Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олександр Комаров

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Людмила Линдюк, [ 2010-04-17 19:55:06 ],
на сторінці поезії     "LXIII"   Комаров Олександр

Як він повівся б на місці чоловіка Ярослави з моїх
"Жовтих троянд"? Адже там і про ...велич людини...Там теж, як підказує Василина Іванина в попередньому коментарі до вашого твору,ніби якесь втручання провидіння, там жінці дається можливість
вибору... Гадаю, помста ні до чого гарного не приведе.
Коментатор Олександр Комаров, [ 2010-04-22 14:16:11 ],
на сторінці поезії     "LXIII"   Комаров Олександр

По Мерфі, коли є право вибору, то він завжди буде неправильним. А помста? Покалічивши чуже життя, своє щасливим не зробиш. Помста засіб слабаків. А ваша Ярослава, це точно не наша Наталі. Хоча цілком може стати нею. Жінці багато не треба.
Коментатор Олександр Комаров, [ 2010-08-05 14:29:40 ],
на сторінці поезії     "Иванина Василина. ...ничего не говори..."   Комаров Олександр

Василина Іванина. ...не говори нічого...

……У ... Карпатах невгасима спека…
…………...Христина Керита
……Хай не розбудить смутку телефон…
…………..Ліна Костенко

Ідуть рясні у Цюриху дощі.
Минає липень – відцвітають липи,
Щемливо-ніжним запахом облиті,
Такі ж, як рідні…
В Цюриху – дощі.
Але душа втікає до тепла –
гей на плаєчку хлопці зрана косять,
а ти вплітаєш квіти у волосся –
в холоднім Цюриху очікуєш тепла.
Відлунює мовчанням телефон,
Нестерпна спека спалює Карпати,
Живлющої вологи не діждати.
В химерний сон поринув телефон…
Йому байдуже – спека чи дощі,
Всевладдя неминучої погоди…
Егей, небого, хто ж тобі догодить?
В Карпатах – спека. В Цюриху – дощі.
..........................
Чого ж чекати? Марні всі слова.
Змінила картку – оминула долю.
Чи обманула. Серце приневолю –
мовчатиму. Бо марні всі слова…
Коментатор Олександр Комаров, [ 2010-08-10 16:08:10 ],
на сторінці поезії     "Василина Иванина. "Будни. Сентиментально-ироническое"."   Комаров Олександр

Василина Іванина. "Будні" ----- Сентиментально-іронічне.

Ти, кажеш, на гачок піймався?
Але признайся – закохався,
лише до мене серцем линеш,
телефонуєш щогодини,
приносиш квіти, шлеш записки...
Ох, вітрогонистий хлопчиську,
чому в житті так випадає:
ти покохав – а я страждаю...
Коментатор Кузя Пруткова, [ 2010-09-03 19:44:28 ],
на сторінці твору     "...абзаци"   Комаров Олександр

Добре написано. А от лишень підсиплю Вам, бо, мабуть, не вистачило? ,,,,,,,,,,,,,,, самі порозставляєте, де треба? Бо як мене допустите, то я і ............ повставляю, аби речення легше читалися
Коментатор Василина Іванина, [ 2010-09-09 12:33:06 ],
на сторінці поезії     "Василина Иванина. "Будни. Сентиментально-ироническое"."   Комаров Олександр

...не знаю, як дякувати Тобі, ОК, це несподівано – і надзвичайно приємно...
"в силки словился"? – це трішки здивувало :))))
але всі мовчать – значить, нормально, егеж ?
Коментатор Василина Іванина, [ 2010-09-09 12:35:52 ],
на сторінці поезії     "Иванина Василина. ...ничего не говори..."   Комаров Олександр

Дякую-дякую :))
Ти мене порадував несказанно, ОК...
але й тут трохи би хотілося змінити: здається , вінок не вплітають у коси, а от квіти можуть вплести .
Коментатор Олександр Комаров, [ 2010-09-09 13:08:58 ],
на сторінці поезії     "Василина Иванина. "Будни. Сентиментально-ироническое"."   Комаров Олександр

Василино, як ся маєш дорога? Де ти пропадала?
А варіантів тут не так щоб дуже, але з десяток в мене був. Я про перший рядок. Оце "си-сло" не дуже, але "крючка" позбутися хотілося. Або-або, переклад не оригінал, чимось жертвувати доведеться. Прости, коли щось не так.
Коментатор Олександр Комаров, [ 2010-09-09 13:16:28 ],
на сторінці поезії     "Иванина Василина. ...ничего не говори..."   Комаров Олександр

Я чекав цього зауваження. Василино, треба можливо було, але... Тут "венок цветов" у значенні "букет цветов". Чула словосполучення - вінок словосполучень?
Коментатор Олександр Комаров, [ 2010-09-09 14:38:36 ],
на сторінці твору     "...абзаци"   Комаров Олександр

Та це, знаєте, так вийшло. А з комами справді, як і з крапками.
Коментатор Василина Іванина, [ 2010-10-08 21:01:28 ],
на сторінці поезії     "Василина Иванина. "Будни. Сентиментально-ироническое"."   Комаров Олександр

...щиро дякую, ОК,
маюся так собі :(
але жити можна і навіть треба :)
Чого це гачка позбутися хотів? гачок 0 це хороша справа, я от подумала, чи нема якогось руського віповідника цьому поняттю без гачка,
але правда твоя, жертвувати завжди чимось мусай...
Коментатор Олександр Комаров, [ 2010-11-09 12:15:28 ],
на сторінці поезії     "Светлана Луцкова."   Комаров Олександр

Світлана Луцкова "Йому".

Ні, не боялась - увійшла...
Напевно, сталось:
Чи заблудила, чи знайшла,
Чи закохалась?
Бажання неба і землі -
Вогнем у келих!
Барвиста мить на синім тлі -
Немов метелик.
Блакитне жилочки биття
На скроні терпне.
Яке то буде в нас життя,
О, мій нестерпний?
Хто знає, може, порух той
Не варт мізинця.
Куди Ви гоните авто,
О, мій чужинцю?
За стільки років, стільки миль,
І все - навмисно?
Якийсь такий безмежний біль
Край серця зблиснув
І так затис у кулаці,
Незграбний, дужий...
У Вас краплинка на щоці,
О, мій байдужий.
Не окільцьована душа
Блискучим німбом -
Бузкова квітка чи пташа,
Чи біла німфа?
Таке в мені життя горить
Жовтогаряче,
А Ви не хочете прозріть,
О, мій незрячий.
Чи заманулося богам:
Піском - у вічі?
Чому я знов скоряюсь Вам,
О, чоловіче?...
Коментатор Світлана Луцкова, [ 2010-11-09 23:54:31 ],
на сторінці поезії     "Светлана Луцкова."   Комаров Олександр

Саньчик, ти в мене прям "один, не прочий" перекладач :), тому для мене цей переклад неоціненний. Скажу, що твій червоний - це той колір, якого не вистачало до "повної гами" ("приступ боли сердце жжет по сердцу красным" - я тут довго була "примагнічена") "Солнце-мячик", правда,(і вся фраза) у мене чомусь асоціюється із животиком-м'ячиком :)), що якби порушує задум ( чи то благі наміри ЛГ не ускладнювати Йому життя :) А взагалі, Сань, я дуже зворушена: ти начебто подарував мені букет моїх улюблених ромашок разом із цим перекладом. Проте, я нахабно використала твою версію у своїй теперішній імпровізації. Дивися, що вийшло:

Нет, не тревожилась,- вошла.
Само случилось:
Иль потеряла? Иль нашла?
Иль заблудилась? ( такий варіант мені на сьогодні більш прийнятний, ніж "Или влюбилась" :)

Небесный и земной закон -
В бокал огнями.
Мгновенья, пестрые, как сон,
Льнут мотыльками,
И трепет крыльев голубых,
Как зов метели.
Невыносимый, на двоих
Мы жизнь разделим?
Мерцают чувства и огня
Короткий танец.
Вы оставляете меня,
Мой чужестранец,
На стыках весен и широт?
Но все - напрасно.
Так приступ боли сердце жжет
По сердцу - красным.
Рука к протянутой руке
Летит беспечно.
У Вас слезинка на щеке,
Мой бессердечный.
Душа не отягощена
Венцом и нимбом.
Она - сирень. Она - весна,
Птенец и нимфа.
Угодно вновь богам играть,-
Нашлась причина:
Я покоряюсь Вам опять,
Чужак-мужчина.
Коментатор Олександр Комаров, [ 2010-11-10 13:34:33 ],
на сторінці поезії     "Светлана Луцкова."   Комаров Олександр

Щось змінилося, Світлано, в тебе в житті за одинадцять років. Твій рімейк вже не так наповнений першим поривом, він вже обережніший. Чи це через мову? Не суть-причина, я перекладав твій той вірш. Переклад завжди втрачає та і розмір, рамки тут стиснуті. Треба жертвувати милозвучністю за рахунок точності перекладу і навпаки. Та і мови відрізняються, як не крути. Хоч в загальному для мене картина зрозуміла, окремі рядки викликають пояснення.
І так затис у кулаці,
Незграбний, дужий...
Це біль затис чи ВІН затис? Я гадаю останнє?
І солнце-мячик це колір жовтогарячий. Є в російській "жовтогарячий" чи ні? Може тільки тепер. А сонце наче жовтогарячий колір чи близький йому має. Чи оранж?
І останній рядок - інтрига. Мужчина или муж? Що скажеш?
Коментатор Тетяна Малиновська, [ 2010-11-10 16:02:50 ],
на сторінці поезії     "Светлана Луцкова."   Комаров Олександр

Звиняйте за те, що пхаю свої 5 копійок, але мушу сказати...все залежить від сприйняття. Як на мене, то й зелений може бути сонячним.
Коментатор Тетяна Малиновська, [ 2010-11-10 16:08:27 ],
на сторінці поезії     "Светлана Луцкова."   Комаров Олександр

Видається мені саме цей рімейк найбільш вдалим. Звичайно, у віршах я розуміюся, як домашній кіт у канцелярії, але оте шедевральне "чужак-мужчина" дає одне цілісне розуміння прочитаного, на відміну від двох попередніх варіантів.
Коментатор Алексий Потапов, [ 2010-11-10 16:14:34 ],
на сторінці поезії     "Светлана Луцкова."   Комаров Олександр

В четвертой строчке так и просится знакомое и привычное «али».
И получается то, что надо: «Али влюбилась?»
«В земли и неба свой закон». Это по-каковски? В земли, т.е., в глубины?
Но это мелочи, которые устраняются или объясняются некоторым дотошным авторам, чтобы те тихонечко то ли высказывались бы в коробочку, то ли куда-то еще.
Стихотворение воспринято с соответствующим настроением и творческим подъемом, хотя и не без печали. Но она другого свойства и причины. Текст не при чем.
Спасибон.
Коментатор Олександр Комаров, [ 2010-11-10 16:43:43 ],
на сторінці поезії     "Светлана Луцкова."   Комаров Олександр

Таня, зелений сонячним бути не може. Ніяк не може.
А земля і небо різні речі, як і жінки і небо. Хтось з поетів тут на ПМ казав. Або земля і спокій, або небо без. А і те і те разом, мрія.
Коментатор Мрія Поета, [ 2010-11-10 17:42:49 ],
на сторінці поезії     "Светлана Луцкова."   Комаров Олександр

А если такое окончание?

Угодно вновь играть богам,-
Нашлась причина:
Я снова покоряюсь Вам,
Чужак-мужчина.

(хотя "чужак" меня напрягает как-то. м.б., чужой? не мой? о, мой?)
Коментатор Юрій Лазірко, [ 2010-11-10 18:11:00 ],
на сторінці поезії     "Светлана Луцкова."   Комаров Олександр

Cool, I like your translations, Al.
With warmth,
Iouri
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   31