ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Бражник (1981) / Вірші

 Чому бути - того не минути (автопародія)
За мотивами власної поезії "Не судилося"

Вечір сіє з неба мряку,
Порятунок - тепла постіль.
Газда не жене собаку -
Ти ж позвав мене у гості.
Обіцяв - не буде нудно,
І вино, і нові фото,
І без витівок облудних...
Спати б - завтра на роботу...

Ну привіт. (Які привіти -
Аж стискаються пружини:
Я ж хотіла до Бред Піта...
Стоп. Умова - без дружини!)
В серці млість, кінцівки ватні...
Що? Трикутні піраміди?
Я ж хотіла, щоб квадратні!
Трап. Літак. Я звідси їду.
Сапераві? Ні, о небо!
Я ж замовила мускату!
Геть усе не так як треба.
Капелюх. Пальто. Із хати.

Щось нема таксі. Халепа!
Вже й згадала Бога всує...
Вулиця. Ліхтар Аптека.
Sos! Міліція! Грабують!
А, це ти... Не смів залишить
В парку темнім і безлюднім?
Хм... Приємніше. Тепліше...
Все. Завіса. Далі - буде:)

Низький уклін шановним пародистам:)





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-22 19:15:43
Переглядів сторінки твору 4368
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.937 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.915 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.01.18 15:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-22 19:50:50 ]
Браво! ))
Є дрібні зауваги щодо милозвучності, але навіть не хочеться про них згадувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-22 21:10:18 ]
Хм... а молодець! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 23:23:29 ]
Вітаю, Олю! Оце вже власний стиль - і в оригіналі, і в автопародії - на найцікавішому... стоп. За що ти нас так?.. Читач - як натягнута струна. Аплодує і просить продовження. Хоч строфу ще. Це - жарт. Супер, Олю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2010-12-23 11:27:02 ]
Дякую, Іване:) Ваш відгук - важливий комплімент від метра жанру. Сподіваюсь - заслужений:)
Та радше б читач просив не продовжувати:) Ледве стримую себе від створення серіалу на тему:) Розмір засів, тепер все - "Служил Гаврила почтальоном"))) Терміново слід переключитись!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 00:06:35 ]
Доброго вечора!
:-)
Гарно! Досить п'янка кінцівка. :-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 01:09:27 ]
Змилувалась таки... Серце жіноче - не камінь! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 03:05:07 ]
От не знаю, кому більше дякувати, пародистам,чи Вам, Олю, за появу цього вірша.:)Дякую за задоволення від читання, Олечко. Образно, картинки самі по собі в уяві вимальовуються. Все, більше нічого не читаю, пішла спати з гарним настроем.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2010-12-23 11:34:52 ]
Спасибі, Світлано; дякую, Олександре; мерсі, Гренуіль!:) Тетяно, приємно було вас порадувати. Будемо сподіватися, що не востаннє:)