ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.29 07:30
Змалечку любов'ю оповитий
Жінки найріднішої на світі,
Маминою ніжністю зігрітий,
Почуваюсь восени, як літом.
Сонечко сіяє яскравіше,
Бо про мене думає найбільше,
Клопотами втомлена матуся, -
Я за це їй низько уклонюся,

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Бражник (1981) / Вірші

 Чому бути - того не минути (автопародія)
За мотивами власної поезії "Не судилося"

Вечір сіє з неба мряку,
Порятунок - тепла постіль.
Газда не жене собаку -
Ти ж позвав мене у гості.
Обіцяв - не буде нудно,
І вино, і нові фото,
І без витівок облудних...
Спати б - завтра на роботу...

Ну привіт. (Які привіти -
Аж стискаються пружини:
Я ж хотіла до Бред Піта...
Стоп. Умова - без дружини!)
В серці млість, кінцівки ватні...
Що? Трикутні піраміди?
Я ж хотіла, щоб квадратні!
Трап. Літак. Я звідси їду.
Сапераві? Ні, о небо!
Я ж замовила мускату!
Геть усе не так як треба.
Капелюх. Пальто. Із хати.

Щось нема таксі. Халепа!
Вже й згадала Бога всує...
Вулиця. Ліхтар Аптека.
Sos! Міліція! Грабують!
А, це ти... Не смів залишить
В парку темнім і безлюднім?
Хм... Приємніше. Тепліше...
Все. Завіса. Далі - буде:)

Низький уклін шановним пародистам:)





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-22 19:15:43
Переглядів сторінки твору 4591
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.937 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.915 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.01.18 15:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-22 19:50:50 ]
Браво! ))
Є дрібні зауваги щодо милозвучності, але навіть не хочеться про них згадувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-22 21:10:18 ]
Хм... а молодець! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 23:23:29 ]
Вітаю, Олю! Оце вже власний стиль - і в оригіналі, і в автопародії - на найцікавішому... стоп. За що ти нас так?.. Читач - як натягнута струна. Аплодує і просить продовження. Хоч строфу ще. Це - жарт. Супер, Олю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2010-12-23 11:27:02 ]
Дякую, Іване:) Ваш відгук - важливий комплімент від метра жанру. Сподіваюсь - заслужений:)
Та радше б читач просив не продовжувати:) Ледве стримую себе від створення серіалу на тему:) Розмір засів, тепер все - "Служил Гаврила почтальоном"))) Терміново слід переключитись!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 00:06:35 ]
Доброго вечора!
:-)
Гарно! Досить п'янка кінцівка. :-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 01:09:27 ]
Змилувалась таки... Серце жіноче - не камінь! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 03:05:07 ]
От не знаю, кому більше дякувати, пародистам,чи Вам, Олю, за появу цього вірша.:)Дякую за задоволення від читання, Олечко. Образно, картинки самі по собі в уяві вимальовуються. Все, більше нічого не читаю, пішла спати з гарним настроем.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2010-12-23 11:34:52 ]
Спасибі, Світлано; дякую, Олександре; мерсі, Гренуіль!:) Тетяно, приємно було вас порадувати. Будемо сподіватися, що не востаннє:)