ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.29 01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!

Іван Потьомкін
2025.11.28 22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

М Менянин
2025.11.28 21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.

+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +

Артур Курдіновський
2025.11.28 19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)

***

Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…

В Горова Леся
2025.11.28 17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.

І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.28 03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова

не чуючи спішить він мимоволі

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.

Євген Федчук
2025.11.27 18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.27 10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…

Тетяна Левицька
2025.11.27 09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мар'яна Невиліковна (1988) / Вірші

 Істерика
кастрюльно-триперний
неагрегатний стан
зніми і випери
відкинь хвоста
безхвОста ящірко -
я заплачУ
плачем і нЕплачем
старих світлин
ти - майже викидень
моїх думок
пліснявий супровід
німих хвилин

я - манекен, я...
...просто манекен
в неагрегатній
кількості
один




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-06 20:42:34
Переглядів сторінки твору 12058
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.999 / 5  (4.807 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 3.958 / 5  (4.763 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.656
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.09.17 08:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-06 23:49:47 ]
під вікнами роздовбаного особняку закінчувалася маніфестація декількох несвідомих жителів кварталу, які ніяк не хотіли второпати що нині суботній такий нудний вечір і всім людям доброї волі і потягом до рок-н-рольних жартів просто хочетсья трохи собі попуститися і пожартувати..
всім чогось обов.язково хотілося бачити Барбі з маркером і пачкою кулінарних рецептів на підпис, труподохторів в маринарках і фетрових капелюхах та напуцованих до золотого виблиску пенсне, Хемфрі Богарта з якоюсь новою моделькою аби зацінити нові шмоткові прибамбаси від кутюр Силіконового Болота, поспівати радісну пісню про Білого Кролика і п.яного в дупу Нафаню з Марсельєзою..
десь у натовпі пробігали навіть чутки про можливу повторного появу загадкової Ылиза в обіймах с сером Пньом які начебто мали прилетіти на смішній повітряній кульці, або ?
магія Богарта тим часом так і не склалася, розчаровано викинуті карти хутко прибрав розбещений Хрентефря, а те що не вдалося врятувати переїхала велика пожежна машина, яких тої осені було надто багато... вкінець знесилений кальян нарешті вирвався з підпаркету, викинувся у вікно від якого давно нічого не залишилося і з жахом, скиглячи при вигляді купок набитих бліх, плазунів і сусідів, поповз в напрямку американського посольства..
Святий Августін веселивь як дитина, збираючи із залишків равликів, валізок, мушель і рейтингів -як ото з конструктора лєго- щось дуже подібне на марсіанський весільний коровай..
всі були зайняті ділом і навіть не помічали зникнення Великої Залізної Діви з торбою, розбуханням манекену і повним розсіюванням каструльно-триперного смороду..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-07 00:12:11 ]
Тітонька Джемама повернулася до праведного вертикального положення набожної політкоректної афроамериканки кольору капучіно з крапелькою вершків, підібрала свої теплі, мов марципанове тісто, перса до корсету і заходилася фарширувати індичку до Дня Подяки хом"ячками непересічної нетраханої крутості, які боялися майже викиднів і атавізмів у вигляді старих світлин...
Марса виходила на ґанок і лущила боби, так, що вони летіли хтозна-куди, створюючи нові колонії Хрентефрів...

Ніхто не знав, що у Підпаркетті зачаїлися В. З. Діва і розбухаючий манекен...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-07 00:48:29 ]
коли через щілини паркету почало просочуватися брудне сіре тісто..Десь стогнала зґвалтована В. З. Діва..Тісто поглинуло огорожу і націлило вектор свого руху на патріотичні натовпи..
Німа сцена №4

Першою оговталась тітонька Джемама.. Вона розтопила піч і, збираючи тісто на совок для вугілля, заходилася випікати коржі, пляцки і кминові хлібці...
Марса витягала протвені із печі, а хитрий Нафаня майже фанатично підтримував пишні телеса своєї пані, щоб вони не падали у миску з борошном..
Так налагодився сімейний бізнес і народилося Відкрите Акціонерне Товариство під робочою назвою 'The Mothers', яким почав опікуватися сам д-р Нахман..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-07 00:59:48 ]
дуже повільно.. але тим напевніше) з-за року кухні висунув-таки свою розбещену чеширську морду Кролий Білик, який тільки що черговий раз відредагував профайл, втішений з того що лишився анонімним, і принюхався..
в повітрі ще трохи тхнуло хом.яками, але плазуни вже явно вивітрилися, індичка тіоньки Джемами гонорово зачинилася в Духовку а на дверцята косо-криво наклеїла постер Елвіса в обіймах з лялькою вуду від усіх злих духів і революційно натхненних борзо-перців..
колонії Хрентефрів воювали за незалежність, замість зброї застосовувалися думки-бульки і всякий гон в пакетиках, до власного парламенту був ще важкий довгий звивистий шлях - д-р Нахман підступно саботував революцію :(
кальян якому не дали візи вішався на кожному другому стовпі але всякі розчулені психи кожен раз стягували його і нахабно розкурювали, розказуючи свіжий анекдот про те як дирижабль вилетів в напрямку Португалії а по дорозі потрапив в Монголію..
труподохтори втомлені канканом всім бардаком кухонними запахами і залишками напалму на паркеті- повалили в клуб самотніх джентльменів дивитися бокс

загадкою вечора залишалася інтрига між ЗД і всякими манекеноподібними примарами підпаркеття...
зрештою, розгадувати і розпльонтувати це порно поки що нікому не доходили руки..
то й нехай собі :-)