Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Йосиф Бродський (1940 - 1996)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Валентин Л, [ 2007-01-02 20:21:34 ],
на сторінці поезії     "ПИСЬМА РИМСКОМУ ДРУГУ (Из Марциала)"   Бродський Йосиф

Этот ливень переждать с тобой, гетера,
я согласен, но давай-ка без торговли:
брать сестерций с покрывающего тела
все равно, что дранку требовать у кровли.

Чи не фантастика це?

До речі, пане Володимире, "золоте січення" правильно називається "золотий перетин" ;-)
Коментатор Ганна Осадко, [ 2007-03-22 17:32:41 ],
на сторінці поезії     "Перед памятником А. С. Пушкину в Одессе (Якову Гордину)"   Бродський Йосиф

Прочитала один із останніх віршів Бродського (він - до речі - мій один із найулюбленіших поетів)....
ПРошу до вашої уваги...

НА НЕЗАВИСИМОСТЬ УКРАИНЫ
Иосиф Бродский

Дорогой Карл XII, сражение под Полтавой,
Слава Богу, проиграно. Как говорил картавый,
Время покажет "кузькину мать", руины,
Кость посмертной радости с привкусом Украины.
То не зеленок - виден, траченный изотопом,
Жовто-блакытный Ленин над Конотопом,
Скроенный из холста, знать, припасла Канада.
Даром что без креста, но хохлам не надо.
Горькой вошни карбованец, семечки в полной жмене.
Не нам, кацапам, их обвинять в измене.
Сами под образами семьдесят лет в Рязани
С сальными глазами жили как каторжане.
Скажем им, звонкой матерью паузы метя строго:
Скатертью вам, хохлы, и рушником дорога.
Ступайте от нас в жупане, не говоря - в мундире,
По адресу на три буквы, на стороны все четыре.
Пусть теперь в мазанке хором гансы
С ляхами ставят вас на четыре кости, поганцы.
Как в петлю лезть, так сообща, суп выбирая в чаще,
А курицу из борща грызть в одиночку слаще.
Прощевайте, хохлы, пожили вместе - хватит!
Плюнуть, что ли, в Днепро, может, он вспять покатит.
Брезгуя гордо нами, как оскомой битком набиты,
Отторгнутыми углами и вековой обидой.
Не поминайте лихом, вашего хлеба, неба
Нам, подавись вы жмыхом, не подолгом не треба.
Нечего портить кровь, рвать на груди одежду,
Кончилась, знать, любовь, коль и была промежду.
Что ковыряться зря в рваных корнях покопом.
Вас родила земля, грунт, чернозем с подзомбом,
Полно качать права, шить нам одно, другое.
Эта земля не дает, вам, калунам, покоя.
Ой, ты левада, степь, краля, баштан, вареник,
Больше, поди, теряли - больше людей, чем денег.
Как-нибудь перебьемся. А что до слезы из глаза
Нет на нее указа, ждать до другого раза.
С Богом, орлы и казаки, гетьманы, вертухаи,
Только когда придет и вам помирать, бугаи,
Будете вы хрипеть, царапая край матраса,
Строчки из Александра, а не брехню Тараса.



Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2007-09-19 20:18:46 ],
на сторінці поезії     "РОЖДЕСТВЕНСКИЙ РОМАНС"   Бродський Йосиф

РІЗДВЯНИЙ РОМАНС (у моїй скромній спробі перекладу)

Йосиф Бродський
Евгенію Рейну, з любов'ю
28 грудня 1961

Пливе у тузі нез'ясовній
у тьмяно-цегляну надсаду
нічний кораблик негасимий
із Олександрівського саду,
нічний ліхтарик нелюдимий,
що на троянду жовту схожий,
над головою своїх любих,
в ногах у перехожих.

Пливе у тузі нез'ясовній
бджолиний хор сновид і п’яних.
Світлину у столиці сонній
чужинець робить снив різдвяних,
і виїжджає на Ординку
таксі з сумними сідоками,
і мертвяки зійшлись для знімку
з особняками.

Пливе у тузі нез'ясовній
співець печальний по столиці,
стоїть при гасовій крамниці
двірник печально-круглолиций,
спішить по вулиці самотній
коханець сивий і красивий.
Весільний поїзд опівнічний
пливе в журі непояснимій.

Пливе в імлі замоскворєцькій
плавець недолі випадковий,
тиняється акцент єврейський
по жовтій станції печальній,
і з любощів у нерадіння -
під Новий Рік і день недільний, -
ступає миловидна краля
в невикритій своїй печалі.

В очах пливе холодний вечір,
тремтять сніжинки на вагоні,
морозно вітер, блідий вітер
червоні огорне долоні,
і ллється мед огнів вечірніх,
і пахне солодко халвою,
нічний пиріг несе Святвечір
над головою.

Твій Новий рік на хвилі тужній
помежи гамору міського
пливе в зажурі нез'ясовній,
немов життя почнеться знову,
і буде сяєво, і слава,
удалий день, і доста хліба,
немов життя піде направо,
узявши вліво...
Коментатор , [ 2008-01-01 21:54:33 ],
на сторінці поезії     "* * * (Л.В. Лифшицу)"   Бродський Йосиф

я любил немногих однако сильно - мені ці більше рядки подобаються
Коментатор , [ 2008-01-04 15:19:22 ],
на сторінці поезії     "Перед памятником А. С. Пушкину в Одессе (Якову Гордину)"   Бродський Йосиф

Йосипе Олександровичу, ну як Ви могли так?
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2008-02-07 11:34:20 ],
на сторінці поезії     "ПРЕДСТАВЛЕНИЕ (Михаилу Николаеву)"   Бродський Йосиф

До речі, театрально-телевізійна постановка за цією композицією дуже яскраво пройшла російськими каналами, здається, 1992 року. Така собі 10-ти хвилинна мінівистава.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2008-02-07 11:37:59 ],
на сторінці поезії     "ПРЕДСТАВЛЕНИЕ (Михаилу Николаеву)"   Бродський Йосиф

А Бродський, за його ж словами, трохи ніяковів при згадках про цю композицію. Чому б це? :)
Коментатор Юлія Гордійчук, [ 2008-02-07 11:48:34 ],
на сторінці поезії     "ПРЕДСТАВЛЕНИЕ (Михаилу Николаеву)"   Бродський Йосиф

Я не бачила вистави, але уривки чула - просто в повітрі часом літають...
Нема тут за що ніяковіти. Хіба за те, що його таланту на двадцятьох мене би вистачило?:))) Так ми з ним не знайомі...
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2008-03-09 11:05:24 ],
на сторінці поезії     "Стансы"   Бродський Йосиф

Щемливо і трішки не по-бродському...
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2008-03-09 11:40:47 ],
на сторінці поезії     "Post aetatem nostram (А. Я. Сергееву)"   Бродський Йосиф

Імітувала віддана рука,
з любов'ю, - так творити здатна тільки
людина, для якої не одно,
де варто заблукати: серед хащі
чи у пустелі.

Лукавите, маестро перекладач! :))

Природа імітується з тією
любов’ю, на яку лише людина здатна,
коли не все одно,
де заблукати:
в хащі чи в пустелі
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2008-03-09 12:02:53 ],
на сторінці поезії     "Post aetatem nostram (А. Я. Сергееву)"   Бродський Йосиф

Корисна справа - переклади. Не всі ж знають російську мову, або українську.
"Прибігшій"... А чи є такий дієприкметник?
Це - перше, що мені потрапило на очі. Далі не читав. Якщо автор перекладу бути не проти, то я ознайомлюсь. Ви шкодували, що я вчора швидко Вас покинув... Була вже ніч. А зараз я такоє вас усіх залишаю. Бо маю справи.
Творчих успіхів, майстри.
Коментатор Олександр Дяченко, [ 2008-03-09 12:05:57 ],
на сторінці поезії     "Post aetatem nostram (А. Я. Сергееву)"   Бродський Йосиф

Отак поспішаю. Бо біжучи :))
Не бути, а "буде".
"Також", а не такоє.
На все добре.
P.S. Я прислухався до Вашої поради, Майстре, а Ви не чули слів правди.
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2008-03-09 12:13:13 ],
на сторінці поезії     "Post aetatem nostram (А. Я. Сергееву)"   Бродський Йосиф

Навіть так:

Природа імітується з тією
любов’ю, на яку лише людина
здатна, якій не все одно,
де заблукати:
в хащі чи в пустелі
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2008-03-09 12:34:05 ],
на сторінці поезії     "Post aetatem nostram (А. Я. Сергееву)"   Бродський Йосиф

Дякую, Любо, Олександре за увагу.
По-перше це - коментарі до твору Бродського. І в них можуть бути технічні помилки, викликані наприклад роботою на ту мить в російськомовному ворді, який міг деякі речі, як то "прибіглій" перевести у "прибігшій".

Якщо і варто говорити про переклад, то на сторінці самого перекладу
http://maysterni.com/publication.php?id=8617

Щодо лукавства, Любо, - не зрозумів. Характер і суть фрагменту мене спонукали саме до такого вирішення. Тим більше, що автор не зобов'язав дотримуватись рими.
Ви правильно, Любо, зауважили за другої спроби, що акцент у Бродського не на людині взагалі, а саме на певній людині - "лишь человек, которому не все равно" - тому і таке вирішення.
Бо у першій спробі виходило, що імітувати природу решіткою може не лише людина?
Ваш другий варіант я, пам'ятаю, розглядав, але двічі "яку", "які" мені не сподобалось.
Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2008-03-09 12:37:48 ],
на сторінці поезії     "Post aetatem nostram (А. Я. Сергееву)"   Бродський Йосиф

І зауважте, Любо, що у Бродського "в пустыне" окремим рядком - це теж важливо.
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2008-03-09 12:39:51 ],
на сторінці поезії     "Post aetatem nostram (А. Я. Сергееву)"   Бродський Йосиф

Так, я теж спочатку намагалася це обыйти. Але ж Бродський не через брак слыв двычы використував "которую", "которому"?

Володимире, а чому так мало віршів взагалі Бродського? Ось зараз читала його "Сонет"... Чудово!
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2008-03-09 12:42:51 ],
на сторінці поезії     "Post aetatem nostram (А. Я. Сергееву)"   Бродський Йосиф

Так, окремим. Заради ритмічного малюнку. А у нас з вами ні :))))))) Тому що мова має інший ритмічний малюнок, ні?
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2008-03-09 12:46:52 ],
на сторінці поезії     "Post aetatem nostram (А. Я. Сергееву)"   Бродський Йосиф

У мене "чи у пустелі" окремим рядком. :)
Думаю, що ритмічні малюнки майже схожі.
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2008-03-09 12:46:55 ],
на сторінці поезії     "Post aetatem nostram (А. Я. Сергееву)"   Бродський Йосиф

А можна я сюди "Сонет" кину, а ви потім комент видалите?
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2008-03-09 13:28:07 ],
на сторінці поезії     "Post aetatem nostram (А. Я. Сергееву)"   Бродський Йосиф

Добре, домовились!
1   2   3   4   5   6   7