Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Михайло Карасьов (1949)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі


Шановний пане Михайло, чудово, що ви познайомили з цією новелою М. Славинського. Цікаво було читати і ваші роздуми, і навіть порівнювати їх із текстом і підтекстом новели.
Як на мене, новела виграє тим, що не містить в собі особливих пояснень, а автор критики намагається пояснити, але, як на мене, не зовсім вдало підбираються слова для цього.
Перш за все, невдало використовується термін "людина", і, як на мене, робиться це абсолютно даремно. Щоправда, зараз так роблять всі, але це не значить, що роблять добре чи добро...
" З віком людина змалюється, стає схожою на дитину – і пестливі вирази, як у мові персонажів, так і в авторському тексті, є тому постійним підтвердженням." - І чому це людина з віком змалюється? Бо і її Торець з віком змалюється? Звідки ви це, шановний Михайле, взяли? І чому подаєте, як істину?
Хоча і дитина - це навпаки, ближче до Творця ("будьте ж як діти"). Але ж ви, Михайле, не про досконалість малечі кажете?
Я все більше переконуюсь, що потрібно кожному авторові бити себе по руках перед тим, як вживати слово "людина". По-перше, руки бути тепліші, а по-друге, може автор знайде більш конкретні і точніші замінники, а їх чимало.
До речі, про "вагу" і "щільність" - це теж не так вже прямо пов'язано. Може бути надзвичайна щільність і повністю відсутня вага. Тобто, вага предмета чи явища породжується масою іншого, значно більшого предмета чи явища, котрі, власне, і виявляють (це слово точніше тут за "створюють") силу тяжіння, котра і "дає" вагу.
Я маю на увазі надважливість вже не стільки когось чи чогось, скільки важливість того явища, яке діє своїм тяжінням. В нашому випадку саме це явище і являє критерії мистецтва і творчості, тому не можна торкатися цього явища перекрученнями - вільними чи невільними. Саме цих перекручень ми можемо уникати не узагальнюючи на рівні Творця. Або ж навчитися узагальнювати на рівні Творця - з розумінням Творця...


Важко не погодитися, шановний Михайле, з багатьма вашими думками.
Можливо, лише щодо "поважних видавництв і знавців літератури" додам скепсису - в кращому випадку видавництва планують заробити гроші, і заробляють вони на тому читачеві, який є. Хоча, плачучи, що "книжки не купуються", деякі видавництва лише доводять міру своєї некомпетентності у потребах читача. Маю сподівання, що це важка чергова юність українського книгодрукування. )
Щодо українських літературознавців, то це взагалі тема на рівні - чи є життя на Марсі?

А взагалі, кожен літературознавець мав би починатися і закінчуватися на відповіді - це, взагалі, твір чи ні, творчість чи ні? Письменник може писати будь що, але будь що не є твором чи творчістю. Й освіти чи таланту літературознавцям для такої відповіді повинно вистачати. А досягне твір рівня мистецтва чи ні - зазвичай, нмсд, оцінює час.

1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27