,
      на якому сидиш,
      не пиляй,
      А той, на якому,
      ворог сидить,
      Рішуче,
      без сумнівів,
      в єдну мить -

      Рубай!











      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Білочка

      Кружляючи бенкет
      несамовито,
      Виделкою, мій друже,
      не вдавись,
      Хто надто полюбляє
      оковиту,
      До того прийде "білочка"
      колись.

      Як прийде, то не буде
      порятунку,
      Її стрибок в імлі
      не розбереш,
      Ну як оцю приборкати
      пустунку,
      Як подружитись з нею
      врешті решт?

      Минай халепа,
      як водичка з гуски,
      Хай зловживання нас
      не розіпнуть,
      Як дати більше "білочці"
      закуски,
      Вона перепочинок дасть,
      мабуть.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Весняне Буяння

      Новорічне

      Щезають негаразди
      у тумані,
      Імла засмоктує
      найменший слід,
      Зима для нас ніколи
      не настане,
      Любов завжди
      розтопить сніг та лід.

      Холодна завірюха
      в юних душах
      Не знайде місця
      для своїх тенет,
      Негода нашу ніжність
      не порушить,
      В серцях -
      поліфонія канцонет!

      Не скоро з півдня
      принесе лелека
      чаруюче відлуння
      вогняне.
      Хоч ми один від одного
      далеко,
      За вікнами -
      буяння весняне!









      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Барани та Кіт


      Барани сьогодні
      рано
      Загубили
      барабани,
      Не вбачають в цьому
      драми,
      Гучно буцають
      лобами.

      Громом вся трава
      побита,
      Гуркотять також
      копита,
      Забавлянку судить
      Кіт,
      Він досвідчений
      арбітр!

      "Треба, хлопці, чесно
      грати,
      Непорядно
      махлювати,
      Барабаньте,
      не баритесь,
      Файно
      гарно веселитись!"

      Кіт із вечора до ранку
      Пропонує забавлянки!






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. У Садочку
      В садочку,
      який колись
      смарагдовим листям
      дзвенів,
      Де у густій траві
      від спеки
      рятунок завжди,
      Хлопчик - школярик стояв,
      впізнати садочок не міг:
      Літо минуле він
      а ні на мить
      не забув,
      Літом зеленим він
      тут на канікулах
      був.

      З'їли усе шкідники -
      гусінь, голодні жуки,
      Гризли гілки і кору,
      нажертись ніяк
      не могли,
      Нищили власний корм,
      та це їм було
      невямки.

      Патика у хлопця в руках -
      зброя непевна вона,
      Що учинити тепер,
      як подолати жуків,
      Банду шкідливу оцю
      знищити треба сповна,
      Треба позбавити сад
      від лютих усіх шкідників.

      Дятел геройський летить,
      дятел - товариш, боєць,
      З хлопчиком швидко, за мить
      створили команду вони,
      В ритмі відважних сердець
      стали удвох до борні.















      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Два Барани

      Біжать Баранюги
      міцні, круторогі,
      Викрешують іскри
      в борні,
      Могутні, уперті
      у битвах завзятих,
      В очицях палають
      вогні.

      Копита могутні
      бьють в землю нещадно,
      Міцні, мов залізні,
      вони,
      Крізь ніздрі проскакують
      іскри гарячі,
      А з вух струменіють
      дими.

      Тож б'ються жорстоко,
      нещадно, смертельно,
      Хто буде із них
      головним?
      Хто буде водити
      велику отару,
      Зганьбиться хто з них,
      як тюхтій?

      Два лицарі б'ються,
      не знаючи втоми,
      Хто втрутиться,
      миттю - гаплик,
      Звичайною буде в "героїв"
      кар'єра:
      Потраплять вони
      на шашлик!










      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Злий Клоун
      За мотивами роману
      С. Кінга "Воно".

      Посмішка - зброя
      клоуна злого,
      Вона не буває правдива
      ніколи...
      Клоуну злому
      ніскільки не вір,
      Добрий на вигляд,
      насправді він - звір!

      Клоуна слово -
      лукавий пристрит,
      Губи брехливі
      закуті у лід...
      Очі зловісні добра
      не несуть,
      Тліє в очицях
      калинова лють.

      Блазень вигадливий,
      ниций паяц,
      Дружба - омана,
      фальшивий ерзац...
      Наглухо двері і вікна
      закрий:
      Клоуну віри немає -
      він злий!











      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Прогулянка

      Дівчатко в гарненькій сорочці,

      В смугастій спідничці у стразах,

      Шнурочки на чобіточках

      Розв`язуються час від часу.


      Ну що із шнурками робити,

      Зв`язати якими вузлами,

      Чи краще гвіздками прибити,

      Чи стиснути міцно зубами?


      Дівчатко знайшло чобіточки,

      Що мають суцільну халявку,

      Щоб ніжки потрапили точно,

      Щоб взулося кожне малятко.


      Маленькі плямисті собачки,

      Довкола дівчатка стрибали,

      Міг кожний, хто хоче, побачить

      Як гарно дівчатко гуляло!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Пекельне Полум'я

      Моя ти зваба,
      ти моя омана,
      З тобою загубила
      розум я,
      Моя спокуса, сила
      нездоланна,
      Ти - згубне, ти пекельне
      полум'я.

      Солодкий трунок
      пестить болем
      серця рану,
      Твоєю бути - захлинутись болем
      вщерть,
      Ти створений з холодного
      туману,
      Розтанеш вранці,
      наче райська смерть.

      Беззахисна з тобою,
      злий спокусник,
      Твої обійми - щастя без кінця,
      Себе я забуваю,
      пам'ять - пустка,
      Ледь п'яна посмішка
      не сходить із лиця.

      Лід з полум'ям у суміші
      пекельній,
      Біль з насолодою
      мій розум,
      душу
      п'є,
      В душі міцніє
      краєвид пустельний,
      Наднова зірка -
      серце то моє.

      Моя ти зваба,
      ти моя омана,
      З тобою загубила
      розум я,
      Моя спокуса, сила
      нездоланна,
      Ти згубне, ти пекельне
      полум'я!






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Сніжне Танго

      За мотивами
      польських танго.

      Polish tango: Mieczysław Fogg –
      Jesteś bez serca, 1937

      ***

      Це Сніжне Танго
      нас чарує, морозить,
      Тепло щезає,
      на жаль, на жаль…

      Мене торкнулось
      твоє волосся –
      І сніг розтанув,
      спалахнула душа.

      Студеним серцем
      не кохала нікого,
      Ти не полюбиш,
      як тебе я,

      Твоє кохання –
      завжди тривога,
      Без нього плаче
      душа моя.

      Холодним серцем
      ти не любила,
      Дзвенить замерзлий
      Троянди Цвіт,

      Лиш посміхнися
      сердечно, щиро –
      Тобі під ноги
      кину цілий світ!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Місячна Ніч

      Світи Танго –
      Нескінченні
      І
      Несповідні.

      ***

      Розділили монету
      на половини,
      Монету срібну,
      з прадавніх літ.
      Половина у мене,
      половина в дівчини,
      Вони рятують
      Золотий Щастя Світ.

      Срібносяйне Струміння
      в цю Ніч Останню
      Прикрашає наш Танок,
      вітає нас…
      Чарівні половинки
      Талісмана Кохання –
      Вони з’єднають
      крізь Простір і Час!

      Почуття збережемо
      в час розставання,
      Ми разом будем
      з тобою знов…

      Два Півмісяці Срібні,
      Брати Кохання,
      Пильнують нашу
      Золотаву Любов!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Місце Відпочинку

      Дорога лісом - просто
      гра на нервах,
      Пляшок осколки -
      люті вороги,
      Їжачились бляшанки
      від консервів,
      В колеса наставляли
      шпичаки.

      Машина і нова,
      і гонориста,
      Везе вона поважних
      хазяїв,
      Тихенько лісом котяться
      туристи,
      У лісі чисте місце
      як знайти?

      "Сміття на ліс нещадно
      наступає,
      Відпочивальники -
      якісь козли,
      Як люди забруднити
      все бажають!

      На цьому ж місті вчора
      ми були!"









      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. На Печі

      Раз хлопак на печі їхав,
      Піч летіла над землею,
      Неабияку мав втіху,
      Рівну проробив алею.

      Від народу в місті тісно,
      Прокладає курс керманич,
      Дим з труби летить над містом,
      Мов бухика Змій-Горинич.

      "Слово має він від Щуки
      Та й ганяє, мов холера,
      Від Омелька-ледацюги
      Маємо лише проблеми

      Так від риби потерпати,
      Сил нема таке терпіти,
      Краще Щуку відшукати,
      Юшку запашну зварити." --

      "Гей, замовкніть, хулігани,
      Із дороги утікайте,
      Не сваріть на Щуку-Маму
      І дорогу печі дайте!"








      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Батярське танго

      На вечір чекають зранку,
      Щось мелодійне співають...
      Якщо почуєте танго -
      Батяри всю ніч гуляють.

      У них до Кохання потяг,
      Хоч вигляд зухвалий та хвацький,
      На них чудернацький одяг,
      Незвичний та елеганський.

      З них кожний таверни лицар,
      Вони мають власного бога,
      Буяють Кохання та Пристрасть,
      Батяри живуть для цього.

      Ніжні опівночі звуки,
      В Коханні нема байдужих...
      У відчайдушні руки
      Впала кохання ружа!





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Кіт Василь

      Кіт Василь примружив очі,
      Муркотіння, мов шансон,
      Як приємно на дивані
      Про Кохання мати сон.

      Лине танго світлим лісом,
      Гей, танцюй і не барись,
      Подарує ніжні чари
      Василина, Киця-Рись!

      Тільки раз ласкаво гляне -
      Все яскраве і дзвінке,
      Як смарагди, в Киці очі,
      Серце ніжне і палке!

      Василина, Василина,
      Найвродливіша дівчина,
      У ві сні і наяву...
      Кіт Василь тебе кохає,
      На гітарі файно грає
      Серенаду чергову!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Зайці - робінгуди

      Ми лісом рищемо усюди,
      Лише про битви всі думки,
      Ми Зайці - хвацькі робінгуди,
      Тремтіть Шакали і Вовки!

      У ворогів квадратні очі,
      Мета у нас завжди проста:
      Підпалимо всі лігва вовчі,
      Лису залишим без хвоста!

      Давно забули слово "спокій",
      Підвладні ми усім вітрам,
      В нас гострі зуби і широкі,
      Навіщо інша зброя нам!?

      Зруйнуємо хижацький спадок,
      Загони Зайців грізно йдуть,
      Щоб в лісі був завжди порядок,
      Чатує Заєць - Робін Гуд!

      Давно забули слово "спокій",
      Підвладні ми усім вітрам,
      В нас гострі зуби і широкі,
      Навіщо інша зброя нам!?







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Ентузіастка

      Десь там за хмарами
      Киця гуляє,
      Песик її з телескопом
      шукає.

      Киця стрибає
      У діри чорні,
      Щось там шукає
      вперто, проворно.

      Що їй ті зорі,
      Що їй планети,
      Чом це у Мури
      З'явились секрети?

      Пес з Астрономом
      Дуже сердиті:
      Раптом загубитья
      В метеоритах!

      Поміж зірок
      Киця Мурочка рище,
      Ревно шукає
      Сузір'я Миші!

      Не відшукає -
      Не загорює,
      Сама це сузір'я
      Організує!

      Подруго Мура,
      Не переймайся,
      Дай Мишам спокій,
      Швидше
      вертайся!





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Чудернацька Кицюня

      Чудернацька Кицюня,
      Симпатична і дивна,
      Це - лукава манюня
      З еластичним сумлінням!

      Праве око - червоне,
      Ліве око - жовтеньке,
      Ледь скуйовджені скроні,
      Колір де зелененький?

      Чи праворуч, ліворуч
      Пролунає відлуння,
      Де закохані -
      поруч
      Визирає Кицюня!

      Дівчинонька, Хлопчина
      Ще й магічна ця Киця,
      Семафорить очима:
      Молодята, миріться!

      Праве око - червоне,
      Ліве око - жовтеньке,
      Ледь скуйовджені скроні,
      Колір де зелененький?

      Тиша грізно упала,
      Сонце спить за віконцем,
      Довго панна мовчала...
      І пробачила Хлопця!

      Тло зеленим палає,
      Киця файна та рання,
      Молодят прикликає,
      Огортає
      Коханням!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Погоня

      Стежкою курною ,
      Поруч з водоспадом,
      Скачуть два ковбої,
      Погоня позаду.

      Розбишацька зграя
      Дже зла і грізна,
      Ліс хоч і ховає,
      Та погоня близько!

      Друзі, мов зозулі,
      В піднебісся звились,
      Разом підстрибнули,
      За гілки схопились.

      Аж дрижать гілляки...
      Дружно, в одностроях
      Скачуть розбишаки -
      Не знайшли ковбоїв.

      "На гілках висіти
      Тяжко мені, друже,
      Що ж його робити,
      Хто же допоможе?" -

      "Не шукай, вар'яте,
      На тополі груші -
      Ти коня з собою
      Утягнув, стрибнувши!

      Відпусти тварину,
      Акробат великий,
      Зі стремен швиденько
      Чоботи висмикуй!"







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Андрійко та сніговик

      Впали крижинками
      вранішні роси,
      Річка не річка, а вже -
      льодовик,
      Жалить суворо
      жало морозне,
      Мерзне потроху
      пан Сніговик.

      Дуже красивий ліс,
      акуратний,
      Смачно Андрійко
      жує пиріжок,
      Тепло хлопчина вдягнувся,
      ошатно,
      Чоботи з хрустом
      трамбують сніжок.

      Іній застиг на гілках
      верболозу,
      Солодко спиться осі
      та бджолі...
      Хоч сніговик не боїться
      морозу.
      Шію потрібно тримати
      в теплі.

      Весело світить сонечко
      ясне,
      Мовить Андрійко серед
      краси:
      "Друже, візьми шарфик теплий,
      пухнастий,
      Завжди в мороз від застуди
      носи!"



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Мурочка

      На полювання не хочеться Мурочці -
      Котик хай ловить мишей,
      А за прання треба братись Єнотику,
      Пратиме він без грошей.

      Цуцик білизну прасує любесенько,
      Старший над прасками він,
      Швидко працює, ретельно, рівнесенько -
      Тільки шипіння та дзвін.

      Всі у Кицюні до діла пристроєні,
      Навіть Тарган - хуліган,
      Шпак у квартирі працює шеф-поваром,
      Шпак - кулінар і гурман!

      "Хатня робота уся розподілена,
      Мрія моя, мов міраж:
      Хочу на сонечку ніжитись, грітися,
      Хочу на море, на пляж!"




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Злодій на Базарі

      В суботу злодія гуртом
      Схопили на базарі,
      Хотіли "врізати" кийком,
      Погрози промовляли.

      "Ану, танцюй, як каже пан,
      Танцюй, вражино, чуєш?
      Із шкіри буде барабан,
      У нас не загарцюєш!" --

      "Гопак станцюю, чи канкан,
      Злечу під синє небо,
      Але кидати за паркан,
      Благаю вас, не треба!"

      Усі завили, мов хорти,
      Неначе завірюха:
      "Так ось чого боїшся ти,
      Ану вперед, злодюго!"

      Через паркан летить хлопак,
      Швидкий на ноги вдався,
      Утік, неначе той гончак,
      У куряві сховався!







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Кат і Блазень

      Ретельно Кат розмахує
      сокирою,
      Із ранку він ретельно
      "працював",
      На страту Блазня Катові
      підкинули,
      Він голову свою на пень
      поклав!

      Життя у Блазня
      примхи влади
      лижуть,
      Монарха воля - лютий жар
      пожеж,
      Жартуєш гарно - голову
      відріжуть,
      Жартуєш кепсько - відчикрижать
      теж.

      Міркуй, що кажеш, думка хай
      не свище,
      Монарха воля - над усе
      міцніш...
      Сокира підіймається
      все вище,
      У Блазня безнадія
      все сильніш!

      На вежі грізній Стражник
      появився,
      Він страту срахітливу
      зупинив,
      Гукнув захрипло: "Кате, гей -
      спинися!
      Король
      жарт Блазня
      щойно зрозумів!"














      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Червоні лінії

      В небесних сферах,
      десь у вирії,
      Барвисті гаснуть
      вогники - вогні,
      Червоні лінії,
      червоні лінії,
      Чомусь вигадливо
      переплілись вони.

      Мереживо заманює
      у нетрі,
      Вмить розганяє і печаль,
      і сум,
      Тремтять веселки різнобарвні
      петлі,
      Вони дарують молодість,
      красу.

      Нас лінії не бачать
      і не чують,
      Пересуваються то плазом,
      то стрибком...
      Які найкраще лінії
      пасують -
      Прямі, чи переплутані
      клубком?




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Заєць - Гульвіса

      Від служіння
      чарці
      Зовсім став
      зварйований:
      Прокидаюсь
      вранці
      В квіти
      упакований.

      Цвинар вже -
      мій палац?
      Отакі феномени!
      Думаю: "Усе,
      абзац,
      Поховали
      демони!"

      Голову підняв,
      Як знав,
      Зразу стало ясно:
      Я у клумбу
      Спати впав,
      Отже -
      Все прекрасно!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Зайці грали в волейбол

      Зайці грали в волейбол,
      На галявині зеленій,
      Трохи їх втомив футбол,
      М`яч метлявся, мов скажений.

      От пригода, плач не плач,
      Лісом бігає новинка:
      Загубився раптом м`яч,
      Де поділась капустинка?

      Вигуки, неначе град,
      Це кричалка златоуста:
      "М`яч поцупив Заєць Гнат,
      Він обожнює капусту!"

      Дві корзини морковини
      Зайцю Вислючок везе,
      Стиха промовляє:
      "Моркву Гнат
      нехай гризе,
      Та капусту
      не чіпає!"



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Викрадення

      Викрасти зважився

      дівчину хлопець.

      Мружився, дихав

      нічний мегаполіс...


      Хлопець повзе по дахах,

      по карнизах,

      Фари яскраві проносяться

      знизу...


      Через віконечко

      вивів кохану,

      Вниз по канату

      сповзали старанно.


      Ніс наречену юнак

      по провулку,

      Вдвох в арендовану сіли

      "таксувку".


      Врешті таємного місця

      дістались,

      "Скільки платити" - "водилу"

      спитали.


      "Зовсім нічого, -

      всміхається дядько, -

      За все заплатив

      нареченої батько".



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Сльози Зайчика

      "Чому ти плачеш, Зайчику,
      Та ще й печально так?" -

      "Я загубив Морквиночку,
      Люб`язний пан Їжак!" -

      "Не треба побиватися,
      Не треба горювать,
      Тримай мою Морквиночку
      І годі сумувать!" -

      Х`тів Зайчик посміхнутися,
      Та швидко посміх згас
      І Зайченя розплакалось
      Сильніш, ніж в перший раз.

      "Ну як не поталанило
      Нещасному мені:
      Був не згубив Морквиночку,
      Мав зараз би аж дві!"



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Сім'я... Вечеря...
      Вільний вірш

      Cім'я, Вечеря...
      Присмерк,
      немов у печері,
      Ніч сумна,
      За вікном летить...
      Чорна Труна!
      Ось, вже у кімнаті
      Вона!
      З труни піднявся
      Чорний Скелет.
      Кожний кіготь,
      немов Стилет.

      Cім'я,
      уся, як один,
      повстала на бій.

      Тримайся,
      любитель кривавих
      оргій!

      Битва тривала
      до ранку,
      Закінчилась на рожевому
      Світанку.

      Люди Скелета на підлогу
      стягли,
      Потвору, нарешті,
      перемогли.

      Ранок знищив
      усі черепки,
      Щезла труна
      і кістки...

      Довго ця ніч
      тягнулась,
      "Приду іще! -
      почулось...

      Новий вечір - бій новий,
      Бьються люди, не шкодують
      сили,
      Розкидали кістяк
      по кісточці,
      по одній,
      Знову потвору спинили -
      Знову все щезло...

      Чудовисько втретє прийшло -
      Кості зламали навпіл -
      Щось застогнало,
      щось загуло...

      У тому зловісному гулі
      Голос почули:
      "Кості зламати навпіл
      ви здогадались.
      щастя це ваше
      до вас підкралось.
      А то б знищив я вас
      усіх", -
      Прохарчав
      сумний
      Сміх".








      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Сіра миша та сир

      Сир знайшла
      у мишоловці
      Сіра Миша у футболці.

      Сто карбованців
      ціна,
      Визначає сир вона,

      А ціни нема
      якщо,
      В мишоловці - казна що!

      Зіпсувати вхід
      зумій -
      Сир відразу буде твій!

      Сир швидесенько
      з`їси,
      Сіру Мишку пригости!

      В небі швендяє
      Орел,
      Він для сиру - Кавалер!

      Сир охоче
      споживає,
      Мишоловки всі ламає!

      В нього велетеньські
      крила,
      Все його підвладно силі!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Зневажаю і Срібло, і Злато…

      Кохай, та не дуже
      Кохай -
      Пізнаєш суму
      За край.

      Перефразовано,
      З англійської народної
      казки

      ***

      Зневажаю і срібло, і злато,
      І Надії вже майже зреклась.
      Залицяльників дуже багато,
      Тільки Серце воскресне лиш раз!

      «Кавалери», ви – звірі в печері,
      І шляхетності вогник погас.
      Ви завзято ламаєте двері -
      Заховала я серце від вас!

      Підбирали ключі та відмички,
      Не зуміли відкрити замок…
      На душі – зцементована звичка -
      Давній мій і суворий зарок:

      «Для нелюбих – ніщо і нічого,
      Тут безсилі і підкуп, і злам…
      Манівцями кружляла дорога.
      Безнадія і відчай – мій крам…

      ………………….

      Від жаги вже обвуглились губи,
      Де обійми твої?
      Не барись!
      Все для тебе відчинено,
      Любий,
      Серцем
      Серця мого
      Доторкнись!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Загадка почвари

      Вірш - нонсенс

      Хто блукає у лісі,
      Наче нявка - сирітка,
      У зеленому світлі,
      Місяць, мов напідпитку,

      Він зелений, веселий,
      Ріг обламаний в нього,
      Дурить голову людям,
      Хуліган несвідомий.

      Хто ж там бродить кущами -
      Лісовик, Лісовичка,
      Заважає всім спати,
      У кого така звичка?

      ***

      Ялинки, Чудинки,
      Нічка скажена,
      Бродить почвара,
      Немов навіжена.

      Кущі розгортає,
      Чогось там шукає...














      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. У глибокій печері
      У глибокій печері

      стіни світяться м`яко

      І красиві картини

      ледь підсвічують мряку,

      Там красуні дівчата

      в щирих посмішках квітнуть,

      Тільки не розумію -

      де моя, де єдина?


      Де вона заховалась,

      може в піжмурки грає,

      Я її пробачаю,

      бо нестямно кохаю!

      Підземелля розмаю

      обшукаю до денця,

      Ясно я відчуваю -

      б`ється десь її серце!




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Котик Льовчик

      Котик Льовчик вранці

      рано

      Захопив шикарну

      ванну,

      Крана, душу

      не дістатись,

      Як Хазяєчці

      вмиватись?


      Є звичай поміж

      Котами -

      Умиватись язичками,

      А у ванну хто

      потрапить,

      Хай за це монетку

      платить!


      Платить грошики

      Хазяйка,

      Копить

      Котик-скупердяйко,

      На букетик

      насбирав

      І Хазяйці

      дарував!


      "Ось тобі букетик, Панно.

      Безкоштовна стала ванна!"




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Нечестива Насолода

      За мотивами - М. Гоголь "Вій".

      Десь далеко в хмарах грім гуркоче,
      Сріблом віддзеркалює ріка,
      Проти Віри і Людини злочин:
      Захопила Відьма Бурсака...

      Вечір, ще далеко до світання,
      Розквітає древній забобон,
      Нечестиве, млосне хвилювання
      І Чаклунки Чорної Полон.

      Жах і Насолода в грудях б'ється,
      А душа невинна і грішнА,
      Видається, що немає серця,
      Тільки пустка млосна і страшна.

      Відьма то стара, то молоденька,
      Без жалю руйнує майбуття,
      Як же розімкнути Зла обценьки,
      Рятувати Душу і Життя?

      Місяць не пливе, а різко скаче,
      Чорному Чаклунству не корись,
      Всі молитви пригадай, Бурсаче,
      Ревно, щиро, пристрасно молись!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Неправильна


      Минуле Чатує

      ***

      Захмарного відчаю злети…
      Собі не складає звіт,
      Точиться
      Майже нечутний
      Шепіт
      Крізь поцілунків мед.

      «Спокусою, чуєш, мене не руйнуй, -
      Звивається, б’ється у спротиву-русі, -
      Не закохаюсь і не підкорюся,
      Отруту цілунків твоїх не сприйму!»

      Спогадів давніх злива,
      Відраза конає в кістках…
      Навіщо тоді
      Розкриває обійми,
      Цілує крізь переляк?

      Минуле у пам’ять врізає рани,
      Минуле кохання –
      отруйний Полин,
      Хоч мріє вона покохати
      Нестямно,
      Жахає
      Кохання Страшний
      Полон!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Вчись



      Поради популярному співаку,
      Який раптом почав відчувати
      Дискомфорт

      ***

      Не треба
      до публіки зверхнім
      бути,
      Вчись
      фанів своїх
      поважати.

      Не треба
      жінкою повелівати,
      Вчись жінці
      підкорятись.

      Не тільки
      кумиром жінок
      ти бути
      повинен,
      Вчись на жінку
      молитись.

      Повинен
      не тільки жінок
      підкоряти,
      Вчись
      жінці коханій
      коритись.

      Повинен
      не тільки
      жінок спокушати,
      Вчись жінками
      замиловуватись.

      І тоді прийде
      у твоє життя
      Гармонія.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Мета та Засоби

      Жарт


      ***

      Застілля не робиться
      "насухо",
      Не любить "насухо"
      люд,
      Мета виправдовує
      засоби,
      Та крапку вколочує
      суд!

      ***

      Спокуси не часто
      медові є,
      Здебільшого тицяють
      "жабку",
      Засоби мета
      виправдовує? -
      Суд вколочує
      крапку!

      ***

      Хай правду завжди
      глаголять уста,
      Гасло гарчить
      пророче:
      "Виправдовує засоби
      мета? -
      Та крапку суддя
      вколочує!"






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Навіщо Рибці Парасолька?

      Завиває буря,
      швидко гасить зорі,
      Молоденькі зорі
      ранньою весною,
      Віє буйний вітер,
      Хитається тополька...
      Обережно Рибка
      зачиняє шибку,
      Навіть під водою
      в рибки парасолька.

      То ж навіщо Рибка
      Парасольку хоче,
      Може Рибка просто
      голову морочить?

      Рибці дуже треба
      від дощу ховатись
      І до того ж Рибка
      любить хизуватись!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Гусар


      Жарти - нісенітниці


      Один Гусар був як
      пульсар:
      Спалахував за миг
      один,
      Любив він ягідний
      нектар,
      Який, як слід,
      перебродив.

      Та навіть більше
      за нектар
      Любив ходити
      за амбар...
      Там сіна ніжний
      аромат,
      Там про l'amour
      слова дзвенять!

      * * *
      Швейцар

      Мінявся кожний день
      Швейцар
      І вперто кожний
      шахрував,
      Знайшовся чесний
      врешті решт
      І був це
      песик Сенбернар!











      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Котик

      Жарт

      Кричать, що "Монстер" *,
      Звірюка просто,
      Кричать: "Страшидло",
      "Нічний кошмар!"
      Окраса Ночі -
      Вогненні Очі,
      Вони - Рубіни,
      Багряний Шал!

      А я - Красунчик,
      Я - пан Поручик,
      Я - Славний Котик,
      Я - Еталон!
      Я - справжній Лицар,
      Красуні Киці
      Горять Коханням,
      Нема препон!

      Я найгарніший,
      Найкрасивіший,
      Я просто "Цяця",
      Я - "Цьом! Цьом! Цьом!"
      Мене всі люблять,
      Усі голублять,
      А хто не любить,
      Того в "дурдом" **
      ...............

      *Чудовисько

      **Дурхата,
      божевільня!










      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Вершники

      Скачуть Вершники в ніч
      І палає вогнем небосхил,
      Посміхається небо
      багрянцем пекучим.
      Від копит, аж до хмар,
      Підіймається колами пил,
      Кольоровий цей пил,
      він красивий, хоч дуже
      ядучий.

      Вони летять
      у непроглядну ніч,
      Ось ось доскачуть
      скоро вже
      до ранчо,
      Підкови
      іскри розкидають
      навсібіч,
      Хто переможе
      у Коханні,
      хто цей
      мачо?

      Від Кохання
      і Радість,
      І зграя лихих
      небезпек,
      Та у Вершників
      Серце
      нестримним горить
      божевіллям.
      У ночі замовкають
      голоси напівсонних
      лелек,
      А Кохання
      аж душить,
      неначе
      суворе
      похмілля.

      Вони летять
      у непроглядну ніч,
      Ось ось доскачуть
      скоро вже
      до ранчо,
      Підкови
      іскри розкидають
      навсібіч,
      Хто переможе
      у Коханні,
      хто цей
      мачо?







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Гудзики

      Темне переходить
      В Чорне,
      Чорне – в Морок,
      Морок…

      ***

      Невже втрачаю я
      Свого Коханого?

      Ховаються
      Ознаки Явні
      У Напівтемряві Емоцій.
      Та Серце знає Все…
      Душа болить,
      Страждає
      безупинно.

      А Найгустіший
      Фіолет
      Рожевий Внутрішній
      Мій Світ
      Затоплює,
      як Морок
      Непроникний.

      Ось Гудзики…

      Я пришиваю їх
      До білої сорочки
      Рідної Людини.

      За Гудзиком, за кожним
      відгризаю нить
      І відчуваю,
      Ніби
      Рву безжально
      Все те, що зв’язувало
      Нас…

      Коханого від Себе
      Відгризаю…

      О, Гудзики!
      Молю!
      Нехай не буде
      Вам
      Кінця!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Наміри Добрі
      Добрими намірами
      вимощена дорога
      в пекло...

      Дорога сувора і строга
      Тривогою вся виграє,
      Чому таємнича дорога
      Весь час,
      наче дибки стає.

      Коряві дерева бунтують,
      Дерева дзвенять як струна,
      Постійно її ремонтують,
      Постійно у ямах вона.

      Гуляє руїна банальна,
      І гопки стає суховій,
      Яка ж сила та кримінальна,
      Що лупить бруківку як стій?

      Скрізь хрускіт іржавий лунає,
      Цей скрегіт нагадує сказ,
      Це "наміри добрі" копають,
      Їх "тирять" безжально весь час.

      Даремна була б засторога,
      Сичить буревій і гуде,
      Широка могутня дорога
      Далеко у пекло веде...











      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Любов-Зброя

      Вампіреса Пристрасті
      Губить чоловіків,
      Але якось…

      ***

      Ти полюбив Мою Красу,
      Та не скорився, рабом не став,
      Ти крав Красу, ти заслужив
      Смерть передчасну…
      Ти, раб-зухвалець і бунтар.

      Я – Повелителька Сердець,
      Чоловіків спиваю розум ,
      Я викладаю з них колаж –
      Живу картину перемог…

      Це – мій Екстаз,
      Зухвальця поглядом уб’ю!

      Відбито вперше погляд мій,
      Смертельна рана знайшла мене.
      Я зневажала завжди людей,
      Тепер іду у Царство Тіней.

      Моя Рабинє,
      у Світ іди,
      Знайди раба
      І спокуси за всяку
      ціну!

      Дарю тобі Красу Свою,
      Негарна ти була завжди –
      Пізнаєш пристрасті на смак,
      А я Красою доторкнусь,
      Хай через тебе,
      До нього –
      Палай Любов!
      Палай!
      Відчую це й серед
      Тіней!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Білий Лебідь
      Гойдався Білий Лебідь
      на хвилях у ставку,
      Дно у ставочку з білого,
      чистенького піску...
      Він дуже яблучка
      любив
      І дуже вправно їх
      ловив,
      До бережечка
      підпливав,
      Зайчиська
      пригощав.

      А яблучка магічні,
      напівпрозорі всі,
      Для розуму, для сили,
      не зайві у красі.
      Усім ділитися любив
      Той Лебідь -
      Все навпіл!

      Зайчисько, Лебідь
      і ставок -
      Товариші
      утрьох!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Доля Розлучниця

      Навіщо Доля часто
      розлучає
      закоханих
      без смутку і жалю,
      поволі, непомітно
      і надовго?
      Чинити опір -
      безнадійна справа...

      В розлуці жити тяжко,
      невимовно,
      немов без скрипки
      жити скрипалю.

      Розлука, наче вишуканий
      трунок
      із присмаком
      гіркого мигдалю.
      У час таємний
      ніжного єднання
      Розлуки розгорається
      заграва...

      Навіщо Доля часто
      розлучає
      закоханих
      без смутку і жалю,
      поволі, непомітно
      і надовго?
      Чинити опір -
      безнадійна справа...





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Не примара

      Лабіринти Сновидінь

      Душа померлої дружини
      Розмовляє із коханою
      Колишнього чоловіка

      ***

      «Я Образом до тебе припливаю,
      Нехай твоє серденько не тріпоче,
      Мене він ніжно, вірно пам’ятає,
      Але страждає,
      Цього я не хочу.

      Я не Примара, Ревнощів Ожина,
      Через яку коханий швидко в’яне,
      Лише – Душа покійної Дружини…
      Мене ти бачиш? – Подругами станем.

      Бажаю, щоб ізнову був щасливий,
      Весь час
      Його незримо зберігала.
      З тобою
      Для життя він знайде сили:
      Нарешті вас Кохання обійняло!

      Кохай,
      У пристрасті нестямно злийся,
      Я піклуватимусь про тебе
      І про нього…
      Цілуй його, цілуй, не бійся,
      Він так цілується казково!»



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Червоний Ключик

      На зеленій галявині, на узліссі -
      Засмучена дівчина у дрімучому лісі…
      Як у ліс потрапила, Прекрасна,
      Що робиш на галявині, Красна?

      «Краще бути в лісі почорнілому,
      ніж у чоловіка в домі немилому…

      Я Квіточки перебираю,
      докази Любові чоловіка
      у колишньому раю
      споглядаю…

      Ось – ми у місяці квітні
      гуляємо-купаємось
      у місячному світлі…

      Ось –
      квіточок польових
      він букетик простягає,
      «Ти – найкраща, я тебе кохаю» -
      тихо, ніжно промовляє…

      Ось – іще, іще, іще
      докази - завжди свіжі квіти,
      Вони надають мені
      сили жити.

      А цей Червоний Ключик –
      згадка, щоб не забутись,
      Щоб не виникла спокуса
      повернутись…

      Ключик
      від
      далеко - далеко
      захованої скрині,
      Перевита, закута вона
      ланцюгами міцними…

      У скриньці не хижі птахи,
      не отруйні гади –
      Один-єдиний доказ
      чорної подружньої зради.

      Скриньку я ніколи не відкрию,
      навіть не візьму в руки,
      Бо не переживу зраду вдруге…

      Ось чому я у Чорному Лісі
      Перебираю
      квіточки-згадки
      на зеленому узліссі.










      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Пісня для Коханого

      Вже потвори нічні не гарчать,
      Кришталевий зірок передзвін…
      Тихо, ніжно співає дівча –
      Спить Коханий – єдиний, один.

      ***

      "Я кохаю тебе, Дорогий,
      Я від втоми – твоє укриття.
      Кожний порух Коханого – мій,
      Кожний подих – це трунок життя.

      Поцілую - забудеш печаль,
      Я – в пустелі струмочок води.
      Божеволіють сотні дівчат,
      Та Кохання моє – назавжди.

      Милий Друже, я – ніжна лоза,
      Твій божественний стан обійму,
      Буду в битві надійна броня,

      А загинеш – з тобою помру.
      Заколисує пісня моя,
      Я Кохаю, Тобою живу."



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Ковбой у Готелі

      Скрегіт у воріт парадних,
      Наче навмання,
      Вдерся в них Ковбой,
      нахабно
      він жене Коня!

      "Гей, Ковбой! В лиху годину!
      Ти що, "з конопель"?
      Чом пригнав свою скотину
      Прямо у готель!?" --

      "Пробачайте на "візиті",
      Вада є у нас:
      Кінь морську хворобу
      в ліфті
      Ловить раз по раз!"




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Угода

      Сенс у кожній конституції
      сакральний,
      Наче серця ритми -
      видих, вдих...
      Лагодили землі
      боги стародавні
      Для дітей улюблених
      своїх.

      Із народом в злагоді
      природа,
      Хай же не образиться
      вона,
      Між Землею з Небом
      є угода
      І повік віків
      вона одна!

      Між людей нехай
      пребуде згода,
      До минулого не буде
      вороття,
      У громаді внутрішня
      угода -
      Запорука щастя,
      майбуття!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Пустеля

      Пустеля - диво, таїна,
      краса,
      За мить зникає будь яка
      роса,
      Під Солнцем, що не знає жалю
      і пече,
      З глибин очей
      зникає вмить сльоза.

      ***

      Знайшов колодязь у пустелі -
      не спіши
      І поспіхом бездумним
      не гріши,
      Умийся прохолодною
      водою -
      Розрадою хай буде
      для душі.

      ***

      В колодязь впав - зважай
      на силу рук,
      Тримайся, зараз допоможе
      друг,
      Він вірний друг і старший твій
      товариш,
      І радісно дзвенять
      пісні папуг.






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Повінь

      Воду і горе змішати
      любить захмарний Жах,
      Повінню плачуть Карпати,
      тонуть Карпати в сльозах.

      Гнівливість стихії і кара
      страшніше жахливого сна,
      Дещиця - сльози людськії,
      та найгіркіша вона.

      Низка хвилин швидкоплинних
      Небесним карає вогнем,
      Кара карає невинних,
      Винні живуть без проблем.

      Будьте розумні, не плачте,
      хибних зрікайтесь ідей,

      Любі Карпати, пробачте
      своїх нерозумних дітей!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Королева Жаба

      Йшов по лісу Королевич,
      Пішки, не на лижах,
      В теплий вечір, літній вечір
      На болото вийшов.

      Дружно човгають чоботі,
      Хихотять Ворони,
      Дужий хлопець і вусатий,
      Набакир Корона.

      Бачить молоденьку Жабу,
      Дивиться старанно,
      Гарна Жабка, зелененька,
      У Короні Панна!

      Сів щасливий Королевич
      На "точку", на "п'яту",
      Він цілує міцно, смачно
      У Короні Жабу!

      Над болотом срібно, дзвінко
      Б'ють весільні дзвони...

      Жаби дві сидять на травці.
      На обох Корони!





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Дружній двобій

      Броненосець, Черепаха -
      Два вояки найвищого фаху,
      Гострі шпаги із булату,
      Обидва - кандидати
      В Зоряну Варту...

      Найкращі претенденти,
      Фехтувальники грізні,
      Жахіття для злодіїв
      І разом,
      і нарізно!

      Усім майстерність
      Свою покажіть,
      Двобій цей - дружній,
      Важлива
      кожна мить!

      Вас обох сповіщають
      без жарту:
      Вас прийнято до
      Зоряної
      Варти!

      Пам'ятайте:
      Честь свою бороніть
      завжди,
      Серед бійців будете
      наші
      Брати!








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Вибір

      Не думай – роби

      ***

      Справді, щемка мука -
      Питання,
      Яке поставлене
      Руба:
      Цілувати Коханій
      Руку,
      Чи цілувати Кохану
      В губи?

      Зазвичай
      Не допомагають,
      А гроблять,
      Ламають доль мільйони
      Вони,
      Ті,
      Що
      Вибір за нас роблять -

      «Правила Гарного Тону».

      «Наука не йде до бука» -
      Свариться пальчиком,
      Пильнує
      Мораліст – Мораліте` - Бой…
      Надури Його,
      Обійди Заборону:
      Якщо вже цілувати
      Руку,
      Так цілуй,
      Щоб Цілунок
      Був солодшим
      За той,
      Який не схвалюють
      «Правила
      гарного тону»!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Грає киця на сопілці

      Грає Киця
      на Сопілці,
      Жовте Кошенятко,
      Грає жваво:
      "Дриці, миці",
      Грає Киця
      на Сопілці,
      Гра розтопить
      навіть крицю...

      Мело Кіт
      Малятко
      Танцям Мавпочок
      навчає,
      Серце звеселяє!

      2020 р



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Чорний Чоловічок

      Я видел во сне человека
      С кривым и зеленым лицом,
      Он горько-прегорько смеялся
      И радостно плакал потом...

      ***

      Немов узагальнення епатажних
      Звичаїв,
      Вночі бігав містом
      Чорний Чоловічок.

      Ну що тут скажеш, тільки –
      «се ля ві»,
      Життєві вибрики нелегко
      Зрозуміти:
      Добродія не помічав ніхто
      У Тем –
      Ряві,

      Він і слідів не залишав
      Помітних…
      Мабуть ніколи
      Не траплялася йому
      Підкова,
      Підкова Щастя,
      Яку знаходять,
      Хоч не дуже часто,
      Навіть Злидарі:

      Він перекинув на світанку,
      Випадково,
      На себе горщик фарби
      Кольору Зорі.

      І цілий день у Сонячному
      Світлі
      Його ніхто розгледіти
      Не міг,
      Сліди його були теж
      Непомітні
      І Сонце вже заходило за ріг…

      Отак не поталанило малечі,
      Даремно стільки витрачено
      Сили…
      Коли ж настав, нарешті,
      Тихий Вечір,
      Підсохла фарба й потемніла вся
      Від Пилу.

      Настала Ніч
      І «знов за рибу гроші?»
      В проблемі цій не просто
      Розібратись:
      Навіщо був повинен
      Світлий
      Фарби Горщик
      Перекидатись!?





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Медове Різнотрав'я

      Таємницю ховає
      різнотрав'я медове,
      Сум лікує і тугу
      ароматом п'янким,
      Гостра мить раювання,
      ледь вловима, чудова,
      Нашу тайну ховає
      різнотрав'я медове,
      Вітер пісні співає,
      чарівні, сопілкові
      І миттєвості линуть,
      неповторні, легкі.

      Різнотрав'я духмяне -
      запорука кохання,
      Ми з тобою, неначе
      у зеленому раю.

      Ми прокинулись
      зрання,
      ми усе подолаєм,
      Наше щастя безмежне,
      всеосяжне, безкрає,
      Тайну ми збережемо,
      щоб кохання жило!











      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Любовний напій

      Вірш постукався
      І увійшов,
      Не чекаючи
      На дозвіл…

      ***

      Тріумф Прем’єри,
      Аншлаг Спектаклю,
      Емоцій Злива така рясна…
      Упала дзвінко
      Червона Крапля
      У Келих білого Вина…

      Буяє, бродить
      Кохання Сила,
      Чи дивний Сон це,
      чи дивна Яв…

      Ось покотилась
      Краплина Біла:
      Бордовий Келих
      Її сприйняв.

      Коханню спротив
      Чинить не варто,
      Все рівно програш
      буде твій.
      Чаклунська сила
      У Брудершафта –
      Любовний в Келихах
      Напій!

      Напій – Кохання
      Почесна Варта,
      Який той Келих,
      що буде Твій?








      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Пісковий Годинник

      Пісковий Годинник,
      Але не Пісок
      пересипається в ньому,
      Пісковий Годинник
      Чомусь величезний такий…
      Горизонт Багряний
      Для нього – основа,
      Не пісок у ньому,
      А Порох
      дрібне –
      сень –
      кий!
      Порох –
      Розпечений
      І невимовно
      Важкий!

      На порох перемелені
      Люди, будівлі…
      На порох покришені
      Радощі, Мрії…
      Снаряди, кулі, боєприпаси
      Слугують порошинками
      Для відліку Часу.

      Коли цей Порох
      пересиплеться весь,
      До останньої порошинки
      ляже на дно!?
      Камертон Біди
      лунає щоденно:
      «Тресь, тресь…» -
      Поранили ще двох,
      Вбили ще одного.

      Годинник цей
      Не перекидається,
      В землю,
      Корінням отруйним
      Вростає…

      Коли ж він
      Від Гніву,
      від Болю Народного
      Розплавиться,
      Коли ж,
      як Примара,
      Назавжди
      Розтане!?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Болотна Каламуть

      Через болотну каламуть
      Скрізь тягнеться ожина,
      У Козака нелегка путь,
      Важка його стежина.

      Зелене світло у очах
      Зловісної знахарки,
      В грузьких смарагдових
      лісах -
      Мольфари і мольфарки.

      У Козака стезя - борня,

      З усіх усюд безкраїх,
      Зібралась потороч - змія,
      Накинулась, мов зграя.

      Росяний бережок, ріка,
      Повіяло грозою,
      Спасла мольфарка юнака
      І винесла із бою.

      В Чаклунки зуби, як терпуг,
      Слова, мов крик совиний:
      "Запам'ятай, що я - твій друг,
      До того ж - друг єдиний!"

      Скінчився бій, вже сну нема,
      Лише питань важких катма...










      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Лев і Колобок

      Розігнався
      Колобок,
      За стрибком робив
      стрибок...

      Любить Лисонька-кума
      яйця, сир, сметану,
      З цих "смачняшок" Колобка
      Вправно бабця запекла -
      Колобок рум'яний!

      Біля входу в зоопарк
      Там торгує Лев-добряк,
      Продає
      морозиво...
      В ящик утікач стрибав,
      Добре, "в ящик не зіграв",
      Лисоньку
      образив він...

      "Леве, Леве, де втікач?
      Він стрибучий, наче м'яч!
      Ящик твій
      холодний:
      Дуже холоду боюсь,
      Біля тебе застужусь,
      Маю
      ніжне горло!

      В зоопарк біжить Лиса,
      Колобок, мов ковбаса -
      найсмачніша
      здобич.
      Колобок в кущі стрибав,
      Друга Лев урятував,
      наче добрий
      родич!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Чай

      Король танцює,
      аж стрибає до стелі,
      Щось мугикають
      крізь сон на підлозі
      менестрелі.

      Вони лигали
      джин та ром,
      Тепер хроплять,
      мов поросята,
      під столом.

      Король від втрати алкоголю
      у відчай не впав,
      Він танцював,
      до стелі, наче птах,
      злітав.

      Кричить "уря-я-я-я!",
      мов Кіт - воркіт,
      чи Котяра - воркот,
      Він любить пудинг,
      кекси, бутерброд!

      Погляд Короля
      падає з під стелі
      на накритий стіл,
      Помахи руками
      схожі на помахи крил,
      Здається,
      що десять Королів
      кричать:
      "Чай! Чай! Чай!"

      Чай - з напоїв
      найкращій,
      Він занурює у марення
      хащі,
      Він чорний,
      наче пекельний звір,
      Він концентрований,
      зветься
      "чихир".

      Хай живе Чай,
      Чай,
      шанувальників стрічай!"










      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Граблі

      Тікають щодуху Граблі,
      А зуби у них чималі,
      Неначе ікла -
      Гострі, великі,
      "Рятуйте!" - волають Граблі!

      "Топтати воліють нас люди,
      На нас наступають усюди,
      Життя наше - повний "атас",
      Тупцюються, скачуть по нас,
      Неначе скажені верблюди!

      Держак утомився і зуби,
      Між вухами бовдурів лупим,
      Набридло нам бити і битись,
      А бовдури ще не втомились.
      Не треба топтати нас грубо!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Банкет Упирів

      З циклу «Химерні Сновидіння»


      Фрагмент невловимого
      готичного сну…
      Пізня осінь переходить
      у весну.

      ***

      Полонив
      хлопця замок
      готичний…
      Боком яким
      до цього
      хлопець дотичний?

      В замку – кривава криниця,
      Навкруги – упирі, упириці…

      «Кров із нього пити
      неочищену,
      Через фільтр із кісток
      не пропущену –
      Зовсім це не комільфо,
      Це, панове, моветон,
      Несмак незугарний» -
      Голос,
      наче деренчить
      Пилка циркулярна.

      «Нам позаздрить сам Мордор,
      Келихи сюди
      з «Бордо!»*
      Келих бранцю і рабу,
      Хай порушить він «табу!»
      Пий, козел банькатий,
      Вип’єш – будеш «з нас один», **
      Лицар, Ночі Паладин!

      Зась – байдикувати,
      Всім – бенкетувати!»

      Келих мучить хлоп
      в руках,
      Упирі в азарті,
      Лузи у столах,
      в кутках,
      Наче на більярді.
      В лузу хлопець вилив кров –

      Розляглось гарчання,
      Рик цей стіни розколов:
      «Йду на полювання!»

      Похмурий підземелля вид,
      Без пам’яті красуня,
      Це юна королева,
      Над нею вже давно висить,
      Хитається «система»***,
      А що у вені мерехтить? –
      То – голка кришталева…
      У жили чорна кров струмить,
      Дівча міцніє кожну мить -
      Нечиста сила геть біжить…

      Розколотий нечистих мир -
      Страшний прокинувся
      дрампір!****
      Рятуйтеся, хто може.
      Хай Чорнобог поможе!

      «Прокинься, хлопче,
      від біди,
      Але без мене
      нікуди
      Піти не зможеш!»

      Отакий от – СОН,
      Готика – Бач!

      ……………….

      *З кров’ю
      ** «Один з нас!»
      ***Для переливання крові
      ****Той, хто п’є кров вампірів



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Плаче в полі дівчина

      За народними мотивами

      Дрібна
      Нечиста сила –
      Найбільш капосна
      І найбільш небезпечна…

      ***

      Плаче в полі дівчина
      Плаче в полі дівчина,
      на серці – суховій,
      Підійшов тихесенько
      Панич Польовий:
      «Не журися, серденько,
      для суму не час.
      Віддай мені всі печалі –
      засмієшся враз!
      Заберу я тугу-горе,
      годі сумувать:
      Знову станеш веселенька,
      будеш танцювать!
      Знову зможеш покохати
      в цвіті юних літ,
      буде ніжно обіймати
      тебе
      Білий Світ!»

      Ти не вір йому, дівчино:
      він – підступний дух,
      Довіришся –
      душу вкраде
      підлий відчайдух.

      «Ой, паночку, пане добрий,
      сумом захлинусь,
      Та ні з ким у цілім світі
      Горем не ділюсь!»

      Заблищали люттю очі
      в «панича»,
      Не гарчав і не грозився –
      мов змія,
      сичав…

      Задимився весь і згинув:
      полетів за ліс,
      Не облестів цю дівчину
      нечестивий біс.

      Віру, серце, Щиру Душу
      ворог Польовий
      Не обдурить, не задушить
      хитрий біс Дрібний!







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Стань Осінню

      Щоб осінь не подолала –
      Сама стань Осінню!
      Прекрасною!

      Скинь
      Приниження, зради,
      насмішки,
      Зневагу, нехтування,
      Втрату самооцінки
      І падіння на дно
      Власної душі,
      Скинь,
      Наче перепріле,
      відмерле
      Листя.

      Зможеш – Побачиш,
      Що нічого не втратила,
      Тільки виграла…

      Осінь важка,
      депресивна,
      Долю ховає загублену –
      Це лиш загострення
      Болю душевного.

      Господь засуджує
      сум –
      Перероби депресивний
      біль
      У безсенсовий, але щирий
      регіт…

      Хай
      Натовп глузує з
      блазнів,
      Але
      Господь любить їх.

      Не сподівайся,
      не воруши порох –
      Це марно…
      А може,
      Самокатування
      Стає залежністю?
      Це гріх.

      Візьми
      Музичний інструмент
      З рук втомленого музики,
      Обігрій обох
      і зіграй
      Сама
      Мелодію відродження!

      Не запрошують на каву –
      Налий сама
      Чорну, вогняну
      На один
      Подих-Ковток.

      Старий Екіпаж
      на Дорозі Чекань
      Не потребує зупинок,
      Можна «заходити-виходити»
      завжди
      (Згадай Іа-Іа з "Вінні Пуха").

      Не плач за тим, що пішло,
      Радій,
      Якщо пішло
      справді,
      назавжди.

      Через Осінь треба
      ПРОЙТИ,
      Не нарізати Кола,
      Нічого
      Не втрачено…

      Не чекати змін,
      А терміново
      Змінюватись
      Самій!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Крокує Заєць

      Крокує Заєць
      з автоматом,
      Схожий на волоцюгу,
      який знайомий
      з денатуратом,
      Стрибає по стежинах
      горбатих,
      Поразлітається
      від атома атом -
      Розпорошить і вовків,
      і ведмедів,
      Ото буде хижакам
      трагедія!

      Заєць їм не співчуває:
      Доля хижаків
      його не колупає.

      Заєць, агов!
      Свавілля припиняй,
      Совість сяку таку
      Май!

      Не треба нищити
      усіх вовків,
      сірих бідаків...
      У ведмедів теж
      ніжна фізіологія...

      Поважай, Косько,
      Єкологію!








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Лезо Меча

      Потаємно казали - "Чаклунка",
      Та вона безтуротна була,
      Юна дівчина, перша красуня,
      Незнайомця в село привела.

      Від людей відрізнявся місцевих,
      В обладунках з плащем на плечах,
      Коливався у хлопця свинцевий
      Сум безмежний в бездонних очах.

      Він для дівчини – Хлопець Осяйний,
      Почуттів спалахнули вогні…
      Неприязно мовчали селяни,
      Та дівчині не мовили – «Ні!»

      Новина мерехтіла печальна:
      Підкрадаються Підступ і Зло,
      Це розбійників зграя безжальна
      Оточила під вечір село.

      Як шакали, напали бандити,
      Воїн зграю нещадно здолав,
      Допоміг оборону створити,
      І поселення він врятував.

      Світле серце не терпить жорстокість –
      Зрікся чорного клану свого…
      Темний найманець був,
      мечоносець,
      Клан убивць не відпустить його.

      Балансує на лезі постійно:
      Йдуть по сліду убивці-раби…
      Не закохуйся, Меч Професійний,
      Ніжну дівчину ти не губи.

      Розпрощався із Любою Воїн,
      Він довічно спокуту несе,
      До дівчини не прийде ніколи,
      Бо кохає її над усе!







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    78. Дивний Келих

      Є Дивний Келих -
      Панацеї Кубок,
      Якого прагнуть
      Пересохлі губи…
      Невидимий жаданий
      Келих цей -
      Небес Дарунок,
      Чи Пекельна Згуба?

      Напій,
      Мов подих:
      Ти лише вдихни –
      Гаряче Сонце
      Не сховає зорі,
      І квіти-візерунки неземні
      Сплітаються в букети
      Волошкові.

      В Суцільнім Щасті
      Атоми Біди
      Свою незриму Службу
      Хороводять…
      Гармонію довершену знайти
      В сумний наш Час
      І сподіватись годі:
      У Келиху,
      Немов дрібненький сніг,
      Личинок-сварок тихе
      животіння,
      Прозорі тіні сумнівів
      Лихих…
      Вони не хочуть спокою
      Успіння.


      Спиваємо марноту ми
      Буття
      Із цього Келиха
      Усе своє життя…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Вихор Долі

      Привиддя тяжкі
      Мені душу гнітили…

      Л. Українка

      ***

      Вітались
      Зрідка, здалеку – очима:
      На зустрічі, розмови –
      Заборона…
      За нас вирішувала
      Темна Сила,
      А, може,
      Темних Сил
      Підступна Змова.

      …На мить
      Стихії ставлять нас навпроти,
      Цілунки
      На губах твоїх побачив,
      Мої цілунки,
      хоч іще
      ніколи
      З тобою, люба, ми
      не цілувались.

      А Вихор долі буйними
      Руками,
      Неначе карти, знову нас
      Тасує...
      Щемкі твої цілунки,
      Та гарячі
      Я на обличчі, на губах
      Смакую…







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Срібні Ложки

      Сем - ковбой
      скандал отримав
      від дружини-злюки:
      "Нащо ти привів
      у гості
      негідника - друга?
      Більше бачити
      не хочу
      Джона - волоцюгу!" --

      "Що ж такого Джон накоїв,
      що хлопчині треба?" --

      "Я повірила
      бандиту,
      я була дурепа!
      Срібні ложки Джон
      поцупив,
      Отака халепа!" --

      "Ложки ті, що дарували
      на весілля наше? --

      "Ні, на них
      гравірування:

      "Ріц" - отель найкращий!"








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Вона

      На рівні інтуїції

      ***

      Ми не знайомі,
      але я завжди впізнаю її будь-де,
      будь-коли,
      у будь-якому натовпі.

      Я не вдивляюсь,
      але завжди відчуваю
      коли вона -
      поруч.

      Я ні на що не розраховую,
      не вимагаю,
      лише сподіваюсь.

      Вона випромінює Посмішку,
      Радість,
      хвилі її Доброї Сили
      охоплюють безліч людей.
      Сама її Присутність
      насичує
      Бажанням Жити.

      Дай, господь, кожному
      здатність
      хоча би
      відчути
      Цю Силу!






      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    82. Обезьяна с Гранатой

      Миниатюры


      "Наколка"

      У бродяги,
      у Серого Волка,
      Криминальная где-то
      наколка,
      Но густа волчья шерсть,
      Вот такая тут "жесть" -
      Разглядеть очень трудно
      наколку!

      ***

      Соседи

      У Слона из - за соседей
      В жизни нету "кайфа":
      "Задолбала" Обезьяна
      Да еще Жирафа!

      Анекдоты Обезьяна
      Целый день
      Бормочет,
      Туповатая Жирафа
      Ржет, как лошадь,
      Ночью!

      ***

      Орехи колола Макака
      гранатой,
      Лишь грохот в лесу
      громогласный,
      Из леса зверье удирало
      бригадой,
      Орехи колола Макака
      гранатой
      И пела, притом
      серенады...

      "А если рванет?
      Не опасно?" -

      Макака хохочет и рада:
      "Не бойтесь,
      вторую
      имею
      гранату!"





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Загадка Русалки

      За народними мотивами


      Іде Козак,
      З гілки Русалонька гукає:
      «Гей, Козаче, не поспішай,
      Моє проханнячко швидше сповняй!
      Ось тобі стебло шипшини, а ось –
      Я –
      Красива Русалочка,
      Найгарніша у світі Панночка!
      Візьми Шипшину,
      Вдар Лісову Дівчину!
      Як з Русалочки Дівчиною стану,
      Візьмеш мене за дружину Кохану.

      А як загину від гострих шипів,
      Під деревом заховай мене,
      Залиши!»

      І досі Козак нелегку думу
      гадає,
      Що робити не знає:
      Хочеться дівчину гарну
      за дружину взяти,
      Та не хочеться Русалочку
      Світу Білого лишати.

      Козак, Явір Зелений,
      непорушно стоїть,
      Не знає, що вчинить…

      Кого спитати,
      Як розгадати загадку важку...

      Хто може
      Правильне Слово сказати
      Юнаку?




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    84. Привид Коханої

      На грані галюцинації

      Про Таку
      Мріє
      Кожний

      ***

      Хитру кривду вважаю за Правду,
      Набиваю на спині
      горби,
      Обіймаю Твій Образ -Троянду –
      Враз цілую колючі
      шипи.

      Хоч поганий статист в мазо-драмі,
      Справжню Пристрасть плекаю,
      не хіть…
      Перфорованими губами
      Кров солодка крізь біль
      цебенить.

      Дивний Трунок, Вогонь Бірюзовий,
      І Свята ти, і Грішна
      Душа,
      Ти щезаєш, з’являєшся знову –
      Ти – Примара, ти – Пристрасті
      Шал!

      Ти не щезнеш, ти з’явишся знову,
      Мій Тривожний, Прекрасний Кошмар!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Улов

      Рибу цілий день ловив
      Кум-рибак убогий,
      Шилом патоки вхопив -
      Не спіймав нічого!

      Позітхає кожну мить,
      Не улов - дурниця,
      Під тополею стоїть
      Риб'яча крамниця.

      "Хоч карасиків куплю, -
      Подумки хитрує, -
      У крамниці друг мій - Кум
      Продавцем працює!"--

      "За рибалку хай печаль
      Вам не заважає,
      Та карасики, на жаль,
      Зараз "не конають":

      Ваша жінка в телефон
      Проказала мирно,
      Що сьогодні Ваш улов -
      Дві форелі жирні!"












      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Навіщо, чому?


      У душі надламані крила,
      Та вона намагається
      Злетіти…

      ***

      Підрізала ти, підкосила,
      Позбавила сенсу в житті,
      Навіщо, чому попросила
      Мене на весілля прийти?

      Акорд руйнівного Вінчання
      Трагічним крещендо стає,
      Розколото Келих Прощання
      І серце розбито моє.

      Складати розірване скерцо,
      Терпіти отруєну кров
      І жити з розтрощеним серцем,
      Де кров’ю стікає Любов!

      Я мушу здолати усе це,
      Щоб тебе побачити знов

      І Знов!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Копачі

      Чувся крок розмірений уранці,
      Чоботи блищали у "героїв":
      Вів Сержант-Вовчисько новобранців,
      Всі вони - Кроти у сірих строях.

      "Гей,"салаги", гальма умикайте,
      Над галявиною небо синє,
      Тож беріть лопати і копайте,
      Копачі ви дуже професійні!

      Тут у лісі жодної халупи,
      Залюбки вам землю буде рити,
      Починайте від старого дуба
      І від цього дуба до обіду!

      На галявині, немов у раю,
      Щоб не ухопила враз халепа,
      Ви копайте, я ж піду спитаю:
      Чи ми там копаємо, де треба?"




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Ragtime на сльозах

      За мотивами «Химерного світу Танго»

      Сум прикинувся волоцюгою,
      Сховався в темному кутку таверни,
      Поєднав наші серця
      Отруйним павутинням відчаю.

      Наші рясні сльози
      Спадали
      На чорні клавіші роялю,
      Білі клавіші плакали самі по собі.
      Неймовірна мелодія намагалась
      Поєднати нас…

      Сльози грали «у чотири руки»
      (Ніби у сліз бувають руки)
      Мелодію,
      Яку замість мене
      Мав грати хтось інший…
      Цього «іншого» не було.

      «Не було» не означає,
      Що не буде.
      Це наш останній «Регтайм на сльозах».

      Ми вже більше
      Ніколи не зіграємо
      Один для одного…









      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Бартер

      Оженився Чорт Сарат,
      а через хвилинку
      Зрозумів,
      що взяв за себе
      Гірше чорта жінку.

      Він до кума поскакав
      темними стежками,
      "Гей, кумпане, а давай
      махнемось жінками!" --

      Ти, Сарате, звар'ював?
      Жартівник рогатий!
      Ти же знаєш, куме, я
      Зовсім не жонатий!

      Друг, кумпане, виручай:
      Моя жінка гарна,
      Тож дружиночку мою
      Забирай задарма!"



      2020 рік







      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    90. Пиріжки 1

      Тінь

      Ширяє тінь між хмарочосів,
      Між вікон жовтих і антен -
      Літає Карлсон на моторі,
      В який умонтував глушник.

      ***

      Їжак

      Їжак ретельно поголився,
      Смаколик він для хижаків,
      Та був Їжак ще той проноза:
      Тримав у лапці револьвер!

      ***
      Барильця

      Барильця повні валер'янки
      Котисько у льоху сховав,
      Він трунку не вживав ні краплі,
      На продаж все, все для "людей"!

      ***
      Браконьєр

      Цигарку палить Зайченятко,
      Підкрався ззаду браконьєр,
      Але негіднику Зайчисько
      У хиже око впер "бичок"!







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Половина на Половину

      Сталкерські мотиви

      Справжня подруга сталкера -
      Тільки дівчина-сталкер…

      (Перевірено в польових умовах)

      ***

      «Зайшов у кут глухий -
      для втечі шлях назад
      не перекрили грати…
      Здається,
      Ти, чомусь, не рад,
      але не хочеться,
      Герою,
      відступати!
      Готуйся в «чіт-не чіт»
      Кістлявій не програти.

      Ось барельєф потворний
      на стіні –
      Або живеш, або зазнаєш згуби:
      Чи шпичаки
      тебе простромлять
      кістяні.
      Чи поцілуєш ти дівочі губи…

      Половина на Половину,
      Що судилось, не знаю сама:
      Чи цілунок
      фатально
      веде до загину,
      Чи тобі,
      навзаєм,
      подарує цілунок
      Весна…»

      Останній крок,
      і тиша,
      мов набат,
      І шепіт:
      «Любий.
      Повертай назад!»

      Зневажає хтось
      діаманти,
      Цінує дешеві стрази…
      А хтось цілує
      потвору
      і не демонструє
      відрази…

      Сталкери
      червоної масті
      проблеми вирішують
      грубо,
      У відповідь – подих Щастя
      і солодкі дівочі губи…

      Шлях відкрився
      до Сонця,
      Зникла Потвора-Покруч,
      Реальність,
      Ніякий не сон це,
      Дівчина в латах –
      Поруч:
      «З Темряви
      Хижий Череп
      розжарює очі
      бідою,
      Ти витяг щасливий
      Жереб:
      Ми разом
      навіки
      З Тобою!»







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Заклик з минулого
      За мотивами «Волшебник Изумрудного города»

      В большом закопчённом котле
      злая волшебница Гингема
      варила волшебное зелье.
      – Разразись, ураган! Лети по свету!
      – Круши, рви, ломай! – дико вопила колдунья.
      – Уничтожай, ураган, людей, животных, птиц!
      И вихрь завывал всё сильней и сильней,
      сверкали молнии, оглушительно гремел гром.
      Гингема в диком восторге кружилась на месте
      и ветер развевал полы её длинной чёрной мантии…

      А. Волков «Волшебник Изумрудного города»

      ***


      Прокляття, лайка, та отруйні
      заклинання,
      Лють власна вже випалює нутро,
      Туманом чорним очі заливає –
      Таке у відьми збочене єство.

      І Змій-Кажан
      (з перетинками крила)
      На людожері-дереві сидить.
      Ця пара зіграна
      багато зла вчинила,
      Примножує його у кожну
      мить…

      Враз дівчинка мала прийшла
      нізвідки:
      «Що робиш ти, потворо,
      схаменись!
      Скажи – невже тобі самій
      не гидко?
      Була ж ти мною сто віків тому,
      колись.

      З дитинства я прийшла
      до тебе,
      То ж припини страшний ганебний
      чин.
      Вже скоро, дуже скоро –
      Кара Неба,
      Спинись, від зла, благаю,
      відпочинь!» -

      «До пекла все – дитинство,
      світлу мрію,
      Не знайдеться того, хто б мене
      надурив…»

      Вогнем смердючим Змій-Кажан повіяв –
      Спалив дитину - й тим
      Чаклунку вбив,
      І сам загинув, аватар чаклунки,
      У безвісті урвався
      Зла політ...


      А лицарі десь чистять обладунки,
      Не поспішають захищати Світ.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Дивна Гра

      Засторога

      З циклу «Химери сновидінь»

      Є сни-віщі,
      Э сни-застороги,
      Є сни безпечні,
      Є сни-вбивці…

      ***

      Хащі сновидінь –
      дивовижні…
      Гори, ліс
      і халупа якась,
      Зрозуміти – годі,
      облиште!
      Підійти поближче –
      зась!

      Жінка в Чорному,
      висока, худа,
      Перед хатою виставляє
      пастки…
      Дерев’яних кліток
      рядки.
      Для
      Кого
      Клітки?

      Звірі, звірі –
      ведмеде-вовки,
      Пробігають усі
      на чфораках*,

      Як один, –чоловіки,
      На руках і ногах
      пробігають,
      Не на лапах…

      Ікласті, кошлаті істоти,
      заповнюють пастки.
      Місяці проповзають,
      роки…
      Скаженіють
      чоловіки,
      Ідять баланду якусь,
      І виють усі
      Невтямки…

      А потім
      бранців своїх
      відпускає.
      Тікають,
      по одному…
      Кожен пісню гарчить
      сумну,
      Вони не збиваються
      в зграї…


      Спалює Жінка пастки,
      У згарище забиває
      кілки…

      Нові пастки
      Чекають
      На нову
      чоловічу
      роздрібнену
      Зграю…

      Химерна гра,
      Прокидатись пора!
      ………………

      *Лазять рачки



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Тінь Розлуки

      Танго-Сонет


      За мотивами:
      Polish Tango:
      Przytul, uściśnij, pocałuj –
      Warsaw, 1935

      ***

      Вечір
      нас огорнув у нашім парку,
      Пора прощатись
      І зустрічатись
      Не будем знов!

      Наша
      привітна затишна алея…

      Час розставання:
      під плач Кохання
      іде Любов!


      Згляньтесь, Любов і Кохання,
      Доленько - Доле, зажди –
      Давня, ласкава Алея
      Нас розведе назавжди!
      Долі цілуємо ніжки:
      Хай Чорна Мить промине,
      В парку по нашій алеї
      Зробимо Коло Нове!

      Зробимо інші доріжки,
      Потяг без нас
      Хай Іде!

      Сховай
      Будь ласка, затишна Алея,
      Нас Ізнов!

      Геть розставання,
      Не йди, Кохання,
      Не йди – Любов!
      .



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Маленькі замальовки

      Вмій у іскрі з багаття
      Побачити вогні Всесвіту…
      О. Мотика

      ***

      1.

      Вечір

      Присмерк, безлюддя,
      подих дощу…
      пивна пляшка
      впевнено балансує
      на вузенькій огорожі…

      «Стійкий олов’яний солдатик?»

      2.

      Русалка


      «Дівчино,
      почекай, красуня!
      Гей, не ховайся, не ображу!
      Я тебе бачу, не втечеш!
      Смієшся, насміхаєшся, у піжмурки
      граєш!?
      Все одно – наздожену, спіймаю,
      І будеш ти моя!» -

      «Спіймаєш, звісно,
      Здобудеш…
      Та тільки - не я твоя,
      А ти
      Мій будеш!»

      3.

      Котик (майже філософське)

      «Котик, не нявкай!
      Котик, будь ласка, не нявкай!
      Котику, не кричи,
      не горлай з ранку до ранку!
      Котику, якби ти не кричав,
      ми б тебе на руках
      носили!» -

      «Якби я не кричав,
      ви б не оцінили
      належним чином
      Моє Мовчання!»



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Досконалісь

      Її слова ллються,
      мов гірський
      струмок
      у спекотний день -

      Не слухай!

      Очі її
      звуть,
      обіцяють,
      зваблюють -

      Не піддавайся!

      Посмішка її
      заворожує
      і підкорює -

      Не зачаровуйся!

      Втім -
      насолоджуйся
      музикою її мови,
      Йди
      на поклик її очей,
      Упивайся
      чарівністю
      досконалого
      образу,

      Але -
      не вір!

      Це - Головне!

      Вона -
      Прекрасна,
      Втілена

      Омана!





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Кохання і Вірність

      Підступна Пристрасть
      сповнена Стражданням,
      Вона штовхає
      до пекельних Врат
      І прирікає Вірність
      на заклання,
      І краплі крові
      на шляху горять,

      Тримають міцно
      Щелепи Жадання,
      Та Зов Кохання
      очищає кров,
      Стають слабкими
      підступи, страждання
      І залишається лиш
      Пристрасна Любов!

      Даруй Коханій Віру
      в Майбуття,
      Не викликай
      у Милої докору,
      На кожний порух,
      на бажання зваж,
      Нехай
      світанок буде світлим
      ваш,
      Зі злом не може бути
      договору...

      Кохання, Вірність -
      символи Життя!









      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Анубіс та юна грішниця

      Мініатюра


      Ти така молода, ти зробила з дитинства
      лише півкроку …
      Із твоїх зіниць бездонних
      вихоплюються
      спалахи жаху…
      Шепочеш: «Не вбивай, будь ласка,
      не вбивай!»

      Ти неймовірно жити хочеш, то скажи
      чому
      життя нівечиш власними руками,
      розвіюєш
      за вітром самознищення,
      за суховієм
      руйнації?
      Просиш не забирати життя,
      яке сама
      мордуєш по-звірячому…

      Ледь зробила з дитинства
      півкроку, а вже заціпеніла твоя
      душа
      більше,
      ніж мумії пошерхлих пірамід?

      Ти жити прагнеш, щоб життя своє
      катувати страшніше
      за муки пекельні…

      Чому?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. Останній День Війни



      Війни останній день,
      здається звір кривавий,
      Скінчилася війна -
      іще горять заграви...

      Останній день війни,
      та шаленіє зброя,
      Надія на життя -
      спокуса для героїв.

      Цей мирний договір,
      мов нетривка абстракція,
      Для звіра, як багнет,
      лиха капітуляція.

      Ну як же так: вже мир -
      війни живе отрута,
      Смерть хижо мерехтить,
      на серці туга-скрута.

      Вже на папері мир,
      та рищуть хижі зграї,
      Хоч скінчено війну,
      бої іще тривають!







































































      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Шість чи Вісім?


      До крамниці збройової
      молодик заходить,
      З виду він -
      "батяр конкретний",
      Вздовж вітрини
      бродить.

      "Кольти" є у вас
      серйозні?"
      "Все що треба -
      маєм,
      Вам набоїв шість,
      чи вісім?" --

      "Почекай, Хазяїн! -
      підійшов до телефону,
      набирає номер, -
      "Гей, це банк? Скажіть,
      будь ласка,
      Скільки в охороні
      чоловік у вас працює -
      Шість чи вісім,
      друже?
      Повторіть ще раз,
      люб'язний,
      Це важливо
      дуже!"






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Чорні аспіди

      Чорні аспіди очей мої
      Будьте гаспидами ворогів,
      Хто не любить і заздрить хто,
      Хай звивається, хай згорить…

      Любі аспіди,
      бийте
      блідих тварюк,
      Хай розвіються, щоб «і дух не пах»
      (Котляревський «Енеїда»),

      Щоб мій погляд став нищівним,
      Перелесника щоб розірвав…
      Чорні сови, зі мною дружіть,
      Порятуйте, русалки, мене,
      Заморочте, тягніть на дно
      Злого інкуба з жахо-снів…

      Чорне коло
      пристрасних жриць
      найгрішнішої,
      найчистішої
      Любові –

      Моя зброя це,
      мій щит.
      Я Кохання
      Воїн суворий ..

      Віджимаю екстаз
      Із
      страждання.
      А страждання отруйний
      Прах,
      Хай ворожі випалює очі,
      Сум гріховний я геть жену,
      В рясі я – одаліска кохання.

      «Любий» Інкубе, я – Твоя!?
      Це – задуха, вона не тішить,
      Це – рептилія біла, нічна.
      Ти – Спокусник, але Бездушний!

      * * *

      Якщо почуття минулого
      Заважають,
      Вони вже шкідливі,
      Вони руйнують.

      Очей моїх аспіди чорні,
      Женіть усіх білих змій...

      Очистить мене
      Від жахливого "Я твоя",
      Я Своя, Своя, Своя!
      Повсякдень, повсякчас!
      Не Я для тебе, ти для Мене,
      ненадовго нехай!

      Якщо у тобі розчинюсь,
      То
      обов`язково
      відновлюсь!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    102. Закляття

      Грають веселково промені
      в блакитних,
      Дивних діамантах чистої води…
      Яхонти - сапфіри, перли і рубіни
      Не чіпай під вечір – не минеш біди.

      Рід шляхетний танув,
      все з аукціону
      довго продавалось, ларець
      порожнів,
      А останній камінь,
      наче кров, червоний,
      Злодій недолугий викрасти
      зумів.

      У грозу, у зливу
      утікав зухвалець,
      Сном важким забувся
      у своїй норі.
      Сиву древню жінку
      бачив у кошмарі.
      І вона лякала гірше упирів:

      "Вмерла в ту хвилину,
      як Рубін забрав ти,
      Навіть не помітив
      силует блідий…
      На тобі – прокляття:
      Рід наш врятував ти,
      Хоч про це не відав,
      погубитель мій.

      Цей кривавий Камінь
      продавати марно,
      Вже тебе чекають,
      ждуть жахливі сни,
      Все зі снів узнаєш,
      Камінь боронити,
      Каменю служити,
      будеш вірно ти,
      Як служили ми.

      Цей пекельний камінь
      не чіпай під вечір –
      Швидко ти загинеш,
      рід загине твій,
      Камінь украде хтось –
      ти помреш, звільнившись
      від прокляття злого –
      Жереб твій такий"…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    103. Смачного

      Чорти карали кухарів нечесних,
      Чорти карали кухарів нечесних,
      Чорти карали ку -,
      Чорти карали хар -,
      Чорти карали кухарів нечесних!

      А кухарі - вгодовані, дебелі,
      А кухарі - вгодовані, дебелі,
      А кухарі - вгодо -,
      А кухарі - вані,
      А кухарі - вгодовані, дебелі

      Вони вогню, пателень не бояться,
      Вони вогню, пателень не бояться,
      Вони вогню, пате -,
      Вони вогню, - телень,
      Вони вогню, пателень не бояться!

      З коцюбою стоїть один Чортяка,
      З коцюбою стоїть один Чортяка,
      З коцюбою стоїть,
      З коцюбою один,
      З коцюбою стоїть один Чортяка!

      До нього враз Напарник прибігає,
      До нього враз Напарник прибігає,
      До нього враз Напар -,
      До нього враз - парник,
      Він тягне чималесеньку каструлю,
      Він тягне із борщем густим каструлю.

      "А ну, мерщій жеріть, злодюги, борщик,
      А ну, мерщій жеріть, злодюги, борщик,
      А ну, мерщій жеріть,
      А ну, мерщій злодю -
      А ну, мерщій жеріть, злодюги, борщик!

      Чим інших годували, споживайте,
      Чим інших ви труїли, загризайте,
      Чим інших ви труї -,
      Чим інших ви - ли, - ли,
      Чим інших ви труїли, загризайте!








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    104. "Кіт із хати..."

      Тільки Кіт із хати -
      Миші у танок,
      Подихом свободи
      віє кожний крок,

      "Валер'янку, Коте,
      споживай під стейк,
      Залюбки танцюєм
      ми
      Мишачий Брейк!
      Цілу нічку будем
      хвацько танцювать..."

      Стіни халабуди
      трішечки тріщать!

      Котик у садочку
      писок заховав,
      Дивиться уважно
      на веселий бал.
      Мерехтіння масок,
      ритму буйний шквал,
      Кіт у балаклаві
      проникає в зал,
      Кіт Мишей не ловить,
      у Кота кураж,
      Гопака танцює,
      рве підбори аж!


      2020 рік







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Кохання Амазонки

      Амазонки, Діви-Воїни,
      Діви у блискучих
      обладунках …
      Воїни безжальні,
      та не жорстокі.
      Ніхто, ніщо
      не витримає
      Амазонок
      Удар…

      ***

      Амазонка Юна Романтична…
      Подруги хитають головою:
      «Не може Воїн
      мати
      почуття сентиментальні,
      В бою вони – чимала перешкода,
      Піддавшись почуттям, себе загубиш,
      Та інших на поразку
      наразити можеш» -

      «Не треба, подруги,
      даремно хвилюватись:
      Закохана
      Іду у Смертний Бій,
      Закохана
      рубаю
      Хрест - Навхрест.

      Закохана,
      Я ворога вбиваю…
      Коли стікає
      Лезом кров,
      Я мовчки плачу
      за Коханням Вбитим…

      Кохання – Смерть,
      Кохання – Вбивство,
      Кохання – Сум:

      Такий
      Тягар Нещадний
      Амазонки…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Третім будеш?

      На хмарці всівся Ангел,
      А може, це - Архангел,
      А , може, навіть швагер,
      Не ясно тільки - чий!
      Дивився на всі боки,
      Вдивлявся в світ широкий,
      Здавався косооким
      У вихорі стихій!

      Аж ось побачив чорта,
      Що всівся на ворота,
      Всю витер позолоту
      Оцей "чортополох"!
      А Янгол: "Гей, примаро,
      А ну стрибай на хмару,
      На хмару ж, не у льох!

      Бенкет приготували,
      Ми пляшку відшукали,
      Нам третього не стало,
      Забракувало так!
      Тепер "гудіти" будем,
      Наш бозя "трійцю" любить
      І нас він "приголубить",
      Веселих лобуряк!"


      2020 рік











      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Чобіточки

      Покохав чи Принц,
      чи Цар Ельфійський,
      Попелюшку
      із Чаклунських Трав,
      В неї черевички
      кришталеві,
      Личаки він їй
      подарував.

      Краще подарунка
      не буває -
      Змайстрував їх власноручно
      Принц,
      Попелюшка лагідна
      та скромна,
      Окрім личаків
      не треба ніц!

      Так вони стояли поруч,
      вкриті,
      Вітами могутніми
      дубів,
      Від душі, від серця
      подарунок
      Найдорожчий від усіх
      скарбів!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Не плач за втраченим Коханням

      Тим, хто страждав і страждає


      Якщо ти помилявся,
      падав,
      Підіймався і страждав,
      Ти був гідний Кохання…

      Невідомий

      ***

      Не плач і не сумуй
      за втраченим
      Коханям,
      Воно не втрачене,
      Загублене в роках…

      Нестямно хочеш ти
      Побачити Кохану?
      Тоді і страх і сумніви
      Відкинь!

      Янтарне листя
      Відбивається
      У смарагдовій траві,
      Ліс
      Огортається
      У Чарівність …

      Сприйми у Душу
      Блиск нічний,
      Тоді побачиш
      Образ ти Дівочий,
      Твоя Кохана це,
      Яку не забував…

      Янтар відсвічує смарагдом,
      Смарагд усотує янтар…

      Вона також
      І мріє, і сумує,
      І у ві сні
      Тобою
      Марить
      Лиш!

      В Смарагдовому Чарі,
      В Золотому,
      Вона вимірює
      Стежок
      Химерний Лабіринт,
      І посміхається
      Устами і Очима:

      Здається Їй,
      Немов гуляє
      Обіруч,
      Вона з Тобою...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Вечірня Зоря

      За мотивами
      «Дымок от папиросы»

      Дымок от папиросы
      Взвивается и тает,
      Дымок голубоватый,
      Призрачный, как радость,
      В тени мечтаний…

      Слова Н. Агнивцева.

      ***

      Вечірня Зоря

      Палай, Вечірня Зоре,
      Лікуй стражденну душу,
      Хоча би до світанку
      Хай давній біль розтане…

      Привиддя Щастя
      Не щезне і не згасне,
      Це запорука
      Кохання вірного мого!

      Як молодість чудова
      Спливає блискавично,
      А пам’ять невблаганно
      Печалі береже…

      Парк сповнений тобою,
      Моя, навіки Рідна!
      І Мрією-Коханням
      Я житиму завжди!








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Прощавай, любий


      Жінка,
      не приймай згубних рішень,
      Особливо, коли закохана… .
      Не слухай Розсудливість,
      Та Розум,
      Вони не зарадять… .
      Відкинь Свідомість,
      Звірся на Інстинкт,
      Він не схибить!

      Н. Есперанса

      ***

      Прощавай,
      мій любий,
      Щастя не триває вічно,
      А якби і тривало,
      Все одно, замало
      Було би його!

      Прощавай,
      моя радість,
      Вже час дати тобі свободу,
      Щоб ти не рвав серце
      Між двома коханими.

      Прощавай,
      моя доле,
      Я мушу іти: у моєї суперниці
      (Хоча це я суперниця для неї)
      Є перевага – вона дружина і мати…

      Прощавай,
      життя моє,
      Ми мусимо подумати про істоту,
      Яка ні в чому не винна,
      І яка права в усьому,
      Бо вона – дитина…

      Прощавай,
      любий мій,
      Радість моя, доля моя,
      Життя моє…
      Прощавай і не сумуй,
      Незримо я завжди буду поруч…

      Не шукай мене:
      Мене вже майже нема,
      Я роблю останній крок,
      Бо жити без тебе
      Не можу.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Русалчине Танго

      За народними мотивами

      Если любишь – забудь,
      А не можешь – прости,
      Колдовская любовь коротка…
      Разрывается грудь,
      Разбежались пути,
      Лишь метели, бураны, снега…

      А. Мотыка

      ***

      Пустка, пустка в усьому –
      В серці, в душі, в житті.
      Без тебе немає дому,
      Тиша – гучніше грому,
      Я ж так благав: «Не йди!»

      Нема відради, нема спокою,
      Морозить Сонце в спекотний день,
      Вже нам не бути удвох з тобою,
      Вже не співати удвох пісень!

      Тріпочуть марно безсилі крила,
      Підняти в Небо не хочуть знов…
      Не вабить жодна дівчина мила,
      Пішла з тобою навік Любов!

      Як обіцяли багато очі,
      А потім - в пустку, мов у труну:
      «Співати разом я більш не хочу,
      Тобі я серце не поверну!»

      Жадана, Люба, Життя Заграва,
      Чому жартуєш жорстоко ти!?
      Ти наче мавка, а я – забава,
      Я все забуду, лише прийди!

      Пустка, пустка в усьому –
      В серці, в душі, в житті…
      Без тебе немає дому,
      Тиша – гучніше грому,
      Я ж так благав: «Не йди!»



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Скривавлене серце

      Переспів тексту польського танго
      «Skrwawione serce»

      Skrwawione serce, zdeptane w tłumie,
      O poniewierce zapomnieć umie.
      Ja jeszcze czekam
      I kocham, choć z daleka,
      Bo wiem, ze przyjdzie czas,
      Gdy uścisk znów połączy nas.

      Muzyka: Fanny Gordon
      Slowa: Walery Jastrzebiec

      1932

      ***

      Я так багато хотів сказати,
      Бажав сказати про любов,
      Та я мовчу, бо я не можу знати,
      Чи не сміятимешся ти ізнов….

      Слова кохання стали мов закляті:
      Сховались раптом, чи кудись втекли…
      Я так страждаю, тебе прохаю,
      Лише оце послухай ти:

      Кривавлять серце байдужі очі,
      Зневагу серце забути хоче…
      І я чекаю,
      Здалека я кохаю,
      Я вірю, прийде час –
      Обійми знов з’єднають нас!

      Кохання дарувала, наче милість,
      Воно жило лиш кілька днів…
      Здається часом, що все наснилось,
      Неначе казку хтось розповів…
      І ти пішла, свою забрала милість,
      Сум за тобою лине вже за край…
      Забрала душу, страждати мушу,
      Лише, благаю - пам’ятай:

      Кривавлять серце байдужі очі,
      Зневагу серце забути хоче…
      І я чекаю,
      Здалека я кохаю,
      Я знаю, прийде час –
      Обійми знов з’єднають нас!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Урок у Лісовій Школі
      Дисципліна торжествує:
      В школі головний - Дзвінок,
      Слоненя в кутку нудьгує,
      Бо не вивчило урок!

      Мавпяча весела зграя
      Скаче "задом набакир",
      Звіреня якесь ридає,
      Не впізнати, що за звір!

      "Два по два" це скільки буде?
      Бегемотик, поміркуй! -
      Стало тихо враз усюди -
      Починай, малюк, рахуй!"

      Чорна дошка - "рахувалка",
      Дуже важко міркувать,
      Мавпа тицяє шпаргалку,
      На шпаргалці цифра "п'ять"!

      Сунув учень палець в "ротик",
      "Не підказуйте, "братва!" -
      Вірно скаже Бегемотик
      Скільки буде "два по два!"







      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Химерний діалог

      Десь у світах

      Ми прагнемо Кохання,
      Ми від Кохання тікаємо…
      Любов обертається на
      Ненависть ,
      Рай стає пеклом…

      Іо Саві, Східний мислитель

      ***

      «Ти – полонений,
      ти – вояк хоробрий,
      Ти на Володарку дивитися посмів
      Закоханими дикими очима…
      Тяжку провину спокутуєш ти
      Рабом у ланцюгах,
      невільником безправним…

      Негідний раб, насмілився ти знов
      закохано на мене подивитись…
      За це страшне блюзнірство
      ти помреш!

      А втім я передумала:
      Тебе
      до мене на побачення
      притягнуть…» -

      «Не хочу радощів я
      рабського кохання» -

      «Відмовився, ну що ж,
      ти можеш обирати:хх
      Чи Кат,
      чи Двері Старовинні,
      Які ведуть в Світи
      Смертельно Небезпечні…

      Пішов, пішов,
      Негідник непокірний,
      Бунтівник зухвалий!

      Тоді я залишаю
      Королівство,
      Зрікаюся Вінця,
      Йду слідом за тобою.
      Від мене не втечеш
      Ніколи і нізащо!

      Ми разом будемо:
      Твоє
      Кохання
      Із моїм
      Коханням
      Об’єднаю я!"



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Ти пробач …

      Ти пробач мені,
      Вовче,
      що так пізно
      я до тебе прийшла
      у чаклунські ліси…
      Позносила, розбила
      чобітки я
      залізні,
      Серце плаче на тлі
      чарівної,
      лісової краси.

      Бачу пустку і тлін -
      то проекція власних
      печалей,
      Так, як Мауглі,
      брата духовного,
      в теплих краях,
      Тут, в морозних лісах...

      Молоком годувала,
      навчала мене
      Сіра Зграя,
      Як боротись,
      змагатись,
      долати свій страх.

      Знов до Зграї
      візьми,
      я з тобою порину
      у Зиму,
      Буду рвати і гризти
      прапорці
      нескінченних
      Облав…
      Хай повернуться
      Юні,
      Хай Дикі
      повернуться
      Сили!

      Знов до Зграї
      візьми,
      Доброти,
      я молю,
      Не Позбав!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Пропозиція

      "Ви, бурлаки, фальшували
      гроші,
      Напихали "башлі"
      у холоші,
      А тепер,
      фінансові естети,
      У смолі, у пеклі,
      на "дієті".

      Я старанно вам гожу,
      палю вугілля,
      Не зважаю, навіть,
      на довкілля,
      Можемо домовитись,
      хлоп'ята,
      Щоб не дуже вам
      горіли п'яти!

      Пляшка на хвості моїм
      порожня,
      Це мені болить,
      мене тривожить,
      Не смакує зовсім
      самогонка,
      Хай у неї навіть третя
      перегонка!

      Нам пливе із раю
      контрабанда,
      Від нектару геть уся
      чортяча банда
      Чортеніє,
      божеволіють рогаті,
      Мріємо усі некар
      дістати.

      Не могли б ви,
      фальшування діти,
      На нектар талони
      підробити?





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Фотосалон

      Янгол робить фотки,
      В нього є шаблон,
      На шаблоні "чьоткий"
      Янгол - фанфарон.

      Кругла дірка сяє
      Замість голови,
      В дірку запихають
      Голови дурні.

      Ось прийшов диявол -
      Роги, хобот-ніс,
      Ще який бичара,
      Ще який сюрприз!

      "Посмішку приємну,
      Ласка будь, зробіть, -
      Янгол до клієнта
      Чемно говорить, -
      Я сказав - "приємну",
      Слух у тебе глючить?
      Тільки не єхидну,
      Тільки не падлючу!
      Не пролазить в отвір
      Зеленаве Рило?
      Обережно пхайся,
      Рило ж, як барило!
      Перебрав ти, Хлопче,
      Зранку медовухи?
      Ти шаблон паплюжиш,
      Німб тобі на вуха!

      Чорту-грубіяну
      Треба роги править,
      Та клієнт, будь-який,
      У своєму праві!

      Як тре' позувати,
      Тре' тобі учитись,
      Будеш виглядати,
      Наче Мавпа "Чіта"!

      Фотогієнічна
      Мавпа без кашкета,
      "Чіта" - Мавпа гідна
      Файного портрета!"







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Вогнеборці

      Світ цілий
      не міг залишитись байдужим,
      Дзвін траурно плакав,
      гудів,
      Поранив Чорнобиль
      серця нам і душі,
      І раптом - лихий
      рецидив.

      Вогонь божевільний,
      безжальний, нещадний -
      суцільна і люта стіна,
      Пожежники-хлопці
      руйнують лещата -
      Стежина в огні затісна.

      Недбальство укотре
      торує руїну,
      Надходить година
      лиха,
      Та хлопці ізнову
      рятують країну
      Усім всупереч
      жахам!

      Хто робить підпали,
      нехай несвідомо,
      Той ниций
      добра "геростат",
      Той ворог сусідам
      і власному дому,
      Той буде майбутнього
      кат!

      До влади завжди
      недосяжна є відстань,
      Подяка від влади -
      "жерсть"...

      Уклін
      від людей,
      від стражденного
      міста:
      Пожежникам
      Слава і Честь!

      2020 рік





































































      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Льодинка

      Ілюзії сновидінь

      Сновидіння - надпотужна
      містична сила...

      ***

      Сон,
      фіолетові сутінки,
      холод мене знерухомів…
      Не ворушусь, а лечу я
      Низько - низенько,
      мов крокодил з анекдоту…

      Пейзаж химерний - пустка, напівтемрява,
      пляж,
      мабуть для тюленів…

      Куди пролітаю, навіщо – не знаю,
      не знаю…

      У брилі, прозорого, льоду -
      Дівчина,
      молоденька,
      згорнулась калачиком,

      очі
      заплющила карі
      ( і звідки мені це відомо?).

      Поруч дві брили льоду,
      поруч два зледенілих
      фрагмента,
      чужих половинок уламки…
      Поруч ми, поруч,
      Пліч-о-пліч -
      якесь тепло життєдайне
      мене зігріває поволі,
      в долонях моїх,
      вже гарячих,
      рука дівоча маленька
      теж зігрівається ніжна,
      тепло навзаєм навіває…

      Теплом наших тіл,
      наших душ відігрітих,
      єднаємось в таїнстві дивнім,
      ні слова, ні погляду навіть
      нам не потрібно,
      щасливим…

      Ось поруч йдемо в темінь ночі,
      у фіолетові хвилі,
      пульсують вони,
      огортають
      нас ніжністю
      лагідно, тихо.

      Ані морозу, ні льоду -
      ми з дівчиною обігрілись
      в гарячих обіймах духовних,
      готові отак вічно разом
      іти в невідоме пліч-о-пліч.

      Аж ось –
      знов один у дорозі,
      а дівчину
      сила байдужа,
      примхлива печаль сновидіння,
      кудись в невідоме відносить…

      Не хочеться прокидатись,
      втрачаю я спалах надії.
      Миттєве я щастя втрачаю.
      А дівчина та, що наснилась,
      чи бачила те, що я бачив?
      Вона у житті, у реальнім,
      Існує?
      Сумує за мною?

      Не знаю, не знаю,
      не знаю…

      Сподіваюсь!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Гімн Закоханих

      Ми гуляли з Коханою в місячну ніч,
      В тихих вуличках – сутінки сині…
      У прадавніх церков дивний вираз облич:
      Видавались суворо-живими…
      Перед Ликом Небес
      Половинці своїй
      В кожній церкві складали Присягу…
      Тиха служба у Вічне закоханих Мрій
      Дарувала Кохання і Благо.

      В дальнім Храмі
      від скверни
      звільнялися сни,
      Грішні образи ледь
      клубочились…
      І співали неголосно серцем
      вони,
      Щиро каялись, щиро
      молились…
      Для нечистих Високе Причастя
      гряде,
      Заповітні з’являються
      Сходи,
      Повний Місяць усіх огортає,
      веде,
      До Небес темні душі
      відходять…
      …………………………………

      Зі Стежини Добра
      не звернемо й на мить,
      Геть, нікчемні
      спокуси-шуліки!
      Тільки – Лагідний Шлюб,
      тільки Неба Блакить,
      І Любов, і Кохання
      Навіки!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Танок вогників


      Є затишна втіха
      у лагідних снах –
      Вогонь світлячками
      літає,
      Палають жаринки
      у ніжних руках,
      Та опіків зовсім
      Немає…

      Розпечена лава,
      розпечена кров,
      І спокою серце
      не знає,

      Жаринка – кохання,
      вуглинка-любов,
      Не ранять вони –
      зігрівають…

      Як чиста Любов
      і правдива вона –
      Тих пристрасть ніколи
      не спалить:
      Закоханих
      ніжно
      поглине сповна,
      Врятує від смутку,
      печалі…

      А хто під запоною
      лагідних слів
      Ховає
      души лицемірство,
      Той спалить життя,
      наче зовсім не жив,
      І душу загубить
      блюзнірством…







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Блаженна

      Напівбезумний речетатив


      Чіт чи Лишка,
      Лишка чи Чіт,
      Кіт чи Мишка,
      Мишка чи Кіт?

      ***

      «Дайте мені отрути –
      Отруїти його…
      Дайте мені привороту –
      Присушити його,
      Дайте мені сміливості –
      Кинутись у вир,
      Так буде краще усім…

      Приворот,
      Сміливість,
      Отрута –
      Чіт чи Лишка,
      Лишка чи Чіт,
      Кіт чи Мишка,
      Мишка чи Кіт?

      Чарівні подаруйте
      Квіти,
      Щоб вдихнути –
      Усе забути,
      Вир
      За «дужками»
      Залишити…

      Буду без пам’яті
      Походжати
      байраками,
      Між гілок,
      Промовляти
      Пересохлими губами:
      «Приворот-отрута,
      Отрута-приворот,
      Чіт чи Лишка,
      Лишка чи Чіт?
      Кріт чи Мишка,
      Мишка чи Кріт?»

      Сама не буду розуміти,
      Ні поволі,
      Ні зненацька,
      Що за РЕП читаю
      Чудернацький.

      А люди теж
      нічого не зрозуміють
      довкола,
      Гадатимуть, що то усе –
      «По Приколу».

      « А Хлопець?» -

      «Не страждає він,
      Бо не знає
      про мене нічого.
      Це я
      жити не можу
      без нього!»
      …………………….

      «Приворот-отрута,
      Отрута-приворот,
      Чіт чи Лишка,
      Лишка чи Чіт?
      Кріт чи Мишка,
      Мишка чи Кріт?"

      2019 рік



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Грішник - бюрократ

      Веселились бісенята-браття,
      Танцювали навкруги костра,
      Милувалися рогаті на багаття,
      Рохкала на вогнищі смола.

      Всі чорти - справжнісінькі пірати,
      Запитав хвостатий дідуган:
      "А чого цей бюрократ пихатий
      Разом з кріслом
      запакований в казан?" -

      "Шебутна дісталася мармиза,
      Двом чортам розквасив грішник ніс,
      Потім учепився так за крісло,
      Начебто до нього він приріс!"

      Ми змогли йому зробити "кисло" -
      У казан запхнули разом з кріслом!"



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Болеро

      Затьмарюють привиди
      Знаки кохання…
      Любов забирають з обіймів
      Твоїх:
      Приречена
      в хмарах розтанути
      зрання …
      Тримай її руки
      в долонях своїх!

      Миттєвостей щастя
      не руш, не руйнуй –
      Вона
      самозречно кохала…
      Цілуй її руки,
      нестямно цілуй,
      Цього
      не буває замало…

      У всесвіті двоє,
      на жаль,
      розминулись…
      Пропала кохана,
      не знайдеш ніде!
      Враз пальці тендітні
      чола доторкнулись -
      І біль забирають,
      лікують
      тебе!

      Жовтіє, впадає
      на землю розмай,
      Ще руки
      Вона простягає…
      Цілуй Її пальці,
      в екстазі вмирай,
      Замало
      цього не буває!

      В Кохання націлено
      сонячне жало,
      Кохана виборює
      право своє:
      В повітрі,
      п’янкому від пристрасті
      шалу,
      Вона, наостанок,
      для тебе живе!

      Між хмарами
      спалахи гаснуть душі,
      І пустка
      випалює груди…
      Повітрям,
      п’янким від кохання,
      диши!
      Вже скоро
      нічого не буде…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Пекельна Цирульня

      Геєна це, а чи якась "оренда"*?
      Невже не пекло це, невже - курорт? -
      Люб'язно зустрічає віп-клієнта
      Досвічений цирульник - майстер Чорт!

      Прив'язаний до крісла, мов прибитий,
      Сидить мужик, неначе він вівця,
      Цирульник затискає в лапі бритву,
      Подібна до сокири бритва ця.

      Колючим дротом варто прив'язати,
      Не мрій даремно про химерній рай,
      Запізно, дядько, каятись, ридати,
      Сповна відбудеш кару, так і знай!

      В начальниках щось дуже розперезавсь
      І сам собі до пекла яму рив:
      Браковані продуктував ти леза,
      Коли на фабриці директором служив.

      Ці леза будем на твоїх щоках тупити,
      Були страждання інших невтямки,
      Клієнтів муки зможеш зрозуміти
      На шкірі ніжній власної щоки!"

      ........................

      *Корчма, шинок.











      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Спокусниця

      Чорт Стецько та біс Агапко -
      Чортеня із бісеням,
      Ледь не попсували лапки:
      Ухопить не можуть "крам"!

      Ох, яка, яка "хвеміня",
      А,точніше, це - "чортиня,
      Це - Чортиця-молодиця,
      Це - зваблива Демониця!

      Пропікає аж до серця,
      Видира печінку геть,
      У нечистих в піні рильця,
      Мізки - в друзки,
      Шкереберть!

      Дивись, Агапко,
      Що це за Чортиця?
      Я захлинаюсь
      Слиною
      Жаги,
      Для неї стану я
      Найкращій Рицар,
      А хоч і паж,
      Все буде до снаги!

      *

      Йой, красунечко,
      Сукубо,
      В тебе ріжки є
      і хвіст,
      Людям та чортам
      ти рада,
      Маєш ти
      до зваби
      хист!






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Старенька із Ключкою

      Шкандибає Старенька із ключкою,
      По горбатій стежині чвала,
      Тяжко крапають сльози горючії,
      Зразу видно - життя не халва!

      І чорти, і зміюки, і грішники
      Витрищають "квадратні" баньки:
      "Хто ж Чортячу Матусеньку вирішив
      Відіслати крізь суччя, пеньки?"

      Із журби та печалі намистечко,
      Крок за кроком - дрібненький стрибок,
      Ну куди ж це Чортячу Матусечку
      Відправляє невдячний Синок?

      Шкутильгає, не робить зупиночок,
      Жити бабці ще довгі роки,
      Шлях її в престарілих будиночок,
      Сумно в'яуть надій пелюстки...





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Повсякденне

      Лімерики -"фрістайл"


      Щур та Зайці


      Годі, Зайці, ридати, зітхати –
      Обіцяли нам позику дати!
      Ми її розтрясем,
      Ми її погризем…
      Ви ж тренуйтесь до стелі стрибати!
      (Та "Уря-я-я" верещати!)

      *

      Спостерігачі

      Кабани цілий день, пильнували,
      Щоб катюги гілок не ламали…
      Гілка впала на «дах»,
      Потемніло в очах,
      «Ми не бачили!" - прозвітували.

      *

      Втікач

      Неспокійно живеться Шакалу –
      Ловлять хлопці його з "криміналу",
      А Шакал - за поріг,
      Потім зовсім утік -
      «Молодці ми: злякали Шакала!"

      *

      Тиша – насамперед

      Мавпи слухались припису глухо:
      Затуляли рот, очі і вуха…
      Щоби тиша була,
      І біда не гула –
      Оніміли, осліпли, оглухли…







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Знамення

      Клубок вогню, мов яструб,
      впав нізвідки,
      Нещадний, злий,
      затьмарив Сонце,
      хоч лише на мить...

      Він світлом цим
      багряно-чорним
      Воліє вщерть
      затаврувати
      і зім’яти
      Надії,
      Чаяння
      та Сподівання всі…

      Страждає небосхил:
      він ранами бездонними покритий,
      із ран біжіть, тече, струмує кров,
      неначе лава
      із вулкану
      Пристрастей Даремних…

      А натовп з жахом це спостерігає,
      заціпенів, чекає на війну, розруху, голод…
      а може ще й на Дике Полювання
      і на Фінал на ймення – Страшний Суд?

      Та – Ні!
      Та зовсім – Ні!
      Цей натовп -
      він - глухий, сліпий, байдужий…
      Не зрозумів би,
      навіть як побачив,
      Кинджали Пурпурові,
      що крізь Чорне,
      Деінде
      зловісно зблискують
      в Імлі…

      Знамення і Провіщення існують
      для мене одного...
      І Небосхил в Черлених Ранах
      Це -
      лише моя
      Приречена душа…

      Кохання забирає
      і вбиває -
      Вона,
      Яка
      мені
      Його
      Колись
      Подарувала!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Безодня

      Не вдивляйся
      в безодню
      темної ночі,
      Бо не побачиш
      нічого,
      Не дивись
      у безодню
      місячної ночі:
      Може безодня
      теж
      подивитись захоче,
      Не дивись
      у безодню ,
      коли місяць уповні -
      Вона буде вдивлятись
      у тебе
      і душу безоднею
      сповнить.

      Я темної ночі
      вдивлявся в безодню,
      Темрява, морок -
      справжнісінька збродня,
      Місячної ночі
      в безодню вдивлявся,
      Вона подивилась,
      та я не злякався...

      Був місяць уповні
      учора,
      Безодня сказала:
      "Яка ж ти потвора!"

      Хто із безоднею
      Грає
      У півжмурки ,
      Буде тому
      Непереливки!












      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Синок - Мажор


      Мажор - синок розлігся на дивані,
      Розлігся на дивані син-мажор,
      В чортячій посміхається нірвані,
      В нірвані, чи без неї, все ж - піжон!

      "Гей, чортиці,
      спокусливі "кицоньки",
      Я люблю вас,
      рогаті ляльки,
      Буду вашим
      надійним я лицарем,
      Хоч для вас
      це іще невтямки!"

      Картинки поналяпані на стінках,
      А на картинках - розсипи дівуль,
      Усі вони - чорнявенькі "чортівки",
      А поруч пляшка робить "буль та буль!"

      "Дівки його морочать, бідолашку,
      Він перед ними, наче немовля!" -
      Матуся з батьком позітхають важко,
      В батьків-чортів синочок - чортеня!

      "Гей, чортиці,
      спокусливі "кицоньки",
      Я люблю вас,
      рогаті ляльки,
      Буду вашим
      надійним я лицарем,
      Хоч для вас
      це іще невтямки!"







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Опришки

      Опришки чорновусі,
      Майстри ми контрибуцій,
      Лихвар, купець, не зустрічайтесь нам.
      Удень відпочиваєм,
      Із вечора гуляєм
      І «півника» пускаємо панам.

      Ми б радо працювали,
      Земельку би орали,
      Та в нас жорстоко вкрадена земля.
      Жандарми із панами
      кують нас у кайдани,
      І судить нас неправедний суддя.

      Мій вірний побратиме,
      Ти – друже мій єдиний,
      Мою могилку ти запам’ятай.
      До дому повернися,
      Матусі поклонися,
      А дівчині привіт мій передай!

      За землю і за волю,
      І за сирітську долю
      Ми будемо боротись і страждать.
      Усіх нас не спіймають,
      Усіх не закопають, ..
      Колись народ сам буде панувать



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Вони були молодими

      Ми часто
      не усвідомлюємо небезпеку
      власного необережного
      слова…

      ***

      Вони були молоді,
      юні були
      і прекрасні…
      Вона жартувала з хлопцем,
      Часто брала на кпини…
      Він все сприймав покірно,
      якось сказав, що -
      «годі»,
      більше терпіти не може.

      Вона легковажно сміялась:
      "Кохання до мене позбутись
      не здатен ніхто на світі..."

      Він посміхнувся сумно,
      Очі його золотисті
      колір вбирали ночі,
      сяйво в очах згасало -
      зорі вмирали в небі…
      Він почуття позбувся,
      наче в собі зламав щось...

      Вона закричала:
      «Не треба,
      більше такого ніколи…» -
      Пізно, занадто пізно…

      Сили дійшли до краю,
      "перегорів" хлопчина,
      вмерло нараз
      кохання.


      Не легковажте, не грайте
      Інших людей почуттями.






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Занедбаний сад

      Фантасмагорія


      Любовне нездоров’я
      розірвало мозок,
      Страждання –
      хвороблива насолода,
      Муки –
      злої негоди
      пестощі …

      ***


      У хащах здичавілого саду
      чорніють
      лахміття одягу на гілках,
      Клапті душі на землі, наче листя,
      розкидані...
      Демони - душежерці,
      Злижуть, висмокчуть, вигризуть
      клаптики
      до останього,
      навіть уривків спогадів
      не залишать.

      Треба поспішати,
      зовсім без душі лишатись не можна:
      інакше, навіщо усі страждання…

      Зелень,
      зелень серед колючок,
      серед гострого гілля…
      Кров руда
      на
      трави-квіти капає,
      омиває, ферментує,
      перетворює на страшний
      трунок.

      Коханий любить,
      дбає,
      але
      не полишає родину,
      не засилає сватів …

      Скривавлені руки мнуть зілля,
      любовна хвороба розриває мозок:
      «Не засватана, не пошлюблена».

      На власній крові
      замішане зілля,
      втілить у дійсність
      моє безумство:
      Невдячного здолаю,
      зв’яжу його неволею…

      Собі сама
      сватів зашлю
      чарами…

      Цілуватиму себе – його
      вустами,
      Пестити себе
      буду – руками його…
      Змушу
      піти з родини,
      пошлюбити мене,
      А потім,
      занапастивши
      грішну душу свою,
      хоч у прірву…
      …………………………………

      Хто
      блукає
      Занедбаним садом? -
      Я,
      Обіруч
      Із
      Власним Божевіллям…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Поетичні мініатюри

      Задзеркалля

      Задзеркалля,
      Страшніше
      за пекельне провалля -
      Нескінченні
      терпіння його та
      чекання,
      Кожне серце,
      кожну душу,
      наче пристріт,
      Оберне
      Навиворіт!

      ............

      Задзеркалля
      видається
      жаданим
      тим,
      для кого воно,
      Як для Кота
      Сметана!

      ***

      Привид

      Стоїть на перехресті
      Привид,
      Цей Привид
      нікого не кривить,
      Нікому не робить
      кривди,
      Для кривди
      навіть не шукає
      привід.

      У Привида
      добра душа,
      А міг би і налякати
      не на жарт!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Роковий перстень

      Уривок з містичної поеми «Предтечі»

      Виривай залишки совісті
      із корінням,
      інакше…

      «Техніка виживання у Темних Світах»

      ***

      Куди? – Сюди… Кому? – Тобі…
      Крізь брудну кайму
      проступають лише ці слова,
      Надзвичайно Впливовий Чоловік
      Заціпенів.
      Конверта сяк-так
      Розірвав…

      Колір обличчя
      змінювався
      від червоного до білого…

      Викотився перстень
      із печаткою:
      череп, у зубах – ніж
      (надії облиш)…

      Очиці спалахують колючими
      Промінцями
      (зійшлися кінці з кінцями?)…
      Годинник вицокує
      бравурний( похоронний?)
      ритм
      у стилі проклять, а може –
      молит -
      ов...

      Щоб ти був
      здо -
      ров!…

      «Ти – наш, ти – наш,
      Наш, наш,
      аш,
      ш-ш-ш -
      Ти!

      Не можна зло
      безконтрольно лити,
      Зневажив
      усі чорні ліміти.
      Боїшся, закляк?
      Згадай цей Знак –
      Символ заручин зі Злом-Божевіллям,
      Символ Кари за Чорне Свавілля!»

      Кабінет заблоковано,
      Через щілини ллється кров,
      Чорно-червона імла,
      Тіла
      пливуть,
      вирок несуть:
      «Ти нас убив, стратив, спалив,
      Поза Чорним Законом став,
      Тебе
      Син Зла
      Прокляв!»…

      Зуби скрегочуть,
      Чухатись хочуть,
      Полюбляють, коли
      себе
      Об когось
      Гострять,

      Раз по п’ять, по 50,
      По 125…

      На
      Владо -
      тримача,
      гарчать,
      Розрива -
      Ють...
      Бенкетує Лють.


      Вранці знайшли
      у сховку банківському,
      Застиглу, мов кисіль,
      Кров безрадісну.
      Звідусіль накопиченіі гроші -
      еквівалент печалі,
      При денному світлі
      Черепами
      Стали…

      Лише таку валюту
      приймає
      Збродня - війна...
      Це ( що давно вже не тайна) -

      Звичайна
      Грошова
      Сировина!

      ..............

      Не будь лихим -
      Зазнаєш
      Злам...

      Не зли
      Злом
      своїм
      Сили Зла!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Зустріч

      Він

      «Феєрверків ламалися
      стріли,
      Бал буяв і здригався
      палац,
      Ми з тобою раптово
      зустрілись,
      Наче блискавка вразила
      нас.
      Оповитий тремкою
      журбою
      Бачу страх у прекрасних
      очах,
      Милуватимусь мовчки
      тобою,
      Поцілую лише
      у думках…»

      Вона

      «Безперервний жахливий
      неспокій
      У болючі обійми
      горне:
      Обіцянки свої та
      зароки
      Я порушу і знищу
      себе.
      Заклинаю – іди
      якнайшвидше,
      І жахливу біду
      відведи…
      Мій найкращій і мій
      наймиліший,
      Пожалій і залиш
      назавжди!»
      …………………………

      Феєрверки завзято
      буяли,
      Від мазурки здригався
      палац…
      В різні боки
      наосліп
      тікали,
      І чутки
      полювали на нас.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. Була Любов

      Була Любов, нічого більш не знаю,
      Міцне було Кохання і терпке,
      Була Любов, яку не пам'ятаю,
      Було Кохання чисте і палке.

      Не Кохання, якась ейфорія,
      Зупинити себе не зумів:
      Покохати ще раз і не мріяв,
      Диво-Дівчину врешті зустрів.

      Плин життя зможу знову відчути,
      Та за рогом чаїться біда:
      Може зраджу Кохання забуте,
      Як Дівчині цілунок віддам.

      ***

      Була Любов, нічого більш не знаю,
      Міцне було Кохання і терпке,
      Була Любов, яку не пам'ятаю,
      Було Кохання чисте і палке.


      2020 рік



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Трикутник

      Любов-Кохання – Морква-Зітхання

      Обережним, Грицю,
      будь на вечорницях:
      Двох любить не треба –
      втрапиш у халепу!
      У дурні пошиють
      і намилять шию,
      У кущах спіймають –
      ще й «накостиляють»

      М’який варіант

      ***

      Стали подруги кращі
      до бою,
      Розривали десятки
      світлин…
      Нас було
      «не розлити водою»,
      Та на двох
      був хлопчина –
      один!

      Він проблемою
      не переймався,
      Не чекав, наче Гриць той,
      біди,
      Він із наших боїв
      зловтішався,
      Сновигав і туди
      і сюди…

      Ми на нього весь час
      ворожили
      Під гучні перебої
      сердець,
      Подурнішали ми
      і змарніли,
      І промовили якось:
      «Капець!»

      Годі
      сон і здоров’я губити
      (баламути, ви хлопці, усі!),
      в пеклі ревнощів
      юність палити,
      наче білки,
      стрибать в колесі!
      ………………………….

      Помирились,
      і знов подружили -
      шкода стало
      підірваних
      сил….

      А коханого ми
      поділили,
      Наче хліб розламали
      навпіл.







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. Трикутник

      Любов-Кохання – Морква-Зітхання

      Обережним, Грицю,
      будь на вечорницях:
      Двох любить не треба –
      втрапиш у халепу!
      У дурні пошиють
      і намилять шию,
      У кущах спіймають –
      ще й «накостиляють»

      М’який варіант

      ***

      Стали подруги кращі
      до бою,
      Розривали десятки
      світлин…
      Нас було
      «не розлити водою»,
      Та на двох
      був хлопчина –
      один!

      Він проблемою
      не переймався,
      Не чекав, наче Гриць той,
      біди,
      Він із наших боїв
      зловтішався,
      Сновигав і туди
      і сюди…

      Ми на нього весь час
      ворожили
      Під гучні перебої
      сердець,
      Подурнішали ми
      і змарніли,
      І промовили якось:
      «Капець!»

      Годі
      сон і здоров’я губити
      (баламути, ви хлопці, усі!),
      в пеклі ревнощів
      юність палити,
      наче білки,
      стрибать в колесі!
      ………………………….

      Помирились,
      і знов подружили -
      шкода стало
      підірваних
      сил….

      А невірного ми
      поділили,
      Наче хліб розламали
      навпіл.






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Червоний Капелюшок
      Маленький драматичний етюд


      Дівчинка

      Продирається крізь густі хащі, бадьоро співає:


      «Капелюшок я Червоний,
      Капелюх – немов корона,
      Я – матусина дочка,
      Я бабусі – онучкА
      (звісно, правильно – онУчка,
      Все одно, я – хвацька штучка!)
      Я – для хижаків приманка,
      Я – маленька партизанка!
      Починається хард рок*
      Гей но, Сірий, де ти – Вовк?


      Вовк

      З’явився не забарився


      «Добрий день, дівчинко,
      Як тебе звуть?» --

      «Я – Червоний Капелюшок
      Від маківки і до вушок!
      Ти – Сіренький Вовк, мабуть?
      Ну, колись**, тупим не будь!» --

      «Нехай тупий, аби не злий» --

      «А ти не злий?» --

      «Я – добрий і ласкавий,
      Але за мною ходить
      Недобра слава!» --

      «А ти не брешеш?
      Мо, ти - штукар?» --

      «Мене ганьбить
      Чорний Піар!

      Я добрий, добрий, дуже добрий,
      М’який, солодкий і хоробрий,
      Я – Сірий Вовк, я – рятувальник
      Усіх дівчаток ненормальних…

      Чого у кошику несеш,
      Червоний Капелюш…» --

      «Гоп стоп», чудовисько, не руш!
      Попався, лузер!
      З кошика дивиться тобі у пузо
      Пан Добродій –
      Кольт,
      44 калібр!
      Лапи вгору,
      Не чухай репу*** » --

      Вовк:

      «Більше не читаю репу,
      Під три чорти верлібр!

      Співає:

      Я не крісло, не шезлонг,
      Зовсім я не сірий вовк!
      Ні корито, ні дуршлаг,
      Я лише – маленький шланг!

      Прикидається шлангом, повисає на гілці…

      Голос нізвідки:

      «Ну як він: хоробрий,
      чи боягуз?»

      Червоний Капелюшок:

      «Трохи згодом розберусь,
      Але – винахідливий і спритний,
      Варить у нього макітра!
      За виховання сама візьмуся,
      Будь спокійна, бабуся».

      Шланг обертається на Вовка

      Вовк:

      «Бабуся тут? Мене пасуть?
      Вона на дереві, мабуть?

      Червоний Капелюшок:

      «Вона очолює нашу команду,
      Зараховуємо
      Тебе у банду!»

      Голос диктора:

      Так було створено ОЗУ:

      Бабця – Чорний Берет,
      Онучка – Червоний Капелюшок,
      Вовк – Сіра Панамка (новобранець).

      ЗАВІСА.
      ………………..

      *Hard Rock
      **Зізнавайся
      ***Голову



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Я вбила пам’ять
      Я вбила його, точніше пам’ять
      про нього,
      а ще точніше – реакцію
      емоціональну
      на жорстокі спогади.

      Я пам’ятаю :
      бачу і чую,
      але не відкликаються душа і серце.

      Хіба цікаво дивитись
      на картинку, що на фантику
      від цукерки,
      на красеня
      з обгортки мила?

      Душі тремтіння вистигло,
      застудилось,
      від холоду вмерло,
      відлетіло…

      Дивитись, сприймати,
      але
      не відчувати…
      Хіба турбувати можуть
      комашиний хітин, риб’яча луска,
      шкіра зміїна -
      справжня суть принад кохання
      (майже так, як у казках,
      коли
      золото
      перетворюється на вуглинки?)…

      Оце і означає –
      не любити,
      по справжньому
      забути,
      порвати залежності
      пута,
      вільною бути…

      Не треба
      ховати жахіття спогадів
      у саркофаг
      кам’яний,
      залізний,
      бо звлоки* минулого,
      розкладаючись,
      зірвуть кришку врешті решт,
      знову повстане
      пам’ять-упириця,
      живомертва дівиця,
      потойбічна креш**…

      Тільки відверто, тільки відкрито,
      щоб не ступило нечисте копито
      куди не треба (куди треба – теж).

      Пам’ятаю, пам’ятатиму,
      та незворушно подивлюся
      на
      картинку-фантик,
      на
      красеня з мила обгортки,
      на
      шкіру зміїну,
      на
      риб’ячу луску…

      Не лякає завірюха,
      негода:
      свобода
      від упириці-пам’яті,
      подолає
      будь-яку заметіль…

      Відтоді і дотіль
      за свободу платити треба.

      Плата,
      це -
      думки нав’язливі,
      сумнівів миті:
      А якщо випаде покохати ізнов,
      зустріти щиру нову любов,
      чи не здаватимуться раптом
      краса,
      почуття,
      трепетне серцебиття
      відразу,
      з перших хвилин,
      купкою перлин
      фальшивих:

      фантиком - красенем,
      обгорткою мильною,
      зміїною лускою,
      риб’ячою шкірою,
      Ще й комашиним
      хітином!?

      ................

      * Останки

      ** Обідок,кришталь

      2019 рік




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Ти любила когось?

      Ще вчора були разом, а зараз ти йдеш,
      з часом - пошкодуєш, не сумнівайся.
      Як жорстоко ти сказала: «прощавай»,
      пригадай той час, коли ми були
      щасливі разом .

      Скажи,
      чи ти колись любила? –
      Ти не здатна кохати,
      вмієш лише
      прикликати горе,
      спричиняти біль…

      Тобі, одначе, потрібно,
      щоб любили тебе,
      і ти не знайдеш того,
      хто тебе покохає
      ніде, ніколи…

      Пожалкуєш іще не раз,
      що від кохання щирого
      геть пішла,
      жодний кар’єрний успіх
      не подарує тепла живого…

      Я буду любити доти,
      доки вистачить сил
      у мого кохання,
      але,
      якщо ти отямишся навіть,
      то вже запізно буде -
      не живе щасливо той,
      хто не любить нікого.

      Скажи,
      чи ти колись любила? –
      Ти не здатна кохати,
      вмієш лише
      прикликати горе,
      спричиняти біль…

      Скажи, чи ти любила когось?
      … ти любила когось?
      …любила колись?

      2019 рік



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Наснилось

      Нарешті наснився нам про кохання сон,
      обом одночасно…
      Здавалось би – із сну не виходьте,
      радійте, живіть (чи спить) щасливо…

      Тоді чому нас непокоїть реальність,
      чому уповаємо на милість минулого?
      Чому благаємо про подальші солодкі сни?
      Чому плекаємо химерні надії на
      Любов-Привід, на Кохання-Сновиду?
      Чому нами керують виключно злі спогади?
      Все це – через камлання древньої шаманки
      на їм’я – Підступ-Кохання-Зрада-Любов…

      Ми сподіваємось створити казкові шати
      на примарний бал-маскарад,
      пошити їх з веселкового
      мерехтіння химерних мрій.

      Маримо,
      що сни стануть, нарешті,
      реальністю…

      А якщо Реальність, в свою чергу,
      обернеться на Сон,
      Кошмарний!?



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    41. Вечір

      Примовкли дзвони у ночі
      церковні,
      Ледь чутно теплий вечір
      позітхнув,
      Бурштиновий великий
      Місяць вповні
      Серпанком золотим
      будинок огорнув.

      Ось випливає
      в місячному сяйві
      Зелений дах -
      зелений мармелад,
      Русяві коси у дівчатка
      надзвичайні,
      Оспівані у безлічі
      балад.

      Яскравий Місяць
      відбивається у плесі,
      Зірки, мов голки,
      роблять вишиття,
      Сон чарівний
      насниться хай Принцесі,
      В якому мрії
      втілились в життя.






      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    42. Нетрі свідомості і життя

      У хащах, у занедбаній хатині
      Живу, не знаю із яких часів,
      Даремно заглядає Срібний Місяць
      У пам’яті скарбниці спорожнілі…

      Я був оточений вночі
      примарами убивства,
      на порозі
      мого житла…

      А ти стояла мовчки, жінка дивовижна,
      спалахували зорі
      в очах бездонних.
      Перелякалися
      нічні примари,
      Розбіглися лихої ночі діти…
      Тебе спитав: «Ти хто?», а ти мовчала…
      «Ходімо швидше» - мовчки ти пішла
      В мою хатину…

      Очі твої порожні вдень і вночі,
      Ховається сенс
      Десь у глибинах бездонних…
      Сидиш за столом
      мовчиш,
      Сніданок недоторканий…

      Не просиш
      нічого і ніколи,
      лиш, дуже зрідка: «Холодно мені»…
      Товстий і теплий светр
      На плечі змерзлі…
      Твоя подяка
      Ледь помітна у куточках губ…

      А іноді ти кажеш: «Захисти»
      І у обіймах я тебе тримаю
      Хоч цілу ніч, хоч цілий день,
      І жах тобі вже не зашкодить,
      Не може він пробитися
      крізь мене...
      Я відчуваю біль:
      Болить не сильно, тільки довго-
      довго…

      Не знаю
      хто ти, звідки і навіщо,
      Та необхідність піклуватися
      про тебе
      Заповнює життя моє
      порожнє
      Жаданим змістом –

      Я Тобі Потрібен!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. Волання в ніщо

      Верлібр

      Серце розбите,
      навіщо страждаєш
      і спокою знати не хочеш -
      Кров не вщухає,
      Біжить
      пекучий потік нескінченний…

      Плачем своїм
      не даєш
      врешті закрити
      запалені втомлені очі…

      Пострілом-підступом влучно
      розбив тебе
      Темний Стрілець –
      АнтиАмур,
      АнтиЕрот,
      анти коханий…

      Клятви і мрії рожеві –
      даремно усе,
      Реквієм Жаху
      грає капела
      вражених насмерть
      розбитих сердець…

      Серце розбите,
      Нащо збираєш
      страждання та кров
      цілого світу,
      навіщо?

      Боляче, рвучко
      б’ється в судомах
      воно,
      Ніяк не спочине,
      ніяк не загине,
      спокою,
      бідне,
      не хоче,
      вмерти
      й мені не дає…

      За інші нещасні серця
      вболіває
      Серце Розбите Моє!



      2018 рік











      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Мавпенята

      Жарт

      В зоопарку є звірята,
      Славні хлопчики, дівчата,
      А веселі мавпенята –
      Розбишаки-чортенята…

      Люблять пісеньки співати,
      Вихилятись, танцювати,
      А найбільш – бешкетувати!

      «Ви псуєте нашу марку,
      Жах і сором зоопарку!
      За бешкети вам урок:
      Всіх у клітку, під замок!
      Замість -
      з нами,
      на концерті,
      під замком сидіть заперті,
      Щоб концерт не зіпсувати,
      Мавпенята – чортенята!»

      Що замок, сталеві грати -
      Вміють добре мавпенята
      Відмикати, прослизати,
      Навіть краще, ніж ламати!

      Як на сцені рок заграли,
      Мавпенята вибігали
      Деренчливо заспівали,
      Буги-вуги
      Танцювали*,

      Потім шкварять хвацько
      Твіст
      І за це їм – Перший приз!

      «Мавпенята, розбишаки,
      Танцювальні маніяки!» -

      «Може ми і розбишаки,
      Аж ніяк не маніяки!

      Пригощайте швидше нас:
      Нам банани – в самий раз!
      В самий раз!

      Запивати –
      Квас!

      …………….

      * Може нагадувати –
      «Тараканы прибегали,
      Все стаканы випивали…

      К. Чуковский «Муха-цокотуха».


      2019 рік







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Воля пекельного бога

      Верлібр

      Не кохайте
      занадто палко,
      Не кохайте
      занадто міцно
      І занадто солодко
      теж,
      Адже боги
      не вміють кохати,
      Особливо боги
      кохання...

      Заздрять закоханим
      боги
      І від заздрості
      дуже схожі
      На демонів
      боги стають

      І заздрять,
      І заздрять,
      І заздрять!

      *
      Воля пекельного
      бога
      кохання,
      Заздрісного
      У пекельній заздрості,
      злого,
      Наче вихор
      льодяний,
      Терзає,
      крутить,
      У прірву космічну
      несе...

      Можна все
      і не можна нічого,
      Не можна нічого
      і можна все...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. День відкритих дверей

      Жарт


      Зірвався Тигр із зоопарку,
      Бо - "День відкритих там дверей",
      Світило Сонце дуже жарко,
      Був Тигр на ймення Едигей!

      А Слон підкрався непомітно,
      Хоч був заввишки, мов гора,
      Кудлата Мавпочка-Кобіта
      Кричить на хоботі "Уря-я-а!"

      Їжачок із Мишенятком
      Розігрались трішки,
      Жваво пустуни-малятка
      Грають в "Йожки - Мишки".

      Горлали Жаби за рікою,
      Рак на цимбалах деренчав,
      Папуга керував ходою
      І хором з Мавпою кричав:
      "Уря- я - а!"

      А Слон підкрався непомітно,
      Хоч був заввишки, мов гора,
      Кудлата Мавпочка-Кобіта
      Кричить на хоботі "Уря-я-а!"











      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Дівчина та русалка

      Ой біжить, біжить мала дівчина,
      А за нею да русалочка:
      Послухай мене, красная панно,
      Загадаю лиш три загадочки.
      Як угадаєш, до батька пущу,
      Не угадаєш, з собою візьму.
      ……………………………………………..
      Панночка загадок не вгадала,
      Русалка панночку залоскотала.

      З народної пісні

      ***

      Гірко плаче в полі дівчина,
      А до неї враз - русалочка:
      «Відгадай мої загадочки,
      Відгадаєш – нагороду
      отримаєш,
      Не вгадаєш – залоскочу,
      потішуся!» -

      «Ой русалочко, красунечко,
      Ой не чую твоїх я загадочок,
      Не вгадаю і не хочу гратися,
      Пошукай собі і іншу дівчину -
      І красиву, і щасливу
      ще й рум’яну ". -

      «Не вгадала ти моїх загадочок,
      Ти не хочеш, не бажаєш, дівча,
      гратися!
      Я тебе залоскочу - не врятуєшся
      В полі чистому, в нічку місячну!

      Ой чому, чому не смієшся ти?
      Сльози падають, щось видзвонюють,
      І сумна печаль у очах твоїх?» -

      «Милий слово дав, та забрав назад,
      Старостів заслав він до іншої,
      Ой до іншої, до багатої,
      Полем зараз йдуть, посміхаються,
      До ранкової зорі та вклоняються». -

      «Бачу їх на краю поля чистого,
      А розлучниця твоя, бач, красунечка:
      І гарненька, і щаслива і рум’яна вся,
      От кого я заберу та потішуся!» -

      «Не займай - милий мій
      сумуватиме,
      Сумуватиме та страждатиме,
      Ти мене забери, русалонько,
      Білий світ чорним став
      без коханого!» -

      «Ти – жорстка, гірка для
      русалоньки,
      Враз солодку заберу
      наречену я,

      Залоскочу,
      залоскочу,
      зарегочу,
      зарегочу!

      Це – останнє слово
      русалоньки,
      Отже буде так!»



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. Мандрівник
      Жарт

      Між порогів летіли галери,
      Ритм гребцям задавав барабан,
      На галерах - похмурі химери,
      А на березі - бравий Баран!

      В небесах гуркотять тамбурини,
      Свій вантаж не буває важким,
      У Барана в торбині - хлібини,
      Сайки, булочки, плюшки, ріжки!

      Йде Баран, веселиться, не хмуриться,
      Чарівний плине з неба вогонь,
      А завзятий Баран не хвилюється:
      В нього вовна - справжнісінька бронь!*

      До екскурсій Баран має звичку,
      Не сидить мандрівник на печі,
      В нього - сонечко, небо, травичка,
      А у торбі смачнющі харчі!

      ....................

      *Це відносно вовків, мабуть.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. На чужому нещасті…

      Глибока філософія
      на житейських мілинах

      А з тими,
      що
      гріхам навчали
      чужих жінок,
      чоловіків,
      таке чортяки
      виробляли,
      Що став Енею
      світ не мил…

      Майже за Котляревським

      ***

      Кажуть, що на чужому
      нещасті
      власного
      щастя
      побудувати неможливо…
      Можливо, можливо,
      ще й як!
      Воно ж, нещастя, не твоє,
      а чуже!
      Збирай уламки,
      палаци муруй красиві
      іще,
      іще!

      А чи можна жити,
      вижити хоча б
      у такому палаці? –
      Питання окреме,
      питання – гвіздок:
      як знати,
      чи
      будеш ти раювати,
      чи
      не збереш
      кісток?

      Якщо ти – бездушник,
      та збродні майстер,
      мучає совість,
      якщо не вкрасти –
      сколочуй щастя своє

      з
      чужого щастя
      труночок
      (зроби сам собі
      З підступу власного
      подаруночок).

      Але, якщо залишилась
      хоч одна
      невбита крапля
      справжньої совісті,
      з тих часів,
      коли ще в пісочниці
      грався
      серед діточок –
      не буде
      «більш печальної повісті …»,
      бо ця краплина
      почепить тебе
      «ребром на гачок»,
      І тоді –
      «хоч верть-круть,
      хоч круть-верть -
      Смерть!»…

      Перш ніж руйнувати
      щастя ближнього свого,
      подумай,
      чи є ти

      сто-
      від-
      сот-
      ковим
      гадом,
      поміркуй…

      І якщо нема де
      на тобі вже
      клеймо випалювати,
      тоді –
      руйнуй!

      І жоден дідько
      не допоможе:

      на суд
      потрапиш,
      врешті,
      Божий!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Подалі від Гріха

      Подалі від гріха

      Тримайтеся подалі
      від гріха,
      Най доля оминає вас
      лиха,
      Мов мошкара,
      гріхів літають
      хмари,
      На всіх на нас
      печатка є гріха.

      ***

      Жабка у Коробці

      Жабка у коробці
      заплітає коси,
      Раптом підрізає
      "труна на колесах",
      Коси - два аркани,
      захлеснули кришку,
      Хвацько Жабка
      на труні
      скаче, мов Мартишка.








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Діви-воїни

      З циклу – «Химерні світи»

      Кажуть, є жінки-бійці,
      рід яких древніший
      за амазонок.

      З химерних хронік.

      ***

      «Прокинься, дівчино, ти спиш,
      чи йдеш кудись!» --

      «Ти хто? Чому так темно?» --

      «Страшно?» --

      «Не страшно, дивно!
      я сновида стала?» --

      «Здається, що за хлопцем ти сумуєш,
      Тому і ніч тобі не в ніч».--

      «Ти нявка? Мучити прийшла
      І збиткуватись наді мною…» --

      «Відьми над лісом цим
      пролітають,
      Та сідати бояться,
      Пробігають вовкулаки,
      не люди і не звірі,
      для нас вони – дурненькі
      блазні…

      Але,
      я іншої породи,
      І віри найдавнішої:
      Я – діва-воїн
      з древньої громади,
      яка зустрічала народження
      Сварога,
      яка вітала бога
      християнського».

      «Якщо - мара ти, вбий
      і якнайшвидше,
      мук позбав,
      та тільки
      з мене
      упирицю не роби!» --

      «Не вмію, не проси ( жарт),
      а краще прийми вітання
      від коханого -
      любові поцілунок». --

      «Цілунок? Від дівчини! Боже збав!» --

      «Так він казав, так просив,
      Мене він цілував
      невинними хлоп’ячими
      устами,
      він передав тобі
      невинний свій цілунок,
      а мене
      цілунок цей пече вогнем,
      Бо зберігаю я чуже,
      Скоріш своє ти забери.»

      «Як же дівчину
      дівчині
      цілувати,
      щоб відчути
      коханого цілунок!?"

      …Вже майже зовсім
      зблизились уста,
      Як спалахнуло полум’я пекуче
      між ними…

      Ось дівчина відчула
      цілунок-подих милого,
      Сяють очі, гояться рани,
      А діва-воїн,
      неначе сп’яніла трохи,

      Шепоче –
      «Ми природу не ображали,
      передали цілунок хлопця,
      не торкаючись,
      через вогонь кохання!
      Твій хлопець перший
      у борні,
      Залишити не може
      побратимів,
      На допомогу воякам
      ми зберемо
      Із воїнів - дівчат загін
      сталевий…

      Віки, віки,
      Занадто довго ми
      Із бою не виходили
      зі злом,
      Забули вже, яка вона -
      Любов,
      Кохання ваше нагадало
      нам,
      Заради чого варто
      жить
      на світі.»

      «О, чудо – діви,
      з вами я піду,
      Знайду коханого,
      ми вдвох
      до бою станемо,
      Або
      загинемо зі славою
      удвох!»



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Ідеальні стосунки

      Що таке – ідеальні стосунки?

      Хто оцей ідеал змалював?

      Є окремі абстрактні рисунки,

      А конкретики – кіт наридав

      («Кіт наплакав» - це явно замало,

      «Наридав» - теж нема ідеалу).


      Як подерта у котика шкурка!

      Киця Мурочка чосу дає!

      «Це не Мурка - справжнісінька «урка».

      Це – морока і щастя моє!»

      (Мо’ для Котика й сірої Мурки

      Саме це – ідеальні стосунки?)


      «Ідеалом» хворіють когорти

      ніжних та бідолашних сердець.

      Ідеал – щось на кшталт горизонту:

      Ось він, ось! А підійдеш – капець!

      (Ідеал хоч не просто знайти,

      Наполегливо йди до мети).


      Леді й рицар… письмова ухвала

      (Мабуть їм допоміг божий дар):

      «В шлюбі часточка є ідеалу,

      Шлюб – найкращій для нас ідеал!

      (В нас – биття одночасне сердець,

      Ідеал хай шукає чернець!)»


      2019 рік






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Святилище

      Вступ


      Легенький, ледь відчутний
      подих ночі,
      Пустує місяць, в небі виграва,
      Дерева щось замріяно
      шепочуть,
      Ховає древнє капище
      трава…

      Жінка

      - Благаю, милосердна берегиня,
      Пробач нещасну грішницю,
      прости,
      Нехай душа дитини не загине,
      Мене
      у пекло треба потягти.

      Дочка тобі сповідувалась,
      Знаю про сховане
      святилище
      в імлі,
      І серце материнське
      підказало
      Куди іти
      і о якій порі…

      Карає совість наче
      гостра криця,
      Душа палає, у вогні горить,
      Від світу відреклася,
      я – чорниця!
      Та спокою нема
      в монастирі.

      Молилась я хресту,
      читала руни,
      кровиночці сторожею
      була…

      Дитині зашморгом стягнула
      серце юне,
      Та ще й вузлом подвійним
      затягла.

      «Чимало сліз я ще даремно
      зроню,
      Не чуєш ти, не слухаєш мене…
      Не можна панича кохати,
      доню,
      До того ж в нього
      наречена є!»

      Вона усе терпіла і страждала,
      А біль зростав нестерпно
      кожну мить,
      Якась нечиста сила підказала
      Безжально наречену
      отруїть.

      Благаю, порятуй
      дівочу душу,
      Це я горіти у геєні
      мушу.

      Берегиня

      Зітхнула тяжко Берегиня Біла:
      - Тримайся, не втрачай даремно сили,
      Караєшся і тяжко ти страждаєш,
      Та про дочку багато що не знаєш...

      Ціною злочину всі пута розірвати…
      Вона нікого вбити не могла
      І вбивцею не захотіла стати
      Пекельне зілля випила сама…

      Вся почорніла, впала в чорнім лісі,
      Коханий, без доріг, поміж дерев
      Знайшов свою єдину на узліссі,
      Розкрив обійми
      й разом з нею вмер.

      Зустрілися за роковим порогом,
      Тяжким стражданням досягли мети,
      Поміж світами ллється їх дорога,
      І боги відступились і чорти.

      Ти ще не вповні гріх
      спокутувала,
      У монастир…
      молись…
      І час не гай!
      А як нахлине спогадів
      навала.
      До мене теж, хоч зрідка,
      завітай.

      Епілог

      Ще пил не влігся понад
      битим шляхом,
      І вечір ще не огорнув село,
      А на святилище
      напівпрозорим
      птахом
      Сріблясте світло
      лагідно лягло…

      … Ледь – ледь поворухнулось
      листя сонне
      І голос невловимий
      промовля:
      - Вже до спасіння щезли
      перепони
      І дихає з полегкістю
      земля…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Ревнощі

      З циклу

      "Сум'яття сновидінь"

      «Отак мені за моє добро:
      сором,
      поголос, кпини!
      Не хочу бачити його, він – винний,
      він в усьому винний!
      Він зрадив – осоружний, злий,
      нехай впаде у чорторий!»

      Ранок – сажотрус…
      сенс життя
      у густому відчаї
      загруз,
      чорнота поглинає барви,
      суне
      вечір зневір’я,
      мрій рожевих – обгоріле пір’я!
      Звалився якийсь чудернацький сон...
      чи сон
      химерніше може бути
      за дійсність?

      Може, ще й як! Насувається мряка
      з мряк…
      «Зрадник, трафив би його
      шляк!
      Посміхається Він –
      слабну, як встати з колін?
      Як скинути зашморг,
      куди тікати,
      як почуттів колишніх
      ланцюги розірвати?
      Щось Він белькоче,
      посміхається…
      Слухати не хочу!» -

      «Випадково на дівчину сторонню
      подивився, випадково.
      Чесне слово!» -
      «Геть з перед моїх очей
      (гнів – це гріх і поганий порадник)!
      Зрадник!» -

      «Присягаюся, випадково накинув оком!» -
      «Це боляче, це жорстоко,
      вже не подивишся так ні на кого!
      Не будуть ніколи
      дівки
      милуватись тобою,
      ось тобі, в очі твої,
      кислотою!»

      (Звідки ця кислота в сновидіння
      припхалась?)

      Дівчина аж затрусилась,
      перелякалась.
      «Жах! Я ж ніколи… навіть не думала…
      Яка кислота!?
      Я не жорстока!
      Я не та, що
      око
      вирве…»

      Струмочки стікали з обличчя,
      немов дощова вода
      по ринві.
      Лице – неушкоджене,
      очі – сині,
      вони не брехали,
      вони – невинні!

      Невинні!
      Невинні!
      Невинні!


      Щезло раптом усе.

      Голоси?
      Чиї?

      «Наче перелякалась…
      Це ми, це ревнощі твої.
      Пробач, здається,
      трішечки загрались!
      Прокидайся,
      з хлопцем,
      не барись,
      швидше
      помирись!
      Не гай часу!
      На все добре!

      До наступного разу!"





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Винахідливі друзі


      Жарт

      Телятко Маруся,
      Лошатко Настуся
      На луг погуляти
      Ідуть.
      Під небом прекрасним,
      У кронах гіллястих,
      Там яблучка рясно
      Ростуть.

      Качелі ладнати,
      Та все ж не дібратись
      Хоч дибки старайся,
      Ставай!
      «Ми будем гойдатись,
      Ми будем стрибати,
      Щоб яблук дістатись
      І край!»
      Стрибають, стрибають.
      Під хмари злітають,
      Збирають солодкий
      Врожай!

      Телята, лошата –
      Вони акробати,
      В них добра команда –
      Тандем!
      Вони – щирі друзі,
      Стрибають у лузі.
      Здолають усе
      Без проблем!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Килим-самоліт

      Славний Килим - самоліт,
      зовсім це не вертоліт,
      Килиму бракує крил,
      він ніякий гвинтокрил!

      Красень-килим дуже звик,
      Що на ньому Чарівник!
      Пролітає серед хмар
      Вище сварок, вище чвар!

      Чарівник могутній зранку
      До Софійки, до Іванка
      Завітав у гості радо,
      Обіцяв їм "чоколяду".

      Полетів, аж вітер віє,
      Вуса - повітряні змії,
      У повітрі ся звивають,
      Морозиво обіцяють!

      І Софійка, і Іванко
      Ціну знають обіцянкам,
      Обіцянкам знають ціну,
      Хоч вони такі красиві!

      "Чарівник, ти ж не корова,
      Ти тримати мусиш слово,
      Враз на вуса - дві бляшанки,
      За цацянки-обіцянки!"



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. На санчатах
      Тріскучий мороз,
      а Андрійкові жарко,
      Рум'яненькі щічки,
      на щічках - вушанка,
      Андрій на санчатах
      страху не вчуває,
      Лиш вушками
      шапка-вушанка
      махає.

      Кричать Горобці,
      гучно крячуть Ворони:
      "Андрійко, мерщій
      повертайся додому,
      З гори на гринджолах,
      як вітер, літаєш,
      А дома обід
      з нетерпінням чекає!" --

      "Не можу додому:
      Мороз дуже строгий,
      Тримає за руки,
      хапає за ноги,
      Схопив за чуприну,
      не можу пручатись,
      Не хочу, а мушу
      кататись, кататись!"

      Мороз розсміявся:
      "Хитрун! Ти ж гарячий!
      Літай досхочу,
      рум'яненький юначе!"







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Перелесник

      Вихор з пекла
      закрутився,
      Запорошив попіл плеса,
      Скаженіє Громовиця,
      Це – з’явився
      Перелесник!

      Демон лиха, привид ночі
      Він то зникне, то воскресне,
      Перекинеться ким хоче
      Людський ворог – Перелесник!

      Наче зірка зла літає,
      Розпускає хвіст –
      заграву,
      Із лукавих слів сплітає
      Пісню вогняну,
      лукаву.

      Спокушає в теплий вечір,
      Він – гендляр жіночим щастям,
      Він солодких слів нашепче,
      Щоб невинну душу вкрасти.

      Про кохання він
      торочить.
      Не мине й святу обитель,
      Залюбки людей
      морочить
      Змій Вогненний – Погубитель.

      Ні корали, ні рубіни
      Не беріть жінки,
      дівчата -
      Змій оселиться в хатині -
      Дуже важко
      відігнати.

      Не ведіться –
      Лихо буде,
      Злого духа Віра зборе,
      Від гріха тікайте, люди.
      Хай від змія
      Бог боронить!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Прощальний лист

      Кохання келих
      був гіркотою налитий
      ущерть,
      ще не кінець: хоч мука,
      та не смерть.

      Кришталь потьмянів,
      у складі скла – лише свинець;
      і вже не гірко, вже ніяк,
      і це – кінець!

      В обіймах наших
      нема колишніх нас,
      лише тіла,
      в яких вогонь зачах,
      погас.
      Нема хоча б ефірних
      привидів
      колишніх наших душ,
      нема лишатись разом
      приводів,
      оркестр не грає туш,
      лише моління тихе
      за долю бідних душ.

      Сичі сміються,
      янгол відлетів,
      і прірва глибшає серед
      сплетіння тіл.

      У пекло мук
      все глибше
      по спіралі
      крокувать,
      фінал…
      печать…

      Страждаємо удвох –
      провина лиш
      моя,
      забудь мене, забудь,
      щасливим будь,
      твій рятівник - сім’я.
      Сім’я - твоя,
      а перепона –
      я!

      Твоєї долі руйнівницею
      не буду,
      та доки дихаю, живу,
      тебе я не забуду!
      Ти – краще,
      що було у мене
      у житті,
      тому я йду,
      тебе звільняю,
      мушу йти!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Відпустити?

      Нічний туман, як молоко,
      Чаклунство чари колихало,
      Звільніти мала я його,
      А я кохаю і кохала.

      Кохала, не вживала чар,
      Дружина в нього, бач, і діти…
      Він добровільно взяв тягар,
      Кохаю, як же відпустити?

      На серці замерзає лід,
      Коханий має буть щасливий,
      Щоб радо линув у політ,
      Перед родиною невинний.

      Клянуся блискавці, дощу:
      Свою незгоду подолаю,
      Тебе я, любий, відпущу,

      Та я себе не відпускаю!
      Немов жебрачка, близько раю,
      Усім єством тебе вчуваю…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Я нарешті її переміг…

      Переспів вірша О. Блока


      Я ее победил, наконец!
      Я завлек ее в мой дворец!
      Три свечи в бесконечной дали.
      Мы в тяжелых коврах, в пыли.
      И под смуглым огнем трех свеч
      Смуглый бархат открытых плеч…
      А. Блок

      ***

      Я нарешті її переміг,
      Заманив у палац,
      в мій барліг…

      Канделябри у владі пітьми,
      Пил важкий, а під ним - килими ..
      Вже остання свіча ледь горить,
      І темніє плечей оксамит…

      Переплетені коси не в лад,
      І на персні помер діамант.
      Плаче рот від любовних страждань,
      І жадає нових катувань…

      У бездонних проваллях вікон -
      Стогін пристрасті, наче прокльон.
      Гімном траурним плаче сурма
      І гойдається чорна труна…

      - О, коханий, чи ми не самі?
      Загаси, необачний, вогні!

      - Це скипає любов біля скронь,
      Це – коханням насичена кров…

      Злих цвяхів
      мелодійний стук,
      З губ холодних -
      останній звук:
      - Мій найкращий, коханий,
      бич,
      Із собою візьми,
      поклич!
      Хай чекає на мене
      ганьба –
      Долю я обрала
      сама…

      Гаснуть очі, мовчать слова,
      Ти померла і ти - як жива!
      Кров невинну я пив у чаду…
      Я кохану в труну кладу…

      Взимку, в стужу
      весінні пісні...

      Кров твоя заспіває
      в мені…






      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    62. У тирі

      Жарт

      У тирі мисливці
      Стріляють з рушниці,
      Для них полювання не жарт.
      Припхалися з лісу
      Мисливці - гульвіси,
      В мисливцях буяє азарт.

      Всі іграшки-звірі
      Розвішані в тирі,
      Вчувається гуркіт копит...
      Немов громовиця,
      Гуркочуть мисливці,
      Та кулі летять в білий світ.

      Вже "склеїла ласти"
      "тигриця" смугаста,
      У "тигру" стріляють "митці",
      Так залпом влупили -
      На землю звалили
      І здобич припнули до "па" -
      і до "ли"-, і до "ці",
      До палиці.

      А тиру хазяїн,
      Мов лютий татарин,
      Обуренням синім буя:
      "Віддайте "тигрицю",
      Смугастеньку кицю,
      Це - іграшка краща моя!"

















      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. Спокуса

      Міцніє гріховна навала
      Нечистих моральних калік,
      Ув’язнення жінка обрала
      У скиті духовнім навік.
      Чатують ікони тривожно,
      Формують кордон заборон,
      Щілинка захрещена кожна,
      Упав на минуле заслон.

      Не важ, попелице, на ружу,
      Побійся, нечиста, гріха,
      Омиє і розум і душу
      Молитви священна ріка…

      Минуле шкребеться легенько,
      Неначе улесливий тхір,
      Співає солодко, тихенько:
      - Повір, наостаннє повір!
      Час одяг чернечий змінити,
      На сяючі шати давно,
      Як славно від мрії сп’яніти,
      Зламати уставу ярмо.
      Утіха з молитви коротка,
      Хреститись – відсохне рука,
      Сумує без тебе солодка,
      Нестямна спокуса гріха.

      Запону прибрати зважайся,
      І двері розчахуй мерщій,
      Крупинку пекучого щастя
      Із пригорщі суму запий!
      ……………………

      Надсадно кричали
      ворони –
      Пророчиці болісних
      змін,
      Із плачем тужливим
      ікони
      З тремтячих
      посипались
      стін.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    64. Сріблясті браслети
      Срібні браслети, тоненькі,
      ефемерна краса,
      Жіноча магія чарівна,
      Незбагненна.
      Срібна пісня ельфійська
      з вкрапленнями
      Чеснот кохання із червоного
      золота…

      Браслетки Земної Дівчини-Жінки,
      перед якою
      Захоплено схилялись небожителі,
      світлі духи,
      ельфи,
      похмурі гноми,
      земні і водяні русалки…

      Вона віддала серце
      сильному, владному чоловіку,
      Він не оцінив, не зрозумів
      ніжний серпанок
      її неземного німба.

      Буденщина поглинула казку,
      Красуня щезла,
      чоловік
      розкаявся
      безліч
      разів,
      та не все можна повернути,
      відновити…

      Він кинув усе, шукав навмання,
      Змарнів,
      майже став тінню.
      Чисті і темні сили
      не допомагали
      йому,
      А вона нікому не бажала
      зла,
      Хоча і не могла відкритись…

      Час від часу він
      сприймав душею
      чистий ніжний передзвін -
      браслети, її браслети,
      співали
      Гармонійну мелодію місячного
      світла.
      Ця музика давала силу
      жити,
      Боротись, шукати…

      Він шукає,
      Він сподівається,
      Поки співають
      Сріблясті браслети.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Німий крик

      Абстрактний вірш


      Серед небесних
      Чорних громадь
      Часу нема,
      Каяття не зарадить,
      Час,
      наче крига,
      Скрес.

      Без каяття -
      Нестача радості,
      Не додається
      Благості,
      Кришиться скло
      Небес.

      *

      Втома не дає
      Заговорити
      В мовчазному
      Монолозі -
      Крик німий,
      Хвилі котяться,
      Їх караван гіркий
      Всіх гріховних
      Каменів
      Не може
      Змити.

      Привідів-галер
      Рульові
      Затишок шукають
      Серед хмар,
      Чайки білі
      у безмежжі
      Сфер тонких
      Відганяють
      Безнадійності
      Примар.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Танго ассасинів

      На основі відеокліпу:
      "John Powell - Assassin's Tango"

      Assassin's Tango,
      тобто - танго вбивць -
      то назва відеокліпу,
      де попри гангстерські війни,
      двоє кохають і танцюють
      це танго...

      ***

      Як ніч розтане на світанку,
      Відкриє злодіїв діла –
      Лунає враз Assasin’s Tango -
      Суворе танго, ворог Зла…

      Де лиходійство не вщухає,
      Де злоба, руйнування ніж –
      З нізвідки Діва виникає,
      Пливе в повітрі босоніж.

      Це - надприродна Танцівниця
      Шліфує найдрібніший рух…
      Вона – Срібляста Чарівниця,
      У храмі Танго – Танго Дух…

      З вогню Синьйор і Сеньйорита
      Танцюють, наче уві сні,
      Вони, це Діви-Танго - свита,
      Добра вогненні носії…

      Це «Танго вбивць» для Зла – фатальне:
      Щоб землю гріх не полонив,
      Щоб не відбувся крок останній,
      Щоб грішник душу не згубив…

      Щоб Світ Добра не вмер, не вщух,
      Пильнує Діва – Танго Дух!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Кохання, яке пішло

      Зелені схили, мала альтанка,
      Де не зустріти кохання вже,
      І таємницю побачень давніх
      Альтанка вірно береже…

      Дівча ласкаве, красуня мила,
      Твій образ чистий - кохання цвіт,
      Як ти світилась, як ти любила,
      Згубив кохання родинний гніт.

      Пішло кохання, мов хтось наврочив,
      Душі нестяма, душі надрив…
      Безмежжя ночі, нещадність ночі,
      Чому, коханий, ти так вчинив?

      Враз діаманти душі здиміли,
      З’їдає очі алмазний дим,
      - На серці пустка, і світ немилий,
      Пішло кохання, я йду за ним…

      З Коханням поруч іде Дівчина,
      Сміються. плачуть поміж Світів,
      Допоки разом – Любов не згине,
      Хоча за хмари нелегко йти.

      Зелені схили, мала альтанка,
      Де не зустріти кохання вже,
      І таємницю побачень давніх
      Альтанка вірно береже




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Емоція
      Глибока філософія на мілині


      Як для мореплавця важлива
      лоція,
      так само архіважливо
      не діяти під емоціями…

      Емоції, почуття,
      пристрасті полум’яні,
      такі жадані,
      різки, зухвалі,
      такі небезпечні,
      Що грішні, що ґречні…

      Який жалюгідний будь-який
      розсудливий
      арбітраж,
      краще – п’янкий, шалений
      кураж!

      Нічого не буде до пуття
      без куражу,
      це зрозуміло
      навіть
      їжаку та моржу.

      Емоцій шал - це буря,
      це вихор,
      без розгулу емоцій -
      жодної втіхи.

      Такі емоції здатні
      створити пустелю,
      якщо раніше
      тебе саму
      не застрелять.

      Та я не можу крокувати
      стежкою обережною,
      бо від емоцій цілком
      залежна я…

      Емоція - пристрасть,
      пристрасть – емоція…
      Де мій дороговказ,
      де моя власна лоція?
      Де моя стежка,
      де моя лінія?

      Що краще: Пристрасті
      Буяння,
      чи індивідуальна
      Бастилія?

      Не має сенсу приборкувати
      власні жадання,
      бо я -
      це Персоніфікована
      Емоція:

      Любов та Кохання!


      2019 рік



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Громовиця

      Мотиви епосу


      Лютувала громовиця і сміялась,
      і ридала,
      чи ридаючи сміялась, чи ридала
      сміючись…

      Дикі хмари чорно-сині,
      фіолетові безумці,
      в коловерті нескінченній
      не хотіли знать жалю…

      Діва Світла, Ночі Демон, і прекрасна
      і жахлива,
      шлях пропалювала в хмарах,
      поринала в Чорний Вир...

      Океани скаженіли
      і Земля ридма ридала,
      все молила і прохала
      припинити
      Смерті Бал…

      Біль сердечний Діва грізна
      не спроможна вгамувати,
      і допомогти не може
      Найсильніший Древній Бог...

      Божеволіє богиня, поринає в пекло
      шалу,
      а поранене кохання розриває Всесвіт
      вщент.

      Горда Жінка силу знайде,
      заспокоїть чорну бурю,
      та коханого ніколи їй забути
      не дано.

      А коханий помирає,
      він здолав Убивцю-Змія,
      що поклявся Світ згубити, обернути на
      Ніщо…

      Гострі пазурі тварюки, та його отруйні
      ікла
      забирають невблаганно
      богатирську добру силу,
      і згасає жар життя.

      - Любий, я тебе кохаю, як не здатна
      жінка інша,
      що мені світи безмежні, що саме життя
      без тебе!

      Ти скажи мені: «Кохаю і для тебе
      все покину,
      вічно буду із тобою, ти для мене
      над усе!»

      - Я люблю тебе, богиня, тільки Землю
      не залишу
      і мою Святу Країну захищатиму
      завжди!

      Діва Світла, Ночі Демон
      нахилилась над Героєм,
      у чоло поцілувала,
      заридала страшно, гірко
      і розтанула між хмар…

      Богатир життя отримав,
      на олтар поклав звитяги,
      захищав народ стражденний
      в нескінченному бою...

      Знов ридають бурі-грози,
      на двобій стають звитяжці,
      хоч вони не забувають
      про єдиних, про коханих,
      тільки щастя не судилось,
      поки є зміїний
      рід.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Чорне танго

      Чорне танго – рідкісне явище,
      Коли танцювати запрошує
      надприродна сила.

      ***

      Колір блакитний – страчені мрії,
      із ароматом
      п’янким.
      Колір червоний – зваблення сила,
      де талісман –
      рубін.

      Колір зелений – посміх підступний,
      щастя непевного
      суть,
      З’єднані разом – колір глибокий,
      чорний, мов ніч,
      плетуть...

      Чорне танго надійно
      таємницю сховає,
      Жодна маска не знає,
      хто візаві.
      Ми кружляємо разом
      У солодкому болю,
      Ми знайомі з тобою,
      Чи ми – чужі?

      Темно-блакитний, темно-червоний,
      темно-зелений
      шал…
      Клятви, моління, наші прокльони -
      вихор усе
      змішав.

      В чорному кольорі - щастя, загибель -
      гідний кохання
      знак,
      Розкіш остання, пестощів квіти,
      цього зректись –
      ніяк…

      Чорне танго надійно
      таємницю сховає…
      Жодна маска не знає,
      хто візаві.
      Ми палаємо разом
      в чорнім полум’ї болю,
      Ми знайомі з тобою,
      Чи ми – чужі?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Кара Кохання

      Таїнства містить Духовний

      Сувій:

      навіть Обранцям,

      не можна спитати

      про долю,

      Стелеться

      Шляхом Небесним

      Слід

      від закоханих мрій,

      Карби на серці,

      стогін душевного

      болю…


      Сила кохання

      сповнена

      жахом страждань,

      Рани кохання –

      Не -

      Ви -

      Лі -

      Ков -

      Ні...

      Демони можуть

      зріктися

      недобрих діянь,

      Янголи здатні

      поринути в дійство

      гріховне.


      Кара кохання –

      крутосолона,

      гірка,

      Заздрість

      спустошує

      душі закоханих...

      мрії...

      Разом і поруч,

      і руку стискає рука -

      Тільки тоді

      не злякають

      ні пекло,

      ні вирій!


      Наше кохання блукає

      у Всесвіті

      вічно,

      Зраду лікує,

      полегшує

      тугу

      і відчай...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. Не копай іншому ями...

      Не знайдеш ліпшого
      виходу,
      Щоб відвернути
      драму,
      Будеш любити
      "іншого" -
      Йтимеш до храму
      прямо.

      "Іншому" яму
      ритимеш,
      Зробишся злим
      і похмурим,
      Хибно вчинити
      вирішиш,
      Звалишся
      до баюри.

      Споглядай, не саджай
      матіоли,
      Уникай багна
      і пилюки,
      Не копай землицю
      ніколи,
      Не бери
      важкого у руки!

      Схочеш нашкодити
      "ближньому",
      То не роби
      нічого,
      Не копай
      ями іншому -
      Працювати не треба
      на нього!








      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Дві самотності

      Зла самотність,

      зла самотність,

      зла самотність

      Гризла,

      гризла,

      та догризти не змогла,

      Роздумів самотніх

      Хороводність…

      Сподівання

      хоч на дещицю

      тепла…


      Дві самотності

      в єдине

      не зіллються,

      Два уламки

      ціле

      не складуть,

      Два шматки граніту

      марно б’ються,

      Іскри

      темну

      не освітять

      путь…


      Сподіватись –

      лячно

      дуже-дуже,

      Пам’ять болю,

      опіки життя..,

      Невблаганний

      досвід

      круком кружить:

      Все у світі –

      Прах

      і небуття.


      Чи життя існує,

      чи триває,

      Як розлучення

      на серце

      упаде,

      Серденько у сумнівах

      страждає:

      «Де ж моя ти доле,

      де ти,

      де!?»




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    74. Сині очі
      Блакитні очі, сині очі –

      Щемливий пристрасті сюжет,

      Хвилює, зваблює, тріпоче,

      Бездонний, вбивчий фіолет…


      Сердечні шрами, слід кохання,

      Душевних ран лихе буття,

      Іти покірно на заклання,

      Чи задушити почуття?


      Трагічна пам’ять не зникає,

      Тривожить спалах відчуттів,

      Розчарувань гелгоче зграя,

      Лякає болю рецидив.


      Ввірвався ретязь – тож не ремствуй,

      Сприймай акорди згаслих струн,

      Хай – швидкоплинний рай шаленства,

      Хай потім – сум, таємний сум.


      Вона стражданням заплатила,

      Зігрій її Кохання Сила.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Зарок

      Кров, вино, винокров

      Вперто нищать любов,

      Світ бездонних проваль

      відчинився…


      Сподіватись на що? -

      Він давно вже «ніщо»,

      А для неї «Усім» залишився…


      Не вір словам
      лукавого кохання ,
      Не клич минуле,
      назавжди згорни,
      Інакше вразять
      злого чарування,
      Болючі, гострі
      іскри льодяні.


      Продиктують листа

      Спорохнілі уста,

      Лист пугач принесе проти ночі…

      Він – не янгол, не звір,

      Не купляйся, не вір.

      Відроди свою душу дівочу


      Не вір словам
      лукавого кохання
      Не клич минуле,
      назавжди згорни,
      Інакше вразять
      злого чарування,
      Болючі, гострі
      іскри льодяні.


      Лист загине за мить,

      Кожне слово тремтить

      І жага обпікатиме жертву…

      Він зневажив любов.

      Він у безвість пішов,

      А вона і жива,

      і безсмертна…

      * * *

      Не вір словам
      лукавого кохання,
      Не клич минуле,
      назавжди згорни,
      Інакше вразять
      злого чарування,
      Болючі, гострі
      іскри льодяні.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Кохана
      Перелюбства знедолена бранка,

      Почуття у сум’ятті мої,

      І тавро невблаганне – «Коханка»

      Обпікає, горить на чолі.


      Він – жонатий,

      тяжка перепона -

      На біді не цвіте благодать,

      Не ображу дружину законну,

      Не дозволю сім’ю зруйнувать.


      Всі, здається, про мене торочать,

      Кривопосміх струмить, виграє,

      Перехожих вдивляються очі

      Прямо в душу і серце моє.


      Дивні сестри –

      Любов і Страждання,

      Сонця промінь згасає між хмар,

      Гіркота,

      Чорний Келих Кохання,

      Десь на денці –

      Блаженства Нектар…

      ***

      Я Гріха перед Небом зрікаюсь,

      Безталанну картаю любов,

      Щиро каюсь, а потім зриваюсь,

      Знов грішу і кохаю ізнов…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    77. Хорти розлуки

      1 частина


      Як скавучать хорти розлуки,

      Полюють нас!

      Круки терзають наші руки –

      Обіймам – зась!


      Як ріжуть зашморги зневіри -

      Помри, любов!

      На ніжній, на сріблястій шкірі -

      Брунатна кров!


      Цькування люто серце крає,

      Не серце – дерть*!

      Злий натовп заздрістю стікає,

      Коханню – смерть!

      ............................


      І душі і тіла – потьмарені,

      Свинець в очах,

      Любові квіти занехаяні,

      Кохання - прах…


      -


      *Борошно грубого млива,

      тут – порох подертого серця…


      2 частина


      Нас не зловити

      Неситим злим хортам розлуки,

      Обіймам – жити,

      Круків задушать наші руки!



      ..............................


      Любов Свята,

      Зруйнує зашморги, окови,

      Кров золота,

      Не буде темною ніколи.


      Любов - Стожар

      Хай серце зціленням золотить,

      Кохання Жар

      Лють натовпу, мов сніг, розтопить.


      Кохання Цвіт

      Відроджує Любов і Квіти…


      Очей привіт…

      Тіла і душі будуть жити


      2015 рік.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    78. Нонсенс-вірші


      Чоловічок на призвісько «Лексус»

      В усьому шукав консенсус,

      Споживав на десерт

      Із гірчицею мед,

      Йому смакував консенсус.


      * * *


      Мав Котисько чудну забаганку:

      Дуже він полюбляв валер’янку,

      І ковбаску вкидав,

      І сметанку вливав

      У п’янку, запашну валер’янку.


      * * *


      Зайчисько придбав капелюха,

      Натягнув капелюха на вуха,

      Вуха, наче пружини,

      У колючу ожину

      Швигорнули того капелюха.


      * * *


      Мишенятко зустріло Кота

      І сказало: «Яка смакота!

      Бачиш сиру шматок,

      Друже, Сірий Коток,

      Покуштуй, це така

      Смакота!"



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    79. Мінливості

      Етюд

      Нещастя далеким
      здається,
      Навіть,
      якщо "далечінь",
      Це - мить,

      Ввижається,
      що недоля
      крадеться,
      Навіть,
      коли
      не димить,
      Здалеку
      не блищить.

      Змія зубами
      хапає свій хвіст,
      Це символ зловісний
      химер,
      Передчуття проблем...

      У недолі до капостей
      хист!

      Сподіваюсь -
      Повернеться минуле,
      Хоча,
      я зараз інший,
      не той, що колись...
      Усе, що добре,
      давно заснуло,
      Повстала Тінь -
      Недобрий Гість!

      Тільки Жінка,
      якщо чекає,
      Небезпеку завжди
      відвертає!





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    80. Чистий образ


      Твій образ чистий – моє спасіння,

      Моє моління, моя зоря,

      Кохання перше, благоговійне,

      Наївне, юне –

      Любов

      Моя!


      Похмурий вечір змінив світання -

      Пішла зненацька і назавжди,

      Словами ночі кляла кохання,

      Пустила морок

      У душу

      Ти.


      Така прекрасна, така красива,

      Безжально вбила невинну юнь,

      Сплітає чари ворожа сила,

      Міцніє регіт

      Лихих

      Відлунь.


      Не грають в пеклі кохання струни,

      Тобі не ворог – невільник мрій,

      Живу служінням надіям юним,

      Вже хворий,

      Сивий

      І старий,


      * * *


      Срібляста Мавка – мій сон-жадання,

      Ніщо не може мене здолать,

      Не здатен Морок моє кохання

      Заборонити

      Чи

      Забрать!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. Довбуш


      Вітер вербам коси заплітає…

      Сивий сум опришків огортає:

      - Вітре, вітре, може ти промовиш -

      Де наш батько, де Олекса Довбуш?


      - Довбуша у горах не зустріти,

      Кажуть, у бою Олексу вбито…


      - Як ти міг цю чутку підхопити?

      Кулею отамана не вбити!


      Інша звістка хлопцям серце крає:

      - Смерть дала йому ворожка злая!


      - Ворожбі Олексу не здолати,

      Вся земля Олексі – рідна мати,

      Відвела б від нього чарування…


      - Кажуть, він загинув від кохання.


      - Знаємо – кохання може вбити,

      Та людей не міг він залишити,

      Вистояти він знайшов би сили!


      - Зрада чорна Довбуша згубила!


      Коли так – нехай земля ридає,

      Коли так – надії вже немає,

      Можна всі препони подолати,

      Та страшна й нещадна

      підла зрада!


      Гей - но, хлопці, чом ви невеселі?

      Спалахнуть нехай панів оселі!

      Хай заграва понад світом лине

      На пекучих полум’яних крилах!


      Хай на сполох б’ють церковні дзвони!

      По Олексі

      наш вогненний спомин



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. Гімн коханню

      В обіймах блаженної ночі,

      У мареві денних пісень…

      Поєднані шлюбною ниттю,

      Неначе Амур

      пророчив,

      По сей кохаємо

      день!


      Кохання – Вогненна Русалка,

      Жар пристрасті досі не згас,

      Кохаємо жадібно, палко,

      Неначе

      в останній

      раз!


      Піщані спливали палаци,

      Непевне товклось майбуття,

      Підступний буденщини панцир

      Утворював

      сіре

      життя…


      Життя повсякденного плями…

      Забруднене Сонце-Любов…

      Байдужість нас робить рабами,

      Невже

      не воскреснемо

      знов!?


      Любові незламна Основа

      Рятує, відроджує нас:

      Застиглого бруду окови

      Кохання

      спалило

      нараз!


      * * *


      Кохали із першої миті,

      Поєднані шлюбною ниттю,



      В обіймах блаженної ночі,

      У мареві денних пісень



      По сей

      кохаємо

      день,



      Нам щастя

      Амур

      Пророчить!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    83. Пісня панночки

      Чому весь час малюєш кола?

      Спинись, Хома!

      Я не знайду тебе ніколи,

      Усе дарма!


      Мене затягує примара

      В гріховний вир,

      Долати злої відьми чари

      Бракує сил.


      Ти чуєш, як скрегочуть крила,

      Бурсаче мій.

      Нагряне враз нечиста сила

      І прийде Вій!


      Магічне коло подолають,

      Куди втечеш?

      Чаклунка тіло забирає,

      Я згину теж!


      Благаю, допусти до себе,

      Бо час летить,

      І може нас врятує Небо

      В останню мить!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    84. Помаранчеві світанки

      Діва помаранчевих світанків,
      Ввечері вона - нічна мара,
      Струменить уся Коханням зранку,

      Розкіш помаранчевих світанків,
      Через вени пелюсткових ранків,
      Цвіт-нектар у ніч перелила...

      У журбі струмить нічна мара,
      Повернутись хоче до світанків!

      Щоб скоріш
      розвіялась пітьма,
      Мріє Діва,
      прагне до Добра...

      Любить помаранчеві
      світанки
      У віночках пелюсткових
      ранків...


      2020 рік



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    85. Сльози


      Втечу сльозинки вчинили,

      туш розмивали нараз,

      чорні патьоки дружно струміли,

      наче душа пролилась.

      Сльози не можна ховати,

      місія плачу свята,

      плач не зуміє здолати загати -

      спалить, немов кислота.


      Плач, захлинайся, красуня,

      Сльози - спасіння і дар,

      сльози проточні горе усунуть,

      сльози – найкращі із чар!


      Дивляться хай перехожі –

      плаче вона і співа,

      жінку за сльози сварити негоже:

      плаче і, значить, права!


      Плакати часом корисно,

      тільки недовго, дивись,

      Темними хвилями сльози нависнуть –

      в повені тій не втопись!



      Геть і печаль,

      і зневіру,

      Сумніви темні -

      души!



      Смійся, як дихаєш,

      щиро,

      Смійся навзрид,

      від душі!


      2019 рік



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    86. Гіркота надій


      .
      Гіркота нездійсненних надій

      Почуття не змінила мої,

      Пам’ятай, що навіки я твій,

      Ти моя, ми з тобою – свої.

      Ти – красива, весела, струнка,

      Ти даруєш любов і життя,

      Щоб кохання нестримна ріка

      У щасливе несла майбуття.


      Хай лютує зими круговерть,

      Хай гарчить, завиває і дме,

      Хай рубіновим льодом ущерть

      Переповнене серце моє –

      У душі сподівання живе,

      Непідвладне холодному сну:

      Крига скресне, земля оживе,

      Разом стрінемо, люба, весну.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    87. Материнське серце

      Jedynie serce matki uczuciem zawsze tchnie
      Jedynie serce matki o wszystkim dobrze wie…

      Stare polskie tango: `Serce matki`

      Лише материнське серце завжди сповнене співчуття
      Лише материнське серце все знає і все розуміє…

      Старе польське танго “Серце матері”.


      ***



      Виряджають

      до війська сина,

      Гартує біда родину:

      - Молодший син,

      Ти не один,

      Ми любимо, ми любимо тебе!


      А материнське серце

      Сумує і щемить…

      Невтомно, безупинно

      Додому кличе сина,

      І щоб від лиха

      захистить,

      Вночі і вдень

      Не спить…


      Війни скреготливі жорна

      Все мелють на порох чорний…

      - Молодший син,

      Ти не один,

      Чекаємо, чекаємо тебе!


      А материнське серце

      Сумує і щемить…

      Невтомно, безупинно

      Додому кличе сина,

      І щоб від лиха

      захистить,

      Вночі і вдень

      Не спить…


      Хай згине війна проклята!

      Хай виживуть всі хлоп’ята!

      - Молодший син,

      Ти не один,

      Ми молимось за юних вояків!


      А материнське серце

      Сумує і щемить…

      Невтомно, безупинно

      Додому кличе сина,

      І щоб від лиха

      захистить,

      Вночі і вдень

      Не спить!


      2018 рік




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    88. Вовк та порося
      Жарт


      Пришвендяв Вовк
      до Поросяти
      Мерщій будинок
      зруйнувати,
      Все дує, дує,
      повіває,
      Але хатинка
      не злітає,
      Не Вовк,
      а фен для
      Поросяти!

      На дах заліз
      Вовчисько хижий,
      А як спускатися? -
      На лижах?
      Стрибнув у комин,
      Наче Коник,
      В печі вогонь
      Вовчиська лиже!

      Тут Вовк поклявся
      Поросяті
      Ніколи Свинок
      не чіпати,
      Ікластий, сірий
      охоронець -
      Він хатку цегляну
      боронить,
      В безпеці
      поросяча хата!






      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    89. Аеропорт
      Героям-Кіборгам присвячується

      ***

      Війна в Аеропорту
      це – головний стан життя.
      Війна триває 24 години на добу.
      Якщо ворог не атакує,
      діють снайпери, тривають обстріли…

      Сергій Лойко.
      Відео інтерв’ю

      ***


      Не Марс і не Місяць,

      Хоч грунт – неживий,

      Це – рідна, печальна Земля,

      Калічить сталевий її «градобій»,

      Пекельний вогонь спопеля…


      Аеропорт…

      Оминають його літаки,

      Аеропорт…

      Марсіанський у нього ландшафт,

      Аеропорт…

      Бойовики - вороги

      П’ють із Смертю на брудершафт,

      Кружляють blutigschaft.*


      Аеропорт

      смертельно застуджений,

      Багаторазово

      Розбитий, контужений…


      А чи може бути

      Контуженим

      Той, хто вбитий,

      Чи може він,

      хоч трішечки,

      Жити?


      Може, мабуть,

      Якщо

      На плечах тримає

      Його

      Еліта!


      Реальна Еліта,

      Не в брендових шатах,

      Кравцями пошитих,

      Справжня Еліта –

      Сіль Землі:

      Батьки і діти,

      Літні, малі…


      Від згару, пилюки -

      Чорні руки,

      Чорне лице…

      Довкола -

      Катів-людожерів

      Кільце.


      Професійні убивці, Зла коловерть:

      Порожні зіниці, подих – смерть!


      Злива снарядів,

      Вогонь потойбіччя -

      Аеропорт

      Непоборний

      Навічно!


      Клацають іклами вороги:

      Кіборги!

      Кіборги!

      Кі –

      бор –

      ги!


      Кіборги – хто такі? -

      Мозок людини,

      Броньоване тіло…

      Зневажають вони

      Буревій вогняний,

      І що б там іще

      До них

      Прилетіло…


      Наші Герої –

      Хлопці звичайні,

      Живі, гарячі тіла,

      Воля – Сталева.

      Душі – Козачі,

      Тремтить перед ними

      Імла!


      Душі полеглих

      У Вись не злітають,

      Із Живими

      Утворюють

      Мужності Форт.

      І вдень і вночі

      Вони захищають

      Нескорений Аеропорт!


      ……….

      Кривавий брудершафт


      2019 рік



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    90. Чарівний ліс


      Льодяник, цукерки, медяничок

      Затьмарили неба блакить …

      Ошатний будиночок-пряничок,

      На жаль, в ньому відьма сидить!


      А замок – новенький, свіжесенький,

      По небу, як човник, пливе,

      Мов тортик, цей замок смачнесенький,

      Хто, хто в цьому замку живе?


      Тут відьми, мабуть, не володарі,

      На клумбах волошки ростуть,

      Зустрінуть люб’язні господарі,

      І тістечок з чаєм дадуть!


      В лакеїв бурштинові ґудзики,

      Музики заграли «віват»,

      Чай, кава, компотик і пундики,

      А відьма, це - неадкват!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    91. Забій душі
      Діброва темна навіть в ясний день,

      чому життя таке суворе?

      Суцільний морок, хоч у око стрель,

      а може в серце? –

      Я давно готова.


      Та всупереч усьому,

      ще жива

      моя душа,

      змордована звіряче,

      вона усьому світові чужа,

      вона ледь дихає і майже

      вже

      не плаче.


      Забій душі – то неспокутний гріх,

      душа – синець

      суцільний, почорнілий…

      Не в пеклі – на землі

      катують ще живих,

      і кожний кат

      мені колись

      був милим.


      Чорнющі таргани

      сповзлися звідусіль,

      нав’язують мені свою

      сваволю…

      Зійшли синці –

      щемить нещадний біль,

      це біль душі,

      це морок болю…


      Від скрині щастя втрачені

      ключі,

      якась руїна на шляху

      повстала,

      йшла попри страх

      у чорний ліс

      вночі,

      тому що древніх ідолів

      шукала.


      Тривожний шерех ледь вловимих

      крил,

      затишшя, мов лихий провісник

      бурі,

      янтарний місяць капище

      відкрив

      і спалахнули постаті похмурі.


      Богиня каже: «Зичу я добра,

      Ім’я своє тобі не називаю:

      Любава, Любомила, чи Мара –

      Я жінка і тобі я співчуваю.

      Забій душі – тяжкий, болючий

      шрам,

      зцілити може тільки сила

      Віри.

      Потрібна жертва повсякчас

      богам:

      свою печаль зміни на посміх

      щирий.


      Я Справжню Жінку

      крізь віки

      люблю,

      Ціную ніжне, незрадливе

      серце,

      Ми разом душу

      зцілимо

      твою,

      На друзки, вщент

      вона

      не розіб’ється.



      Зцілись душею,

      Незалежна будь

      Від шрамів і тяжких

      забоїв,

      Важкий твій шлях,

      Ти посміх не забудь,

      Я поруч

      буду із тобою».


      .



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    92. Прогулянка

      Трава уся смарагдова,
      Два Хлопчики з Дівчам
      Ідуть шляхом кульбабовим,
      Все весело очам.

      Хмарки, немов хустиночки
      На вушках кошенят,
      Фігурні ці хмариночки
      Нагадують звірят.

      Летять пташки під сонечком,
      Співають їм Качки,
      Дві Свинки на прогулянці -
      Веселі малюки.

      Змагаються Баранчики -
      Міцніш який із двох?
      Стрибають, наче м'ячики:
      "Торох, торох, торох!"

      Малятам трохи заздрісно,
      Між хмар летить Пегас,
      "Серед хмаринок радісно
      І ми йдемо до вас!"





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    93. Де Хата Бровка?


      Душевне Цуценятко,
      веселе це малятко,
      У дворі денно грає,
      за хвіртку зазирає,
      Вдягнути хоче свиту,
      побачити півсвіту.

      Здійснив ізранку втечу,
      вертався вже під вечір...

      Об'ява є на хаті
      (навіщо вчивсь читати?),
      Об'ява провіщає:
      "Отут - Псяюра злая!"
      Бровко на хвостик всівся:
      "Ой, леле, загубився!
      Не злий, не харцизяка
      і не старий Собака!

      Оце не моя хата?
      Як власну відшукати!?"

      У Цуцика є друзі,
      між них - Кицюня Пуся:
      "Проглянь ізнов спочатку
      об'яву, Цуценятко!"

      И Пуся вмить грайливо
      табличку підробила:
      "Живе тут найдобріший
      Бровко, наш друг найліпший!"

      "Знайшов я рідну хату
      опісля променаду,
      До хати поспішаю
      і Пусю прославляю!"





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    94. Дискотека

      Розколовши беззахисну тишу,

      Присмоктавшись отруйним кліщем,

      Душу й розум безжально, зловтішно

      Світломузика спалює вщент.


      Ось блукає дівча миловиде,

      Осінь жевріє в юних очах,

      Посміхається наче сновида,

      Щоб сховати нав’язливий страх


      Хоч у мене давно сиві скроні,

      А ти ледь починаєш життя –

      Ми обоє для світу сторонні,

      Для юрби наші мрії - сміття.


      Між проваллями в’ється стежина,

      Пропонує оманливий шанс -

      Чи підступно веде до загину,

      Чи рятує знедолених нас?


      Познайомила нас дискотека,

      Ми самотні раніше були.

      А тепер над безоднями пекла

      По стежині пліч-о-пліч пішли.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    95. Два буддисти


      Ішли два буддисти,

      Ченці молоденькі,

      Ченці молоденькі ішли...

      Аж ось перед ними

      Велика, глибока

      Калюжа вляглася на шляху...


      Стояла дівчина,

      Дівчина тоненька.

      Не знала, що далі робить,

      Чернець один проворно

      Дівчину взяв на руки,

      Через калюжу швидко переніс.


      Пішли вони далі,

      Один чернець похмурий,

      Товаришу суворо докоряв:

      "До жінки доторкнувся

      І тим себе збезчестив,

      Хіба ченцеві личить так робить?" --


      "Я дівчину давно вже

      На березі залишив,

      Як тільки через воду переніс,

      А ти вже дві години,

      Похмурий та сердитий,

      В думках без відпочинку

      несеш її, несеш!"



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    96. Вогненна крапля

      Маленький,

      маленький

      Наперсток

      Найгустішої

      Кави…


      Вогонь, гіркота

      Із присмаком

      Дурманного солоду…


      Найглибша

      глибина відчуттів,

      Коли

      витончена

      «розпуста»

      Обертається

      святістю…


      Ця кава

      щезає,

      Ледь доторкнеться

      Губ,

      Полум’я пропалює

      Наскрізь,

      Вирує надлюдська

      Сила…


      Спалахує -

      Жага.


      «Ще, ще,

      Благаю – ще,

      Молю!»


      «Годі!

      Що означає –


      Не –


      Бут –


      Тя…»



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    97. Діва-Муза

      Безперервно
      до миті ладнається
      мить,
      Вічний Шлях
      весь на порох
      розтертий,
      Аметистова
      чистого неба
      блакить
      На мольберті страждань
      розпростерта.

      Муза-Діва,
      озвись,
      щоб сльозами зійшов,
      Полотно -
      це ярмо і це - зброя,
      Хай повернеться мій
      Біль Натхнення ізнов,
      Із яким ми знайомі
      обоє.

      Ми із Музою
      дружби-боріння
      зразок,
      Наша Творчість,
      неначе Причастя,
      На картині лазурній
      останній мазок,
      Як печать
      на Пергаменті Щастя!







      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    98. Осінь
      Минулого вже не вернути,

      Не прийде любов на поріг,

      Залишилась тільки отрута

      Гірких поцілунків твоїх.


      Ні серце, ні душу не гріє

      Тягуча та вистигла кров,

      Я клятвам жіночим не вірю,

      Не вірю у щиру любов!


      За нелюба йдеш добровільно..,

      Багатий, огидний, старий

      Жадає тебе божевільно

      І висушить мов суховій!


      Кохання небесний дарунок,

      Коштовну перлину весни –

      Наш перший невмілий цілунок,

      Як можеш, віддай, поверни!


      Приречені квіти кохання

      На посміх, знущання та глум.

      Вишкірює ікла страждання,

      І душу випалює сум…


      Минулого вже не вернути,

      Не прийде любов на поріг,

      Хоч досі дурманить отрута

      Медових цілунків твоїх.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    99. ПРОЩАННЯ

      Моя любов – ілюзії та мрії,

      У пристрасті безумна, не свята,

      Бездушного кохала лиходія,

      Безрадісні були мої свята.


      Твоє кохання – муки, біль та сльози…

      Терпіла довго, та не стало сил.

      І я пішла, зневаживши погрози,

      Та клятви ніби ти мене любив.


      Ховаюсь від підступного кохання,

      Від лютого безжального клинка,

      Від жаху телефонного сичання,

      Від вереску скаженого дзвінка.


      Ти зруйнував і щастя, і надію,

      А я, немов зурочена чомусь

      Тобою марю і про тебе мрію,

      Хоча ніколи вже не повернусь.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    100. Різдвяна ніч
      Приходили Посестри

      посеред ночі,

      Не з дна,

      де ключі холодні

      стужу на всі боки

      точать,

      Діви виринали

      з-поміж вимірів космічних,

      Червоно-багряний Місяць

      ніжно фарбує білий одяг

      та шкіру обличчя...


      Мовила Перша:

      "Я мститись не стану,

      Але не хочу молитись

      за підступного Степана,

      Хай живе щасливо,

      якщо зможе,

      Більше ніколи його

      не стривожу".


      Мовила Друга,

      напівпрозора, кармінова:

      "Місяць,

      кривавий колір

      міняй на рубіновий,

      Хай не тривожать

      померлого щастя

      картини,

      Колишньому милому

      добра бажаю,

      Хоч милих колишніх,

      на жаль, не буває...


      Мовила Третя:

      "Найкращого зичу усього

      я нареченій

      підступного мого милого.

      Він весь невірний,

      дуже жорстокий,

      Не ображає нехай

      Розлучницю Карооку!"


      ***

      Рубінова ніч вирує

      чаклунськими чарами,

      Діви Повітря дишать

      Прощенням Різдвяним!




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    101. Вогненний танок

      Вогненний танок
      на пекучих крилах
      Тіла кружляє, душі
      і серця,
      Багряний сполох
      між хмаринок білих,
      Вогненний танок
      на пекучих крилах,
      Несеться на палаючих
      вітрилах,
      Рідкий вогонь
      формує озерця.

      Тіла кружляє, душі
      і серця
      Вогненний танок
      на пекельних крилах!



      2020 рік



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --