задумав нині увійти у непролазне
 однаково катма судом і не до спазми
 бо нам потрібно лиш любови чи кохання
 рекомендації агов до готування
 відтак на кухню спішимо через калюжі
 ремонт сусіди почали тримайся друже
 матеріальний звід чеснот нотаріальний
 не убиває зміцнює і знов у спальні
 негайно утрачати шанс на безконечність
 так ніби щось воно дає не конче дещо
 переживаючим усім кажу одразу
 то все не плювіозний сплін а радше фаза
 й останнє слово та чому би не відраза
 

 моя свобода в тому що я мовив
 нема нічого більш
 вже сутінок ляга назовні
 передостанній вірш
 для чого імена на що лаштунки
 чи оздоби
 я обираю сіль за жінку тут
 о сіль нероби
 із часом негаразди поспіль
 нескладуха
 ось кішка застрибне у постіль
 вухо чуха
 поезія смішна всякчас
 бо що натомість
 немає відповідей в нас
 є мовність
 

 життя убиває
 кидай жити зараз
 забудь обережність
 певність облиш
 у свому одчаї
 знайди переваги
 нема куди йти
 нема чого їхати
 викинь одежу
 думки поскладай
 посмійся з бажань
 всього що кортіло
 почистивши зуби
 розклавши постіль
 лягай до снів
 і не прокидайся
 

 межа непевна є хитка
 чуття халтурні та безпутні
 надворі осклянілий лютий
 тендітні скарги у кістках
 від бажана до жадана
 суціль війна в літературі
 не за грошву ані за гурій
 а щоби випити до дна
 настійне боже пострічай
 чим не розважився би вірний
 святково хроматичний інде
 байдужий суто небокрай
 

 вживали сміх і співи і мате
 жбурляли шкаралупки від горіхів
 цікавилися як тобі оте
 чи на осонні чи в заметі віхол
 вбирали смак провин бо це воно
 розкрите зяюче безмовне
 в пивницях цмулячи важке вино
 а місяць тихо шаленів у повні
 знаходили ще вірші і які!
 врочисті нерозумні перецвілі
 довірливо приймаючи дзвінки
 думки плекали змішували стилі
 на тлі старанно вибілених стін
 стинаючи плечима все буває
 незмінно відступаючи за тінь
 в езотеричні крипти чатувальні
 

 ворони поміж будинками мостяться
 у дзьобах їхніх зі сміттєбаків пожива
 чогось я хотів би залежна свідомосте
 але не горілки авжеж і не пива
 примарна лагуна розхлюпана досвітом
 пісками засипана хижа крига
 цю книгу часів невідомих огорнуто
 у шкіру уразливу за хвильку до крику
 цей світ мовби давня холодна помста
 усе терміноване але неважливо
 ізнову до ранку все переноситься
 ніщотою сповнившись із переливом
 

 осінь · південь · шалава тонка
 може не шалава ще або не зовсім
 почитуючи собі щось із
 чорних цупких палітур федюка
 в яких тарань · човни · невагомість
 поштар і рибалка в одному два
 увсібіч розрослася трава
 зухвала руда вітровій її зносить
 чорнозем і глина вітчизняна така
 а ще туга нізащо її не позбутись
 хмаротіле небо · метелик заплутавсь
 в павутині що мертва та досі чіпка
 

 бездарний день ущухла хуга
 повзуть автівки у пітьмі
 немає подруги ні друга
 зате наснилося дурні
 у пародійнім голлівуді
 задвірки жовтень імортелі
 суб’єкт на вигляд майкл дуглас
 при нім пляшчина ред лейбл
 сам розмовляє мовби йося
 маланець вже давно забутий
 а ще фортепіано вносять
 вантажники чогось беззубі
 всяк усміхається напевне
 час прокидатись досхочу
 в кіношці як і досі темно
 і я запалюю свічу
 

 автентика ще заради бога
 на взірець словами дорога довга
 святкова червоним оздоблена тога
 хто хоче доєднуйтеся це не важко
 хай би вас оминула чаша
 а якщо ні не судіть надто строго
 минають роки ми були не було нас
 трудилися трохи стираючи жорна
 перевиконуючи будь-які норми
 знову акини мимрять з-за спини
 граматичні музичні рими їхні
 піднебіння лункі гучномовні
 

 ви читали не те не там
 розуміючи суто своє
 чи коран а чи телеграм
 будували незримий храм
 для причастя й проповіді
 викидаючи хлам харам
 не завидували вчителям
 що оздоблювали дзен
 вітцям жеребцям скопцям
 та не гралися у пейзан
 споживаючи божоле
 помираючи хто зна де
 неважливо чи дон чи сян
 

 ще дівчата розлучені радісні вільні
 екси їхні бажають своєї омерти
 розійшлися світи пережовкли портрети
 та немає потреби немає дозвілля
 невагоме ніде споживає лікери
 потім у соцмережі пописує гнівне
 а дівчата щодуху розчовгують і не
 розглядаються то все не їхні хімери
 ще старі мінарети менори пенати
 недотичні андроїди вісники зміни
 італійські банкрути освячені зради
 легкодухо знічев’я покинуті стіни
 як воно добре жевріти пити страждати
 поки не почали убивати прицільно
 

 відбій повітряної тривоги
 лунає луною надалі ніч
 могли провести цей вечір з тобою
 а нема тебе я один мовби сич
 все не так погано і гріх жалітися
 атож є на світі чимало любові
 дедалі більше дехто на світі цім
 нестерпний
 невимушений
 на все не готовий
 

 кимось пляшку нуль сім за добу допито
 не дається наступний рядок
 думки міопічно розмиті
 далі ставиш питання усе не ок
 чи не слово було на початку
 чи дівчина твоя іще із тобою
 дотягнеш чи доживеш до світанку
 що далі знемого і хто я
 криві літери на запотілій шибці
 засоби що застосовуються надаремно
 сон у сні недалеко убивці
 що моє що
 без мене
 затемнення