Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
2025.11.25
10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
2025.11.23
20:46
тема ксенофобії
&
тема дрібних ксенофобів
я не єврей
я не ніґґер
але я ПРОТИ ксенофобії
&
тема дрібних ксенофобів
я не єврей
я не ніґґер
але я ПРОТИ ксенофобії
2025.11.23
20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
2025.11.23
17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
2025.11.23
14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Пекун Олексій (1983) /
Критика | Аналітика
РПЦ скочується в єресь і забобони
Чим далі тим більше видно деградацію Російської православної церкви як церкви християнської. Особливо це видно по тому як духовенство її лізе в ютуб та тік-ток. Один священик на повному серйозі видає за боже чудо міську легенду Самари про "стояння Зої" - де нібито дівчина скам'яніла за богохульний танок з іконою святого Миколая. Він навіть не поцікавився що в тому будинку, де це відбулося жила атеїстка в якої ніяких ікон не було взагалі. Також він ніби й не знає що таке "скам'яніння" з медичної точки зору називається нападом кататонії - різновиду шизофренії. В той час при Хрущові в Куйбишеві (так тоді називалася Самара) була хвиля гонінь на церковників, що являлось частиною всесоюзної постсталінської антирелігійної кампанії. В зв'язку з цим, аби "закликати грішників до покаяння" фанатична стара Аграфена й вигадала цю історію про скам'янілу богохульницю. Однак священикові не до лиця повторювати міські легенди.
Далі. Один "облічителів" УПЦ МП яка так і не розірвала зв'язок з Московською патріархією, в всього лиш (о жах!) перестала поминати патріарха Кирила видав мені що Отці церкви заперечували статус Вселенського патріарха (якого він зневажливо іменує "Фанар") як першого ієрарха серед рівних. При цьому жодної цитати, окрім постанови так званого "Константинопольського помісного собору" 1894 року (факт якого не підтверджує жоден запит в інтернеті, при тому що "Гугл знає все") не наводить.
Ну і остання "вишенька на торті". Ритуал виведення з пекла абортованих дітей запроваджений черницею матушкою Антонією (чому в пекло потрапляють абортовані діти, а не ті хто цей аборт зробив - "канонічні православні" замовчують). Неіснуючу дитину "пеленають" в рушник і священник все це занурює в воду, здійснює "обряд хрещення", даючи вбитій дитині ім'я . Ті хто це здійснює плювать хотіли на Правила Святих Отців Церкви які прямо і невідворотно забороняють хрестити і причащати померлих. Не враховують вони також і те що стать абортованої дитини лишається невідомою.
Одним словом церква в Росії деградує в повній згоді з деградацією суспільства і влади.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
РПЦ скочується в єресь і забобони
Чим далі тим більше видно деградацію Російської православної церкви як церкви християнської. Особливо це видно по тому як духовенство її лізе в ютуб та тік-ток. Один священик на повному серйозі видає за боже чудо міську легенду Самари про "стояння Зої" - де нібито дівчина скам'яніла за богохульний танок з іконою святого Миколая. Він навіть не поцікавився що в тому будинку, де це відбулося жила атеїстка в якої ніяких ікон не було взагалі. Також він ніби й не знає що таке "скам'яніння" з медичної точки зору називається нападом кататонії - різновиду шизофренії. В той час при Хрущові в Куйбишеві (так тоді називалася Самара) була хвиля гонінь на церковників, що являлось частиною всесоюзної постсталінської антирелігійної кампанії. В зв'язку з цим, аби "закликати грішників до покаяння" фанатична стара Аграфена й вигадала цю історію про скам'янілу богохульницю. Однак священикові не до лиця повторювати міські легенди.
Далі. Один "облічителів" УПЦ МП яка так і не розірвала зв'язок з Московською патріархією, в всього лиш (о жах!) перестала поминати патріарха Кирила видав мені що Отці церкви заперечували статус Вселенського патріарха (якого він зневажливо іменує "Фанар") як першого ієрарха серед рівних. При цьому жодної цитати, окрім постанови так званого "Константинопольського помісного собору" 1894 року (факт якого не підтверджує жоден запит в інтернеті, при тому що "Гугл знає все") не наводить.
Ну і остання "вишенька на торті". Ритуал виведення з пекла абортованих дітей запроваджений черницею матушкою Антонією (чому в пекло потрапляють абортовані діти, а не ті хто цей аборт зробив - "канонічні православні" замовчують). Неіснуючу дитину "пеленають" в рушник і священник все це занурює в воду, здійснює "обряд хрещення", даючи вбитій дитині ім'я . Ті хто це здійснює плювать хотіли на Правила Святих Отців Церкви які прямо і невідворотно забороняють хрестити і причащати померлих. Не враховують вони також і те що стать абортованої дитини лишається невідомою.
Одним словом церква в Росії деградує в повній згоді з деградацією суспільства і влади.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
