Володю, я зрозуміла, що мені замало дослівника для перекладу. Хочеться чути, як звучить мова віршу в оригіналі, та який ритм, тобто розмір мають рядки.
Вірш дуже розумний і глибокий. Я люблю такі вірші. Вам вдалося передати зміст доволі вірно, і вписавшись в прокрустово ложе строф. що не завжди вдається перекладачам. Щось в ньому мені трохи заважає, але не можу зараз точно визначити, що саме.
1. Можливо, це важкі для промови сполучення літер. Наприклад:

чи є зміст в стражданні й жалості, займає,

що новим дасть племенам всього доволі -

й значать менше сновидіння, аніж вірші.

2. Можливо, я просто не дуже люблю, як би це мовити, смислові абенджамани. Наприклад:

------------- вбраних в камінь
вод поквапливих, подібних Тибру, пінних

Мені вони завжди заважають, і я намагаюсь уникати їх, якщо це можливо.
Але це дуже суб’єктивно. Крім того, я не знаю, можливо це характерно для поезій оригіналу? Тоді це виправдано.
В цьому прикладі абенджаман надає віршу елементів класичного стилю. Не знаю, чи притаманно це оригіналу? Я ще нічого не читала цього автора, тому не знаю, чи маю рацію в цьому випадку.

І ще особисто мені здається, що автор в кінці віршу не каже, що нові племена отримають "всього доволі". Навпаки, дуже обережно він натякає, що вони матимуть не так вже й багато, але це, як хліб та сіль, буде найголовнішим, що потрібно для життя. Тобто, "сіль життя". Я, напевно, намагалася би в своєму перекладі вкласти саме таке значення слів "словарь, облако, руины, соль и xлеб", а в словах "всього доволі" є певна розкіш, надмірність.

Володю, зараз просто чудово.
Я навіть вивчу його напам’ять. Мені близький цей вірш.

Вельми цікаво було отримати "3" від вас, Михайло Карповий. Щоправда, ваші коментарі дуже дивні, особливо перший, - ви хоч строфу дочитайте до кінця. Але якщо проблеми із оперативкою, то пояснюю, в останньому рядку першої строфи бородані, "я", пінні води і пиво “Gilbéy’s зв'язуються докупи словом п'ю.
Щодо "чи мистецтво зберігає дух законів" - то проблема більш-менш допустимо вирішується за рахунок подвійного розуміння - мистецтво зберігає, і мистецтво зберігається духом законів - думаю, що наші спільні роздуми на користь перекладу :)

Ларисо, дякую за завищену оцінку спроби. Мені теж приємні роздуми пана Томаса Венцлова. Але "напам'ять" - це занадто, достатньо того факту, що ми всі разом за це беремось:)

Михайле, в певному розумінні, пити одночасно із Gilbéy’sом, щось метафоричне - води більш вічних річок, це навіть покращує ситуацію!
Щодо наголосу, то жодної проблеми з вирішенням цього не має, - але потрібно точно знати де той наголос там стоїть - на першому, чи на другому складі? Чи може наголос там плаваючий?
Найкраще про це може свідчити тільки пан Томас? :))

З останнім я непевно повинен погодитися (не дивлячись на те, що в оригіналі Gilbéy’s, а Михайло Карповий декілька раз вживає Gibley's) - утім просив декількох знайомих із Литви правильно прочитати мовою оригіналу це слово, - і ніби наголос таки на першому складі, але допустимо читати "Гілбевс".
Отож замінюю
"як “Gilbéy’s”, що, з двома бороданями,"
на
"наче "Гілбевс", що, з двома бороданями," :)(:

Значить так і зроблю. :)
Щодо довіряю чи ні, то це зовсім не так. На наших сторінках про це ж не йдеться? Йдеться про пошук відповідних поетичних речей - ось із вашою допомогою в конкретному випадку скромний перекладач став ніби трохи ближче перекладом до оригіналу. :)
І за це вельми вдячний :)

Можливо, можливо, "пінних - сивих, хтивих...", - це вже зовсім легко після захоплюючих трудів по модернізації :)
Дякую за увагу.

Я неосвітчений, простий.
Дивлюся в книжку - бачу дулю.
Й хоч гарний віршик, я-ж, дурний
Згадав про півника й зозулю...

Шановний Володимире - поезія, вона ж різна буває, як і шляхи людські, - півник і зозуля теж дуже гарно, але буває й інший антураж.
Щодо "пінних", то ніби краще виглядає "пряних".
Сподіваюся, що тепер неточностей у цій спробі перекладу пана Томаса Венцлови поменшало. :)