•  За Рабіндранатом Тагором (1861-1941), «На березі моря»

На узбережжі світів
зустрічаються діти.

•  За Рабіндранатом Тагором (1861-1941),

Що, скажи, це за край?..
За часами услід я у паводі літ

•  За Рабіндранатом Тагором (1861-1941),

Світиться зоряно море Амріти.
в Любості - суджена й суджений поруч,

•  За Рабіндранатом Тагором (1861-1941), "Виспівує світ"

Виспівує Світ, увінчавши свої торжества -
у спільному Співі усі поєднались єства,

•  З О. Мандельштама. «Живемо, наче ми... »

Живемо, наче ми не на власній землі,
Нас і поруч не чути. А так, взагалі,

•  Із Бродського. Спроба увиразнення

Я обійняв ці плечі й зазирнув
за спину до знайомого покою:

•  Серед світів. За Інокентієм Аненським

Серед світів, у мерехті світил
Ім’я Зорі Одної промовляю:

•  Листи римському другу. Й.Бродський

Нині вітряно і хвилі з перехлином.
Скоро осінь – все оновиться в окрузі.

•  Очі чорні. Євген Гребінка

Очі чорні! Не *
Потамовані!

•  Із Марини Цвєтаєвої,

Як добре, що вам болістю не я,
Як добре, що недужаю не вами,

•  Із Ігоря Воронцова. Г.Г.Нейгаузу

Шукав я пульс, тим починалось
І лікування - ритуал.

•  Сергій Єсенін. Не жалію...

Не жалію, не зову, не плачу,
Все мине, як з яблунь білий дим.

•  Мій Друг, Художник і Поет... За К. Нікольским

Мій Друг, Художник і Поет, сирого вечора на склі
Мою любов намалював найпершим дивом на землі.

•  * * * František Gellner

Вірну душу лиш одну зумів я стріти,
І не зміг її любові оцінити.

•  Крапи крапель Trickle Drops. Walt Whitman

Крапи крапель. Моя теча венно-синя!
Крап із мене, крапання – о, тихе,

•  Кулешов Аркадій. Серце...

Щасливе серце скаче, як дитя,
Згорьоване, млином гуде ночами,

•  Кулешов Аркадій. Прощай...

Прощай, обуджена у серці, все минає.
Чому ж так гірко, і немає забуття,

•  Й. Бродський. Бог береже усе (до століття А.Ахматової)

Сторінку і вогонь, і жорна, і млива́, *
сокири лезо, і утятий нею волос -

•  М.Ю. Лєрмонтов. І скучно і сумно

І скучно, і сумно, і нікому дати руки
У хвилю душевної скрути...

•  М.Ю. Лєрмонтов. Хмари

Хмарки небесні – одвічні літавиці!
Даллю лазурною, линню перлинною

•  М.Ю. Лєрмонтов. Парус

Біліє парус одинокий
У далі моря голубій...

•  Є.Долматовський. Випадковий вальс

Нічка летка,
ніжна, легка.

•  А.А. Ахматова. Останній тост

Я п’ю за вигорілий дім,
За зле моє життя,

•  Сергій Єсенін. Клене мій опалий...

Клене мій опалий, клене зледенілий,
Чом стоїш, вклонився заметілі білій?

•  Чеслав Мілош. Щасливець

Старість його вінчалась епохою благоденства.
Не було ні землетрусів, ані посух, потопів.

•  Арсеній Тарковський. Ось і літо...

Ось і літо пішло,
Наче і не бувало.

•  В.Висоцький. Коні завибагливі

Здовж обриву, понад прірвою, у самого та краю,
Я коней своїх нагайкою шмагаю, поганяю.

•  В.Висоцький. Банька

Протопи мені баньку, хазяєчко!
Розпечу я себе, розпалю!

•  К.Кавафіс. Березневі іди

Душе, цурайся почестей і слави.
А шанолюбства в собі не здолати -

•  К. Кавафіс. Вікна

Перебиваючись у сутіні кімнатах оцих давно
я стале прагну віднайти хоча б одне вікно,

•  К.Кавафіс. Бог покидає Антонія

Коли ти раптово почуєш опівніч
процесії співи незримої, мірне

•  К. Кавафіс. Стіни

Безжально-байдуже, безсовісно, нахабно так,
звели глухонімі навколо мене стіни.

•  К.Кавафіс. В очікуванні варварів

- Чого чекаємо, зібравшись тут, на площі, ми?

•  Й.Бродський. Після нашої ери

"Імперія - країна дана дурням".
Рух містом призупинено з причини

•  Й.Бродський. Вистава з явами («Представление»)

"Прєдсєдатєль Совнаркома, Наркомпроса, Мініндєла!"
Ця місцина так знайома, як окраїна Китаю!

•  Й. Бродський. Ландсвер-канал. Берлін

Канал, в якому утопили Розу
Л., як докурену вже папіросу,

•  Й. Бродський. Одисей Телемаху

Мій Телемаху,
                          з Троєю війна

•  Ніколай Гумільов. Шосте відчуття

Прекрасні - в нас залюблене вино,
і хліб, який для нас в огні святиться,

•  Ніколай Гумільов. Слоненя

Моя любов до тебе ще - слонятко,
народжене в Берліні, чи Парижі,

•  Ніколай Гумільов. Три жінки мандарина

Законна дружина
Є вино ще у глибокій чаші,

•  Юрій Лєвітанський. І що з того...

І що з того, що я там був.
Було давно, усе забув.

•  Й.Бродський. Різдвяний романс

Пливе у тузі нез'ясовній
у тьмяно-цегляну надсаду

•  Томас Венцлава «Той, що повернувся»

Поміж уламків далі стежкою угору
і підземелля враз усім збивало з тями:

•  Томас Венцлова. Заріччя

Лип юрміння на осонні влитих в камінь
вод поквапливо-подібних Тибру - пряних,

•  Юрій Антонов. Ти прекрасніша всіх...

Ти прекрасніша всіх і поряд
я даремно ловлю твій погляд -

•  Сергій Єсенін. Прощавай...

Прощавай бо, прощавай, мій друже.
Ти однині у серцебитті.

•  Й. Бродський. Дідона та Еней

Великий муж дивився у вікно,
для неї ж увесь світ кінчався краєм

•  Й.Бродський. Нарис

Холуй трясеться. Раб регоче.
Cокиру гострить кат охоче.