ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2026.01.13 16:26
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.

Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.

Іван Потьомкін
2026.01.13 12:20
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,

Борис Костиря
2026.01.13 10:34
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю (світ ластиком стер)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Таїсія Кюлас
2026.01.11 23:54
Коли зламалася востаннє — Вона втратила змогу кричати. Натягнула посмішку, мов струни гітари, Та почала вдавати.

Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.

Лиш доторки чужих бри

С М
2026.01.11 21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мар'яна Невиліковна (1988) / Вірші

 Істерика
кастрюльно-триперний
неагрегатний стан
зніми і випери
відкинь хвоста
безхвОста ящірко -
я заплачУ
плачем і нЕплачем
старих світлин
ти - майже викидень
моїх думок
пліснявий супровід
німих хвилин

я - манекен, я...
...просто манекен
в неагрегатній
кількості
один




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-06 20:42:34
Переглядів сторінки твору 12128
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.999 / 5  (4.807 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 3.958 / 5  (4.763 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.656
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.09.17 08:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-06 23:49:47 ]
під вікнами роздовбаного особняку закінчувалася маніфестація декількох несвідомих жителів кварталу, які ніяк не хотіли второпати що нині суботній такий нудний вечір і всім людям доброї волі і потягом до рок-н-рольних жартів просто хочетсья трохи собі попуститися і пожартувати..
всім чогось обов.язково хотілося бачити Барбі з маркером і пачкою кулінарних рецептів на підпис, труподохторів в маринарках і фетрових капелюхах та напуцованих до золотого виблиску пенсне, Хемфрі Богарта з якоюсь новою моделькою аби зацінити нові шмоткові прибамбаси від кутюр Силіконового Болота, поспівати радісну пісню про Білого Кролика і п.яного в дупу Нафаню з Марсельєзою..
десь у натовпі пробігали навіть чутки про можливу повторного появу загадкової Ылиза в обіймах с сером Пньом які начебто мали прилетіти на смішній повітряній кульці, або ?
магія Богарта тим часом так і не склалася, розчаровано викинуті карти хутко прибрав розбещений Хрентефря, а те що не вдалося врятувати переїхала велика пожежна машина, яких тої осені було надто багато... вкінець знесилений кальян нарешті вирвався з підпаркету, викинувся у вікно від якого давно нічого не залишилося і з жахом, скиглячи при вигляді купок набитих бліх, плазунів і сусідів, поповз в напрямку американського посольства..
Святий Августін веселивь як дитина, збираючи із залишків равликів, валізок, мушель і рейтингів -як ото з конструктора лєго- щось дуже подібне на марсіанський весільний коровай..
всі були зайняті ділом і навіть не помічали зникнення Великої Залізної Діви з торбою, розбуханням манекену і повним розсіюванням каструльно-триперного смороду..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-07 00:12:11 ]
Тітонька Джемама повернулася до праведного вертикального положення набожної політкоректної афроамериканки кольору капучіно з крапелькою вершків, підібрала свої теплі, мов марципанове тісто, перса до корсету і заходилася фарширувати індичку до Дня Подяки хом"ячками непересічної нетраханої крутості, які боялися майже викиднів і атавізмів у вигляді старих світлин...
Марса виходила на ґанок і лущила боби, так, що вони летіли хтозна-куди, створюючи нові колонії Хрентефрів...

Ніхто не знав, що у Підпаркетті зачаїлися В. З. Діва і розбухаючий манекен...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-07 00:48:29 ]
коли через щілини паркету почало просочуватися брудне сіре тісто..Десь стогнала зґвалтована В. З. Діва..Тісто поглинуло огорожу і націлило вектор свого руху на патріотичні натовпи..
Німа сцена №4

Першою оговталась тітонька Джемама.. Вона розтопила піч і, збираючи тісто на совок для вугілля, заходилася випікати коржі, пляцки і кминові хлібці...
Марса витягала протвені із печі, а хитрий Нафаня майже фанатично підтримував пишні телеса своєї пані, щоб вони не падали у миску з борошном..
Так налагодився сімейний бізнес і народилося Відкрите Акціонерне Товариство під робочою назвою 'The Mothers', яким почав опікуватися сам д-р Нахман..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-07 00:59:48 ]
дуже повільно.. але тим напевніше) з-за року кухні висунув-таки свою розбещену чеширську морду Кролий Білик, який тільки що черговий раз відредагував профайл, втішений з того що лишився анонімним, і принюхався..
в повітрі ще трохи тхнуло хом.яками, але плазуни вже явно вивітрилися, індичка тіоньки Джемами гонорово зачинилася в Духовку а на дверцята косо-криво наклеїла постер Елвіса в обіймах з лялькою вуду від усіх злих духів і революційно натхненних борзо-перців..
колонії Хрентефрів воювали за незалежність, замість зброї застосовувалися думки-бульки і всякий гон в пакетиках, до власного парламенту був ще важкий довгий звивистий шлях - д-р Нахман підступно саботував революцію :(
кальян якому не дали візи вішався на кожному другому стовпі але всякі розчулені психи кожен раз стягували його і нахабно розкурювали, розказуючи свіжий анекдот про те як дирижабль вилетів в напрямку Португалії а по дорозі потрапив в Монголію..
труподохтори втомлені канканом всім бардаком кухонними запахами і залишками напалму на паркеті- повалили в клуб самотніх джентльменів дивитися бокс

загадкою вечора залишалася інтрига між ЗД і всякими манекеноподібними примарами підпаркеття...
зрештою, розгадувати і розпльонтувати це порно поки що нікому не доходили руки..
то й нехай собі :-)