Автори /
Мар'яна Невиліковна (1988)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Ми зростали...
•
Милий, колись нам забракне терпіння чи сили
•
Дівчинко, зерня горіхове
•
Близькість
•
Я скучила
•
Надкушено
•
Цербер
•
Отже
•
А в середині я...
•
***
•
Ігри
•
Боли
•
Від сили
•
не мама
•
Розлю...
•
У.
•
36.6
•
...не та.
•
Мовчання
•
Спалахом
•
***
•
роз-
•
***
•
Ні
•
НІ-жність
•
***
•
Настіж
•
***
•
...здець
•
Звіра
•
Вся ця відстань...
•
Бережи себе
•
Фауст
•
Депре...
•
Ми- зарубки на дереві...
•
Трамвай "Бажання"
•
***
•
В час, коли...
•
Бррр
•
Провидиця
•
Ніч
•
Знезаражено
•
О...
•
геро-Ін(ь)
•
Особисте
•
Мехенді
•
Натщесерце
•
В
•
Змусь
•
Насамперед
•
Ja cię kocham
•
Fatale
•
Вижити
•
***
•
Рви мене ще
•
Р***н
•
Уголос
•
Ок.
•
Ванільно
•
Опіками
•
Кмином
•
Цвинтар померлих кохань
•
Лажа
•
Лист
•
Формат С:
•
Плями
•
Інтелігентно
•
Недзвонимені
•
Віршоінсульт
•
Інакше
•
Клони
•
Шосте
•
за-Бо-бони
•
Поза сумнівом
•
Дуже
•
треш [18+]
•
дещовесна
•
Стигми
•
***
•
Маленька с...
•
Катарсичне
•
Стерво
•
Перверзії
•
П.М.Т.Л.
•
Коли-скова, коли...
•
Метастази
•
Архетипи
•
кого іще треба?
•
Будь ласка
•
Ми напишемо кіножах
•
Переросте
•
Чому не ти
•
Етюд
•
Зачинись
•
:) це я бавлюся... не зважайте
•
Усе буде добре
•
Робимо вдих
•
***
•
***
•
випало
•
Вперта
•
Спати
•
Непритомна
•
Ти - піранья
•
в'язні трамвайної сітки
•
Знаки нескінченності...
•
Коли стає занадто пізно...
•
"без тебе вкорочено стільки-то днів"
•
Істерика
•
Капчикові стосунки
•
стели під мене матрац
•
Геть додому, невтесане дерево!!
•
Угорське.
•
ключі.
•
Пунктиром.
•
Хто я?
•
скоро в нуль.
•
Фейс-контроль.
•
Наживо
•
підтікаю. підстав долоні.
•
прокинься...
•
Втопилася б...
•
"39 і 5"
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Ми зростали у різних часах, переломах, широтах...
Ми зростали - і це головне. Врешті-решт ми зросли
Ми зростали - і це головне. Врешті-решт ми зросли
Милий, колись нам забракне терпіння чи сили
(Чогось там забракне) і кисень у горлі загусне
(Чогось там забракне) і кисень у горлі загусне
Дівчинко, зерня горіхове, проростай:
Час настає, наступає на п'яти кволо.
Час настає, наступає на п'яти кволо.
Все, що могла б сказати, звучить над міру...
Все, що могла б сказати, на зміст не досить...
Все, що могла б сказати, на зміст не досить...
Я скучила. Більше, здається, додати нічого.
"Я скучила" на повторі мене виштовхує
"Я скучила" на повторі мене виштовхує
Ліктя надкушено: шкода того, що вибрала,
Вирвала, видерла, виламала у пагоні,
Вирвала, видерла, виламала у пагоні,
Перетворення з жінки на жінку, із себе на себе,
із дзеркального пилу на здатну дзеркалити гладь
із дзеркального пилу на здатну дзеркалити гладь
я живунеживу чи по той чи по цей бік екрану
заворожена ним і цією між нами гранню
заворожена ним і цією між нами гранню
А всередині я кричу
І долоні втискаю в стіни
І долоні втискаю в стіни
Магія ця, розумієш, у тому, що ще не наведено різкість:
зморшки не в фокусі, шрами не в фокусі, фокусник дилетант.
зморшки не в фокусі, шрами не в фокусі, фокусник дилетант.
Ігри в слова поміж ігри без слів поміж ігри у когось значного...
Цю карусель зупинити спроможна хіба що нова карусель.
Цю карусель зупинити спроможна хіба що нова карусель.
повертайся додому, мій болю фантомний, мій зрізаний,
я так гризлась без тебе ці кілька мільйонів секунд,
я так гризлась без тебе ці кілька мільйонів секунд,
стій я буду стріляти(ся) рукоприкладний мій
притулися до мене востаннє своїм безумством
притулися до мене востаннє своїм безумством
ти не мама мені та ніхто так як ти не мама
я учусь вимовляти заново/знову/знаючи
я учусь вимовляти заново/знову/знаючи
І розлучені, і роззлючені, і розлю...
Переходимо із хардкору то в дум, то в блюз,
Переходимо із хардкору то в дум, то в блюз,
Я любила тебе, коли це ще не було мейнстрімом.
І боролась щоденно за тебе, була тобою,
І боролась щоденно за тебе, була тобою,
тридцять шість крапка шість у періоді —
надстабільність твоєї байдужості —
надстабільність твоєї байдужості —
Нас ніколи не трапиться більше. І менше теж.
Я оплакую кожен неспільний, нестрічний день,
Я оплакую кожен неспільний, нестрічний день,
[мовчання як сповідь очима лише, долонями,
бери мене, вирію, вір мені, виростай,
бери мене, вирію, вір мені, виростай,
півсекунди назад ти був спалахом білого світла:
засліпив і зависла, повисла на промінці,
засліпив і зависла, повисла на промінці,
як мені вийти? поріг заростає димом,
склом вітражів і бетоном. ну як мені ви...?
склом вітражів і бетоном. ну як мені ви...?
[наш час не нас-тане. роз-тане. зтанцюємо "роз-".
роз-біжні, роз-божі... куди ти, роз-збуджений мій?
роз-біжні, роз-божі... куди ти, роз-збуджений мій?
Із кокона першості — в безвісті. У політ.
У болить. У заший-залижи-забинтуй-зростись.
У болить. У заший-залижи-забинтуй-зростись.
Обертом, обертом... Дихати б, але як?
Поглядом свердлиш, прикручуєш до стіни.
Поглядом свердлиш, прикручуєш до стіни.
ти назустріч ніколи, а я не лишусь ні за що:
математика зливи поділить нас на самотність,
математика зливи поділить нас на самотність,
ці вірші – не вірші, а протяжний множинний орґазм
вони мажуть мене, густу, на полотна днів
вони мажуть мене, густу, на полотна днів
Я відкрита. Я – настіж. А ти все шукав ключів,
Розстібав кожен ґудзик на сукнях моїх світлин,
Розстібав кожен ґудзик на сукнях моїх світлин,
Ти конче у надлишку, ти – не відтята плоть,
І я сліпну на ліве, я наливаюсь криком
І я сліпну на ліве, я наливаюсь криком
ці безпечні сварки, ці образи в півсили, це позерство,
надзусилля розгніватись, скоїти армаге.. здець
надзусилля розгніватись, скоїти армаге.. здець
злучним колючим дротом прелюдій снігу
змотує нас, звиває в одного звіра,
змотує нас, звиває в одного звіра,
Вся ця відстань між нашими вилицями – це хорор…
Ніби риба, вдаю, що вдихаю, вдаю, що в нормі,
Ніби риба, вдаю, що вдихаю, вдаю, що в нормі,
Бережи себе… Осінь втрачає пильність:
Застудила всіх янголів-охоронців
Застудила всіх янголів-охоронців
Мій церебральний Фауст кінчив «Спинися, митє!»,
Всім твоїм Мефістофелям, всім твоїм Маргаритам
Всім твоїм Мефістофелям, всім твоїм Маргаритам
[Маже по дню слизькою їдкою цвіллю
Контра-стенічна, соплива моя депре…,
Контра-стенічна, соплива моя депре…,
Ми – зарубки на дереві, свіжі, криві зарубки,
Вперфорована віспа в посохлу, шершаву шкіру…
Вперфорована віспа в посохлу, шершаву шкіру…
Всі мої субособистості – ЗА, а одна – аплодує стоячи
(та, що курить де Сада). Ухвалено: «Так,
(та, що курить де Сада). Ухвалено: «Так,
В місто котів і «чортзломитьногу»-вулиць
Вмочує серце стрімка, пунктуальна осінь,
Вмочує серце стрімка, пунктуальна осінь,
В час, коли сонце вселяється в ліхтарі і вікноокі вулики із картону, дай мені вдосталь пітьми і сліпих тхорів, щоби зайти за межі твоїх кордонів, щоби зайти і втратити глузд і пам’ять, розцілувати ніч у вологі трави, вибуяти з прив’ялого у нев’янне, з бляклого у яскраве…
В час, коли світ – театр напівтіней, де найпалкіші війни примирить ковдра, дай мені вдосталь вірян, мій сумний Мойсей, вивести з коми, висушити, де мокро, вивести в тебе: в обітовані землі твого гіркого тіла, забути вихід, розцілувати ніч у вагітні стебла і вколисатись тихо…
В час, коли світ – театр напівтіней, де найпалкіші війни примирить ковдра, дай мені вдосталь вірян, мій сумний Мойсей, вивести з коми, висушити, де мокро, вивести в тебе: в обітовані землі твого гіркого тіла, забути вихід, розцілувати ніч у вагітні стебла і вколисатись тихо…
Інфлюенція ця – мій протест за права на хворобу,
Перфекційно гарячий, викашлюваний протест,
Перфекційно гарячий, викашлюваний протест,
провидиця, що іще вчора в мені жила,
сліпне, кляне коріння і їсть долоню,
сліпне, кляне коріння і їсть долоню,
Ніч безпритульно блукає, штовхає в спини,
Мастить у чорне, білим фарбує ніздрі,
Мастить у чорне, білим фарбує ніздрі,
І з «але» я зійшла на «ало», а з «однак» – в «одна»,
Тільки що тобі, хлопче? Йди собі, хлопче, далі:
Тільки що тобі, хлопче? Йди собі, хлопче, далі:
Ти – його Поль Верлен, тренер із порно-дайвінгу,
Віза на острів О… у океані фрикцій,
Віза на острів О… у океані фрикцій,
Поки дівчина-птаха поширює геро-Інь,
А тобі, як на те, вкрай бракує героя і Яну
А тобі, як на те, вкрай бракує героя і Яну
Хлопчисько зі зблідлим тату «second chance»
Вимолює шанси на другий дубль,
Вимолює шанси на другий дубль,
розкажи не словами - міжслів'ями,
електричним сиропом по тілу,
електричним сиропом по тілу,
Травестія пейзажу… Принишкли сонця
В рудих калюжах із завіконня.
В рудих калюжах із завіконня.
Вмащуйся в шкіру, цілюще моє зілько,
В плечі втирайся, вціловуйся у хребет,
В плечі втирайся, вціловуйся у хребет,
Інколи просто замало сказати «годі»…
Просто замало…
Просто замало…
Встояти, всидіти, всивіти б в контури близькості (супереч!),
в руки стьмяніти б, сховатись у зморшку між пальцями,
в руки стьмяніти б, сховатись у зморшку між пальцями,
цей корсет зі зневаги і гонору, милий, - підробка,
низькоякісна, криво скроєна і не личить…
низькоякісна, криво скроєна і не личить…
сієш в мої перемерзлі ґрунти свій сюр-пафос. невже проросте?
все складніше пишу і все більше мовчу про просте…
все складніше пишу і все більше мовчу про просте…
Отак і живу: не бачу, не чую, не відаю…
Бездітною матір’ю, недогорілою відьмою,
Бездітною матір’ю, недогорілою відьмою,
де ж воно – це запобіжне «між», сватане із «нами»?
знов підмальовую лінію згину вздовж лінії (т)вог(о)ню,
знов підмальовую лінію згину вздовж лінії (т)вог(о)ню,
рви мене, дефлоруй кожне з моїх імен
(струмом в суглоби б’є страх залишитись цілою),
(струмом в суглоби б’є страх залишитись цілою),
ліхтарі, що забули світло, і дірки наскрізні у рамах…
запитальна апоплексія розтинає будівлі в тетріс,
запитальна апоплексія розтинає будівлі в тетріс,
Між нами тепер стільки страху і втоми,
не знаєш - дрижати чи спати...
не знаєш - дрижати чи спати...
Давай пограємо в правду і доброту:
ти зас(т)удиш мене до страти, а я не прийду
ти зас(т)удиш мене до страти, а я не прийду
це достатньо ванільно?
це, суко, достатньо ванільно?
це, суко, достатньо ванільно?
я лишила відбитки на всіх телефонних стовпах,
я лишила свій запах у вигинах мокрих вулиць,
я лишила свій запах у вигинах мокрих вулиць,
ти у неї сто другий. сто першого влучив сотий.
перед тим кількадцять прописали у психлікарні.
перед тим кількадцять прописали у психлікарні.
цвинтар померлих кохань відчиняє двері
у некрофільне свято "люблю-парад":
у некрофільне свято "люблю-парад":
Хто перший із нас нап'ється і пролажає
наш пакт про ненапад, згадає прадавній номер
наш пакт про ненапад, згадає прадавній номер
розпиши мене всю на діагнози-фобії-манії,
на хімічні сполуки, периметр-площу-об'єм,
на хімічні сполуки, периметр-площу-об'єм,
форматую свій "С:" алкоголем і ацетоном
раз на тиждень, принаймні. з похмілля пакую речі
раз на тиждень, принаймні. з похмілля пакую речі
а зранку ми здибим труси і підемо додому
липкі і німі у подертих на стегнах панчохах
липкі і німі у подертих на стегнах панчохах
ти мене фрейдом, фрейдом,
я тебе амфібрахієм
я тебе амфібрахієм
із терпким відчуттям зобов'язань "completed"
ти, ймовірно, лягаєш спати, а чом би?!
ти, ймовірно, лягаєш спати, а чом би?!
дроту не вистачить - вистачить молитов!
білим охрестимо цей керамічний прапор,
білим охрестимо цей керамічний прапор,
множу для тебе приводи невпізнатись
посеред вулиці, в стрічці новин і віршами...
посеред вулиці, в стрічці новин і віршами...
в моїх траєкторіях клони-чоловіки
доважують-впорядковують вміст тебе.
доважують-впорядковують вміст тебе.
міряю ліктями скоси периметрів
цього химерного затхлого раю
цього химерного затхлого раю
в розкрадене літо, роздерте на галас перонів,
самотні світанки вихаркує небокрай,
самотні світанки вихаркує небокрай,
вогко і тепло. бензин у твоїх жилах
вкотре тече на південь. до точки зсуву.
вкотре тече на південь. до точки зсуву.
закатай ми істерику, дівчинко, дуже скучив
за твоїми роздутими венами на шиї,
за твоїми роздутими венами на шиї,
це той самий огидний затертий треееш...
ти не чуєш, як тхне затяжним пубертатом?
ти не чуєш, як тхне затяжним пубертатом?
і весна, і недужевесна, якщо чесно,
ніби нам - недовірливим дітям зими -
ніби нам - недовірливим дітям зими -
радіація твого голосу
розтрощила мої атоми...
розтрощила мої атоми...
а руки у тебе - скальпелі:
зпестив мене до коми.
зпестив мене до коми.
маленька с... - ін'єкція розлуки.
загусне сум на мокрий параліч,
загусне сум на мокрий параліч,
крізь легкозаймистий жах
на вкрай істеричнім форте
на вкрай істеричнім форте
а вона - тільки кавер-версія,
їй у нотах - неповних сім.
їй у нотах - неповних сім.
відтепер то тобі найзгубніше табу,
відсьогодні прикушуй губи,
відсьогодні прикушуй губи,
сипле на мізки попіл
вранішня німфоманія
вранішня німфоманія
завтра ми всім оголосимо страйк
завтра ми - всіх
завтра ми - всіх
Я чинитиму спротив і ніц не писатиму віршів,
витру голову насухо там, куди Бог цілував...
витру голову насухо там, куди Бог цілував...
я цілую (зубами виймаю із ран свинець)
твоє незаперечно вродливе, судомне тіло...
твоє незаперечно вродливе, судомне тіло...
Нехай в аргументах зійшли "на ножі"
і тріснув вітряк осьової системи,
і тріснув вітряк осьової системи,
ГУЧНО:
ми напишемо кіножах з елементами "Санта-Барбари"
ви вдасте, ніби не рознюхали в цьому автобіографічності
ви вдасте, ніби не рознюхали в цьому автобіографічності
дивно, але в цій колоді багато-б а г а т о серця.
і мрій про велосипед. і кави з перцем
і мрій про велосипед. і кави з перцем
навіть на піаніно твоїх клавіш більше.
і ходять білі. і серце зліва.
і ходять білі. і серце зліва.
маленький подіум
з долоні лінія
з долоні лінія
зачинись у моїх ваганнях - спини цей протяг,
що здиратиме замість масок з обличчя шкіру.
що здиратиме замість масок з обличчя шкіру.
буває, від часу тікає стрілка,
виписує коло на цій каруселі
виписує коло на цій каруселі
із "усе буде добре" критично зникає кисень -
в беззаконні енергозбережень спішить в нікуди.
в беззаконні енергозбережень спішить в нікуди.
*робимо вдиииииих*
зблідли від пилу мальовки на сутінках
стін, пересохли троянди у роті
стін, пересохли троянди у роті
встигли й себе загубити,
й знайти одне одного.
й знайти одне одного.
клеємо дурнів і вчасне у меседжі
(хтось - тільки вікна і "тьолак")
(хтось - тільки вікна і "тьолак")
встромляєш лезом,
зрізаєш навскіс,
зрізаєш навскіс,
Викривляю хребти, url, компромати.
Особливо хребти. Вірю в шахи і мати.
Особливо хребти. Вірю в шахи і мати.
непритомна до чемної ясності
я згрібаю невидимий сніг
я згрібаю невидимий сніг
ти - піранья!
полюєш
полюєш
замикаються кола
трамвайного парку
трамвайного парку
переможена вісімка
спить нескінченністю -
спить нескінченністю -
некольорового картону
кутів уявна глухота
кутів уявна глухота
злизую клей з безпорадної марки -
мовчки ігнорить мої залицяння,
мовчки ігнорить мої залицяння,
кастрюльно-триперний
неагрегатний стан
неагрегатний стан
як завше
вдома
вдома
стели під мене матрац
брутального кіно-сну:
брутального кіно-сну:
Геть додому, невтесане дерево!!
В тебе череп бобрами вкушений!
В тебе череп бобрами вкушений!
краще в'язав би спицями,
аніж отак плів нісенітниці
аніж отак плів нісенітниці
кругообіг ключів між наших кишень
загортає сліди: хто від кого пішов.
загортає сліди: хто від кого пішов.
нестерпно-пунктирні лінії
на шиї вигризеш іклами.
на шиї вигризеш іклами.
Хто я? Іскорка, зронена поміж літери.
Я іскра-камікадзе. Готуйте титри.
Я іскра-камікадзе. Готуйте титри.
скоро в НУЛЬ бідолашних емоцій резерви
і, мов мамонти, вимруть між пауз слова,
і, мов мамонти, вимруть між пауз слова,
щось ніяк у твій світ не пройду фейс-контроль...
надто юна й доросла, стандарт і дефект,
надто юна й доросла, стандарт і дефект,
покричиш на мою тінь. коли мене вже не буде.
з пішачка - у королеви. із прими - в приблуди.
з пішачка - у королеви. із прими - в приблуди.
підтікаю. підстав долоні.
підбери з бездоріжжя істин.
підбери з бездоріжжя істин.
прокинься, друже, я прийшла!
зі снів - з кошмарів - прилетіла
зі снів - з кошмарів - прилетіла
Втопилася б у сні... У казці чорно-білій
на монохромнім тлі іскристо-зрілих лілій,
на монохромнім тлі іскристо-зрілих лілій,
залізобетонна конструкція мого світу
в "39 і 5" квадратних метрів
в "39 і 5" квадратних метрів
я неоригінально куплю жовтих квітів жменьку
і спалю собі пальці до вітру морозного
і спалю собі пальці до вітру морозного