ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / хома дідим (1966) / Вірші

  * 127 *
 дивись
 бо що лишається
 дивитися
 через банальну дич
 і смертний жах
 у лиця
 що не лики ангельські
 не пики
 чортів які
 танцюють на ножах
 вдивляйся
 у натхнення і відразу
 агонію піднесення
 та шал
 що не у змозі
 не усе одразу
 залиш на потім
 чар почесний чвал
 до піднебесних
 зяючих пожарищ
 випробувань
 і неясних адрес
 ніхто тебе такого не чекає
 ти входиш із усім
 виходиш без
 побачивши іще
 щоби сягнути
 позачуттєве дивне
 не твоє
 прокинутись
 розвидіти відчути
 себе самого
 що не був не є
 за хвилю за одну
 до скону
 до емфази
 що майже сказ
 чи пандемоніум але
 ти повертаєшся
 гортаєш звичні фрази
 а все незвичне відкидаєш
 хрінь
 бурлеск
 




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2026-06-30 10:27:31
Переглядів сторінки твору 618
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.598 / 6  (5.392 / 5.93)
* Рейтинг "Майстерень" 5.597 / 6  (5.394 / 5.93)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.17 20:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Охмуд Песецький (Л.П./М.К.) [ 2026-06-30 12:47:08 ]

А я, мабуть, вгадую, слово за словом, тонкощі неомодерного верлібру з його внутрішнім ритмом, логікою образів, які не завжди очевидні з першого читання. Мені надзвичайно приємно, що Ваші тексти спонукають до такого осмислення. Власне, я саме так і осмислюю прочитане, а моя проблема, певно, в тому самому настійному осмислюванні, і після таких віршів уже важко просто сказати, що вони сподобалось. Хочеться більшого, а це – зрозуміти, чому окремі слова, поставлені одне за одним, раптом складаються у вірш.
Ґречно дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хома дідим (Л.П./М.К.) [ 2026-07-01 11:13:16 ]
і сам до ладу не знаю, що тут відповісти; і мені теж приємно, що це комусь ще хочеться читати; і Ваші твори дуже неабиякі, що я добре розумію, і думка моя незмінна; і всі ми осмислюємо щось ще, і знову щось ще; вірші находять тебе, якщо ти цього забажаєш, напевно, так; але я розумію, що все це використання тебе ж самого; тобто, зовнішні енергії або сили якось живляться тобою певним чином, якийсь час

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-06-30 13:20:47 ]
Так після постмодерністської поетики розчарування народжується неомодерністська поетика надії. У вірші проглядається могутній потік пристрасті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хома дідим (Л.П./М.К.) [ 2026-07-01 11:15:36 ]
Борисе, Ви дуже чутлива творча особистість, я певний цього, дуже вдячний Вам за відгуки і відлуння, це все надзвичайно душевно якось, це правда

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2026-06-30 19:58:53 ]
Мене завше, насамперід, вабить у творах емоційна складова та авторський, неповторний розчерк - вже потім усі можливі форми передачі, верлібр і т.д.
Ваші твори захоплюють читацьку увагу - і, просто, цікаво - хочеться кожну фразу розбирати на атоми і прослідковувати,як воно складалося, як це все зпаювалося, як воно почало жити саме в ось такій подачі, з тими чи іншими підсвітками та акцентами - і направду, відкривається глибочінь усього авторського, спостережницького досвіду, боління, врадування- і це надзвичайно потрібно у нашому світі, аби перейматися, співділитися одне з одним. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хома дідим (Л.П./М.К.) [ 2026-07-01 11:20:26 ]
дякую, насамперед, і вклоняюся Вашим здібностям і досвіду; це тут імовірно верлібер, не зовсім верлібр, але хай буде верлібром, воно, дійсно, не сильно суттєве; слово йде за словом, або, одне слово тягне за собою інше; так ніби часом ти павук, який вислинює власні павутиння, літеру за літерою, а потім ще й рве їх, і перевислинює знову, заново; але часом все може відбутися набагато спокійніше, без знищення чи відкидання; у мене є чимало відкинутого, насправді