ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гортензія Деревовидна (1982) / Вірші / /-RU-/

 АДРЕСАТУ-2
какой тебе эвклид своих начал
где спрятал геометр твой лодку локон
сомнамбулой кто ходит по ночам
считает дни он ест акрид и локти
в лесу гуляет где деревья мачт
их лист летит на землю желт и ломок

а между тем ты кто лаокоон
по дереву творяше песнь двуусту
ты высыпал с век вещи из мешка
ты школьник у доски стоящий устный

и вот тебе цветку ушибу цели пуль
я непришедший я уродливый и лживый
хоть мертвым хоть живым скажу я будь
хотя б моей язвительной улыбкой

безногим нахтигаль ты нигиль наг
с одной рукой а все ж я верю будешь
ты сам себе номеном геммой гамм
ты запоешь ты склеишь лего буквы


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-31 18:31:37
Переглядів сторінки твору 6875
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.354 / 5.25  (4.428 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.334 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2014.01.12 21:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-03 10:28:47 ]
А що, Редакції Майстерень дозволено ставити "4" без аргументації, Володю?

Тарас, Ваши адресаты настолько колоритны, а пишуший им настолько ироничен... В общем, мне нравится :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-03 11:02:02 ]
Любо, у цьому випадку ви, як на мене, помиляєтесь. Двічі. Перший раз оцінивши цю композицію "5,25". Хоча тут суцільні порушення.
І вдруге, коли робите безпідставні зауваження редактору. Чи ви вважаєте, що ця композиція тяжіє до зразкових?

Мені також очевидно, що шановний Тарас Рябчук не є ще високорейтинговим автором, і очевидно, потребує і точніших оцінок за "5,25".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-03 11:16:59 ]
Можливо, Володю, моя оцінка і завищена. Але хотілося б почути аргументацію "4", хіба це безпідставне зауваження?
Мені здається, у автора досить оригінальний погляд і спосіб самовираження. Тому вдвічі цікавішими здавались би аргументи РМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-03 11:41:51 ]
"4", "Було би добре, якби ..." - не такі часті порушення логіки мови, логіки викладу, якби у казані цієї композиції "варилися" тільки придатні для вжитку інградієнти.
А тут і "эвклид" і "нахтигаль ты нигиль наг" Між парадоксальністю мислення і бажанням усе порушити - величезна різниця.
Усе порушили, наприклад, так звані митці "19" і "20" століть, чим, як на мене, і викликали усі ті криваві війни і революції.

Можливо досить порушувати гармонію, за межі якої живцем нікому не дано вийти? Але в межах якої можна жити вічно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-03 11:50:41 ]
Ваша позиція є зрозумілою, особливо з огляду на те, що ви захоплюєтеся давніми віками :) Втім, не митці викликали "криваві війни і революції" - в цьому я глибоко переконана.

Але ж тоді треба бути послідовним, чи ні? Як бути, скажімо, з цією "5"?
http://maysterni.com/publication.php?id=26461
Чи тут нічого не порушено? Ну, якщо не брати до уваги повну відсутність поезії як такої?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гортензія Деревовидна (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-03 12:06:25 ]
за подобається - дякую =)

а не подобатись - це вже мій особистий усвідомлений вибір.
тим більше, коли це на якусь там третину, може навіть і більшу - пастіше =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гортензія Деревовидна (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-03 12:15:56 ]
Ваша позиція зрозуміла)

робити ж вигляд, що я не крейзер не люблю. це втомлює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гортензія Деревовидна (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-03 12:28:59 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=26461

могла б бути дуже гарна пісенька для мертвого півня)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-04 12:10:53 ]
Шановна Любо, на http://maysterni.com/publication.php?id=26461 оцінка "5" оправдана. Оцінка могла би бути і вищою, якби не деякі проблеми із милозвучністю.
До речі, у цій композиції пана Тараса просто забагато усього, а тому катастрофа із цілісністю? Чи потрібно таке розмаїття в одній композиції, достатньо було акуратно зіграти досить непогану тему першого рядка "какой тебе эвклид своих начал"...
Сподіваюсь, що ви, Тарасе, досить швидко перейдете цю стадію надмірної концентрації думок і ідей, що свого часу зробила більшість із авторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гортензія Деревовидна (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-04 12:19:46 ]
=)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-04 20:14:48 ]
Мабуть, Володю, я зовсім нічого не розумію в поезії :( Або у системі оцінок на ПМ :) На мою непрофесійну думку, ці дві композиції навіть порівняти не можна: ані з точку зору глибини, ані з точки зору володіння словом, ані з будь-якого іншого пагорба, за яким починається творчість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-04 21:24:54 ]
Любо, а знаєте, я майже про те саме і кажу. Інколи печалі від споглядання величних руїн значніші і гостріші, ніж печалі від руїн не таких величних. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-11-04 21:48:29 ]
Так, я розумію, про що ви, Володю. Але ж так сталося, що обидва автори - у одній категорії. Тобто, це не 4 для R2 і 5 для Любителя. Тому це і викликає таку реакцію. А щодо величі руїн, то навіть найвеличніші з них варті не стільки печалі, скільки роздумів :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-11-04 22:15:31 ]
Любо - печаль у цьому випадку викликають свідомі руїни, а тут вони за всіма параметрами значніші - такий результат моїх роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гортензія Деревовидна (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-04 22:46:39 ]
Ф.-К. Дік у «Музичній Машині»

«Я слухав музику, цю жахливу музику. Я ще ніколи не чув нічого подібного. Вона була спотворена, диявольська і не мала ні сенсу, ні змісту, крім, хіба що, неземного бентежного значення, якого взагалі там не повинно було бути».

про це ж і Александр Скидан:

« .. удержать самое ужасное, пусть и ценой собственной разъятости, идет на сознательный разрыв с коммуникацией, но не из гордыни, а из слабости и стыда и – надо ли это уточнять – потому что стремится к установлению другой коммуникации, откликающейся и поддерживающей саму эту предельную слабость оклика. Пишут в отсутствии отклика, но ради его обретения. К народу взывают в отсутствии народа, но ради его становления. И достичь этого возможно только так: становясь чужим самому себе, своему языку и своей земле».