Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Володимир Ляшкевич

Рубрики / Переклади

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   З О. Мандельштама. «Живемо, наче ми... »
    Живемо, наче ми не на власній землі,
    Нас і поруч не чути. А так, взагалі,
  •   Із Бродського. Спроба увиразнення
    Я обійняв ці плечі й зазирнув
    за спину до знайомого покою:
  •   Серед світів. За Інокентієм Аненським
    Серед світів, у мерхоті світил
    Ім’я Зорі Одної промовляю…
  •   Листи римському другу. Й.Бродський
    Нині вітряно і хвилі з перехлином.
    Скоро осінь – все оновиться в окрузі.
  •   Очі чорні. Євген Гребінка
    Очі чорні! Не *
    Потамовані!
  •   Із Марини Цвєтаєвої,
    Як добре, що вам болістю не я,
    Як добре, що недужаю не вами,
  •   Із Ігоря Воронцова. Г.Г.Нейгаузу
    Шукав я пульс, тим починалось
    І лікування - ритуал.
  •   Сергій Єсенін. Не жалію...
    Не жалію, не зову, не плачу,
    Все мине, як з яблунь білий дим.
  •   * * * František Gellner
    Вірну душу лиш одну зумів я стріти,
    І не зміг її любові оцінити.
  •   Крапи крапель Trickle Drops. Walt Whitman
    Крапи крапель. Моя теча венно-синя!
    Крап із мене, крапання – о, тихе,
  •   Кулешов Аркадій. Серце...
    Щасливе серце скаче, як дитя,
    Згорьоване, млином гуде ночами,
  •   Кулешов Аркадій. Прощай...
    Прощай, обуджена у серці, все минає.
    Чому ж так гірко, і немає забуття,
  •   Й. Бродський. Бог береже усе (до століття А.Ахматової)
    Сторінку і вогонь, і жорна, і млива́, *
    сокири лезо, і утятий нею волос -
  •   М.Ю. Лєрмонтов. І скучно і сумно
    І скучно, і сумно, і нікому дати руки
    У хвилю душевної скрути...
  •   М.Ю. Лєрмонтов. Хмари
    Хмарки небесні – одвічні літавиці!
    Даллю лазурною, линню перлинною
  •   М.Ю. Лєрмонтов. Парус
    Біліє парус одинокий
    У далі моря голубій...
  •   Є.Долматовський. Випадковий вальс
    Нічка летка,
    ніжна, легка.
  •   А.А. Ахматова. Останній тост
    Я п’ю за вигорілий дім,
    За зле моє життя,
  •   Сергій Єсенін. Клене мій опалий...
    Клене мій опалий, клене зледенілий,
    Чом стоїш, вклонився заметілі білій?
  •   Чеслав Мілош. Щасливець
    Старість його вінчалась епохою благоденства.
    Не було ні землетрусів, ані посух, потопів.
  •   Арсеній Тарковський. Ось і літо...
    Ось і літо пішло,
    Наче і не бувало.
  •   В.Висоцький. Коні завибагливі
    Здовж обриву, понад прірвою, у самого та краю,
    Я коней своїх нагайкою шмагаю, поганяю.
  •   В.Висоцький. Банька
    Протопи мені баньку, хазяєчко!
    Розпечу я себе, розпалю!
  •   К.Кавафіс. Березневі іди
    Душе, цурайся почестей і слави.
    А шанолюбства в собі не здолати -
  •   К. Кавафіс. Вікна
    Перебиваючись у сутіні кімнатах оцих давно
    я стале прагну віднайти хоча б одне вікно,
  •   К.Кавафіс. Бог покидає Антонія
    Коли ти раптово почуєш опівніч
    процесії співи незримої, мірне
  •   К. Кавафіс. Стіни
    Безжально-байдуже, безсовісно, нахабно так,
    звели глухонімі навколо мене стіни.
  •   К.Кавафіс. В очікуванні варварів
    - Чого чекаємо, зібравшись тут, на площі, ми?
  •   Й.Бродський. Після нашої ери
    "Імперія - країна дана дурням".
    Рух містом призупинено з причини
  •   Й.Бродський. Вистава з явами («Представление»)
    "Прєдсєдатєль Совнаркома, Наркомпроса, Мініндєла!"
    Ця місцина так знайома, як окраїна Китаю!
  •   Й. Бродський. Ландсвер-канал. Берлін
    Канал, в якому утопили Розу
    Л., як докурену вже папіросу,
  •   Й. Бродський. Одисей Телемаху
    Мій Телемаху,
                              з Троєю війна
  •   Ніколай Гумільов. Шосте відчуття
    Прекрасні - в нас залюблене вино,
    і хліб, який для нас в огні святиться,
  •   Ніколай Гумільов. Слоненя
    Моя любов до тебе ще - слонятко,
    народжене в Берліні, чи Парижі,
  •   Ніколай Гумільов. Три жінки мандарина
    Законна дружина
    Є вино ще у глибокій чаші,
  •   Юрій Лєвітанський. І що з того...
    І що з того, що я там був.
    Було давно, усе забув.
  •   Й.Бродський. Різдвяний романс
    Пливе у тузі нез'ясовній
    у тьмяно-цегляну надсаду
  •   Томас Венцлава «Той, що повернувся»
    Поміж уламків далі стежкою угору
    і підземелля враз усім збивало з тями:
  •   Томас Венцлова. Заріччя
    Лип юрміння на осонні влитих в камінь
    вод поквапливо-подібних Тибру - пряних,
  •   Юрій Антонов. Ти прекрасніша всіх...
    Ти прекрасніша всіх і поряд
    я даремно ловлю твій погляд -
  •   Сергій Єсенін. Прощавай...
    Прощавай бо, прощавай, мій друже.
    Ти однині у серцебитті.
  •   Й. Бродський. Дідона та Еней
    Великий муж дивився у вікно,
    для неї ж увесь світ кінчався краєм
  •   Й.Бродський. Нарис
    Холуй трясеться. Раб регоче.
    Cокиру гострить кат охоче.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки