Состав Диевского района Екатеринославского округа 1923 г.
1. Диевский рик [райисполком] с. Диевка № 1.(Белецкое) Население - 4412.

2. Новокайдацкий с/c [сельсовет] c.Новые Кайдаки. Население - 10142. До рика - 4.

3. Сухачёвский с/c 1) c. Сухачёвка. Население - 2236. До рика - 6.

2) с. Диёвка № 2. Население - 4252. До рика -6.
Всего населения - 6488.

4. Таромский с/с с. Таромское Население - 2526. До рика - 10.

5. Краснопольский с/с с. Краснополье Население -5965. До рика -9.

6. Попово - Баловский с/c 1) c. Попова Балка (Красная Балка) Население - 468.

2) с. Пашеная Балка. Население - 590.
Всего населения - 1078. До рика - 7.


7. Надеждинский - с. Надеждино (додано чорнилом).

(ДАДО - Ф. 158., оп.1., спр.11., арк.73.)

Геоплазма также Деформационная силикатная плазма[1] — гипотетическая концепция выдвинутая украинским геологом Олегом Слензаком о существовании особого вида энергии, который образуется вследствие разрушения атомарно-молекулярной структуры в глубине тектонических пород и через некоторое время выстраивает другую структуру - вещество.

Геоплазма является движущей энергетической субстанцией планеты Земля , благодаря которой в течение миллиардов лет из первоначального вещества формировалось современное разнообразие физически-химических соединений.

Согласно утверждениям Олега Игоревича Слензака ,

когда на изломах циклов гравитационные дисбалансы сверх меры сталкивают или растягивают Землю, то в ее недрах бурится усиленная геоплазма, действующая на все планетные структуры, в том числе живые организмы[2].

Как утверждает доктор психологии Башкирского университета Г. А. Аминьев ,

Космическое влияние обусловлено, прежде всего, действием Солнца , фазами Луны и процессами, происходящими в Солнечной системе и Галактике. Эти факторы влияют на большие популяции и, точнее, на каждого человека. Все земные возмущения отражаются прежде всего в биоплазме человеческого мозга через геоплазму. Таким образом, человек, живущий в зоне геоаномии, может ощущать пики психической энергии или, наоборот, депрессию, которая может проявляться как психосоматические заболевания. Можно предположить, что одной из причин многих заболеваний является влияние геоплазменных аномалий на человека в течение длительного периода его жизни. Колебания или возмущения в геоплазме прогрессивно изменяют биоэнергетику и психоэнергетику . Кроме того, характеристики геоплазмы, а следовательно, и биоплазмы, изменяются в зависимости от фаз солнечной активности[3].

Ссылки
1.Дмитрий. ЖИЗНЬ ЗАРОДИЛАСЬ В МИНЕРАЛЕ? НОВЫЙ ВЗГЛЯД НА «ЧУДЕСА» ПРИРОДЫ (неопр.) (19 октября 2001).

2.Любов Чуб. На зламі епох (неопр.). Украинская правда (27 червня 2011, 10:19).

3.Инюшкин В. И. БИОПЛАЗМА, ГЕОПЛАЗМА БИОПЛАЗМА, ГЕОПЛАЗМА И ПСИХОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ Четверг, 09 Января 2014 г. inyushin.com (09.08. 2005).

Хороше питання, що ж сталося у Святогірській Лаврі? Дуже просто. Тепер всю Українську Православну Церкву колишнього Московського патріархату охопила громадянська війна. Всі з усіма сваряться, всі з усіма б'ються. Хто був за Україну, а хто - за Росію. І що ж то виходить? Виходить те що ні сама братія монастирів, ні священики, ані вище духовенство не знають за якими канонами живуть. Церква була автономією Російської Православної Церкви, а в 2022 році її вищий ієрарх виголосив промову з якої постало що нам усім, як у тому романі Ільфа і Петрова - пора у Крематорій.

Стало ясно що в канонічному зв'язку із такою церквою більше перебувати не можна. І прийняло вище духовенство УПЦ МП постанову в Феофанії. Виходить тепер що церква ця стала неканонічна, бо в каноні їй тепер не можна лишатись.

Якби церква попросила в якось із давніх патріархатів Сходу прийняти її під омофор, хоч би й тимчасово до того часу коли в Московську патріархію повернеться розум (особисто я в це не вірю!) то була б не така драма.

Але... тепер вийшло так кожен духівник трактує цю ситуацію як вважає за потрібне. І в монастирях відтепер бійки та вбивства стануть нормою. Держава могла б вирішити проблему якби церковники запросили її в якості третейського судді, але цього не буде, а за законами державні структури в церковні конфлікти не мають права втручатися. Відтак, проблема в короткій перспективі не має шансів на вирішення.Хороше питання, що ж сталося у Святогірській Лаврі? Дуже просто. Тепер всю Українську Православну Церкву колишнього Московського патріархату охопила громадянська війна. Всі з усіма сваряться, всі з усіма б'ються. Хто був за Україну, а хто - за Росію. І що ж то виходить? Виходить те що ні сама братія монастирів, ні священики, ані вище духовенство не знають за якими канонами живуть. Церква була автономією Російської Православної Церкви, а в 2022 році її вищий ієрарх виголосив промову з якої постало що нам усім, як у тому романі Ільфа і Петрова - пора у Крематорій.

Стало ясно що в канонічному зв'язку із такою церквою більше перебувати не можна. І прийняло вище духовенство УПЦ МП постанову в Феофанії. Виходить тепер що церква ця стала неканонічна, бо в каноні їй тепер не можна лишатись.

Якби церква попросила в якось із давніх патріархатів Сходу прийняти її під омофор, хоч би й тимчасово до того часу коли в Московську патріархію повернеться розум (особисто я в це не вірю!) то була б не така драма.

Але... тепер вийшло так кожен духівник трактує цю ситуацію як вважає за потрібне. І в монастирях відтепер бійки та вбивства стануть нормою. Держава могла б вирішити проблему якби церковники запросили її в якості третейського судді, але цього не буде, а за законами державні структури в церковні конфлікти не мають права втручатися. Відтак, проблема в короткій перспективі не має шансів на вирішення.

Правда та не вся. Ленін створив паскудну Україну, знищивши в тому числі її руками ту Україну в якої був шанс стати хорошою для більшості тих хто тоді жив на українських землях. Не було б в тієї України Дніпрогесу? Можливо. Без електрики та Україна б не пропала. Але і Чорнобиля б теж не було!

Москалі не розуміють що та Україна яку Ленін придумав де-факто перестала існувати ще тоді як Радянський Союз де-юре існував. Після 1988 року Україна була уже не радянська. Практично з 1991 року вони її розвалюють, розвалюють, а вона все не розвалюється. Попри всі негаразди й конфлікти Україна лишається.

Чим далі тим більше видно деградацію Російської православної церкви як церкви християнської. Особливо це видно по тому як духовенство її лізе в ютуб та тік-ток. Один священик на повному серйозі видає за боже чудо міську легенду Самари про "стояння Зої" - де нібито дівчина скам'яніла за богохульний танок з іконою святого Миколая. Він навіть не поцікавився що в тому будинку, де це відбулося жила атеїстка в якої ніяких ікон не було взагалі. Також він ніби й не знає що таке "скам'яніння" з медичної точки зору називається нападом кататонії - різновиду шизофренії. В той час при Хрущові в Куйбишеві (так тоді називалася Самара) була хвиля гонінь на церковників, що являлось частиною всесоюзної постсталінської антирелігійної кампанії. В зв'язку з цим, аби "закликати грішників до покаяння" фанатична стара Аграфена й вигадала цю історію про скам'янілу богохульницю. Однак священикові не до лиця повторювати міські легенди.
Далі. Один "облічителів" УПЦ МП яка так і не розірвала зв'язок з Московською патріархією, в всього лиш (о жах!) перестала поминати патріарха Кирила видав мені що Отці церкви заперечували статус Вселенського патріарха (якого він зневажливо іменує "Фанар") як першого ієрарха серед рівних. При цьому жодної цитати, окрім постанови так званого "Константинопольського помісного собору" 1894 року (факт якого не підтверджує жоден запит в інтернеті, при тому що "Гугл знає все") не наводить.
Ну і остання "вишенька на торті". Ритуал виведення з пекла абортованих дітей запроваджений черницею матушкою Антонією (чому в пекло потрапляють абортовані діти, а не ті хто цей аборт зробив - "канонічні православні" замовчують). Неіснуючу дитину "пеленають" в рушник і священник все це занурює в воду, здійснює "обряд хрещення", даючи вбитій дитині ім'я . Ті хто це здійснює плювать хотіли на Правила Святих Отців Церкви які прямо і невідворотно забороняють хрестити і причащати померлих. Не враховують вони також і те що стать абортованої дитини лишається невідомою.

Одним словом церква в Росії деградує в повній згоді з деградацією суспільства і влади.

А ви й не вірите що так буде? Фейсбук любить постити як виглядали у 1960-ті - 1970 - ті жінки в Тегерані та Кабулі, показуючи вбраних по-європейськи студенток місцевих вишів і порівнювати з нинішніми, з ніг до голови загорнутих у чорні балдахони. Але як воно так сталося ніхто дати відповідь не хоче.

Все тому що на фотографіях були вершки іранського та афганського суспільства, які жили по-європейськи (місцевий аналог "золотого мільярда"), а широкі маси жили в цілковитих злиднях та неуцтві. Ці "вершки суспільства" монархічних Ірану та Афганістану викликали в темних мас для яких головною цінністю був іслам не те щоби лють, а люту ненависть. Врешті маси знайшли управу на цих "муртадів"* та "мунафіків"* в особі аятоли Хомейні та випускників кандагарського медресе (слово "талібан" означає студенти) і ті зробили "ісламські революції", ну а що було далі ви вже знаєте.

А до чого тут ми? Виявляється нас це стосується і в першу чергу. Друга половина XX століття - час глибокої кризи християнського світогляду: все більше мас відкидають релігію, стають атеїстами. На арену виповзають феміністки, які кричать що аборт - це священне право жінки робити з своїм тілом все що завгодно (те що плід який жінка виношує це майбутня окрема людина - вже нікого не хвилює). Як правило, до кінця минулого століття смертність в європейських країнах перевищує народжуваність і населення зростає за рахунок мігрантів з Азії і Африки, більшість яких складають бідняки з мусульманським світоглядом.

Далі гірше: початок XXI століття ознаменувався пропагандою антисуспільних цінностей, що стверджували - бідняки і малоосвічені не мають права розмножуватись. Жінка має право "давати" (так уже не виходити заміж, а саме "давати", бо сім'я оголошена пережитком минулого) лише тому в кого є дорога тачка, крутий айфон останньої моделі, гроші на всі її забаганки, гроші на Тайланд (Туреччина тепер не рахується - це "бомжацький" курорт). Внаслідок цього виник цілий прошарок одиноких чоловіків ("інцелів") і жінок ("фемцелів"). Одні не могли одружитись через низький достаток (зверніть увагу, керівництво держав пострадянського простору турбувалось не про те аби підняти матеріальний рівень маси, а зробити так аби вона не плодила "зайвих" дітей - "ніщєту"), інші не могли знайти "достойного" чоловіка. Як наслідок, демографія Росії, України, Білорусі тощо йшла тільки в мінус. З п'ятидесяти двох мільйонів населення України в 1992 році на 2022-й лишилось тільки сорок два. І тут грянула російсько-українська війна, що оголила всі "язви" як російського ("мальвінки", які одружуються на бомжах аби відправити їх на війну і потім отримати гробові за них - от яскравий наслідок яких жінок "виховали" глянцеві гламурні дівчачі журнали) так і українського суспільства (свавілля ТЦК).

В демографічному плані війна має катастрофічні наслідки як для Росії так і для України: мало того що в обох воюючих країнах щодня в геометричній прогресії ростуть кладовища, так іще з останньої втекло шість мільйонів (спочатку було десять, але чотири повернулися назад в Україну). Війна ставить під питання майбутнє, тому зараз що в Росії, що в Україні ніхто не заводить сім'ю (крім "мальвінок", звичайно, але це повноцінною сім'єю назвати не можна, ви самі розумієте) й не народжує дітей. Більше того, ті сімейні пари що склалися - розпадаються. Тому після війни нас чекатиме ще глибша демографічна яма, яку уряд вирішуватиме тільки одним чином: запрошуючи в Україну біженців з найбідніших країн Азії та Африки, більшість з яких будуть мусульманами. Причому це буде не цивілізований іслам кримських татар, азербайджанців, узбеків, таджиків, до якого ми так звикли, а екстремістський талібівський. Подивіться на європейські країни - у Німеччині, Франції, Британії, мігранти та їх нащадки вже відкрито заявляють про їх перетворення на теократичні емірати за іранським чи афганським зразком через два-три покоління.

Деякі "християни" у вовчій шкурі радіють такому перебігу подій, не бажаючи виправляти свою власну тупість: замість освічених але атеїстичних європейців вони гадають що навернуть до християнства темну неосвічену масу. Однак вони не враховують того факту, що чим нижчий рівень освіти в людини тим міцніше вона тримається за той світогляд в якому була вихована. Це не вони їх навертатимуть в християнство, а скоріше навпаки: прибульці навертатимуть корінне населення в іслам ще й шляхом батога.
Однак знайдуться серед корінних українців та інших європейців і ті які самі навертатимуться в іслам талібано-аятолівського гатунку. Хоча б ті самі "інцели", яких дратує те що вони не мають можливості завести сім'ю і при цьому щодня на вулицях українських (російських, білоруських, німецьких, французьких тощо) міст бачать напівголих жінок.

Одним словом, не обманюйте себе майбутнє наше "світлим" не буде!


*Слова "муртад" та "мунафік" - в перекладі з арабської мови означають віровідступник та лицемір.

Вам ніколи не доводилося бачити таке дивне погодне явище? Влітку грозова хмара наближається на вас, ви чекаєте дощу аж тут трапляється щось дивне: ні з сього ні впало хмару починає рвати на клоччя, в ній народжуються якісь завихрення і, звичайно, після цього ніякий дощ не йде. Коли я вчився в університеті то бачив таке не раз і не два, і це мене вибішувало. Я не міг зрозуміти, чому це замість такого жаданого дощу, хмара розривається на частини. Тим більше що в місті дощ майже завжди був.

Моя мати розповідала про те як читала одне фантастичне оповідання про фермера в якого капіталісти крали дощі, над його головою проносились грози і як він по телевізору бачив щовечора рекламу: "Купуйте хмари!" Врешті той фермер кинув свою ферму й переселився в місто, їсти хімічну їжу. Моя покійна мати не знала як вона була близька до істини.

Вже працюючи в Дніпродзержинську, під час чи то першого, чи то другого "Мамай-фесту" мені відкрилася та загадка з грозами. Просто на нас йшла грозова хмара, погрожуючи зіпсувати свято під відкритим небом, аж тут з домни комбінату (мер міста домовився про це з заводським керівництвом) вилетів потік гарячого повітря і дощова хмара на очах почала розпадатися.

- Ах, ось воно що, - промовив я.
- Тільки про це ніде не кажи,- сказали мені,- а то тебе вб'ють.

Цей процес, який я тоді спересердя вважав ледь не відьминими капостями пояснювався дуже просто: заводський викид містив гаряче повітря яке призводило до зворотного процесу для вологи що вже конденсувалась у дощ: вона знов перетворювалась на пару і розліталась навсебіч.

Саме тому після платформи 184 кілометр з боку міста дощ ледь-ледь накрапав, а в Діївці уже й взагалі не йшов.

Крім того що власники заводів викидали в атмосферу побічні продукти металургійного виробництва замість їх очищення, вони вбивали ще одного зайця: намучившись із поливанням городу (а водопровідна вода не замінить дощову, бо хлор її дистилює), заплативши зайві гроші за водопровідну воду, не отримавши без дощу належного врожаю господар на той город врешті - решт плюне. Це й сталося: наприкінці нульових люди покидали свої городи і стали купувати овочі в супермаркеті. Ну а вже відомо як тамтешня продукція товарний вигляд набуває: зривають помідор зеленим, а "достигає" він після того як його обдають газом формальдегід. Там само й генно -модифіковані організми, там само нітрати. Не кажучи вже про те що грошики від виручки йдуть в кишені "рідненького" великого капіталу.

Власне, ось так власники заводів "боролися" з "куркулями", котрі оселилися на околицях промислових міст. І перемогли їх!

Я подивився кіно. Вдруге в житті. Вперше по "Інтеру" влітку 2009 року і тоді мені цей фільм здався концентрацією мерзоти, що власне так і є. Цей фільм "Груз 200" Алєксєя Балабанова. Але тепер я подивився на нього уже іншими очима. Через призму війни, яка йде. На початку фільму воєнком говорить своєму братові, що тільки в їхнє захолустя прийшло 26 трун з Афганістану. І я згадав як всі хлопчаки у 1980-ті зубами трималися за інститут, аби не вилетіти і не загриміти до армії з перспективою вояжу за річку Пяндж, куди їм зовсім не хотілось. В радянському суспільстві прекрасно циркулювали чутки, що відбувається в країні і врешті - решт це вийшло на поверхню і стало одним з факторів які розвалили Радянський Союз. Але в ту війну труни до гарадов і вєсєй не приходили як зараз так масово. Звідси висновок: оте що росіяни намагаються зобразити як байдужість - то лише понти і нічого більше. Ми можемо тільки здогадуватися про той масштаб психозу який зараз охопив російську глибинку (влада свідомо не бере на фронт москвичів чи пітерців аби це не призвело до бунту в столицях). Рано чи пізно це рвоне. Хотілося щоб раніше, але який в російського суспільства запас міцності сказати важко. Головне аби раніше не вибухнули ми: той бардак із бусифікацією, котрий розвело вище керівництво держави працює проти нас. Як наслідок натовп у Вінниці штурмував стадіон бо хтось пустив чутки (не знаю чи правдиві, чи ні, та й не це важливо, а те що такий факт показує одне справи погані) що там ТЦК утримує людей. В нас є тільки один шанс: дожити до революції в Росії і дурості собі ми не маємо права дозволяти!