Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Редакція Майстерень (1963)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор , [ 2006-10-23 13:54:43 ],
на сторінці твору     "Плюси і мінуси творчої дискусії?"   Майстерень Редакція

Хоча, чому б і не допомогти вам розібратися зі словниковими статтями про ентропію, явище і т.д., незалежно від того, як ви будете сприймати цю допомогу - як "нападки" чи адекватно?

Отже, ваша логіка така. Ентропія - це функція стану термодинамічної системи. Ви навели одне із визначень слова "функція" - це "явище, яке залежить від іншого явища".

Але з цієї логіки випливає, що явищем є і стан системи (бо, іще раз, ентропія - це функція стану системи, тобто є формою виявлення стану і змінюється відповідно до його змін). Між тим "стан" і "явище" - це, як кажуть в Одесі, двє большиє разніци. Подивіться в своєму словничку статтю "Стан", і ви переконаєтесь, що стан явищем не є. Отже, із всіх можливих словникових визначень поняття "функція" ви вибрали те, яке не має відношення до справи :(
Коментатор , [ 2006-10-23 16:30:07 ],
на сторінці твору     "Плюси і мінуси творчої дискусії?"   Майстерень Редакція

Другий параграф попереднього повідомлення мав закінчуватися реченням, яке з технічних причин виявилось пропущеним: "Звідси ви робите висновок, що ентропія - це явище."
Коментатор , [ 2006-10-23 17:10:09 ],
на сторінці твору     "Плюси і мінуси творчої дискусії?"   Майстерень Редакція

Стосовно множини слова "ентропія". Мій аргумент на користь її існування в українській мові - це, власне, вживання цієї множини на практиці. До наведеного прикладу статті з Вікіпедії можу ще додати десятки, якщо не сотні цитат з різних джерел. Ну ось, будь ласка: "Різниця зумовлена різними конфігураційними ЕНТРОПІЯМИ (це орудний відмінок множини слова "ентропія" - М.К.) цих дефектів." (див. Д.М. Фреїк та ін., "Термодинаміка власних точкових дефектів у бездомішковому кадмій телуриді" - Фізика і хімія твердого тіла, Т. 6, No 3, стор. 483).
Коментатор , [ 2006-10-23 17:11:27 ],
на сторінці твору     "Плюси і мінуси творчої дискусії?"   Майстерень Редакція



І однина існує, і множина існує.
Коментатор , [ 2006-10-23 17:32:02 ],
на сторінці твору     "Плюси і мінуси творчої дискусії?"   Майстерень Редакція



Я написав, що при нагрівання газу його ентропія зростає, і так воно і є. Загляніть в підручник з термодинаміки. Якщо вам там щось буде незрозуміло - звертайтесь, я допоможу :)
Коментатор Майстер Рим, [ 2006-10-24 09:50:54 ],
на сторінці твору     "Плюси і мінуси творчої дискусії?"   Майстерень Редакція

Ви, Михайле, намагаєтесь, опираючись на деякі наукові статті, провести певні тонкощі свого розуміння у можливості використання деяких понять і слів у фізиці.
В той же час я, опираючись на фундаментальний для української мови, і для ще тоншого предмета - української поезії - тлумачний словник сучасної української мови - докладно пояснив позицію редакції, яку ви безпідставно назвали "помилковою".
Смію зауважити вам, Михайле, що підставою для вирішення творчої суперечки адекватності використання назв в царині позії таки є розкриття понять Тлумачним словником сучасної української мови. Отож, розмовляйте тут на цій мові, а не мовою деяких прецедентів іншої області людської діяльності.
Зауважу також, що глибше розуміння термінів, розкритих Тлумачним словником, лежить не у фізиці, а у філософії. Але це вже зовсім інші речі.
Так що надалі, просимо вас, Михайле, робити нам зауваження у випадку розбіжностей наших трактувань із трактуваннями мовних словників, - за що будемо вам вдячними.
Коментатор , [ 2006-10-24 11:00:14 ],
на сторінці твору     "Плюси і мінуси творчої дискусії?"   Майстерень Редакція

Ви, шановний, неуважно читаєте. Я перебуваю виключно в рамках так шанованого вами тлумачного словника.

Ви стверджуєтещо слово "ентропія" не має множини. Я вам навів два приклади - стаття з Вікіпедії і фізична стаття - де ця множина вживається. Можу іще десятки прикладів привести. Важливо: в ваших аргументах - жодного посилання навіть на шанований вами тлумачний словник, не кажучи про інші джерела.

Щодо вашої ідентифікації ентропії як явища. Ви, посилаючись на словник, кажете: ЕНТРОПІЯ 1. фіз. Функція стану термодинамічної системи... ФУНКЦІЯ 1. книжн. Явище, яке залежить від іншого явища. Отже, кажете ви, ентропія - це явище. Але тоді ЯВИЩЕМ треба визнати і СТАН, але незадача: тлумачний словник стан явищем не визнає. Отже, ви припустили логічну помилку.
Коментатор , [ 2006-10-24 11:50:00 ],
на сторінці твору     "Плюси і мінуси творчої дискусії?"   Майстерень Редакція

Крім того, з усіх словникових визначень слова "ентропія" ви вибрали саме те, біля якого стоїть позначка "фіз". Ця позначка вказує, що вибране вами означення взяте з царини фізики. Отож, ваш заклик до мене не розмовляти "мовою деяких прецедентів іншої області людської діяльності" є некоректним. Сам тлумачний словник, на який ви любите посилатися, дає мені право звертатися до фізичних статей, монографій та підручників.
Коментатор Майстер Рим, [ 2006-10-24 23:15:31 ],
на сторінці твору     "Плюси і мінуси творчої дискусії?"   Майстерень Редакція

Я думаю, що кожен читач нашого листування ще раз відчув, яка прірва лежить між поглядами фізика і лірика. :)
Отож, залишаємось при своєму - ми говоримо, що Новіцька Ірина щодо живих сердець використала поняття "ентропії" невдало. А ви, Михайле, відносите серця людські з контексту авторської поезії в матеріалістичне середовище, що теж не має жодних поетичних перспектив.
З чим і вітаємо. ;)
Коментатор Майстер Рим, [ 2006-10-31 21:32:19 ],
на сторінці твору     "Плюси і мінуси творчої дискусії?"   Майстерень Редакція

А ви ніяк не звертайтесь, розмовляти з вами далі абсолютно без змісту. Прощайте Михайле, - вчітся, вчітся, і ще раз учіться, - хоча, судячи з ваших попередніх відповідей, вам це вже ні до чого :)
Коментатор , [ 2006-11-03 08:47:34 ],
на сторінці твору     "Плюси і мінуси творчої дискусії?"   Майстерень Редакція

А я, шановний, і так вчуся, вчуся, вчуся.
А ви - вчіть, вчіть, вчіть. Ви це любите.
Коментатор Печарська Орися Москва, [ 2006-11-06 23:56:37 ],
на сторінці твору     "Тема 3. Осінь 2006"   Майстерень Редакція

Щодо Лущевської згідна, щодо Перехожого - ні. У нього є й кращі вірші. Кажу це, хоча дуже його люблю
Коментатор Майстерень Адміністрація, [ 2006-11-07 11:27:53 ],
на сторінці твору     "Тема 3. Осінь 2006"   Майстерень Редакція

Оглядач: Усе можливо. А вам хто сподобався найбільше?
Коментатор Печарська Орися Москва, [ 2006-11-09 00:37:19 ],
на сторінці твору     "Тема 3. Осінь 2006"   Майстерень Редакція

Я собі сподобалась. Ось так відверто. Аж трохи соромно за свою поведінку, бо ельфи загалом скромніші
Коментатор Майстерень Адміністрація, [ 2006-11-09 13:03:26 ],
на сторінці твору     "Тема 3. Осінь 2006"   Майстерень Редакція

Оглядач: Ви мені теж сподобались (подобаєтесь), особливо - остання, третя, частина вдалася дуже гарною. І ваші зауваження вельми справедливі. Навіть не знаю, як і бути. Додам, що мені до вподоби (в більшому чи в трохи меншому степені) все на цій сторіночці. Можливо, оприлюднене "рішення" щодо двох кращих текстів "на тему" опирається, в першу чергу, саме на відчуття, що "за сукупністю показників саме ці два твори найбільш споріднені з темою жовтня, як якогось загального явища? :( :)
Коментатор Майстерень Адміністрація, [ 2006-11-09 13:05:53 ],
на сторінці твору     "Тема №1 Літо 2006"   Майстерень Редакція

Так, вельми справедливе зауваження, - вітаю вас із поетичним попаданням! :)
Коментатор Майстерень Адміністрація, [ 2006-11-10 13:55:11 ],
на сторінці твору     "Тема 4. Пісенні 2006"   Майстерень Редакція

Жодних запитань? Всі перелякано перезираються, - так! - редакція вирішила таким чином трохи познущатись над креативом Самвидаву. Цікаво, що з того вийде? :)
Коментатор Оксана Яблонська, [ 2006-12-09 11:56:56 ],
на сторінці твору     "Ubi vita, ibi Poesis"   Майстерень Редакція

Знаєте, мені сподобалось визначення поетів, як "медіуми гармоній (передавачі автентичності) навколишнього видимого-невидимого багатовимірного Життя. ".
Одразу відчула себе медіумом - хоч мої пориви оцінені, як "Любитель поезії". Але у слові "Любитель" - уже є надія. Бо любов - це завжди надія.
Для мене, поезія - це музика душі і серця. Якщо серце і душа живі, не закам'янілі (болять чи тішаться), то з них пнеться-ллється музика. У кожного своя - бо кожен має свої струни і любить свої акорди.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2007-01-05 12:58:08 ],
на сторінці твору     "М.-Ф. Рубан - Етнокультурний код у поезії Мойсея Фішбейна"   Майстерень Редакція

Як на мене, історія протистояння фізика і лірика непомітно переросла в протистояння критика і поета. :)
У першому випадку фізик "програв". :) Виявилося, що подарувати людству безмежну свободу через використання безмежно дешевої енергії розщепленого ядра не вийшло, і навряд чи колись ось так - просто технологічно, без відповідних вимог до самої людини, вийде. Простіше кажучи, масам "троглодитів" ("жителів печер") такого полегшення не дано, потрібно зростати біологічно далі - вочевидь, через "розумово" і "духовно". Про що власне завжди і говорили поети. Фізики це зрозуміли (вони ж то у жодному разі не є примітивними особами), хоча, звісно, працюють над бомбою і далі. :)
Поети говорять про ті самі речі й зараз - а їхніми опонентами, наразі видається мені, виступають вже "критики". :) Тобто, такий собі клас довкола мистецьких менеджерів, які трактують про що там творять, чи творили, чи будуть творити Творці. Боронь Боже, щоби ці мої мудрування хтось приписав до аналітичної роботи Мір'ям-Фейґи Рубан "Етнокультурний код у поезії Мойсея Фішбейна", - це я так, узагальнюю, - шановна авторка поставила перед собою дослідницьке завдання і, як зуміла, так його і виконала - виконувала чесно. Але що саме виконала - це з боку Поезії не дуже зрозуміло, зрозуміліше, ніби, з боку сучасних вимог відповідної науки до таких аналітично-критичних розвідок. А наука і поезія, це сьогодні, я думаю, як астрологія і небо над головою.
Ось пересічне аксіоматичне твердження:
“Поняття етнокультурного коду дотичне до історії ментальности, яка зосереджує свою увагу на психологічних фактах, усвідомлених, а особливо неусвідомлених орієнтирах, за якими розвиваються типові для тієї чи тієї епохи уявлення людей, за якими вони відчувають, за якими й діють.”
Як поет, вважаю, що до Мойсея Фішбейна теоретизування “неусвідомлені орієнтири, за якими розвиваються типові для тієї чи тієї епохи уявлення людей” – зовсім не відноситься, як не відноситься до поетичних художніх творів – “художній твір – це виклик нашому розумінню, бо він (твір )... ухиляється від усіх інтерпретацій і чинить перетворенню в ідентичність терміну опір, який годі здолати…” (Г.-Ґ. Ґадамер)
Смію зауважити, що справжня творчість – це все таки продовження, подовження, глибше проникнення нашого розуміння в живу сутність речей.:)
І що приховане під таким теоретизуванням, окрім моменту заспокоєння широких верств публіки із поблажливо-зневажливими поглядами на поетичну творчість, і на творчість взагалі - не зрозуміло. Як поет, також додам, що нікому з читачів ця, безумовно цікава, можливо біографічно, термінознавчо, ще якось, але тільки "не поетично", робота не допоможе краще писати вірші, краще зрозуміти поезію. Додам, що не Поети на полі Поезії взагалі пояснити нічого не можуть. Потрібно бути Майстром утіленого поетичного бачення, аби тягнути за собою інших, впливати на розвиток мистецтва – сіяти, збирати, і знову сіяти. І Мойсей Фішбейн є саме таким сіячем і збирачем творчих урожаїв. На яких нивах він творить – такий і стиль, такий і художній напрямок. Деякі оглядачі бачать поезію Фішбейна модерністичною. Але “Біблію” абсолютно не можливо назвати модерністичним твором -
“Щоб зрозуміти мої поезії, треба лише одну книгу читати – Біблію” – М.Ф. – і де тут уявний Фішбейнівський модернізм? Хіба що неусвідомлений самим автором? :) Але у випадку поета Мойсея Фішбейна таке неусвідомлення - річ фантастична.
Авторів, що опираються на підвалини давньогрецьких, римських засад - міфології, історії, дійства – відносять до напрямку класицизму, коли ці зв’язки вибудовуються на сьогоднішньому, сучасному рівні дещо еклектичного індивідуального розвою свободи, без особливих звертань, закликів, втручання до суспільного життя – це вже, напевно, “неокласицизм”. Чому ж тоді до автора, який фундаментально пов’язаний із “Торою” і користується усім, даним звідти, вживати якісь “модерністичні парадигми”? Та ще й на грунті святості української мови. Святість – це ж бо, напевно, витоки, корені, грунт нашої мови, а не модерністичні підміни понятть.
“Я не можу бачити, як із цієї мови знущаються, бо для мене це наче катування живої чи, радше, ледь живої людини” – М.Ф.
Чи не про модерністичні процеси говорить тут сам автор?
Але традиційна українська культура, за винятком порівняно юних її урбанізованих складових, – це таки щось фундаментальне?
Вірніше, якщо йдеться про зелену крону культури і мистецтва, то опирається вона на потужний стовбур слов’янсько-українського історизму, з досить незначним відхиленням одна від одної основних гілок класицизму і бароко, на яких ледь помітні відгалудження модернізму? :) І подальший ріст дерева іде за рахунок розростання рідних гілок і деяких прищеплених “вітром”, і плющі теж помітні. Отож, - культурно-мовно – відношу Мойсея Фішбейна до рідних гілок нашої культури :)
Цікаво, що поверхневе сприйняття поезії Фішбейна наштовхується ніби то на використання модерністичних елементів, на символ, жест, позу, на "заперечення традиційного бачення". Але це тільки поверхневе сприйняття глибокої течії - насправді "традиційне" сучасне загальноприйняте "бачення" шкутильгає на обидві ноги, а ледь не кожний вірш Майстра побудований у багатьох вимірах, як то кажуть в малярстві - на передньому плані багато чистого і осяйного ефіру. Мойсей Фішбейн в'яже дійством дальні плани, в'яже через дуже точне використання у вірші абсолютно характерних речам, які описуються (через які описуються), глибинних властивостей другого, третього порядку. Таким чином вибудовується фішбейнівська стереоскопія, до речі, дуже характерна й іншому великому майстру Йосифу Бродському.
Отже йдеться про абсолютну точність означень на максимальну глибину, доступну сучасному сприйняттю, йдеться про максимально точний явний і неявний життєвий ритм, описуваних автором поетичних явищ у їх взаємозв'язку з найглибшими витоками всіх відомих нам подій. Це і є, як на мене, найкращими рисами сучасної поезії з майбутнього.

Взагалі, читаючи такі фундаментальні роботи, присвячені творчості справжніх поетів, задаєшся питанням, а навіщо так багато специфічних термінів, посилань на, в основному, поетично невідомих загалу критиків? І що, взагалі, може сказати поету про поезію не поет? А до кого “не поет” тоді звертається? Думаю, саме у відповіді на це питання і вимальовується істина. Особливо, коли намагаються видати за щось вартісне наступне - “Однак, як відомо, творчий доробок автора відокремлюється від його особистої біографії, його тексти живуть самостійним життям.” Кому відомо? А раз відомо, то це вже відомості? А відомості – це вже історія? А історія – конкретні люди? Чи як? Напевно у світлі сучасних тенденцій – історія це просто безособисте узагальнення?:)
“Творчий доробок автора відокремлюється від його особистої біографії, його тексти живуть самостійним життям.” - тоді й дим опісля літака в небі живе особистим життям – а сама суть польоту у самостійному існуванні шлейфу, залишеного сліду? а не в здатності літака, птаха, людини літати, в самому процесі лету!
А що тоді твір? А твори заповнюють огром авторського обсягу. І вони направлені і донизу від рівня автора - до рівня громади, з якої виріс автор. І чим більша різниця висот, тим довше ці твори на виду, тим очевидніший Поет. Тарас Григорович Шевченко, наприклад, як ідеал висоти, так? І хоча тільки час вимірює ці висоти, думаю, що висота Мойсея Фішбейна цілком очевидна і разом із висотами не такої вже великої кількості справжніх, великих українських поетів створює приємний і перспективний для майбутнього розвитку ландшафт чи градієнт, як то кажуть фізики та математики, для руху вперед.
Коментатор Володимир Замшанський, [ 2007-01-20 02:39:51 ],
на сторінці твору     "***"   Майстерень Редакція

Маю такий комент від редакторів:

" статус перебування “Любитель Поезії”, який автори для себе самостійно встановлюють, означає, окрім позиціювання серед “Любителів Поезії” і некритичне відношення до творів автора з боку редакції."

А якщо, навпаки, хотілося-б ще більш критичного відношення?
Чи маю я право самостійно встановити для себе більший рівень?
Ну, скажімо,- R1.
Чи не буде це черговим зухвальством, з мого боку?
І чи зможу я розраховувати на більш критичний розгляд своєї "писанини" з боку редакторів і читачів?
1   2   3   4   5   6   7   8   ...   169