Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Ігор Калиниченко
(1983)
Гуляй, вітре, по полю, і я разом з тобою...
Автор
Вірші (55)
Інша поезія (0)
Поеми (0)
Аналітика (0)
Проза (0)
Рецензії (0)
Публіцистика (1)
Коментарі
Інтерв’ю
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За коефіцієнтом прозорості
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Огляди ⁄
Переглянути все відразу
•
На риболовлю
Ішов я з батьком у траві високій,
І так мені ввижалося в ту мить,
•
МИХАЙЛОВІ БУРЯКУ В ДЕНЬ ЙОГО НАРОДЖЕННЯ
Одні вітри нас в полі зустрічали,
Одна трава хилилася до рук.
•
***
Вечірній степ, останній потяг,
Гарячих маків ураган.
•
***
Благословенне Любицьке, далеких літ поклон,
Я вийду в поле зоране, де синь поеми пише.
•
Весняний степ
Весняний степ. Курган. Трави зелені милі,
І музика землі, що душу виверта.
•
Вишнева рапсодія
Зелений берест, наче куманець,
Наллє в долоню краплі дощові.
•
Поведу тебе в степ, галичанко
Поведу тебе в степ, галичанко,
Де свиріпа, як жовте вино,
•
Квітучі вишні в рапсовому полі
Квітучі вишні в рапсовому полі -
Медові арфи на краю села.
•
Червоні маки
Акорди степові - червоні маки,
Уламки вечорової заграви.
•
Кожній праці і хвала, і дяка (Каждый труд, благослови, удача, СЕРГІЙ ЄСЕНІН)
Кожній праці і хвала, і дяка:
Рибаку - щоб з рибою сітки,
•
Чекаємо на Євро
Вже двадцять літ, а й досі ми - "совок",
І множаться на цвинтарі могили.
•
Рідному селу
Гей, чи виживеш, Любицьке?
Димарі твоїх хат
•
Чорнобильська зона
Чорнобильський попіл, кошлаті задимлені хмари,
І Богом, і чортом забута смертельна земля.
•
* * *
Блакить очей твоїх,
Затерті вікна.
•
Моя Україна (пісня)
Моя Україно, кохана землиця,
Вродлива і юна, як чиста весна.
•
Квітка Євгенія (пісня)
Скажи, з якою квіткою зрівняти
Тебе, моя ти Зоре неприборкана?
•
* * *
В клекоті вишневого світання
Нас єднала доля золота.
•
Пам'яті Івана Доценка
Праотчий край, моя вишнева доле,
Заквітчана у стрічках лісосмуг...
•
* * *
Не забути ті місячні ночі,
Буйний вітер в верхів'ях смерек.
•
Яблуко на снігу
Упало жовте яблуко на сніг,
Немов остання зірка листопаду.
•
* * *
Понад дорогою крушина
Розклала ягоди червоні.
•
* * *
Розмовляють із вітром тополь сагайдаки,
Путівець полином й молочаєм пропах.
•
Подаруй мені весну, кохана
В синім небі зоря полум'яна
Розливає чарівний вогонь.
•
Тихий вечір
Тихий вечір. Спить село. На небі чисто.
У повітрі розіслався запах м'яти.
•
* * *
Я ждав на зупинці трамвая
Мою світанкову зорю,
•
* * *
Люблю я свою земленьку, де чути вишень спів,
Порізану посадками на клаптики полів.
•
Галичанка
Коли ніч схилилася до ранку,
Я побачив диво уві сні:
•
* * *
Там, де звуки тануть без кінця
В золоті ранкової сюїти,
•
Незнайомці
Зі всіх своїх ровесниць-однокласниць
Завжди яскраво вирізнялась ти:
•
* * *
Кожний дотик - неначе поема,
Кожний погляд - ліричний роман.
•
* * *
Вітер липам розчісує коси,
Зеленіє п'янкий травостій.
•
* * *
Спинилось небо в хащах бур'яну,
Вівторок світло дня крізь зуби цідить.
•
Прадідова калина
На дачі, за районом Заводським,
Колись мій прадід посадив калину,
•
Помирає село
Помирає село -
колиска вкраїнської нації.
•
Станція Мирова
На Мировій цвітуть тополі,
Гуркочуть сонні поїзди,
•
Земля, що батьківською зветься
В краю, де чути сонця сміх,
Де ніжно пахне рута-м'ята,
•
Є. Т.
Синій потяг, колихаючись на рейках,
Лине птахом крізь глуху жовтневу ніч.
•
* * *
Повертаючись із вирію, лелеки
Позовуть мене й покличуть все одно
•
Повстанська балада
Зустрілись ми у клекоті війни,
Була у нас одна на двох ідея.
•
Польові путівці
Путівці, польові путівці,
Скільки вас у степах українських!
•
* * *
Мої діди в УПА не воювали,
Мій батько української не знав.
•
* * *
Я народився на Запоріжжі
В тиші гаїв, в зелені трав,
•
Згадай мене
Згадай мене під срібний дзвін дощу,
Під тихий шелест липи на світанні,
•
* * *
Берези вдягнули зелені хустини,
Хміліють левади в ясній далині.
•
* * *
Пробіг по серцю перелив баяна,
Розквітла в небі зіронька ясна.
•
Рідна мова
Рідна мово моя, що є краще за тебе,
Що бринить наймиліш і співає ясніш?
•
* * *
Коли встають світанки сині,
Або метелиця мете,
•
***
Іду по вулиці села,
Вдихаю далі синьоокі,
•
* * *
Гаптує сонце землю молоду,
Блакитним сяйвом всі степи облиті,
•
Весняна пісня
Весна гуляє
У дзвінких садах,
•
Зоря над вербою
Яскравою сльозою голубою
Крізь подих світлоокої весни
•
* * *
В тебе серце безцінне й душа золота,
Світлий подих весни - твоя мрія крилата,
•
* * *
Блакитний степ, дзвінке ясноголосся,
Медових квітів радісні струмки.
•
* * *
В краю, де в полях тихо в'ється
Далека і зоряна путь,
•
* * *
Абрикосом зацвів рідний край навесні,
Не згасає роса на п'янкім гіацинті.
Переглянути всі твори з цієї сторінки