ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні...
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Між гарпій неолітових* грядок
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Осінній монолог
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
* * *
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Перший фрілансер
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
Гелтер-Скелтер (The Beatles)
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Лімерики F8
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 10)
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Доньці
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Калиниченко (1983) / Вірші

 ***
Вечірній степ, останній потяг,
Гарячих маків ураган.
Немов радар, дебелий сонях
Забратись хоче на курган.
Піду я в бік від залізниці
Через поля аж до води,
Де ловлять рибу зі стариці
Горбаті верби, як діди.
Де у гарячому серпанку
Цвіте солодкий молочай,
Де степ заварює щоранку
З пахучих трав зелений чай.
Тут зовсім рідко ходять люди
І не гуляла дзвін-коса.
Блищить вогнями, як на блюді,
Цнотлива райдужна роса.
Бринять струмків зелені кобзи,
Пирій доріжки простеля.
І так завзято гнуться лози,
Що аж підстрибує земля.
Рипить обвітрена дорога
В несмілім відблиску зорі,
І йдуть до неба, як до Бога
Тополь зелені ліхтарі.

2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-24 17:56:07
Переглядів сторінки твору 7089
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.790 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.443 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.07.03 22:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 18:08:33 ]
Природньо.
Я очікував на несподіванку. Вона повинна була бути - і не тому що повинна була бути, а тому, що днями промайнула інформація про якусь Вашу збірку, яка не сподобалась владі.
Цей вірш, мабуть, до неї не потрапив.
Гарний (мій відгук Вас може не цікавити, але...), гарний вірш. По-шевченківському, по соціалістично-реалістичному.

Дякую. Сподобалось.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 18:13:29 ]
Так захотілося того чаю, завареного степом... Гарно, ніби справді бачиш той пейзаж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 18:20:08 ]
Браво!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 20:18:20 ]
Знову степ... Вечірній... І ранковий,який "...заварює щоранку//З пахучих трав зелений чай."
Життєдайна сила дарів природи і поетичного слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 20:32:34 ]
Дякую всім за коментарі!
До Гаррі Сідорова: звідки ви взяли таку інформацію? У мене лише одна збірка, що вийшла 4 роки тому. Можливо, малася на увазі підбірка моїх творів, яку я подавав на конкурс до облдержадміністрації, там є 2 вірші "Помирає село" і "Чекаємо на Євро", в яких наша влада згадується "незлим тихим словом". Але в конкурсі я переміг ще й отримав премію.
Про "соціалізм-реалізм" не згоден, хоча ви певно жартуєтє. Бо комбайни і трактори в моєму степу не гудуть (коса не рахується).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 20:55:56 ]
Так, я мав на увазі підбірку, про яку Ви написали.
І мій жарт Ви розпізнали.
Це приємно зафіксувати. Соцреалізм дуже віддалений. Майже на відстані пострілу :) з базуки.

Якби я був сучасним поетом (а я лише сучасний читач), орієнтованим на нову українську поезію, то Ваш вірш я характеризивував би інакше. Теж позитивно. Краса невимовна. Та вона знайома і знайома. Вона щорічна, вона рідна - і у цьому криється самий головний позитив.
Про рими я не писатиму, бо це технічне питання, і Ви чудово розумієте, що таке "чай" і "молочай". Так - приблизно те ж саме, що "бій" і "звіробій".
І як поєднати радар з картинами природного буяння.
Ми про це не писатимемо.
Я лише подякую за вірш. Він навіює на мене селянські настрої. А це якраз те, що мене зараз тривожить як ніколи. Літо, час врожаїв і відпочинку.

З повагою і без закидів (хіба що жартівливих),
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:29:54 ]
Чесно кажучи, не люблю модернізм, постмодернізм і все таке подібне, але все ж таки іноді хочеться чимось виділитися, щоб мене не ставили поруч з Тичиною чи Сосюрою. Плюс дає про себе знати спілкування з "сучукрлітівцями". Ось звідки "радари" в моїх віршах.
А все-таки цікаво, звідки пішла брехня по селу і хто у нас в Запоріжжі такий язикатий. Це щодо підбірки віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:45:58 ]
Він Вам гарно відомий.
Ви, особисто Ви, написали про це у коментарі В.Хмельницькому під його футбольним віршем. Хай Ваші друзі залишаються поза підозрою :) І мій закид Валерію про якісь порушення був на 1/2 жартівливим.
Та то таке...
Ваші вірші я читаю з творчою насолодою. Відчувається "набита рука", погляд художника (навіть якщо Ви майстер іншого профілю) на українські краєвиди, і те, що Ви написали про стилі. До них, НМСДД, варто підходити не як до віянь моди. А, так би мовити, за покликом душі (штамп - цей "поклик душі", такий самий як і "поклик серця", але точна дефініція).
Мені самому хотілось би віршувати так + мої творчі вихиляси. Могла б вийти інтересна контамінація :)
З заключним словом під цим віршем,
Г.С.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 23:49:20 ]
а Вас уже ставлять поряд із Тичиною? Цікаво - хто?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 12:23:26 ]
це надзвичайно цікаво. справді, я давно шукала послідовників Тичини, дуже хотіла на них подивитися, можливо навіть доторкнутись одним пальцем!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Карраско-Косьяненко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-25 02:03:16 ]
Дуже-дуже сподобалось! Особливо - ураган маків))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 10:10:33 ]
До Сергія Осоки: не в тому значенні, що такий талановитий, як Тичина, ні! Його талант більший в десятки разів. Я мав на увазі - дехто каже, що я пишу у подібному стилі. На такі ж самі теми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 11:19:28 ]
Красива картинка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 00:09:21 ]
До Ніки Новікової: я не послідовник Тичини. Скоріше "останній поет українського села", якщо можна так висловитися. Ранній Тичина мав на мене деякий вплив. Наскільки я на нього схожий - хай скажуть критики.