ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гортензія Деревовидна (1982) / Вірші / /-RU-/

 АДРЕСАТУ-2
какой тебе эвклид своих начал
где спрятал геометр твой лодку локон
сомнамбулой кто ходит по ночам
считает дни он ест акрид и локти
в лесу гуляет где деревья мачт
их лист летит на землю желт и ломок

а между тем ты кто лаокоон
по дереву творяше песнь двуусту
ты высыпал с век вещи из мешка
ты школьник у доски стоящий устный

и вот тебе цветку ушибу цели пуль
я непришедший я уродливый и лживый
хоть мертвым хоть живым скажу я будь
хотя б моей язвительной улыбкой

безногим нахтигаль ты нигиль наг
с одной рукой а все ж я верю будешь
ты сам себе номеном геммой гамм
ты запоешь ты склеишь лего буквы


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-31 18:31:37
Переглядів сторінки твору 6746
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.354 / 5.25  (4.428 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.334 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2014.01.12 21:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-03 10:28:47 ]
А що, Редакції Майстерень дозволено ставити "4" без аргументації, Володю?

Тарас, Ваши адресаты настолько колоритны, а пишуший им настолько ироничен... В общем, мне нравится :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-03 11:02:02 ]
Любо, у цьому випадку ви, як на мене, помиляєтесь. Двічі. Перший раз оцінивши цю композицію "5,25". Хоча тут суцільні порушення.
І вдруге, коли робите безпідставні зауваження редактору. Чи ви вважаєте, що ця композиція тяжіє до зразкових?

Мені також очевидно, що шановний Тарас Рябчук не є ще високорейтинговим автором, і очевидно, потребує і точніших оцінок за "5,25".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-03 11:16:59 ]
Можливо, Володю, моя оцінка і завищена. Але хотілося б почути аргументацію "4", хіба це безпідставне зауваження?
Мені здається, у автора досить оригінальний погляд і спосіб самовираження. Тому вдвічі цікавішими здавались би аргументи РМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-03 11:41:51 ]
"4", "Було би добре, якби ..." - не такі часті порушення логіки мови, логіки викладу, якби у казані цієї композиції "варилися" тільки придатні для вжитку інградієнти.
А тут і "эвклид" і "нахтигаль ты нигиль наг" Між парадоксальністю мислення і бажанням усе порушити - величезна різниця.
Усе порушили, наприклад, так звані митці "19" і "20" століть, чим, як на мене, і викликали усі ті криваві війни і революції.

Можливо досить порушувати гармонію, за межі якої живцем нікому не дано вийти? Але в межах якої можна жити вічно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-03 11:50:41 ]
Ваша позиція є зрозумілою, особливо з огляду на те, що ви захоплюєтеся давніми віками :) Втім, не митці викликали "криваві війни і революції" - в цьому я глибоко переконана.

Але ж тоді треба бути послідовним, чи ні? Як бути, скажімо, з цією "5"?
http://maysterni.com/publication.php?id=26461
Чи тут нічого не порушено? Ну, якщо не брати до уваги повну відсутність поезії як такої?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гортензія Деревовидна (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-03 12:06:25 ]
за подобається - дякую =)

а не подобатись - це вже мій особистий усвідомлений вибір.
тим більше, коли це на якусь там третину, може навіть і більшу - пастіше =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гортензія Деревовидна (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-03 12:15:56 ]
Ваша позиція зрозуміла)

робити ж вигляд, що я не крейзер не люблю. це втомлює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гортензія Деревовидна (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-03 12:28:59 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=26461

могла б бути дуже гарна пісенька для мертвого півня)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-04 12:10:53 ]
Шановна Любо, на http://maysterni.com/publication.php?id=26461 оцінка "5" оправдана. Оцінка могла би бути і вищою, якби не деякі проблеми із милозвучністю.
До речі, у цій композиції пана Тараса просто забагато усього, а тому катастрофа із цілісністю? Чи потрібно таке розмаїття в одній композиції, достатньо було акуратно зіграти досить непогану тему першого рядка "какой тебе эвклид своих начал"...
Сподіваюсь, що ви, Тарасе, досить швидко перейдете цю стадію надмірної концентрації думок і ідей, що свого часу зробила більшість із авторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гортензія Деревовидна (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-04 12:19:46 ]
=)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-04 20:14:48 ]
Мабуть, Володю, я зовсім нічого не розумію в поезії :( Або у системі оцінок на ПМ :) На мою непрофесійну думку, ці дві композиції навіть порівняти не можна: ані з точку зору глибини, ані з точки зору володіння словом, ані з будь-якого іншого пагорба, за яким починається творчість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-04 21:24:54 ]
Любо, а знаєте, я майже про те саме і кажу. Інколи печалі від споглядання величних руїн значніші і гостріші, ніж печалі від руїн не таких величних. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-04 21:48:29 ]
Так, я розумію, про що ви, Володю. Але ж так сталося, що обидва автори - у одній категорії. Тобто, це не 4 для R2 і 5 для Любителя. Тому це і викликає таку реакцію. А щодо величі руїн, то навіть найвеличніші з них варті не стільки печалі, скільки роздумів :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-04 22:15:31 ]
Любо - печаль у цьому випадку викликають свідомі руїни, а тут вони за всіма параметрами значніші - такий результат моїх роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гортензія Деревовидна (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-04 22:46:39 ]
Ф.-К. Дік у «Музичній Машині»

«Я слухав музику, цю жахливу музику. Я ще ніколи не чув нічого подібного. Вона була спотворена, диявольська і не мала ні сенсу, ні змісту, крім, хіба що, неземного бентежного значення, якого взагалі там не повинно було бути».

про це ж і Александр Скидан:

« .. удержать самое ужасное, пусть и ценой собственной разъятости, идет на сознательный разрыв с коммуникацией, но не из гордыни, а из слабости и стыда и – надо ли это уточнять – потому что стремится к установлению другой коммуникации, откликающейся и поддерживающей саму эту предельную слабость оклика. Пишут в отсутствии отклика, но ради его обретения. К народу взывают в отсутствии народа, но ради его становления. И достичь этого возможно только так: становясь чужим самому себе, своему языку и своей земле».