Автори /
Ольга Бражник (1981)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Трасо-логічне
•
Тризначне
•
Сидріада
•
Кілька слів про любов
•
ЯблукаYOU
•
***
•
Сон буремної ночі
•
Медійне
•
Чекання синього коня
•
Антиутопія
•
***
•
Маска
•
Кристалізація
•
Рецидивірш
•
Именослов и другие существительные
•
Разочаровательное. Фрагмент из ненаписанного
•
Предикативне
•
Тенденціо
•
Божья коробка
•
Принцип простоти
•
Фрейдистика затяжной весны
•
Пингвиниум
•
Равлики
•
Любомж
•
***
•
***
•
залишкове
•
Заздравне
•
Їду...
•
адюльТерра інкогніта
•
Клептовуманське
•
***
•
сумноворічне
•
Різдвяний сюр
•
Сентиментальна загадка
•
Прикладні аспекти окремо взятого патріотизму
•
Циганочка без виходу На тему №16 (народна)
•
№16 Дитяча
•
На тему№16 (народна)
•
Майже котяче
•
Біо_гео_графія
•
Тридцать девятый попугай:)
•
Дзвінке
•
Шоу триває. Новий сезон.
•
Дещо з Лема. Дещо зле.
•
***
•
***
•
Термічне
•
***
•
***
•
Ab initio
•
Чорна лірика:)
•
***
•
Імпресії
•
Тисяча і одна
•
***
•
Іт-альянс
•
***
•
Модернова казочка
•
***
•
Чому бути - того не минути (автопародія)
•
Не судилося:)
•
Майже реклама...
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
...
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Предновогоднее
•
Fusion
•
тема: Душа на скрижалях вічності...
•
Тема
•
***
•
***
•
***
•
Дощове
•
Ліричне
•
***
•
Дурнувате чуття...
•
Ви це знали...
•
Грані...
•
Я не скоро ще..
•
Лякали...
•
Визнання
•
...
•
***
•
*** (І)
•
Злам свідомості
•
***
•
У прохолоді неминучій...
•
***
•
:)
•
Свободовладдя
•
Гостини
•
У цей чудний...
•
Предивне диво...
•
Рядки віршовані...
•
Як дитя невдячне...
•
Химерний вишкір...
•
На базарному майдані...
•
***
•
Звернусь...
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Порожні осінні гнізда збирають дощ
У мареві над ланами пасеться тінь
У мареві над ланами пасеться тінь
Біля того будинку, що ледве не став моїм,
я морозяним ранком дихаю
я морозяним ранком дихаю
Воно таки визріє в міць, бо в тобі неприкаяно бродить,
Шукаючи виходу там де найважче – з вузеньких до ширших дверцят,
Шукаючи виходу там де найважче – з вузеньких до ширших дверцят,
Ти такий же, як я, тому сльози нічого не змінять,
Важливіший за принципи всепоглинаючий зиск.
Важливіший за принципи всепоглинаючий зиск.
Чорні яблуньки дикі розбіглись по снулому садові.
Сонце сходить і сходить, та щось не заходить давно
Сонце сходить і сходить, та щось не заходить давно
Чуєш, у двері дзвонить
той, кого не чекали?
той, кого не чекали?
На табло 0-07. Прибувають агенти зі штабу.
На загал – в камуфляжі, та для конспірації – без.
На загал – в камуфляжі, та для конспірації – без.
Доброго ранку, друже, світлої днини.
(теплі іще відбитки твоєї спини)
(теплі іще відбитки твоєї спини)
А понеділок настане - нікуди не дінеться,
стріне його у дворі сонне сонце у чоботях,
стріне його у дворі сонне сонце у чоботях,
Як стогнатиме злива, стікаючи мідними ринвами,
Як її гіркота темп-оральний присмачить процес,
Як її гіркота темп-оральний присмачить процес,
Нехрещений дух безкінечно зимового місяця
Гримить колодками – у пеклі погрітись не гріх!
Гримить колодками – у пеклі погрітись не гріх!
Маско, мені здається – я тебе знаю.
Годі твоїх дакфейсів, піди розвійся,
Годі твоїх дакфейсів, піди розвійся,
Як розгублені мрії похрустують під ногами,
Із сентенцій ванільних – рожевий будинок Барбі...
Із сентенцій ванільних – рожевий будинок Барбі...
Це давно вже не той будинок, де я живу,
Мене в жодному не лишилося більше, ні.
Мене в жодному не лишилося більше, ні.
Ведьмин круг замкнулся плотно, ведь мы на ты же.
(Потому что пока на вы – не всё дозволено)
(Потому что пока на вы – не всё дозволено)
А задумавшись, что же тебя тогда привлекало,
Вдруг отметишь, что не на что и опереться-то,
Вдруг отметишь, что не на что и опереться-то,
Там, звідки ми приходимо щодня,
настільки тихо, темно й непритомно –
настільки тихо, темно й непритомно –
Спустошений замок і привиди, привиди, привиди:
Король, королева, і подих, холодний як лід…
Король, королева, і подих, холодний як лід…
Мир под луной – это божья коробка,
Все мы в ней – кто карандаш, кто – ластик,
Все мы в ней – кто карандаш, кто – ластик,
В очах у метелика – мрії твоєї ночі,
вони як курці, що теж помирають рано.
вони як курці, що теж помирають рано.
Примавера из мыльно-оперного театра:
Что ни выходка – Оскар, ну как минимум – Тэфи,
Что ни выходка – Оскар, ну как минимум – Тэфи,
Слушай, а были бы мы, например, стрижами…
Низко летать… Ну на чуть-чуть хотя бы?
Низко летать… Ну на чуть-чуть хотя бы?
Ну давай, паркуй свій пафосний Сітроен
На краю обніжка.
На краю обніжка.
А у скронях тисне. Но-шпи або кави.
І пейзаж у вікні звичний, а там вона –
І пейзаж у вікні звичний, а там вона –
Що за дивна манера – на ниточку долю чіпляти,
Що за доля така – пожинати не свій урожай?
Що за доля така – пожинати не свій урожай?
Зима все така ж пихата,
Розпатлана й недоречна,
Розпатлана й недоречна,
Кожен із нас мріє про власну Парму
Чи про Париж – не більше одного в руки
Чи про Париж – не більше одного в руки
Дівчинка хоче сенсу а не бушпритів
в водах її нейтральних солоних талих
в водах її нейтральних солоних талих
Їду додому – ледве землі торкаюся,
Фара погасла, колесо відвалилося...
Фара погасла, колесо відвалилося...
Тоді – нісенітниці милі,
тепер уже – донт белів,
тепер уже – донт белів,
Тепло на горішки поцупили мишки.
На сході дощі, в супермаркеті знижки
На сході дощі, в супермаркеті знижки
Кольорові фіранки у вікнах відчинених
І за вушком улюблений о де парфум…
І за вушком улюблений о де парфум…
Така хвороблива дійсність:
не буде дива.
не буде дива.
Вечори побіля Диканьки нудні та довгі,
Коли снігу бракує, навіть глінтвейн – безглуздя.
Коли снігу бракує, навіть глінтвейн – безглуздя.
Я здаватися можу проблемою, рідше – грою.
Мені байдуже - з ким я сьогодні, кому належу.
Мені байдуже - з ким я сьогодні, кому належу.
Я учора брела Ворожбою,
Бо туди мене потяг привіз.
Бо туди мене потяг привіз.
Я пам"ятник собі
Руйную методично,
Руйную методично,
З листопада в грудень
Їхала карета,
Їхала карета,
Листопад – напитися й топитися…
Ах, П"єро – програв усе ущерть!
Ах, П"єро – програв усе ущерть!
Буде підказка: читайте в наступному номері.
Майже котяче: якщо проти шерсті – то пазурі.
Майже котяче: якщо проти шерсті – то пазурі.
Вії-метелики,
Війни по телику,
Війни по телику,
Водевильная пьеска,
Бант на грифе гитары,
Бант на грифе гитары,
Децибели зашкалюють
Понад рейками-шпалами
Понад рейками-шпалами
Мости, як намиста, щодня електричка нанизує,
Заплющивши очі, безтямно гасає тунелями.
Заплющивши очі, безтямно гасає тунелями.
На дикому заході сонця тебе я покину
На те, що лишилося від тривіальних відносин.
На те, що лишилося від тривіальних відносин.
Сльозинка на твоїм плечі, мій білий ангеле,
Давно б замерзла вже, якби не рук моїх тепло…
Давно б замерзла вже, якби не рук моїх тепло…
Віддай моє літо – я кину майбутні весни тобі до ніг.
Віддай моє тіло – воно й не належить тобі, до речі.
Віддай моє тіло – воно й не належить тобі, до речі.
Кошик блідих поганок
Хтось залишив на ганку.
Хтось залишив на ганку.
Із мішка виглядає шило,
Чахне фікус на підвіконні...
Чахне фікус на підвіконні...
Ти сліпим був, як дощ, той що зранку мене заскочив,
це жахливо заразно - тепер ми сліпі обидва...
це жахливо заразно - тепер ми сліпі обидва...
Крізь регалії і чини
Через тисячі тисяч миль
Через тисячі тисяч миль
Я вже давно стою на перехресті
у шапці-невидимці, а вони
у шапці-невидимці, а вони
Доторкнулися вишні морозом
На порозі чуттєвого піку
На порозі чуттєвого піку
Була як ніч душа моя,
Бувало й гірше, mi fa male…
Бувало й гірше, mi fa male…
Ці рухи навзаєм, ці рукоплетіння тіл,
Ледь чутно на вушко палаючий хіттю подих:
Ледь чутно на вушко палаючий хіттю подих:
Ти надзвичайно лагідна і ніжна,
В очах – свята наївність від небес,
В очах – свята наївність від небес,
Мінлива ферментована весна
катає на таксі тосканське сонце,
катає на таксі тосканське сонце,
Земля здригнулась і застогнала
Це що – пришестя? Це що – напасть?
Це що – пришестя? Це що – напасть?
Темно. Десь у дубах розходилися знову сичі.
Стукіт клямки крізь ніч – мокрим холодом, снулою рибою...
Стукіт клямки крізь ніч – мокрим холодом, снулою рибою...
Прості форми світ заполонили...
Це здалось на перший погляд тільки
Це здалось на перший погляд тільки
За мотивами власної поезії "Не судилося"
Вечір сіє з неба втому,
У крові доволі млості...
У крові доволі млості...
Вздовж лугу пролягла стежина
Від дому рідного до школи...
Від дому рідного до школи...
І будуть питання без відповідей...
А що? Вони завше були і ще будуть.
А що? Вони завше були і ще будуть.
Не буде світла точно відтепер.
Його, щоправда, і не обіцяли...
Його, щоправда, і не обіцяли...
Душа - метелик. Візерунки крил
Химерно постають у гущі кавовій.
Химерно постають у гущі кавовій.
Я бачу осінь. Осінь каже - "Все..."
Я хочу осінь, теплу, наче літо,
Я хочу осінь, теплу, наче літо,
Лечу за небокраєм навздогін
З очима королівського пінгвіна...
З очима королівського пінгвіна...
Я завагітнів вашими словами
І перший весь вагітності триместр
І перший весь вагітності триместр
Любов гаряча і безтямна
Пірнала з берега у річку.
Пірнала з берега у річку.
Не мати спокою -
судилося бути такою.
судилося бути такою.
Хто бачив коли-небудь ночі очі
На тлі лиця зомлілої землі?
На тлі лиця зомлілої землі?
Безумовні рефлексії стильного літа...
А торік ми здавалися ледве знайомими...
А торік ми здавалися ледве знайомими...
Загостювалася зима
І загострилася недуга...
І загострилася недуга...
Вам прекрасно відома картина в моєму вікні.
Пам"ятаєте, як ми раніше вітались крізь шибку?
Пам"ятаєте, як ми раніше вітались крізь шибку?
Я игрушка на ёлке - огромный сиреневый шар.
Я сверкал и вертелся на тонкой серебряной нити...
Я сверкал и вертелся на тонкой серебряной нити...
Та хто ти -
чи сонце, що ложкою змішує барви,
чи сонце, що ложкою змішує барви,
Душа на скрижалях вічності...
Не драма - закрита брама.
Не драма - закрита брама.
-----Думки-ординці мозком-степом
-----Ю.Буберов
-----Ю.Буберов
Покидає думку сумніву неспокій,
Від"їжджає. Може, потяг підірвати?
Від"їжджає. Може, потяг підірвати?
Троянський конюх робить хід конем:
І шпори - в бік, і, наче струни,- віжки,
І шпори - в бік, і, наче струни,- віжки,
Життя під лекало тебе не лякало,
Професор незнаних наук.
Професор незнаних наук.
Дощове
Чи ти хворий, чи я закохана,
Чи ти бачиш мої думки?
Чи ти бачиш мої думки?
В коробці утримую нерви і в тонусі м"язи
І вірю, що варта, аби вартували мене,
І вірю, що варта, аби вартували мене,
Дурнувате чуття - ніби втрата,
ti voglio bene...
ti voglio bene...
Ви це знали, чи ви не знали,
Чи не чули кришталю дзвони?
Чи не чули кришталю дзвони?
Грані безмежної радості сумом сповиті -
Ким і завіщо покарані - знати не нам.
Ким і завіщо покарані - знати не нам.
Я не скоро ще побачу світло,
Бо тобою очі затулила
Бо тобою очі затулила
Лякали пащами
гріхів непрощених
гріхів непрощених
Одне дитя чекою гралося,
Уламком - іншого поранило.
Уламком - іншого поранило.
...А не найдя иного выхода
Вы пожалеете о том,
Вы пожалеете о том,
Фантазії хрещена мати - злість,
Несправедливий осуд - їй месія.
Несправедливий осуд - їй месія.
Блюзнірство глянцеве, лаковане
Легалізовано,
Легалізовано,
Лампа в торшері, заблимавши, гасне.
Знати - проблема, не знати - прекрасно:
Знати - проблема, не знати - прекрасно:
Світ - перезбуджений, ідол - надуманий,
Гамір - посилився, я ж бо й сама
Гамір - посилився, я ж бо й сама
У прохолоді неминучій
Серед морозів і вітрів
Серед морозів і вітрів
Час мотузочку Вам звива...
Чи найважча у світі ноша -
Чи найважча у світі ноша -
Чудове колективне божевілля -
Дарунок необмежених стихій
Дарунок необмежених стихій
Від просторових нарікань
І зауважень у нікуди
І зауважень у нікуди
Заходьте в гості, не проігноруйте,
Згадаймо все, що не згадати гріх,
Згадаймо все, що не згадати гріх,
У цей чудний святковий вечір,
Що по краплині в нічку збіг,
Що по краплині в нічку збіг,
Предивне диво - відчуття свободи,
Ламка, хистка субстанція - бажання...
Ламка, хистка субстанція - бажання...
Рядки віршовані
задобре сховані
задобре сховані
Як дитя невдячне, коника малого
Із окрайця зліпиш,
Із окрайця зліпиш,
Химерний вишкір злого напівтроля
Можливо, не лякав би уві сні,
Можливо, не лякав би уві сні,
На базарному майдані
Дивували чародії
Дивували чародії
Назви мене так, як не боляче буде для мене,
А іншим незболеним словом Господь нарече.
А іншим незболеним словом Господь нарече.
Звернусь до неба поглядом нескореним
І полетить у вирій дирижабль.
І полетить у вирій дирижабль.