Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Гриць Янківська (2012)
"Я не виріс поетом,
Я виріс полином гірким.
I з-під джерел землі пухкої
Коріння прадідів моїх
Торкається мене." Борис Корнієнко зі збірки "Коріння" 1971р.


Рубрики / БІГОМ ВАСИЛІСКА. Пісня пропащої (2016-2019рр.)

Опис: "Пісня пропащої" – цикл поезій зі збірки "Бігом василіска" 2016-2019рр.

Ілюстрація – картина Тетяни Молодої

"And in the liquid mirror glowed the clear perfection of her face" Alfred Tennyson "Mariana in the South"
Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Шляхи усіх
    В мені немає ні високих нот,
    Котрі беруть естети цього світу,
  •   Хтось боїться дивитись в очі
    Хтось боїться дивитись в очі,
    В когось вічно лячна говірка,
  •   Ніч на Андрія
    В ніч на Андрія виводжу твоє ім'я
    Білим по білому. Випаде чи забудеться?
  •   Сніги метуть
    І все, у що я вірила, пройшло.
    Сніги метуть, завбачливо безжурні.
  •   Чи цвіркуни
    Чи цвіркуни за вікном, чи малі чортенята, чи голос чий?
    Місяць виманює з хати тебе – заплутанокосу.
  •   Стерво
    Вона досі в'яже з мене вузли і плаче, що стерла пальці.
    Перейдем на "ти", пропонує. Нехай. Вогні полотніють, страх!
  •   Фантом
    Хто цей фантом, що позаду з лівого боку?
    Думоньки, коси, доріжечки нам покручені.
  •   Кинь мені тінь на п'яти
    Сотні причин, щоб покинути в тобі батьківщину.
    Дощенту зруйноване сонце.
  •   Після поразки
    Після поразки, прийшовши в мою оселю,
    Стомлено вивертатимеш із кишень
  •   Шлях до страти
    Вона прийшла – каратись і карати!
    Насильно інша, сильна через силу.
  •   Мені від тебе не весело
    Вона мене – вічно холодними пальцями по лиці
    І дико кричить, аж судини від тиску тріскають.
  •   Дівич-вечір
    Стрепенулась. Ніч гуде натужно,
    Витинає місяцем фату
  •   Сліди в пустелі
    Та пустелі цієї сльозами не розмочити,
    Хоч грозися, а хоч зарікайся, хоч тягни на шнурку корабля.
  •   Не янголиця
    Я дочекаюсь променів різких,
    Що відшарують явне і таємне.
  •   Вийди на волю
    Вийди на волю! Вийди із мене геть!
    Голою правдою тулишся ти до дзеркал,
  •   Вже тіні випускають
    Вже тіні випускають із очей
    Пожовклості мого важкого серця
  •   Пів страти
    Ще пів години до зими, пів страти.
    Розпатлане гілля у вікна б'ється.
  •   Ніч проростає
    Ніч проростає чарами навсібіч,
    Плетивом у вікно моє. В плетиві плечі.
  •   Цвірінь
    Думкам потрібен простір,
    Словам – слухач.
  •   Човник
    В тиші, якої не терпить ні глузд, ні вуха –
    Знаки питання і паперовий човник.
  •   Жмут
    А у неї, бувало, стіни стискались в жмут.
    І примкнути би в кут, та у жмуті кутів нема.
  •   Ожила
    Що ж, здається, ти ожила.
    Так невчасно і так невтішно.
  •   Чари-погляди
    Очі дівчини-чарівниці.
    Чи позбирано, як зірниці,
  •   А іноді просто
    А іноді просто стискало груди.
    Боліло? Не знаю. А що є болем?
  •   Місячна ружа
    Гавкаєш, друже? Он яка тяга дужа!
    З місячних кратерів кличуть тебе на чай.
  •   Смутно-сіро
    Ні, не буде вже так, як було!
    Цю маленьку, довірливу дівчинку
  •   О тісняво
    О тісняво очей, вкінець помилуй!
    Миліших, аніж милі нам, не бачим.
  •   На злобу дня
    І ти мене, і я тебе, і сонце нашу правду
    Від злих очей не вбереже. Що не згорить – зотліє.
  •   Молитвами пречистих
    Молитвами пречистих начисто пересіяна.
    Все просипане поспіхом не перед тими, не...
  •   Торочки
    Чого тобі, моя задухо?
    Розбурхай душу й придави
  •   Несповідані ночі
    Я не можу, не можу, не можу, не можу, пробачте.
    Я не я, і побий мене грім, тільки я вже не я.
  •   Чайки голодні
    Чайки голодні над річкою
    (Чайки кормилися річкою
  •   І прибило мене до берега
    І прибило мене до берега, як віночок.
    Позавчора ж іще сміялася та раділа,
  •   Мов тумани густі осідали
    Мов тумани густі осідали мені на душу –
    Розмокала в листах недописаних і недоречних.
  •   В барвінку
    Попід вікнами плаче, крається, проситься в дім
    Одинокість чужа, зневірена і змарніла.
  •   Я прийду у твій дім
    Я прийду у твій дім, почеплюсь у куті, як одна зі святих.
    Не дочитуй до дна, не дивися навскіс, не молися на них!
  •   Як в скронях гуде твоя пісня
    Ти, серце, підводиш – болиш, стискаєшся.
    Чи каєшся в цьому опісля,
  •   Синіють звично мої вершини
    Синіють звично мої вершини.
    Чому ж ви, любі, такі далекі,
  •   Ти лементуєш
    Ти лементуєш, моя мовчанко,
    Гудеш, як поїзд перед дощем.
  •   Кутали мене коцом
    Кутайте мене коцом з сивого павутиння!
    Ціпом-прокльоном збийте зернята без лушпиння!
  •   Серце пустелі
    Я зневірена,
    Та звільни мене
  •   Коли ти пішов
    Слухай,
    Яка почалась заворуха, коли ти пішов!
  •   Ніченько
    Ніченько, ясочко, вислухай, та змовчи.
    Вчитись запізно, болючі пройшли уроки.
  •   Обірвало мій берег
    Обірвало мій берег. Стою, як жива, нежива.
    Все ще гупає в скронях, та це вже не пульс, а повінь.
  •   Не розбурхати
    Я не грію твоєї душі ні вогнем, ні жалем, ні словом,
    Не кидаю з очей турбуючі погляди, мов блискавиці.
  •   Виходила в поле
    Виходила в поле й просила у вітру сили.
    В серцях голосила: шалений, візьми з собою!
  •   Гіркотою нічною
    Гіркотою нічною при світлі настільної лампи
    Упивалася жадно. О спраго, цю жертву прийми!
  •   Як несповідана тисячу літ
    Як несповідана тисячу літ.
    Як неприкаяна грішна душа.
  •   Лиш не питай
    Лиш не питай, чи навчилась чужих любити!
    Я поміж них все частіше зі зла мовчу.
  •   Гойдайте мою колиску
    Спиняють мою колиску
    Нічного безумства діти.
  •   То ви читали цю мить полинну
    То Ви читали цю мить полинну в моїх очах?
    Полинув янгол, перо зронивши. Мабуть, пора.
  •   Чи написати тобі листа
    Чи написати тобі листа,
    А чи змовчати на віки-вічні?
  •   В барвінці
    Просто будь поруч! Скресли сніги в барвінці.
    Кригою яви чи недобаченим сном!
  •   Ніч перед Різдвом
    Серед ночі
    Проснулась, похнюпилась, сніг – в коліно.
  •   Лічені-перелічені. Як приступити до тебе
    ...як приступити до тебе, якщо ти – мій ковчег заповіту?
    Святощі сховані в ньому: пахощі та скрижалі.
  •   Псевдоніми
    Називай так, як хрещена. Не для тебе мої псевдоніми,
    Не для тебе ці: дякую, прошу, заходьте у гості...
  •   Безжальна круговерть
    О підла ноче, змилуйся над нами!
    Чому вичікуєш під урвищем сердець?
  •   Січе
    Лиш не збагну, чи дощами, а чи мечем?
    Будеш мені миротворцем чи палачем?
  •   Ґави
    Знов моє безсоння п'є студену воду
    І рахує вівці, проклинає ніч.
  •   Не читай моїх віршів
    Застрягає в горлі ніч
    Підла і самотня.
  •   І гірчить на губах
    Я занадто звичайна, занадто звичайна, пробач!
    Я невдачі твої пожинаю і сама ж їх сію.
  •   Не випадкова зайшла
    Не випадкова зайшла, –
    Я прочанка, що знала куди вона йде і до кого буде молитися.
  •   Змучений вірш
    Я трошки змучилась. Я полежу ось тут,
    Накриюсь коцом так, щоб з головою.
  •   Перелякана
    Дивилася на них, мов перелякана,
    А потім довго, дуже довго плакала.
  •   Ніжна
    При свічках надвечірків сніжних
    Я занадто відверто ніжна.
  •   Пересмішниця
    Приймеш ким мене, як постукаюсь?
    Наша зірка на небі скраєчку.
  •   Ти сказав. Останній із
    Ти сказав: я останній із...
    Ти мені позавчора снилась.
  •   Між ялицями зозуля
    Няньку мій солодкий, ой нянечку!
    Не віддайте ня старому за панночку,
  •   Самоти сто років
    Я була б твоєю самотою
    В опівнічних серця закавулках,
  •   Ланню пораненою. Хто як не ти
    Хто, як не ти,
    Розіпне мої вибрики солодкогранним дотиком?
  •   На перехрестях доміно
    На перехрестях доміно –
    Крихких, лякливих, покрапле́них
  •   Пісня пропащої
    Не знервована, не засмучена,
    Просто змучилась.
  •   Дурна й пропаща
    Вийти за тебе? Ступити на стежку кращу?
    Мудра пішла б, ну а я – і дурна, й пропаща.
  •   Реготи причинних
    Ти прийшов в мій монастир
    Зі своїм уставом
  •   Правнук ворожки
    Я виходжу з хати, прочиняю фіртку.
    Стежка – в камнескоки, небо – в зоредірку.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки