ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.05.12 16:33
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т

Світлана Пирогова
2024.05.12 16:32
Пам*яті моєї мами Валентини Михайлівни
(20.12.1939 - 16.12.2002)

Твоїх очей те каре мерехтіння
І досі заглядає мені в душу.
Хоча приходиш, мамо, в сновидіннях
Вночі, в беззвучній тиші непорушній.

Олександр Сушко
2024.05.12 13:29
Кров на руках у сивих дітлахів,
Кармінові думки і сновидіння...
Горить моє нещасн,е покоління,
В багряній тьмі спокутує гріхи.

На фронті батальйон команди "ЗЕ"
Іде в атаку. Та невже не бачиш?
За голоси усім нам дали "здачі" -

Юрій Гундарєв
2024.05.12 09:46
Від самого початку війни Олексій Юков очолює групу «Плацдарм», яка забирає з лінії фронту тіла загиблих. Ця сумна цифра становить вже понад півтори тисячі тіл. Нерідко доводиться збирати рештки рук і ніг, кістки…
За цей час Олексій оглянув сотні тіл. Інк

Олександр Сушко
2024.05.12 07:42
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде по плану,
От колега - ух! Вот єто да-а-а!

Він піїт від бога! Знаменитий!
Знає все і навіть трохи бі...
Його музи люблять оковиту,

Віктор Кучерук
2024.05.12 06:30
У читальні тихій залі
І в місцях гучних зібрань,
Певно, звідую немало
Ще оцих німих страждань.
Бо від вечора до рання,
Ось уже тривалий час, –
Я пишу лиш про кохання,
Що єднати має нас.

Артур Курдіновський
2024.05.11 22:46
Мовчуни підступні!
Ви крізь сморід трупний
Нюхаєте квіти.
Як же легко жити!
Вам позаздрять трутні,
Мовчуни підступні!

Тихі русофіли!

Віктор Михайлович Насипаний
2024.05.11 20:58
Прив’яже шибка небо швидко, як осу.
Насниться травам злива, крапель битва.
Вплете верба ромашку хмарки у косу.
Свічки каштанів стихнуть, як молитва.

В бузку сузір’ї пишнім космос щастя спить,
У срібних нотах рос кришталь бурштинний.
У дзеркалі у

Іван Потьомкін
2024.05.11 13:21
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Микола Соболь
2024.05.11 06:12
Травень шукає притулку,
спокій украли дощі.
Чи від грози є пігулки?
Дай половинку мерщій.
Хочу веселку над містом.
Чуєш, як пахне озон?
З неба краплини намистом
теж гуркотять в унісон.

Віктор Кучерук
2024.05.11 05:31
Погаснуть заграви багряні
Та вибухи стихнуть будь-де, -
Ще трохи - і тиша настане,
І спокій на душі спаде.
Лиш треба не втратити віру
І мати упевненість в тім,
Що можна знешкодити звіра
За злочини скоєні ним.

Володимир Каразуб
2024.05.10 14:43
Звивайте сни у свитки пелюсткові
Як ніч весни в безсонні має вади,
І вадить більше, як слова любові
Бажаючи поцупити в троянди
Її чесноту. Світ у тім захланний,
І кожному із двох дарує вміння:
Комусь барвисту щедрість Тіціана,
А іншим смуток пензля

Борис Костиря
2024.05.10 12:55
Жебрак несе на горбу крик,
він пронизує тишу мечем страху.
Крик поглинув місто,
розриваючи барабанні перетинки.
Крик поселився в головах людей
і розбив реальність на шматки.
Жебрак несе з собою гнів століть,
який може спалити місто.

Юрій Гундарєв
2024.05.10 10:02
«Все просто. У мене немає нічого святого…»
Олександр Сушко


Якщо немає у тебе
того, що дається Небом,
немає нічого святого,
що дарується Богом,

Віктор Кучерук
2024.05.10 05:42
Вже відстрілялися жаринки
І не курить зловіще дим, –
З’явився час для відпочинку
Від невтоленної біди.
У вогкім затишку окопу
Принишкли втомлені бійці,
Бо дрон ворожий може оком
Оптичним виявити ціль.

Світлана Пирогова
2024.05.09 21:35
Індигові волошки піднімають вії
Межи ажуру зеленавих трав.
Щемить в душі моїй примарою надія,
Немов свердлить безжалісний бурав.

Індигові волошки дивляться на мене,
Цикадами пострибують думки.
Квітчастим килимом вселяється натхнення,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Михайло Карасьов (1949) / Критика | Аналітика

 Про вагу слова. (замість майстер-класу для початкуючих прозаїків).




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-07-21 17:03:36
Переглядів сторінки твору 3603
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.656 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.518 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
Автор востаннє на сайті 2018.04.18 07:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-07-22 19:02:55 ]
Кілька абзаців МОЖЕ стати високохудожнім твором. Дякую Вам за цю публікацію. Сам зміст наведеного твору розбередив душу, бо от зараз мені доводиться доглядати за найріднішою дорослою дитиною. Так, кожен штришок у тексті, як і у житті, значимий. Треба тільки вміти помічати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-07-22 19:05:02 ]
Відносно того, що публікація не з'явилася на головній сторінці - а, може, Ви забули вибрати "так" навпроти "афішувати"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2014-07-23 10:06:06 ]
Дякую, Оксано, за відгук. Відносно публікації, то скористаюся вашою порадою: опублікую рецензію ще раз, відмітивши "афішувати". Дякую і за підказку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-08-01 13:46:51 ]
Шановний пане Михайло, чудово, що ви познайомили з цією новелою М. Славинського. Цікаво було читати і ваші роздуми, і навіть порівнювати їх із текстом і підтекстом новели.
Як на мене, новела виграє тим, що не містить в собі особливих пояснень, а автор критики намагається пояснити, але, як на мене, не зовсім вдало підбираються слова для цього.
Перш за все, невдало використовується термін "людина", і, як на мене, робиться це абсолютно даремно. Щоправда, зараз так роблять всі, але це не значить, що роблять добре чи добро...
" З віком людина змалюється, стає схожою на дитину – і пестливі вирази, як у мові персонажів, так і в авторському тексті, є тому постійним підтвердженням." - І чому це людина з віком змалюється? Бо і її Торець з віком змалюється? Звідки ви це, шановний Михайле, взяли? І чому подаєте, як істину?
Хоча і дитина - це навпаки, ближче до Творця ("будьте ж як діти"). Але ж ви, Михайле, не про досконалість малечі кажете?
Я все більше переконуюсь, що потрібно кожному авторові бити себе по руках перед тим, як вживати слово "людина". По-перше, руки бути тепліші, а по-друге, може автор знайде більш конкретні і точніші замінники, а їх чимало.
До речі, про "вагу" і "щільність" - це теж не так вже прямо пов'язано. Може бути надзвичайна щільність і повністю відсутня вага. Тобто, вага предмета чи явища породжується масою іншого, значно більшого предмета чи явища, котрі, власне, і виявляють (це слово точніше тут за "створюють") силу тяжіння, котра і "дає" вагу.
Я маю на увазі надважливість вже не стільки когось чи чогось, скільки важливість того явища, яке діє своїм тяжінням. В нашому випадку саме це явище і являє критерії мистецтва і творчості, тому не можна торкатися цього явища перекрученнями - вільними чи невільними. Саме цих перекручень ми можемо уникати не узагальнюючи на рівні Творця. Або ж навчитися узагальнювати на рівні Творця - з розумінням Творця...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2014-08-01 16:12:34 ]
Шановна Редакціє Майстерень. До цих пір мені здавалося, що слово "людина" означає створіння з руками-ногами-головою-душею і т.д. Після Вашого зауваження я почав сумніватися в цьому, але що ж таке людина, так і не розумію. Було б цікаво почути від Вас більш розлогу точку зору з цього приводу.
А щодо сили тяжіння, то як тут посперечаєшся із законами фізики?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-08-01 23:46:55 ]
Пане Михайле, тоді передусім, що для вас є системою координат, на якій ми розглядатимемо чи розглядаємо явище людини?
Особисто для мене це акт Сотворіння людини Творцем - за Образом і в Подібності, звідси і такі мої зауваги.
А для вас?