Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.19
15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!
Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!
2025.12.19
15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.
***
А реактивний шут сягає неба,
2025.12.19
13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.
Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,
2025.12.19
12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.
Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,
2025.12.19
12:11
Даний вірш розглядався на одному з профілактичних засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями.
І от що привернуло увагу, окрім усього іншого, а саме техніки і технології виживання в умовах війни.
Це була тема новин.
Висновки за результатами за
2025.12.19
09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.
2025.12.19
06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.
2025.12.18
20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.
2025.12.18
13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
2025.12.18
13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.
Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,
2025.12.18
07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.
2025.12.18
00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
2025.12.17
23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
2025.12.17
20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
2025.12.17
16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
2025.12.17
14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Панін (1948) /
Вірші
Червоний Капелюшок
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Червоний Капелюшок
Маленький драматичний етюд
Дівчинка
Продирається крізь густі хащі, бадьоро співає:
«Капелюшок я Червоний,
Капелюх – немов корона,
Я – матусина дочка,
Я бабусі – онучкА
(звісно, правильно – онУчка,
Все одно, я – хвацька штучка!)
Я – для хижаків приманка,
Я – маленька партизанка!
Починається хард рок*
Гей но, Сірий, де ти – Вовк?
Вовк
З’явився не забарився
«Добрий день, дівчинко,
Як тебе звуть?» --
«Я – Червоний Капелюшок
Від маківки і до вушок!
Ти – Сіренький Вовк, мабуть?
Ну, колись**, тупим не будь!» --
«Нехай тупий, аби не злий» --
«А ти не злий?» --
«Я – добрий і ласкавий,
Але за мною ходить
Недобра слава!» --
«А ти не брешеш?
Мо, ти - штукар?» --
«Мене ганьбить
Чорний Піар!
Я добрий, добрий, дуже добрий,
М’який, солодкий і хоробрий,
Я – Сірий Вовк, я – рятувальник
Усіх дівчаток ненормальних…
Чого у кошику несеш,
Червоний Капелюш…» --
«Гоп стоп», чудовисько, не руш!
Попався, лузер!
З кошика дивиться тобі у пузо
Пан Добродій –
Кольт,
44 калібр!
Лапи вгору,
Не чухай репу*** » --
Вовк:
«Більше не читаю репу,
Під три чорти верлібр!
Співає:
Я не крісло, не шезлонг,
Зовсім я не сірий вовк!
Ні корито, ні дуршлаг,
Я лише – маленький шланг!
Прикидається шлангом, повисає на гілці…
Голос нізвідки:
«Ну як він: хоробрий,
чи боягуз?»
Червоний Капелюшок:
«Трохи згодом розберусь,
Але – винахідливий і спритний,
Варить у нього макітра!
За виховання сама візьмуся,
Будь спокійна, бабуся».
Шланг обертається на Вовка
Вовк:
«Бабуся тут? Мене пасуть?
Вона на дереві, мабуть?
Червоний Капелюшок:
«Вона очолює нашу команду,
Зараховуємо
Тебе у банду!»
Голос диктора:
Так було створено ОЗУ:
Бабця – Чорний Берет,
Онучка – Червоний Капелюшок,
Вовк – Сіра Панамка (новобранець).
ЗАВІСА.
………………..
*Hard Rock
**Зізнавайся
***Голову
Дівчинка
Продирається крізь густі хащі, бадьоро співає:
«Капелюшок я Червоний,
Капелюх – немов корона,
Я – матусина дочка,
Я бабусі – онучкА
(звісно, правильно – онУчка,
Все одно, я – хвацька штучка!)
Я – для хижаків приманка,
Я – маленька партизанка!
Починається хард рок*
Гей но, Сірий, де ти – Вовк?
Вовк
З’явився не забарився
«Добрий день, дівчинко,
Як тебе звуть?» --
«Я – Червоний Капелюшок
Від маківки і до вушок!
Ти – Сіренький Вовк, мабуть?
Ну, колись**, тупим не будь!» --
«Нехай тупий, аби не злий» --
«А ти не злий?» --
«Я – добрий і ласкавий,
Але за мною ходить
Недобра слава!» --
«А ти не брешеш?
Мо, ти - штукар?» --
«Мене ганьбить
Чорний Піар!
Я добрий, добрий, дуже добрий,
М’який, солодкий і хоробрий,
Я – Сірий Вовк, я – рятувальник
Усіх дівчаток ненормальних…
Чого у кошику несеш,
Червоний Капелюш…» --
«Гоп стоп», чудовисько, не руш!
Попався, лузер!
З кошика дивиться тобі у пузо
Пан Добродій –
Кольт,
44 калібр!
Лапи вгору,
Не чухай репу*** » --
Вовк:
«Більше не читаю репу,
Під три чорти верлібр!
Співає:
Я не крісло, не шезлонг,
Зовсім я не сірий вовк!
Ні корито, ні дуршлаг,
Я лише – маленький шланг!
Прикидається шлангом, повисає на гілці…
Голос нізвідки:
«Ну як він: хоробрий,
чи боягуз?»
Червоний Капелюшок:
«Трохи згодом розберусь,
Але – винахідливий і спритний,
Варить у нього макітра!
За виховання сама візьмуся,
Будь спокійна, бабуся».
Шланг обертається на Вовка
Вовк:
«Бабуся тут? Мене пасуть?
Вона на дереві, мабуть?
Червоний Капелюшок:
«Вона очолює нашу команду,
Зараховуємо
Тебе у банду!»
Голос диктора:
Так було створено ОЗУ:
Бабця – Чорний Берет,
Онучка – Червоний Капелюшок,
Вовк – Сіра Панамка (новобранець).
ЗАВІСА.
………………..
*Hard Rock
**Зізнавайся
***Голову
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
