Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.12
06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
То мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
Осінь тче із листя килими, -
То мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
2026.10.11
23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
2026.10.11
22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
2026.10.11
18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
2026.10.11
16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка?
Ні, це не о
2026.10.11
16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
2026.10.11
15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден
2026.10.11
12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
2026.10.11
09:42
Ліхтар негаснучий — латунь,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.
Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.
Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,
2026.10.11
08:34
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.
2026.10.11
07:16
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.
2026.10.11
00:18
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.
В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.
В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси
2026.10.10
19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.
2011
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.
2011
2026.10.10
16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.
Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.
Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру
2026.10.10
16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.
На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.
На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота
2026.10.10
12:30
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.
Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.
Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Федір Паламар (2015) /
Проза
/
Книга Йоанна
1. Питання Кушти
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
1. Питання Кушти
1. Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!
Кушта стояла біля Воріт світів і вопрошала світ, глаголячи: «Повідай мені: якою є шир земна? Яка від землі оддаль до тверді небесної? Звідкіля прийшов Адам? Звідкіля прийшла Хавва , жона його? Звідкіля прийшли Хамар-Канна та Мамбуга , котрі перевершують усе ? З якої Шкіни прийшов до мене Міша , чадо Білого Кунжуту? З якого Першоджерела струмують усі ріки життєдайні? Повідай, скільки тисяч Утр возсідають під Йосмір-Гуфною? Повідай, скільки тисяч Утр возсідають під Шар-Гуфною? Повідай, скільки тисяч Утр возсідають під Пірун-Гуфною ? Хто воззвав тако велегласно, що сполохав Ману з Його місця? Хто посіяв розбрат великий, котрий триватиме вовіки? Хто пробоїну вчинив у тверді горній, котра не буде закрита у вічності? Хто став стражем Будови аж до скінчення світів? Повідай, на чім утверджене ложе спочинку Мани, величного та могутнього? Повідай, скільки тисяч Утр возсідають одесную Мани, величного та могутнього? І скільки тисяч Утр возсідають ошую Мани, величного та могутнього? І скільки тисяч Утр предстоять перед Маною, величним і могутнім? Наречи мені імена трьох Покровів Блиску, Світла та Слави. Повідай, хто отворив уста і слух Утрам у Шкінах їхніх? Повідай, хто поміж Утр здіймає кадильницю з благоуханням і несе її до Мани? Повідай, хто поміж Утр приємле молитву та хвалу і відносить їх на схов до Скарбниці? Повідай: коли зачинається плід, у чиїм лоні зачинається він? Коли мати носить його, благоухання чого осягає він? Яка Ліліт причаїлася на ложах жон бременних?»
І тоді Птахіль відрік їй, глаголячи: «Я одкрию тобі істину та повідаю все так, яко ж воно було. 12 000 верст – шир земна, і 12 000 верст – оддаль від землі до тверді небесної. Адама возліплено з глини, жона ж його, Хавва, мала власне походження . Міша, чадо Білого Кунжуту, прийшов зі Шкіни Йосмір-зіви . Усі ріки життєдайні витікають із водойми Йорданової. 12 000 Утр возсідають під Йосмір-Гуфною, 12 000 возсідають і під Шар-Гуфною, та 24 000 Утр возсідають під Пірун-Гуфною. Йошамін посіяв розбрат великий, котрий триватиме вовіки. Абатур високу пробоїну вчинив, котра не буде закрита у вічності. Я, Птахіль, став стражем Будови аж до скінчення світів. Ложе спочинку Мани, величного та могутнього, утверджене на слові Життя. Одесную Мани, величного та могутнього, возсідають 12 000 Утр, і ошую Мани, величного та могутнього, возсідають 12 000 Утр. А перед Маною, величним і могутнім, предстоять 24 000 Утр. Що ж до імен трьох Покровів Блиску, Світла та Слави – вони промовляють самі за себе. Утра Шінгілан здіймає кадильницю з благоуханням і несе її до Мани. Утра Самандірель приємле молитву та хвалу й відносить їх на схов до Скарбниці. Коли зачинається плід, він зачинається в лоні отця свого. Його беруть зі стегна отцівського та переносять у лоно материнське. А доки чадо пробуває в лоні материнськім, воно вдихає благоухання Життя. Ліліт Захріель причаїлася на ложах бременних».
Возвеличиться Життя Переможне, і муж, котрий прийшов сюди, переможе!
2. Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!
Кушта стояла біля Воріт світів і вопрошала світ, глаголячи: «Хто одкрив таємницю Вишнього (Життя) та возстав проти Світла? Хто Шкіну струсонув і Сеніявіс потряс? Хто Ура в пута закував? Хто поверг Йошаміна з престолу його? Чому Абатур став судією? Чому постала кривда у світі? Хто одкрив Русі Сказання та хто явив їй Правду світу? Хто мир приніс, а хто ворожнечу на небесах зчинив? Хто ісказив Праведність горню та хто брань світові оголосив? Хто спустошив Творіння та хто одкрив таємницю Світла? Хто в сум’яття привів Шкіну та хто першим лож ізрік? Хто зготував зброю могутню та виступив на брань проти світу? Хто похитив Похвалу, розділив її та розсіяв повсюди? Хто ізрік Похвалу наново та дав почути глас незрівнянний Життя?»
Коли ж Кушта прорекла це, син мій, Йокашар, замислився і згодом прорік: «Я одкрию тобі істину та повідаю все так, яко ж воно було. Йошамін одкрив таємницю Життя Вишнього та возстав проти Світла. Гібіль струсонув Шкіну і Сеніявіс потряс. Він учинив потрясіння в Сеніявісі й одкрив таємницю Темряви. Ур був скутий путами нескінченними Словом Життя. Йошаміна було повержено, бо волів він зчинити брань із Домом Могутнього. Він замислив зло і був зв’язаний, аби лишатися нерухомим вовіки. Він занапастив уста свої, бо зрікся чину. Був він безтурботним та непокірним, і тому імені Утри його було позбавлено. Абатур став судією, бо Гібіль-зіва усунув його. Узрів він сина свого в чорних водах, покликав його до Шкіни своєї та прорік: «Я – нащадок вишніх, і тому надалі наречуть мене так», і додав: «Огороджу Шкіну свою, аби сила моя подвоїлася». Покликав він сина свого Птахіля та возвеличив його, аби той возсідав у Шкіні його. Согрішив Абатур проти праотців своїх: прагнув він нижчої Будови, а тому був приборканий і скинутий з престолу свого, та поставлений біля Терезів. Абатур плаче та ридає, і глас його сягає небес: «Тому, хто добро творив, злом відплатили; той же, хто зло вчинив – добром нагороджений. Віщав я, що буду величним – то хто ж учинив мене тако нікчемним у світі? Віщав, що буду владикою – хто поставив мене на межі світу? Віщав я, що буду знаним – хто вклав Терези в десницю мою? Коли ж був я лагідним та смиренним, чому нарекли мене бунтівним?» Манда д’Гая одкрив Русі Сказання та брань розпочав із Домом Життя. Губран одкрив їй Правду та сколихнув усі води. Йокабар мир приніс, а Йошамін ворожнечу зчинив і сум’яття. Птахіль спустошив Творіння, й Анан одкрив таємницю Світла. Етінсіб збурив Шкіну, Біхрам же першим лож ізрік. Птахіль зготував зброю могутню, а Нібта виступив на брань проти світу. Утра Гібіль похитив Похвалу, розділив її та розсіяв повсюди. Етінсіб возвістив Похвалу, і наново глас Життя рознісся повсюди».
І перемога за Життям!
Кушта стояла біля Воріт світів і вопрошала світ, глаголячи: «Повідай мені: якою є шир земна? Яка від землі оддаль до тверді небесної? Звідкіля прийшов Адам? Звідкіля прийшла Хавва , жона його? Звідкіля прийшли Хамар-Канна та Мамбуга , котрі перевершують усе ? З якої Шкіни прийшов до мене Міша , чадо Білого Кунжуту? З якого Першоджерела струмують усі ріки життєдайні? Повідай, скільки тисяч Утр возсідають під Йосмір-Гуфною? Повідай, скільки тисяч Утр возсідають під Шар-Гуфною? Повідай, скільки тисяч Утр возсідають під Пірун-Гуфною ? Хто воззвав тако велегласно, що сполохав Ману з Його місця? Хто посіяв розбрат великий, котрий триватиме вовіки? Хто пробоїну вчинив у тверді горній, котра не буде закрита у вічності? Хто став стражем Будови аж до скінчення світів? Повідай, на чім утверджене ложе спочинку Мани, величного та могутнього? Повідай, скільки тисяч Утр возсідають одесную Мани, величного та могутнього? І скільки тисяч Утр возсідають ошую Мани, величного та могутнього? І скільки тисяч Утр предстоять перед Маною, величним і могутнім? Наречи мені імена трьох Покровів Блиску, Світла та Слави. Повідай, хто отворив уста і слух Утрам у Шкінах їхніх? Повідай, хто поміж Утр здіймає кадильницю з благоуханням і несе її до Мани? Повідай, хто поміж Утр приємле молитву та хвалу і відносить їх на схов до Скарбниці? Повідай: коли зачинається плід, у чиїм лоні зачинається він? Коли мати носить його, благоухання чого осягає він? Яка Ліліт причаїлася на ложах жон бременних?»
І тоді Птахіль відрік їй, глаголячи: «Я одкрию тобі істину та повідаю все так, яко ж воно було. 12 000 верст – шир земна, і 12 000 верст – оддаль від землі до тверді небесної. Адама возліплено з глини, жона ж його, Хавва, мала власне походження . Міша, чадо Білого Кунжуту, прийшов зі Шкіни Йосмір-зіви . Усі ріки життєдайні витікають із водойми Йорданової. 12 000 Утр возсідають під Йосмір-Гуфною, 12 000 возсідають і під Шар-Гуфною, та 24 000 Утр возсідають під Пірун-Гуфною. Йошамін посіяв розбрат великий, котрий триватиме вовіки. Абатур високу пробоїну вчинив, котра не буде закрита у вічності. Я, Птахіль, став стражем Будови аж до скінчення світів. Ложе спочинку Мани, величного та могутнього, утверджене на слові Життя. Одесную Мани, величного та могутнього, возсідають 12 000 Утр, і ошую Мани, величного та могутнього, возсідають 12 000 Утр. А перед Маною, величним і могутнім, предстоять 24 000 Утр. Що ж до імен трьох Покровів Блиску, Світла та Слави – вони промовляють самі за себе. Утра Шінгілан здіймає кадильницю з благоуханням і несе її до Мани. Утра Самандірель приємле молитву та хвалу й відносить їх на схов до Скарбниці. Коли зачинається плід, він зачинається в лоні отця свого. Його беруть зі стегна отцівського та переносять у лоно материнське. А доки чадо пробуває в лоні материнськім, воно вдихає благоухання Життя. Ліліт Захріель причаїлася на ложах бременних».
Возвеличиться Життя Переможне, і муж, котрий прийшов сюди, переможе!
2. Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!
Кушта стояла біля Воріт світів і вопрошала світ, глаголячи: «Хто одкрив таємницю Вишнього (Життя) та возстав проти Світла? Хто Шкіну струсонув і Сеніявіс потряс? Хто Ура в пута закував? Хто поверг Йошаміна з престолу його? Чому Абатур став судією? Чому постала кривда у світі? Хто одкрив Русі Сказання та хто явив їй Правду світу? Хто мир приніс, а хто ворожнечу на небесах зчинив? Хто ісказив Праведність горню та хто брань світові оголосив? Хто спустошив Творіння та хто одкрив таємницю Світла? Хто в сум’яття привів Шкіну та хто першим лож ізрік? Хто зготував зброю могутню та виступив на брань проти світу? Хто похитив Похвалу, розділив її та розсіяв повсюди? Хто ізрік Похвалу наново та дав почути глас незрівнянний Життя?»
Коли ж Кушта прорекла це, син мій, Йокашар, замислився і згодом прорік: «Я одкрию тобі істину та повідаю все так, яко ж воно було. Йошамін одкрив таємницю Життя Вишнього та возстав проти Світла. Гібіль струсонув Шкіну і Сеніявіс потряс. Він учинив потрясіння в Сеніявісі й одкрив таємницю Темряви. Ур був скутий путами нескінченними Словом Життя. Йошаміна було повержено, бо волів він зчинити брань із Домом Могутнього. Він замислив зло і був зв’язаний, аби лишатися нерухомим вовіки. Він занапастив уста свої, бо зрікся чину. Був він безтурботним та непокірним, і тому імені Утри його було позбавлено. Абатур став судією, бо Гібіль-зіва усунув його. Узрів він сина свого в чорних водах, покликав його до Шкіни своєї та прорік: «Я – нащадок вишніх, і тому надалі наречуть мене так», і додав: «Огороджу Шкіну свою, аби сила моя подвоїлася». Покликав він сина свого Птахіля та возвеличив його, аби той возсідав у Шкіні його. Согрішив Абатур проти праотців своїх: прагнув він нижчої Будови, а тому був приборканий і скинутий з престолу свого, та поставлений біля Терезів. Абатур плаче та ридає, і глас його сягає небес: «Тому, хто добро творив, злом відплатили; той же, хто зло вчинив – добром нагороджений. Віщав я, що буду величним – то хто ж учинив мене тако нікчемним у світі? Віщав, що буду владикою – хто поставив мене на межі світу? Віщав я, що буду знаним – хто вклав Терези в десницю мою? Коли ж був я лагідним та смиренним, чому нарекли мене бунтівним?» Манда д’Гая одкрив Русі Сказання та брань розпочав із Домом Життя. Губран одкрив їй Правду та сколихнув усі води. Йокабар мир приніс, а Йошамін ворожнечу зчинив і сум’яття. Птахіль спустошив Творіння, й Анан одкрив таємницю Світла. Етінсіб збурив Шкіну, Біхрам же першим лож ізрік. Птахіль зготував зброю могутню, а Нібта виступив на брань проти світу. Утра Гібіль похитив Похвалу, розділив її та розсіяв повсюди. Етінсіб возвістив Похвалу, і наново глас Життя рознісся повсюди».
І перемога за Життям!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
