Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Гортензія Деревовидна (1982)
О мальчик мой, и ты, как все, забудешь
И возмужавши, назовешь мечтой
Те дни, когда еще ты верил в чудищ?
О, помни их, без них любовь ничто.

*Спекторский*


Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   *
    є дні весни що тануть у гештальті
    їх обережна і легка хода,
  •   *
    окрушини білого повні спокою акорди
    і всяке відчуження може ставати тобою
  •   *
    ти завтра створиш світ із попелу як завше
    і буде все у ньому віск і зерно буття
  •   *
    розбите дзеркало уламки інших рік
    твоїх вертань у сховані озера
  •   *
    коли нічна пора тривог надходить
    і біле срібло арктура зорить
  •   *
    Живи как все, вне знания и света,
    вне цели, как особой формы лжи,
  •   *
    коли явив не ружу не цвітіння
    не горицвіт що жовто промайне
  •   *
    Пока еще места свободны в зале -
    красу красот частями раздают,
  •   1
    Как будто: представление о саде,
    шероховатости, неловкости в ветвях;
  •   *
    дверь открывают - входящему тайна
    стекол звенящих в закрытом окне
  •   * * *
    Чи буває життя, чи тільки
    мокнуть трави і гнеться віть,
  •   *
    чи гасне дощ в осінніх ліхтарях
    чи свічка у воді горить барокко
  •   *
    Твой город -- нездешний, забудет что мойры
    тебе накурлычат в июль,
  •   2
    "Пошли со мной без трепета и страха
    забывшего в гортани вкус цветка
  •  
    Меж двух полукасаний светом
    где темноты проступят швы
  •   ИНТИМ
    где нить и маятник пространство составляют
    и ночь не потревожит стук шагов
  •   -----
    Она с тобой безжалостно играет
    В свою игру, и там победы - нет.
  •   * * *
    Ты будешь жалеть, как испорченный кадр
    Как море из выпитых луж.
  •   *
    Це проходить отак - міжсезоння міжребер'я
    Це проходить тому що повинне пройти
  •   П'ЯТЕ СТОЛІТТЯ
    «Залиш мені, у блідності лекіфа,
    Що вміщує дорогу, сон і прах,
  •   *
    якась боязнь, що не заснеш без світла
    страх іхтіандра загубити акваланг
  •   ОГЛЯДАЮЧИСЬ
    ÜBERBLICKT MAN DIE JAHRE
    von Gottfried Benn
  •   ЦІЛІСНІСТЬ. із Готфріда Бенна
    з яких частин - із сну, содому, солі?
    коли ти блиск, коли - ти тьмяний пил?
  •   із ГОТФРІДА БЕННА. СИНІЙ ЧАС
    BLAUE STUNDE.
  •   ЕПІЛОГ 1949
    ЕПІЛОГ 1949
    IV
  •   ABSCHIED/ПРОЩАННЯ
    von Gottfried Benn
  •   ДЕРЕВА
    В них не прихмарні а швидше примарні тіла
    хвойні фрегати так колять це стомлене небо
  •   АДРЕСАТУ-3
    к какому рождеству звезде штыку
    что толку говорить когда не помню
  •   АДРЕСАТУ-2
    какой тебе эвклид своих начал
    где спрятал геометр твой лодку локон
  •   MMVIII в Гелиополисе
    добрый вечер, проконсул. как обычно -
    уже гораздо позже, чем ты думаешь.
  •   * * */АТУ 1, МАГ

    Ну кого ты вытянешь - из распада
  •   * * *
    до перевода стрелок на другое время осталось
    ещё несколько дней - это если ничего не проморгал
  •   * * */із Феліче Шрагенхайм
    * * *
    von Felice Schragenheim
  •   Gottfried Benn – GESÄNGE
    СПІВИ
    von Gottfried Benn
  •   * * */ МОРЕ
                            Ewig ruft das Meer
                                            Gottfried Benn
  •   * * *
                                            огню цветку и камню
                                                            Вл. Ланцберг       
  •   * * *
    что водой, что камнем, - все равно, падать
    собирай в одно - осколки - из памяти
  •   * * *
    к дискуссии в дворике химфака 05/IX 2006 о паспортах и др.
  •   БУДІВНИЦТВО ПІРАМІД
  •   * * *
                    часовым охранять твой покой и уют
                    в спорышевой тиши нам сверчки и их лютни
  •   * * *
             ты поскачешь во мраке
  •   ROSE
    1) Роза никому.
    Целан
  •   снег/
    - он белый, снег. ещё, наверно, мокрый.
    он стекловатный утеплитель - вдоха.
  •   Ничего особенного
    исчезновение цветов только чёрный и белый
    в этом пространстве тоньше всего ощущается воздух
  •   * * *

  •   Тайна вечеря
    Hande aus den Broten
    Рільке
  •   26
    Двадцять шість.
                                                              Настало время сметь
  •   * * *
      чем, дарлинг, занимаешься - с утра?
      всё, что придумал, то пришло - смотри же сам -
  •   НАБУККО
                    Червона глина у його руках.
                    чи в мертвій формі він знаходив новий подих?
  •   * * *
    из битых нимбов понаделай себе радуг.
    в них радость - (чья ещё, как не твоя)?
  •   * * *
    какого цвета солнце - мёд, янтарь и медь,
       с какого угля и кто лепит тени?
  •   * * *
    ці знаки - зникомі. занурені в попіл і пил
    закинуті в застінки білого сніжного диму
  •   АДРЕСАТУ
                            одной барышне
  •   * * *
    переходити рейки - мостити великі мости
    чи скидати на Місто - свій великий і стаєний біль
  •   * * *
    берегись его обидеть,
    случайно как-нибудь толкнуть
  •   * * *
    измазанный жёлтой глиной - болван, кукла
    чернота, вобравшая - свой уголь
  •   * * *
    чи бачив їх - важкі, холодні зерна
    вони - частинами - твоїх долонь
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки