ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Рахель
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Як козаки з татарами Високий замок брали в 1648 році
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Симфонія душі
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Чуєш? Хор у одній людині…
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує

Микола Дудар
2026.01.08 12:37
І я вже не той, і ти вже не та...
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…

Борис Костиря
2026.01.08 10:47
* * *
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.

Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ

Вячеслав Руденко
2026.01.08 08:37
вернутись
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски

не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
1992. На уроці географії
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною

С М
2026.01.07 20:42
Дурень на горбі (The Beatles)
Се день у день, на тому горбі
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать

Олександр Буй
2026.01.07 20:24
Записка самогубця
У пеклі зачекалися чорти,
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести
Холодну цівку вогкою рукою –

І гримне постріл… Прощавай, життя!
Я сплачую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття

Пиріжкарня Асорті
2026.01.07 19:56
Перше засідання нового року
Протокол номер 01/01.26 від сьомого січня поточного року. Місце проведення – Головний офіс "пиріжкарень" і точки віддаленого доступу до нього. Що можна сказати про цей вірш: Відчувається авторська амбіція, як і курсова спрямованість на результат,

Артур Курдіновський
2026.01.07 15:27
Монолог сучасної жінки
Виблискує красою
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?

- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -

Микола Дудар
2026.01.07 14:48
***
У дворі... на дворі дощик.
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…

Борис Костиря
2026.01.07 10:45
Безодня ніщо
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.

Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних

Віктор Кучерук
2026.01.07 07:16
* * *
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...

Артур Курдіновський
2026.01.07 02:25
Січнева епітафія
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.

Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 Сергій Єсенін. Не жалію...
Образ твору Не жалію, не зову, не плачу,
Все мине, як з яблунь білий дим.
Зав’яданням осені золочений,
Я не буду більше молодим.

І тобі отак уже не битись -
серцю, торкнутому холодком,
І березового краю ситець
не покличе далі босяком.

Дух бродяжний! Ти все рідше ярість *
на устах зворушених огнів.
О моя утрачена весняність,
Шал очей і повені чуттів!

Я скупіший нині у бажаннях,
Чи й життя наснилося мені?
Мов лункою весняною ранню
на рожевім я промчав коні.

Всі ми, всі у цьому світі тлінні,
Тихо з кленів ллється листя мідь ...
Будьте ж ви навік благословенні,
Що прийшли у цвіті одгоріть.

* Ярість - тут від ярий і яріти, і пристрасть, і шал...
Ярий - те саме, що ярина 1. // Який народжується, виводиться весною; молодий, яскравий 1, 2. // Яскраво-зелений. // Світлий, білий, прозорий.

Сергей Есенин - "Не жалею, не ..."

Не жалею, не зову, не плачу,
Все пройдет, как с белых яблонь дым.
Увяданья золотом охваченный,
Я не буду больше молодым.

Ты теперь не так уж будешь биться,
Сердце, тронутое холодком,
И страна березового ситца
Не заманит шляться босиком.

Дух бродяжий! ты все реже, реже
Расшевеливаешь пламень уст
О, моя утраченная свежесть,
Буйство глаз и половодье чувств!

Я теперь скупее стал в желаньях,
Жизнь моя, иль ты приснилась мне?
Словно я весенней гулкой ранью
Проскакал на розовом коне.

Все мы, все мы в этом мире тленны,
Тихо льется с кленов листьев медь...
Будь же ты вовек благословенно,
Что пришло процвесть и умереть.

1921


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-05-25 15:41:11
Переглядів сторінки твору 11711
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.012 / 5.5  (5.197 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.008 / 5.5  (5.206 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.01.08 17:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-25 18:41:54 ]
не ШКОДУЮ
(мабуть)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 20:15:57 ]
«Не гукаю, в розпачі не квилю,
Все мине, як яблунь білий дим,
В’янення впіймавши смертну хвилю,
Не лишусь віднині молодим.»

Не знаю, який перекладач з мене би вийшов, а тлумачем я був. Мене долучали до розмов.
Приблизно в такому жанрі я вибудував першу строфу-чотиривірш.
Як далі - не дивився, не намагався - то і не рекламуюсь.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 20:33:28 ]
Це теж варіант. :)
Але мені хотілося бути найближче до оригіналу, хоча дещо можливо і на сумнівній межі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 20:42:57 ]
Найближче до оригіналу...
Наші мови схожі, та не прозоро.
В Одесі ця несхожість привабливо-прозора як ніде більше.
Зичу Вам успіхів. Наслідування та прив'язування - це ознака штучності.
Хоча у цьому питанні я не спец. Просто чую і відрізняю, поєдную і відштовхуюсь :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 21:04:25 ]
А ще, можливо, я не надто докладно шукав, але знайдені варіанти перекладів змусили мене сьогодні спробувати підійти дещо по-своєму.
А взагалі, завдяки книзі шановного Івана Котовича "Єсєнін і Україна" із цікавістю ознайомився з перекладами Р.Ладики, М.Левицького, К.Житника, Б.Беднарського, І.Савича, Д.Павличка, В.Нестеренка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 21:17:24 ]
Долучення до прекрасного через транзити - непогана ідея. А книжки свого часу палили. І не всі безпідставно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-25 21:33:19 ]
А взагалі я піду до колиби. Тому бесіда не відбудеться, або якось іншого разу чи в паралельному місці.
Всього вам найкращого, пане Володимире.
В мене сьогодні було кілька бесід. Оця коротенька з вами була з конструктивно творчих.

З увагою та повагою до Вашої творчості і до творчості людства в цілому,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-25 21:42:10 ]
І вам дякую, ви завше коментуєте з тими натяками, які корисно брати до уваги. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-26 00:12:50 ]
Привіт, Володимире.
Декілька думок:
***
"Зав’яданням осені золочений," - гмм. Вам подобається це "зав`ядання"? Мені не дуже.
може
"У зів’яле осені золочений," ?
***
"босяком?" - "босоніж"
***
Закінчення - там в оригіналі говориться про "оно" у Вас - "они"...
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-26 08:53:43 ]
Так золочений і зав`ядання, як на мене, вельми близькі, і фонетично підсилюють одне одного.

А "босяк" у сенсі, той, що все втратив, всього позбувся, не має нічого, в тому числі і взуття, знову ж таки, як на мене, можливе посилення авторської ідеї, бо ж далі йдеться і про "дух бродяжний", - це звичайно і невелике посилення іронії, але чому би й ні? Словом, блаженні "босяки", що ходять босоніж...

А на завершення я і справді трохи розширив - від одного "єства" до всіх відповідних "єств". :)
Дякую за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-05-26 09:41:26 ]
Я щось не бачив цього іменника у словнику, посилання на який є у нижньому куточку ПМ (під стовпчиком з творами), а шкода. Інтернаціональним був би іменником. І взагалі він швидше відображує процес, ніж предмет. Отакий лукавий іменник. Русизмом ще від нього пахне. Занадто прозорий, ІМХО.
Ось такої я думки про це сумнівне зав'ядання.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-05-26 10:51:16 ]
Безумовно, якщо мова жива, то вона вправі шукати і нові іменники, чи доповнювати старі додатковими значеннями.
Можливо навіть і в цьому між українською і російською точитиметься досить жорстка братня боротьба за природний простір у розвитку. Тому прикордонні смуги теж важливі. :)

Хочу вірити, що "ярість" таки по наш бік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-05-31 15:35:05 ]
Доброго дня, пане Володимире!

Шанобливо перепрошую, але, прочитавши Ваш переклад та дискусію навколо нього, захотілося і собі долучитися, адже Єсенін - один з моїх улюблених поетів...

Як Ви дивитесь на такий варіант перекладу ось цих рядків:

О моя утрачена весняність,
Шал очей і повені чуттів! (Володимир Ляшкевич)

Втрачена моя весняність,
Шал очей і повінь почуттів! (Валерій Хмельницький)

З щирою повагою,
Валерій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-03 23:38:40 ]
Шановний пане Валерію, я поділяю ваші найтепліші відчуття до поета Сергія Єсеніна. І вважаю, що кожному з нас є чому навчатися у нього, в тому числі і методом перекладу...

Щодо "почуттів" і "чуттів", то мені прийшло чомусь до голови, що не може бути, наприклад, "повінь води", так? Можуть бути "повеневі води", "повеневі почуття", тобто у нас є "органи чуття", в яких можуть бути "повені". Тобто, я уявляю собі "чуття", як "ріки", якими линуть "почуття". Тобто проводив таку паралель, як "повені рік", "повені на ріках" - "повені чуттів", "повені у чуттях, відчуттях".
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-06-04 16:09:29 ]
Добре було б у самого автора оригіналу запитати, що саме він розумів під "половодьем чувств", але, на жаль, це вже неможливо...
Якщо аж так глибоко це розглядати, то, певніше всього, Ви праві, пане Володимире.
Вдячний Вам за докладне пояснення, що саме Ви мали на увазі, перекладаючи ці рядки.
З повагою,
Валерій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 00:12:39 ]
О, Володимире! Це - один з моїх улюблених віршів Єсеніна. Мені якраз найбільше сподобались рядки:
О моя утрачена весняність,
Шал очей і повені чуттів.
Хоч поправка Валерія "повінь почуттів" мені здається вдалою. Цікава знахідка і "ярість на устах зворушених вогнів"...
Добротна в цілому праця, хоч над "зав"яданням" теж би я радив подумати.
Переклад мене настільки зачепив, що я вирішив теж спробувати дати свій варіант. Друкую на своїй сторінці.
Натхнення і здоров"я бажаю.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 10:57:54 ]
Дякую за увагу, Ярославе, вчимося у Майстра, насолоджуймося процесом! :)