Автори /
Гельґа Простотакі (2019)
Рубрики
• вірші про вірші
• зсередини
• материнське
• родинне
• досвід асиметрії
• до себе
• до Бога
• до когось і ні до кого
• воєнне
• про старого хробака
Інша поезія
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
розпорошений вітер
•
серпневе повітря йде до рук
•
чи це ти?
•
проблема мильної бульбашки
•
після своєї смерті
•
окрім вузьких спеціалістів
•
під час посух старий хробак впадає в анабіоз
•
старий хробак має теорію
•
старий хробак живе не-тут-і-не-тепер
•
старий хробак має невиразні риси обличчя
•
твої слова старий хробаче
•
старий хробак не бажає еволюціонувати
•
старий хробак риє ходи і подеколи печери
•
буває
•
старий хробак розчарувався у коханні
•
старий хробак — нечупара
•
старий хробак знає що таке вітер
•
старий хробак не губиться у темряві
•
люблю твої химери
•
блискавка звила на древі розкішне гніздо
•
на підвладній мені ділянці
•
смерть настільки стара
•
час використовуєш за призначенням
•
час полоще мій голос
•
життя це гра
•
усякий вірш це казка
•
холодно лежати у позі стежки
•
скидаючи листя
•
відчуваю в собі цілий світ
•
божий світ
•
думка цінна простором
•
дощ вибілює мої кістки ще за життя
•
зайвина звивається змією
•
не знаю куди подіти руки
•
ти найгрубша гілка
•
ти стинаєш голови соняшникам
•
в безвітря світ щезає
•
у цьому безвітряному просторі
•
ті що люблять
•
сміється той хто пізнав світ
•
довіряй смерті
•
горіхове ядерце береже тепло
•
розкрити серце
•
чи ти знав?
•
ненаписана пісня
•
тепло і світло огортають душу
•
ти наснився мені
•
є люди, як брами
•
на землю твою
•
тінь на склі
•
змарнований час
•
спека — це я
•
там де слова знаходять вихід
•
кохання надихає
•
шлях часів
•
все що написано
•
я написав свою книгу двічі
•
моя рука
•
смерть — необмежене розчинення
•
частина
•
я — тростинка
•
час ніби вітер
•
я зламала ногу
•
житейська мудрість
•
смерть нагадує про людей
•
головне не злякатися голуба
•
стільки словесних комбінацій
•
старість має жіноче обличчя
•
вічність симетрична
•
не померти
•
увійти під шкіру дерева
•
досвід війни робить ближчим
•
упорядкування світу
•
я народилася наприкінці лютого
•
людина потребує людини
•
хто багато живе той багато помирає
•
з віком все більше розумію котів
•
поети не вигадують метафор
•
час безтурботний мов хмара
•
продаю себе вроздріб
•
сув'язі слів роблять людину впізнаваною
•
підсвідомість не оперує неологізмами
•
не маю нічого окрім слів
•
крик це не тільки звук
•
вірш не транслює моралі
•
написати слово
•
час як речовина подібний до води
•
наша ділянка не обнесена парканом
•
ідея стільця стоїть міцно
•
люди беруть дітей на руки
•
дерева обирають рух вгору
•
ті що вклоняються вам
•
символ — слово з кишенькою
•
писати вірші — добра навичка
•
земля всотує спокій неба
•
мій дім згорів
•
мої висновки смішні
•
місто кличе мене
•
емоції — документ
•
одного щасливого ранку
•
я люблю любити
•
твоє мислення конкретне
•
глибоке не викликає заздрощів
•
поверхневий натяг
•
бути матір'ю
•
свідомість це місто
•
некрополь
•
ти схожий на вірш
•
я живу під столітнім каштаном
•
тепер
•
писання це видільна функція організму
•
виживає лиш той
•
граюся з часом у схованки
•
мій біль — недоріка
•
щирість дурня нічого не варта
•
я є тим що я готова прийняти
•
диявол це різник
•
заклопотана побутом душа
•
що до мене світові
•
літо вступило в пору свого повноліття
•
облиш своє кохання
•
зневажаю себе за слабкість
•
я тонкий родючий шар
•
я отримала цю тополю
•
весна видається загрозливою
•
можливо
•
реальність лякає
•
час наступає на вухо
•
злякалася власного відображення
•
я думаю
•
разом зі свіжим повітрям
•
любов це завжди жертва
•
чужий простір тисне
•
Соромлюся своєї мови
•
думка про власне божевілля
•
даленію
•
покинуті покидають
•
залежність
•
банальності відчужують мене
•
посадила на городі
•
дай собі час
•
слава тобі моя пам'яте пориста тверде
•
чи має вогонь запах
•
по всьому лишилася випалена земля
•
знаєш як роблять папір
•
кажеш зміненим голосом
•
Ти зробив любов
•
як пробачаєш Ти
•
чи не щоночі
•
я думала досі
•
війна позбавляє простору
•
знаходжу спокій
•
обов'язок любленого — жити
•
сув'язь страху та любові
•
любов безправна
•
хибне сприйняття світу
•
відтоді коли час
•
твоя мова звучить
•
лише чужі троянди
•
смерть триває так само
•
що ти робитимеш зі своєю образою
•
кожен свідчить про життя як уміє
•
бог береже тебе в таємниці
•
забулися дерева
•
вірші — продовження твоїх рук
•
думка триває у краплі
•
про що сваряться ті сусіди
•
голос лився голослівно
•
любов забувається
•
Того, хто любить
•
і ось виявляється
•
я живу у багатоквартирному будинку
•
Коли воно прийде
•
дерева можуть навчити беззахисності
•
містом ходить жінка
•
твої почуття
•
нині чудовий день
•
коли час знімає рипучі чоботи
•
безнадійно забула початок
•
поезію оживлює універсальність образу
•
непостійність вітру
•
сон має властивості
•
Тілесність
•
ви, діти й дорослі
•
сьогодні світає
•
Розігрівай двигун
•
той, хто в замку живе
•
ранок сьогодні звичайний
•
чекаю на весну так
•
взимку
•
нарешті дам спокій цій кімнаті
•
думаю про місця
•
не засну
•
піднімаюся сходами
•
є любов
•
ти пишеш подумки
•
море
•
ти бачиш
•
слухаю тишу на дні неба
•
коли мала два рочки
•
коли довго не плачу
•
я так часто забуваю
•
дякую
•
інколи ти згадуєш мене так
•
коли гуляю вночі
•
на підвіконні
•
я маю батька
•
твій запах
•
п'ята ранку
•
обламую поглядом голі гілочки з абрикоси
•
дорога додому
•
тепер життя схоже на мозаїку
•
поки маленька
•
вибач маленька
•
у світі немає безпечних місць
•
перш ніж пізнати бога
•
бажаю для тебе міцного відчуття дому
•
я для тебе все
•
вчора вперше
•
більш за все боюся
•
потроху відмовляюся від себе
•
сорока-ворона
•
якщо досі я сумнівалася
•
ти ще не знаєш ніжності
•
ти переплутала день з ніччю
•
я ніколи не відчувала нас єдиним цілим
•
слухати тебе
•
ти так схожа на мене
•
якось дуже швидко ми змирилися
•
як же я щодо себе помилялася
•
материнство зароджується на чистих простирадлах
•
усмішка осяює лункі стіни
•
на підготовчих курсах нас вчили
•
хто як не вона
•
крик розріджує тисняву квартири
•
вір поганим передчуттям
•
цокання годинників
•
великий світ лякає
•
знімаю годинника зі стіни
•
моя мати
•
розплющивши очі
•
Твоя кімната ще маленька
•
вибудовуєш мене
•
зморшки на моїй шкірі
•
я дуже багатий
•
не ідеалізуй мене
•
я збирав гілки у лісі
•
диви яка хмарина
•
моя голова сидить міцно
•
цікавість водить мною
•
моє ім'я стерлося до закінчення
•
не дивися угору
•
третю весну спостерігаю
•
усю зиму наче олень
•
ти мила вікна у моїй кімнаті
•
сумую за морем
•
відкидаю спасенну сліпоту
•
Відпускаю вірші в небо
•
Вдивлятися
•
вірш не місце для означувальних слів
•
вірш завжди свідчить про гармонію
•
слова ластяться
•
цей вірш
•
відкриваю нотатки
•
ранкова самотність
•
письмо — уповільнене думання
•
вірші мені коштують реальності
•
спів завжди має простір
•
слова змінюють простір
•
поезія безвідповідальна
•
піщинки
розпорошений вітер
стає зітханнями
стає зітханнями
серпневе повітря йде до рук,
як м'яка волога глина..
як м'яка волога глина..
чи це ти?
йдеш не знати куди
йдеш не знати куди
проблема мильної бульбашки не в тому
що її життя коротке
що її життя коротке
після своєї смерті
стану дерев'яною змійкою
стану дерев'яною змійкою
окрім вузьких спеціалістів
ніхто не згадує старого хробака
ніхто не згадує старого хробака
під час посух старий хробак впадає в анабіоз
тому думає що знає якою є смерть
тому думає що знає якою є смерть
старий хробак має теорію
"всякий предмет що лежить
"всякий предмет що лежить
старий хробак живе не-тут-і-не-тепер
бо "тут" має означуватися речами
бо "тут" має означуватися речами
старий хробак має невиразні риси обличчя
стандартну статуру
стандартну статуру
твої слова старий хробаче пахнуть землею
і якщо цей запах вдихати ротом
і якщо цей запах вдихати ротом
старий хробак не бажає еволюціонувати
бо вже став собою
бо вже став собою
старий хробак риє ходи і подеколи печери
останні він називає коморами реальності
останні він називає коморами реальності
старий хробак впадає у праведний гнів
і охоплений бажанням напучувально
і охоплений бажанням напучувально
старий хробак розчарувався у коханні
він більше не блукає болотами
він більше не блукає болотами
старий хробак — нечупара
та все ж
та все ж
старий хробак знає що таке вітер
бо той не раз випробовував його на міцність
бо той не раз випробовував його на міцність
старий хробак не губиться у темряві
він наче годинникова стрілка
він наче годинникова стрілка
люблю твої химери старий хробаче
мир це твоя батьківщина
мир це твоя батьківщина
блискавка звила на древі розкішне гніздо
з пір'я жар-птиці
з пір'я жар-птиці
на підвладній мені ділянці
контроль врівноважує відповідальність
контроль врівноважує відповідальність
смерть настільки стара
що навіть бабусі чуються з нею
що навіть бабусі чуються з нею
час використовуєш за призначенням
у міру того як товстезний рулон
у міру того як товстезний рулон
час полоще мій голос
мов вітер на щоглі шматину
мов вітер на щоглі шматину
життя це гра
хаха
хаха
усякий вірш це казка
яку розповідаєш сам собі
яку розповідаєш сам собі
холодно лежати у позі стежки
місяць ковзає пильним поглядом
місяць ковзає пильним поглядом
скидаючи листя
дерева повертаються до звичних меж
дерева повертаються до звичних меж
відчуваю в собі цілий світ
надимаюся ніби повітряна кулька
надимаюся ніби повітряна кулька
божий світ подібний до дитячої розмальовки
чорно-білий простір для наповнення
чорно-білий простір для наповнення
думка цінна простором
з якого зростає
з якого зростає
дощ вибілює мої кістки ще за життя
а тіло випрозорює
а тіло випрозорює
зайвина звивається змією
зизо зиркаючи з-під заросту зловорожості
зизо зиркаючи з-під заросту зловорожості
не знаю куди подіти руки
тож перехрещую їх у зап'ястях
тож перехрещую їх у зап'ястях
ти найгрубша гілка
що нею дерево тримається за небо
що нею дерево тримається за небо
ти стинаєш голови соняшникам
а на кожному зрубі
а на кожному зрубі
в безвітря світ щезає
відсутність руху кидає окіл важке рядно
відсутність руху кидає окіл важке рядно
у цьому безвітряному просторі
я хотіла б лежати грудкою землі під опалим листям
я хотіла б лежати грудкою землі під опалим листям
ті що люблять діляться усім що мають
а люблені змушені приймати те
а люблені змушені приймати те
сміється той хто пізнав світ
хто виокремив речі зі тла
хто виокремив речі зі тла
довіряй смерті
будь там де ти зараз є
будь там де ти зараз є
горіхове ядерце береже тепло
як береже його ядро землі
як береже його ядро землі
розкрити серце
то не просто розтулити рота
то не просто розтулити рота
чи ти знав? темні квіти вночі
завжди пахнуть солодше.
завжди пахнуть солодше.
ненаписана пісня
гупає в серці
гупає в серці
тепло і світло огортають душу,
коли так ніжно слухаєш мене.
коли так ніжно слухаєш мене.
ти наснився мені
коли вдома була я сама
коли вдома була я сама
є люди, як брами,
крізь їхні обійми
крізь їхні обійми
на землю твою колись впало насіння моє
і, перш ніж побачити сонце, її полюбило,
і, перш ніж побачити сонце, її полюбило,
тінь на склі — невизріле обличчя
промайнуло і сховалось знов
промайнуло і сховалось знов
змарнований час —
найбільше моє набуття
найбільше моє набуття
спека — це я,
коли світла стає
коли світла стає
там де слова знаходять вихід
з-під каміння й течуть глибокою рікою
з-під каміння й течуть глибокою рікою
кохання надихає
а любов змушує замовкнути
а любов змушує замовкнути
шлях часів — неминучий, стрімкий,
простебнований білою ниткою.
простебнований білою ниткою.
все що написано
може бути використано проти автора
може бути використано проти автора
я написав свою книгу двічі
прямо і навспак
прямо і навспак
моя рука — рука моєї сили —
не годна розв'язати
не годна розв'язати
смерть — необмежене розчинення
за критичної температури життя
за критичної температури життя
частина знає про ціле лиш те
що воно має майбутнє
що воно має майбутнє
я — тростинка
що не надається до наповнення
що не надається до наповнення
час ніби вітер який завжди віє в один бік
але мені потрібно в протилежний
але мені потрібно в протилежний
я зламала ногу
та ніхто не йме віри
та ніхто не йме віри
житейська мудрість
це система самовиправдання
це система самовиправдання
смерть нагадує про людей
а життя ні про що не нагадує
а життя ні про що не нагадує
головне не злякатися голуба
а решта дасться за іграшку
а решта дасться за іграшку
стільки словесних комбінацій
і кожна з них правдива
і кожна з них правдива
старість має жіноче обличчя
та статуру
та статуру
вічність симетрична відносно розуму
що у ньому як в дзеркалі
що у ньому як в дзеркалі
не померти а прокинутися
і не знайти свого тіла
і не знайти свого тіла
увійти під шкіру дерева і вийти неушкодженим
без скалок подряпин і без пам'яті
без скалок подряпин і без пам'яті
досвід війни робить ближчим
досвід залежності
досвід залежності
упорядкування світу —
занадто велика спокуса
занадто велика спокуса
я народилася наприкінці лютого
вже дорослою
вже дорослою
людина потребує людини
аби мати розкіш бути слабкою
аби мати розкіш бути слабкою
хто багато живе той багато помирає
всохла брунька відламалася
всохла брунька відламалася
з віком все більше розумію котів
що йдуть з дому аби померти
що йдуть з дому аби померти
поети не вигадують метафор
вони знаходять їх на березі розуму
вони знаходять їх на березі розуму
час безтурботний мов хмара
вільний нічийний
вільний нічийний
продаю себе вроздріб —
так вигідніше
так вигідніше
сув'язі слів роблять людину впізнаваною
майстра виказує метод плетіння більше
майстра виказує метод плетіння більше
підсвідомість не оперує неологізмами
її грузька товща дуже повільно ковтає слова
її грузька товща дуже повільно ковтає слова
не маю нічого окрім слів
прямокутних дощок
прямокутних дощок
крик це не тільки звук
це неприродно вигнуте тіло
це неприродно вигнуте тіло
вірш не транслює моралі
він лиш випадковий уламок дійсності
він лиш випадковий уламок дійсності
написати слово —
наче смикнути шворку дзвінка
наче смикнути шворку дзвінка
час як речовина подібний до води
він теж має три стани
він теж має три стани
наша ділянка не обнесена парканом
це називається інтегральним простором
це називається інтегральним простором
ідея стільця стоїть міцно
ідеальні ніжки однакової довжини
ідеальні ніжки однакової довжини
люди беруть дітей на руки
і спускаються у підвал
і спускаються у підвал
дерева обирають рух вгору
на зміну смиренності насінини
на зміну смиренності насінини
ті що вклоняються вам
вірять у майбутнє
вірять у майбутнє
символ — слово з кишенькою
часом прикро порожньою
часом прикро порожньою
писати вірші — добра навичка
майже така сама добра
майже така сама добра
земля всотує спокій неба
воно тулиться до її розпашілого тіла
воно тулиться до її розпашілого тіла
мій дім згорів
та я досі приходжу на згарище
та я досі приходжу на згарище
мої висновки смішні
як коник-стрибунець
як коник-стрибунець
місто кличе мене
запрошує рости лишайником
запрошує рости лишайником
емоції — документ
для внутрішнього користування
для внутрішнього користування
одного щасливого ранку
коли весна відчувалася
коли весна відчувалася
я люблю любити
не гайную жодних нагод
не гайную жодних нагод
твоє мислення конкретне
навіть свої поетичні образи
навіть свої поетичні образи
глибоке не викликає заздрощів
бо всі ми притоки однієї ріки
бо всі ми притоки однієї ріки
вода теж має шкіру
намацавши задирку
намацавши задирку
бути матір'ю означає звикнути до принижень
стати живильним середовищем для твоєї волі
стати живильним середовищем для твоєї волі
свідомість це місто
збудоване мисленням
збудоване мисленням
з цього міста мене вижили померлі
потопельники самогубці вбиті
потопельники самогубці вбиті
ти схожий на вірш
твоя поява є таємницею
твоя поява є таємницею
я живу під столітнім каштаном
ловлю ротом краплини з листя
ловлю ротом краплини з листя
коли ми звикли бачити одне одного
незачесаними
незачесаними
писання це видільна функція організму
писати поки не перетреш
писати поки не перетреш
виживає лиш той
хто вміє оповідати
хто вміє оповідати
граюся з часом у схованки
спритний наче миша
спритний наче миша
мій біль — недоріка
ніхто не навчив його
ніхто не навчив його
щирість дурня нічого не варта
а мудрий тримає свою щирість
а мудрий тримає свою щирість
я є тим що я готова прийняти
і тим що приймає —
і тим що приймає —
диявол це різник
він той хто відділяє
він той хто відділяє
заклопотана побутом душа
живиться крихтами роздумів
живиться крихтами роздумів
що до мене світові
висуває вимоги
висуває вимоги
літо вступило в пору свого повноліття
я ж досі вагаюся
я ж досі вагаюся
облиш своє кохання
там звідки ця сніжна гора
там звідки ця сніжна гора
зневажаю себе за слабкість,
але потай тішуся нею:
але потай тішуся нею:
я тонкий родючий шар
напнутий поміж пагорбів
напнутий поміж пагорбів
я отримала цю тополю
як втішний приз
як втішний приз
весна видається загрозливою
у своєму буянні
у своєму буянні
можливо
призначення в тому
призначення в тому
реальність лякає
здається я бачу
здається я бачу
час наступає на вухо
важким чоботом
важким чоботом
злякалася власного відображення
не очікувала побачити себе у дзеркалі
не очікувала побачити себе у дзеркалі
я думаю
отже
отже
разом зі свіжим повітрям
до кімнати ввірвалися звуки
до кімнати ввірвалися звуки
любов це завжди жертва
струс повітря в легенях
струс повітря в легенях
чужий простір тисне
усіма своїми нерівностями
усіма своїми нерівностями
Соромлюся своєї мови.
Розсовую слова по кишенях,
Розсовую слова по кишенях,
думка про власне божевілля
заспокоює
заспокоює
даленію
коли речі заступають собою слова
коли речі заступають собою слова
покинуті покидають
вирізають з утроби дітей
вирізають з утроби дітей
залежність
вистромлює носа надвір
вистромлює носа надвір
банальності відчужують мене
від життя
від життя
посадила на городі
тополю
тополю
дай собі час
час заспокоїтися
час заспокоїтися
слава тобі моя пам'яте пориста тверде
черви у темному тілі риють ходи та печери
черви у темному тілі риють ходи та печери
чи має вогонь запах
той вогонь
той вогонь
по всьому лишилася випалена земля
ясно-зелена трава з обсмаленими кінчиками
ясно-зелена трава з обсмаленими кінчиками
знаєш як роблять папір
слова
слова
кажеш зміненим голосом
мовчи
мовчи
Ти зробив любов
законом свого світу
законом свого світу
як пробачаєш Ти
не зупиняєш часу
не зупиняєш часу
чи не щоночі
видуваєш для мене
видуваєш для мене
я думала досі:
всі ці квіти твої —
всі ці квіти твої —
війна позбавляє простору
небесного і морського
небесного і морського
знаходжу спокій у тому
що мені не належить
що мені не належить
обов'язок любленого — жити
бути вдень і бути вночі
бути вдень і бути вночі
сув'язь страху та любові
відчувається як бажання
відчувається як бажання
любов безправна
але почувається
але почувається
хибне сприйняття світу
спричинює війну
спричинює війну
відтоді коли час
був змушений піти
був змушений піти
твоя мова звучить
ніби камертон
ніби камертон
лише чужі троянди
колють пальці.
колють пальці.
смерть триває так само,
як триває життя,
як триває життя,
що ти робитимеш зі своєю образою
вона схожа на залізний перстень
вона схожа на залізний перстень
кожен свідчить про життя як уміє
та немає свідка кращого за дерево
та немає свідка кращого за дерево
бог береже тебе в таємниці
усміхається в бороду
усміхається в бороду
забулися дерева
хто їх плекав
хто їх плекав
вірші — продовження твоїх рук
огортають тебе деревним затінком
огортають тебе деревним затінком
думка триває у краплі
що падає
що падає
про що сваряться ті сусіди
на що витрачають свій запал
на що витрачають свій запал
голос лився голослівно
оминаючи каміння
оминаючи каміння
любов забувається
заноситься піском
заноситься піском
Того, хто любить,
образити неможливо,
образити неможливо,
і ось виявляється
що можеш бути чесною лише з тим
що можеш бути чесною лише з тим
я живу у багатоквартирному будинку
моя гостинка на першому поверсі
моя гостинка на першому поверсі
Коли воно прийде,
Ми зачаїмося на застудженому ліжку,
Ми зачаїмося на застудженому ліжку,
дерева можуть навчити беззахисності:
аби втратити захист, достатньо знерухоміти;
аби втратити захист, достатньо знерухоміти;
містом ходить жінка
у чорному фередже
у чорному фередже
твої почуття
оберігає натхненний розум
оберігає натхненний розум
нині чудовий день
для полювання на місяць
для полювання на місяць
коли час знімає рипучі чоботи
і йде босоніж
і йде босоніж
безнадійно забула початок
тому кінцівка вже не засмучує
тому кінцівка вже не засмучує
поезію оживлює універсальність образу
прозу оживлює конкретність опису
прозу оживлює конкретність опису
непостійність вітру
оманлива опора ритму
оманлива опора ритму
сон має властивості
повітряної кульки
повітряної кульки
Тілесність — це ідіома життя.
Слова не набувають нових значень —
Слова не набувають нових значень —
ви, діти й дорослі,
що махаєте руками,
що махаєте руками,
сьогодні світає
дуже поволі і сторожко
дуже поволі і сторожко
Розігрівай двигун,
а я поки начищу
а я поки начищу
на високій горі у замку живе той,
кого я знала і кого не знаю.
кого я знала і кого не знаю.
ранок сьогодні звичайний
мовчки готую сніданок
мовчки готую сніданок
чекаю на весну так
ніби вона може
ніби вона може
взимку
шелесткі спогади дерев
шелесткі спогади дерев
нарешті дам спокій цій кімнаті
зібрала речі
зібрала речі
думаю про місця
в яких ти багато жив
в яких ти багато жив
не засну
поки не розповім тобі про місце
поки не розповім тобі про місце
піднімаюся сходами
покинутого будинку
покинутого будинку
є любов,
яка не може
яка не може
ти пишеш подумки
в морозному повітрі -
в морозному повітрі -
тобі замало місця
в моєму серці
в моєму серці
ти бачиш
від гострих ключиць
від гострих ключиць
слухаю тишу на дні неба
коли мала два рочки
посадила на городі черешню
посадила на городі черешню
коли довго не плачу
мої очі стають карими
мої очі стають карими
я так часто забуваю,
що ти - людина...
що ти - людина...
дякую
що знаю твою тінь
що знаю твою тінь
інколи ти згадуєш мене так
як згадуєш про зорі
як згадуєш про зорі
коли гуляю вночі
тихими вулицями
тихими вулицями
кажеш мені:
у тебе на підвіконні
у тебе на підвіконні
я маю батька
я маю його дрібку та все ж маю
я маю його дрібку та все ж маю
твій запах став для мене символом близькості
його має мій чоловік
його має мій чоловік
п'ята ранку
в дитинстві це була тривожна година
в дитинстві це була тривожна година
обламую поглядом голі гілочки з абрикоси
і думаю про своїх мертвих
і думаю про своїх мертвих
дорога додому з крихт ракушняку
витяглася між рядами незмінних хат
витяглася між рядами незмінних хат
тепер життя схоже на мозаїку
розбиті на друзки сни
розбиті на друзки сни
поки маленька
тобою милуються
тобою милуються
вибач маленька
мій світ хисткий маревний
мій світ хисткий маревний
у світі немає безпечних місць
і речей безпечних теж немає
і речей безпечних теж немає
перш ніж пізнати бога
ти полюбиш батька
ти полюбиш батька
бажаю для тебе міцного відчуття дому
щоб воно наче дерево зростало
щоб воно наче дерево зростало
я для тебе все
а отже ніхто
а отже ніхто
вчора вперше
подумала про тебе погано:
подумала про тебе погано:
більш за все боюся
що будеш схожою на мене
що будеш схожою на мене
потроху відмовляюся від себе
та й хто я така
та й хто я така
сорока-ворона на припічку сиділа
діткам кашку варила
діткам кашку варила
якщо досі я сумнівалася
то тепер знаю точно
то тепер знаю точно
ти ще не знаєш ніжності
твої рухи різкі
твої рухи різкі
ти переплутала день з ніччю,
я ж — опору з трампліном.
я ж — опору з трампліном.
я ніколи не відчувала нас єдиним цілим
ані тоді коли ти зміщувала центр мого тяжіння
ані тоді коли ти зміщувала центр мого тяжіння
слухати тебе
наче шукати камінці
наче шукати камінці
ти так схожа на мене
коли плачеш
коли плачеш
якось дуже швидко ми змирилися
з власною неідеальністю
з власною неідеальністю
як же я щодо себе помилялася
думала
думала
материнство зароджується на чистих простирадлах
розроджується на брудних
розроджується на брудних
усмішка осяює лункі стіни
зарюмсаної свідомості
зарюмсаної свідомості
на підготовчих курсах нас вчили
що людина стає собою наодинці
що людина стає собою наодинці
хто як не вона
найбільше з нас трьох
найбільше з нас трьох
крик розріджує тисняву квартири
здирає довгими клаптями потерті шпалери
здирає довгими клаптями потерті шпалери
вір поганим передчуттям
їхня наявність не скасовує
їхня наявність не скасовує
цокання годинників
нагадує кімнаті про її кути
нагадує кімнаті про її кути
великий світ лякає
великий світ заспокоює
великий світ заспокоює
знімаю годинника зі стіни
ховаю в сусідній кімнаті
ховаю в сусідній кімнаті
моя мати
мала чайний сервіз
мала чайний сервіз
розплющивши очі
деякий час удаю
деякий час удаю
Твоя кімната ще маленька,
а її стіни товсті:
а її стіни товсті:
вибудовуєш мене
відчуваю
відчуваю
зморшки на моїй шкірі
це невід
це невід
я дуже багатий
маю велосипед каптур
маю велосипед каптур
не ідеалізуй мене
я маленький чоловік
я маленький чоловік
я збирав гілки у лісі
не для справи а для втіхи
не для справи а для втіхи
диви яка хмарина
тлуста
тлуста
моя голова сидить міцно
наче капустина в ґрунті
наче капустина в ґрунті
цікавість водить мною
як ніс собакою
як ніс собакою
моє ім'я стерлося до закінчення
яке цілком залежить від відмінка
яке цілком залежить від відмінка
не дивися угору
кажу
кажу
третю весну спостерігаю
як ти розводиш багаття
як ти розводиш багаття
усю зиму наче олень
я приходив до твоєї хижі
я приходив до твоєї хижі
ти мила вікна у моїй кімнаті
коли я прокинувся
коли я прокинувся
сумую за морем
за жодною людиною
за жодною людиною
відкидаю спасенну сліпоту
неначе картуза
неначе картуза
Відпускаю вірші в небо,
наче повітряні кульки.
наче повітряні кульки.
Вдивлятися —
це майже те саме,
це майже те саме,
вірш не місце для означувальних слів
позбавлених куліс і мінливих граней
позбавлених куліс і мінливих граней
вірш завжди свідчить про гармонію:
про звільнені від бур'яну посіви
про звільнені від бур'яну посіви
слова ластяться
торкаються серед ночі
торкаються серед ночі
цей вірш — заповідна зона
де слова зойкають
де слова зойкають
відкриваю нотатки
і усміхаюся
і усміхаюся
ранкова самотність
важка голова і порожній шлунок
важка голова і порожній шлунок
письмо — уповільнене думання
прогулянка на самоті
прогулянка на самоті
вірші мені коштують реальності
а реальності — повноти
а реальності — повноти
спів завжди має простір
неначе вода
неначе вода
слова змінюють простір наче сніг
згладжують нерівності
згладжують нерівності
поезія безвідповідальна
покладатися на неї
покладатися на неї
тепер вірші
схожі на піщинки
схожі на піщинки
Інша поезія