ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Літня ніч
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.

Борис Костиря
2025.07.09 22:40
Твоє волосся
Я хочу заплутатись у твоєму волоссі,
немов у ліанах,
я хочу крізь нього пізнати
сутність світу.
Твоє волосся - як джунглі
із несходимими шляхами.
У ньому так легко заплутатись
і неможливо вибратися.

Ярослав Чорногуз
2025.07.09 12:20
П'янка жага
Куди ведеш, дорого чарівна?
Де хмари - міст - між берегами лісу.
Чи до Олімпу здійметься вона?
Чи заведе в смурні обійми біса?

Не відаю, та знаю - поруч ти.
Це -- божевільно серце окриляє.
Бо є іще увись куди рости,

Ольга Олеандра
2025.07.09 09:25
***
Не розтискати рук.
Взаємно не розтискати.
Серця воркуючий звук –
Кохати!
Кохати!!
Кожну сумісну мить.
Є лиш вона і тільки.
Щастям душа бринить.

Тетяна Левицька
2025.07.09 08:10
Дорога в небо
Біла хмара, наче гребінь,
і дорога в синє небо
від порога пролягла.
Відчиняю навстіж хвіртку...
без хлібини йду в мандрівку,
сіль змахнувши із чола.
Оминаю: ріки, доли,
переліски, житнє поле,

Віктор Кучерук
2025.07.09 06:33
* * *
Хоч ще від сутіні до світу
Пташки співають там і тут,
Та вже на спад звертає літо
І дні коротшими стають.
Крокує літо безупинно
І не збивається з ходи, –
То кличуть ягоди в малинник,
То в сад запрошують плоди.

С М
2025.07.09 04:09
Дивитися щораз вона мчить (Jefferson Airplane)
Не знав я що мені потрібна ти
Не бачив я що ти чекала
Когось хто поряд би сприяв
Своє співати хай вже як
І я мінявся
Бачу все тебе
Знаю є у мене ти

М Менянин
2025.07.09 01:03
Удосвіта, до Українського Сонця
Назва.......................................................................Стор.

1 Кращим людям Землі ........................................... 3
2 За щастя однодумців ............................................ 4
3 Українцям ....................

Борис Костиря
2025.07.08 21:39
Поет у лісі
Поет поселився у далекому лісі
і зарився листям.
Він зрозумів марнотність слави,
йому не потрібні
жодні визнання, жодні премії.
Його основними рецензентами
є птахи, а істориками літератури -
ведмеді. Він укривається

Іван Потьомкін
2025.07.08 21:03
***
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники

Ярослав Чорногуз
2025.07.08 20:28
Битва зі смертю
Сказала ти: до всього я готова,
Той -- кращий світ, чому б і не піти?!
Бо цей дарує дрібку лиш любові,
Зіткався ледь не весь із гіркоти.

До кого більш прихильним буде небо?
Один раз - так, а другий буде ні?!
Це ми зі смертю б'ємося за тебе...

Віктор Кучерук
2025.07.08 05:18
* * *
Як з усмішкою помру
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.

Борис Костиря
2025.07.07 21:54
Любов
Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
Ти!
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
* * *
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Молода трава
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 Сергій Єсенін. Не жалію...
Образ твору Не жалію, не зову, не плачу,
Все мине, як з яблунь білий дим.
Зав’яданням осені золочений,
Я не буду більше молодим.

І тобі отак уже не битись -
серцю, торкнутому холодком,
І березового краю ситець
не покличе далі босяком.

Дух бродяжний! Ти все рідше ярість *
на устах зворушених огнів.
О моя утрачена весняність,
Шал очей і повені чуттів!

Я скупіший нині у бажаннях,
Чи й життя наснилося мені?
Мов лункою весняною ранню
на рожевім я промчав коні.

Всі ми, всі у цьому світі тлінні,
Тихо з кленів ллється листя мідь ...
Будьте ж ви навік благословенні,
Що прийшли у цвіті одгоріть.

* Ярість - тут від ярий і яріти, і пристрасть, і шал...
Ярий - те саме, що ярина 1. // Який народжується, виводиться весною; молодий, яскравий 1, 2. // Яскраво-зелений. // Світлий, білий, прозорий.

Сергей Есенин - "Не жалею, не ..."

Не жалею, не зову, не плачу,
Все пройдет, как с белых яблонь дым.
Увяданья золотом охваченный,
Я не буду больше молодым.

Ты теперь не так уж будешь биться,
Сердце, тронутое холодком,
И страна березового ситца
Не заманит шляться босиком.

Дух бродяжий! ты все реже, реже
Расшевеливаешь пламень уст
О, моя утраченная свежесть,
Буйство глаз и половодье чувств!

Я теперь скупее стал в желаньях,
Жизнь моя, иль ты приснилась мне?
Словно я весенней гулкой ранью
Проскакал на розовом коне.

Все мы, все мы в этом мире тленны,
Тихо льется с кленов листьев медь...
Будь же ты вовек благословенно,
Что пришло процвесть и умереть.

1921


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-05-25 15:41:11
Переглядів сторінки твору 11474
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.011 / 5.5  (5.189 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.007 / 5.5  (5.197 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.07.01 14:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-25 18:41:54 ]
не ШКОДУЮ
(мабуть)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 20:15:57 ]
«Не гукаю, в розпачі не квилю,
Все мине, як яблунь білий дим,
В’янення впіймавши смертну хвилю,
Не лишусь віднині молодим.»

Не знаю, який перекладач з мене би вийшов, а тлумачем я був. Мене долучали до розмов.
Приблизно в такому жанрі я вибудував першу строфу-чотиривірш.
Як далі - не дивився, не намагався - то і не рекламуюсь.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 20:33:28 ]
Це теж варіант. :)
Але мені хотілося бути найближче до оригіналу, хоча дещо можливо і на сумнівній межі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 20:42:57 ]
Найближче до оригіналу...
Наші мови схожі, та не прозоро.
В Одесі ця несхожість привабливо-прозора як ніде більше.
Зичу Вам успіхів. Наслідування та прив'язування - це ознака штучності.
Хоча у цьому питанні я не спец. Просто чую і відрізняю, поєдную і відштовхуюсь :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 21:04:25 ]
А ще, можливо, я не надто докладно шукав, але знайдені варіанти перекладів змусили мене сьогодні спробувати підійти дещо по-своєму.
А взагалі, завдяки книзі шановного Івана Котовича "Єсєнін і Україна" із цікавістю ознайомився з перекладами Р.Ладики, М.Левицького, К.Житника, Б.Беднарського, І.Савича, Д.Павличка, В.Нестеренка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 21:17:24 ]
Долучення до прекрасного через транзити - непогана ідея. А книжки свого часу палили. І не всі безпідставно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 21:33:19 ]
А взагалі я піду до колиби. Тому бесіда не відбудеться, або якось іншого разу чи в паралельному місці.
Всього вам найкращого, пане Володимире.
В мене сьогодні було кілька бесід. Оця коротенька з вами була з конструктивно творчих.

З увагою та повагою до Вашої творчості і до творчості людства в цілому,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 21:42:10 ]
І вам дякую, ви завше коментуєте з тими натяками, які корисно брати до уваги. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-26 00:12:50 ]
Привіт, Володимире.
Декілька думок:
***
"Зав’яданням осені золочений," - гмм. Вам подобається це "зав`ядання"? Мені не дуже.
може
"У зів’яле осені золочений," ?
***
"босяком?" - "босоніж"
***
Закінчення - там в оригіналі говориться про "оно" у Вас - "они"...
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-26 08:53:43 ]
Так золочений і зав`ядання, як на мене, вельми близькі, і фонетично підсилюють одне одного.

А "босяк" у сенсі, той, що все втратив, всього позбувся, не має нічого, в тому числі і взуття, знову ж таки, як на мене, можливе посилення авторської ідеї, бо ж далі йдеться і про "дух бродяжний", - це звичайно і невелике посилення іронії, але чому би й ні? Словом, блаженні "босяки", що ходять босоніж...

А на завершення я і справді трохи розширив - від одного "єства" до всіх відповідних "єств". :)
Дякую за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-26 09:41:26 ]
Я щось не бачив цього іменника у словнику, посилання на який є у нижньому куточку ПМ (під стовпчиком з творами), а шкода. Інтернаціональним був би іменником. І взагалі він швидше відображує процес, ніж предмет. Отакий лукавий іменник. Русизмом ще від нього пахне. Занадто прозорий, ІМХО.
Ось такої я думки про це сумнівне зав'ядання.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-26 10:51:16 ]
Безумовно, якщо мова жива, то вона вправі шукати і нові іменники, чи доповнювати старі додатковими значеннями.
Можливо навіть і в цьому між українською і російською точитиметься досить жорстка братня боротьба за природний простір у розвитку. Тому прикордонні смуги теж важливі. :)

Хочу вірити, що "ярість" таки по наш бік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-05-31 15:35:05 ]
Доброго дня, пане Володимире!

Шанобливо перепрошую, але, прочитавши Ваш переклад та дискусію навколо нього, захотілося і собі долучитися, адже Єсенін - один з моїх улюблених поетів...

Як Ви дивитесь на такий варіант перекладу ось цих рядків:

О моя утрачена весняність,
Шал очей і повені чуттів! (Володимир Ляшкевич)

Втрачена моя весняність,
Шал очей і повінь почуттів! (Валерій Хмельницький)

З щирою повагою,
Валерій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-03 23:38:40 ]
Шановний пане Валерію, я поділяю ваші найтепліші відчуття до поета Сергія Єсеніна. І вважаю, що кожному з нас є чому навчатися у нього, в тому числі і методом перекладу...

Щодо "почуттів" і "чуттів", то мені прийшло чомусь до голови, що не може бути, наприклад, "повінь води", так? Можуть бути "повеневі води", "повеневі почуття", тобто у нас є "органи чуття", в яких можуть бути "повені". Тобто, я уявляю собі "чуття", як "ріки", якими линуть "почуття". Тобто проводив таку паралель, як "повені рік", "повені на ріках" - "повені чуттів", "повені у чуттях, відчуттях".
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-06-04 16:09:29 ]
Добре було б у самого автора оригіналу запитати, що саме він розумів під "половодьем чувств", але, на жаль, це вже неможливо...
Якщо аж так глибоко це розглядати, то, певніше всього, Ви праві, пане Володимире.
Вдячний Вам за докладне пояснення, що саме Ви мали на увазі, перекладаючи ці рядки.
З повагою,
Валерій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 00:12:39 ]
О, Володимире! Це - один з моїх улюблених віршів Єсеніна. Мені якраз найбільше сподобались рядки:
О моя утрачена весняність,
Шал очей і повені чуттів.
Хоч поправка Валерія "повінь почуттів" мені здається вдалою. Цікава знахідка і "ярість на устах зворушених вогнів"...
Добротна в цілому праця, хоч над "зав"яданням" теж би я радив подумати.
Переклад мене настільки зачепив, що я вирішив теж спробувати дати свій варіант. Друкую на своїй сторінці.
Натхнення і здоров"я бажаю.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 10:57:54 ]
Дякую за увагу, Ярославе, вчимося у Майстра, насолоджуймося процесом! :)