ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2025.04.06 04:54
Білий вірш
Цей білий день і білий світ,
і сніг до сивини збілілий,
бреде по снігу білий кіт,
муркоче щось зарозуміло.
Уже пора весні прийти,
у ці краї молочно-білі,
стоять насуплені хати
і абрикоси побілілі.

Тетяна Левицька
2025.04.05 22:27
Поклич у рай
Нехай біснуються, а я люблю —
переплелися душами й тілами
до божевілля, присмаку жалю.
Обоє сунем голови в петлю
і за життя чіпляємось губами.

Ніколи не косила лободу,
та цього разу, як лихий попутав.

Борис Костиря
2025.04.05 21:52
* * *
Колишнє життя, як Атлантида,
потонуло на дні океану.
Чи існувало воно насправді?
Чи не було воно маренням?
Колишнє життя стало
материком, який пішов
під воду чи розчинився
у кислоті забуття.

Іван Потьомкін
2025.04.05 20:00
***
Не бузувір я, хоч і не в жодній вірі.
Хрещений ( як і заведено було в моєму роді).
Сам, без помочі дяка (батька хрещеного, до речі),
По-церковнослов’янськи одспівував померлу бабу Ганну.
Заворожений, стояв перед ворітьми на кладовище,
Як реквієм невт

Віктор Кучерук
2025.04.05 11:42
Розлука
Розпізнаю війни запеклість
І лють, і злість її щодня, –
Іще засмучує далекість
І душу точить незнання.
Я так давно тебе не бачив,
Через появу в нас біди,
Що знемагаю без побачень,
Як степ улітку без води.

Віктор Насипаний
2025.04.05 07:02
Не те прив'язав
В село якось примчав дорослий внук
До свого діда врешті в гості:
- Авто я маю, хату, ноутбук.
Мене шанують на роботі.

І непогана, звісно, зарплатня.
Я, діду, програміст хороший.
До долара прив’язана вона.

Микола Соболь
2025.04.05 06:55
Криворізька трагедія
Осяде пил на убиті тіла,
понівечені жили доріг,
моя любове, аби ж ти могла,
врятувати в ту мить Кривий Ріг,
ще кров гаряча стікає з чола,
лежать дітки убиті, поглянь,
моя любове, аби ж ти могла…
я б віддав тебе всю без вагань.

Хельґі Йогансен
2025.04.05 00:14
Недільний ранок
— Добрий ранок, кохана! Як спалось?
— Жартівник! Це вже майже обід.
Таки справді без чогось дванадцять,
Лиш спросоння не видно мені.
На столі пахне тепла ще кава,
Сонце сяє грайливо в вікні.
Ти усміхнена, ніжна і гарна,
Наче Еос, мов цвіт навесні.

Борис Костиря
2025.04.04 21:50
Синиця
Ця синиця вміщає в собі
цілий Всесвіт.
Синиця вміщає в собі
голку Кощія.
Так велике ховається
у малому.
Зруйнуєш малий Всесвіт,
розвалиться великий.

Борис Костиря
2025.04.04 21:45
Руйнування
Руйнується немічне тіло, мов замок.
Руйнується плоть, як уламки сторіч.
Руйнується те, що виходить із рамок,
Немовби відлуння лихих протиріч.

І те, що цвіло, переходить в занепад.
А те, що буяло, упало в труху.
І нас поглинає ненависті невід

Тетяна Левицька
2025.04.04 21:17
Горностаєвий
Нестерпілось, незлюбилось,
навіть уві сні...
Ніч заквецяла чорнилом
зорі чарівні.
Вітер хмари поганяє
пружним батогом...
Сніг пухнастим горностаєм
стелиться кругом.

Ігор Терен
2025.04.04 21:16
На милицях сучасності
І
Ніколи кажуть не кажи, – ніколи.
Не має сенсу парадигма ця,
немає ні початку, ні кінця
абсурду, що вертається по колу
сансарою во ім’я гаманця.
Америка «кришує» Україну
як рекетир і поки тліє край,

Іван Потьомкін
2025.04.04 19:13
З англійського гумору
«Чому розладналися твої заручини з Томом?» «Бачиш, він обдурив мене: казав, що є фахівцем з печінки й нирок,а насправді працює в м’ясній лавці». 2 «Чому ти не відповіла на мій лист?» «Я не отримала його. З іншого боку, мені не подобається, що в ньому

Ольга Олеандра
2025.04.04 12:06
Дніпрові води
В міцних обіймах прохолоди
Після тягучого дощу
Хвилюються Дніпрові води
Розходяться Дніпрові води
По змоченому згарищу.
Віки прокочуються ними
І чайки звично ґелґотять
Середньовічні довгі зими

Микола Соболь
2025.04.04 10:50
* * *
Хай квітень нас розсудить і мине.
Впаде на землю квітом абрикоси.
За все, що не збулось, пробач мене
і за холодні, світанкові роси.
Переродись у дрібочку тепла,
почуй, як вітер небозвід колише,
коли сльоза по шибі потекла,
хай не карає спогадами бі

Козак Дума
2025.04.04 09:25
Одвічні прочанки
Гаптується часом верета вінчальна,
вкриває гілля білий квіт,
та вітер навіює присмак печалі
і линуть думки у політ,
а цвіт опадає із віт…

Доносить віола безмірності звуки,
лунає прийдешнього суть –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20

Павло Сікорський
2025.02.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Калиниченко (1983) / Вірші

 ***
Вечірній степ, останній потяг,
Гарячих маків ураган.
Немов радар, дебелий сонях
Забратись хоче на курган.
Піду я в бік від залізниці
Через поля аж до води,
Де ловлять рибу зі стариці
Горбаті верби, як діди.
Де у гарячому серпанку
Цвіте солодкий молочай,
Де степ заварює щоранку
З пахучих трав зелений чай.
Тут зовсім рідко ходять люди
І не гуляла дзвін-коса.
Блищить вогнями, як на блюді,
Цнотлива райдужна роса.
Бринять струмків зелені кобзи,
Пирій доріжки простеля.
І так завзято гнуться лози,
Що аж підстрибує земля.
Рипить обвітрена дорога
В несмілім відблиску зорі,
І йдуть до неба, як до Бога
Тополь зелені ліхтарі.

2012




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-24 17:56:07
Переглядів сторінки твору 6377
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.783 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.443 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.07.03 22:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 18:08:33 ]
Природньо.
Я очікував на несподіванку. Вона повинна була бути - і не тому що повинна була бути, а тому, що днями промайнула інформація про якусь Вашу збірку, яка не сподобалась владі.
Цей вірш, мабуть, до неї не потрапив.
Гарний (мій відгук Вас може не цікавити, але...), гарний вірш. По-шевченківському, по соціалістично-реалістичному.

Дякую. Сподобалось.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-24 18:13:29 ]
Так захотілося того чаю, завареного степом... Гарно, ніби справді бачиш той пейзаж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 18:20:08 ]
Браво!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 20:18:20 ]
Знову степ... Вечірній... І ранковий,який "...заварює щоранку//З пахучих трав зелений чай."
Життєдайна сила дарів природи і поетичного слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 20:32:34 ]
Дякую всім за коментарі!
До Гаррі Сідорова: звідки ви взяли таку інформацію? У мене лише одна збірка, що вийшла 4 роки тому. Можливо, малася на увазі підбірка моїх творів, яку я подавав на конкурс до облдержадміністрації, там є 2 вірші "Помирає село" і "Чекаємо на Євро", в яких наша влада згадується "незлим тихим словом". Але в конкурсі я переміг ще й отримав премію.
Про "соціалізм-реалізм" не згоден, хоча ви певно жартуєтє. Бо комбайни і трактори в моєму степу не гудуть (коса не рахується).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 20:55:56 ]
Так, я мав на увазі підбірку, про яку Ви написали.
І мій жарт Ви розпізнали.
Це приємно зафіксувати. Соцреалізм дуже віддалений. Майже на відстані пострілу :) з базуки.

Якби я був сучасним поетом (а я лише сучасний читач), орієнтованим на нову українську поезію, то Ваш вірш я характеризивував би інакше. Теж позитивно. Краса невимовна. Та вона знайома і знайома. Вона щорічна, вона рідна - і у цьому криється самий головний позитив.
Про рими я не писатиму, бо це технічне питання, і Ви чудово розумієте, що таке "чай" і "молочай". Так - приблизно те ж саме, що "бій" і "звіробій".
І як поєднати радар з картинами природного буяння.
Ми про це не писатимемо.
Я лише подякую за вірш. Він навіює на мене селянські настрої. А це якраз те, що мене зараз тривожить як ніколи. Літо, час врожаїв і відпочинку.

З повагою і без закидів (хіба що жартівливих),
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:29:54 ]
Чесно кажучи, не люблю модернізм, постмодернізм і все таке подібне, але все ж таки іноді хочеться чимось виділитися, щоб мене не ставили поруч з Тичиною чи Сосюрою. Плюс дає про себе знати спілкування з "сучукрлітівцями". Ось звідки "радари" в моїх віршах.
А все-таки цікаво, звідки пішла брехня по селу і хто у нас в Запоріжжі такий язикатий. Це щодо підбірки віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 21:45:58 ]
Він Вам гарно відомий.
Ви, особисто Ви, написали про це у коментарі В.Хмельницькому під його футбольним віршем. Хай Ваші друзі залишаються поза підозрою :) І мій закид Валерію про якісь порушення був на 1/2 жартівливим.
Та то таке...
Ваші вірші я читаю з творчою насолодою. Відчувається "набита рука", погляд художника (навіть якщо Ви майстер іншого профілю) на українські краєвиди, і те, що Ви написали про стилі. До них, НМСДД, варто підходити не як до віянь моди. А, так би мовити, за покликом душі (штамп - цей "поклик душі", такий самий як і "поклик серця", але точна дефініція).
Мені самому хотілось би віршувати так + мої творчі вихиляси. Могла б вийти інтересна контамінація :)
З заключним словом під цим віршем,
Г.С.
Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 23:49:20 ]
а Вас уже ставлять поряд із Тичиною? Цікаво - хто?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 12:23:26 ]
це надзвичайно цікаво. справді, я давно шукала послідовників Тичини, дуже хотіла на них подивитися, можливо навіть доторкнутись одним пальцем!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Карраско-Косьяненко (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-25 02:03:16 ]
Дуже-дуже сподобалось! Особливо - ураган маків))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 10:10:33 ]
До Сергія Осоки: не в тому значенні, що такий талановитий, як Тичина, ні! Його талант більший в десятки разів. Я мав на увазі - дехто каже, що я пишу у подібному стилі. На такі ж самі теми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 11:19:28 ]
Красива картинка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-27 00:09:21 ]
До Ніки Новікової: я не послідовник Тичини. Скоріше "останній поет українського села", якщо можна так висловитися. Ранній Тичина мав на мене деякий вплив. Наскільки я на нього схожий - хай скажуть критики.