ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай

Борис Костиря
2025.12.12 22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.

Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.

Іван Потьомкін
2025.12.12 19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.

С М
2025.12.12 14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем

Сергій Губерначук
2025.12.12 14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.

Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.

Богдан Манюк
2025.12.12 12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с. Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись

Євген Федчук
2025.12.11 21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.

В Горова Леся
2025.12.11 20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.

А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мар'яна Невиліковна (1988) / Вірші

 ***
встигли й себе загубити,
й знайти одне одного.
вдячно цілую у руки,
що не навпаки.
знай: підкидатиму ноти
і до какофонії...
в нас унісон: плюс емоції,
мінус - шибки.
накриво зрізую нігтики
(вдарю ж, роздряпаю!)
накриво зрізую, значить -
ще вірю в "люблю".
навіть пишу - ти читаєш? -
оці віршоляпаси
замість вривати нитки
какофоній у блюз.
встигли знецінити контури
слів на сітчатці.
вдячно цілую у руки,
що контури Є.
ніби в пентхаузі
обживемося в цій пастці.
зрештою:
чом би і нє?




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Сашуля Тяско 4 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-09 23:05:42
Переглядів сторінки твору 5173
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.599 / 5  (4.807 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.09.17 08:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 23:28:34 ]
пришелепкувато, в доброму розумінні... (доречі в мене також "прибиті" вірші)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 10:11:52 ]
:)) гадаю, це прекрасно: коли вірш є справжнім продуктом його АВТОРА!))
"за своїм образом і подобою..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 00:18:44 ]
;) Мар'яно, останній рядок сподобався понад усе)
Респект за блюзово-какафонічний вірш)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 10:12:26 ]
Дякую, Борисе;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 10:13:41 ]
Таварісчі, не те, щоб у мене комплекси повноцінності.. але я таки проти оцієї оцінки "4".

в мене є вірші на "4", так. але я їх скромно публікую в жж, а не на майстернях)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 11:10:52 ]
Мар'янко, а ви самі й винуваті - так складно написали, що не всякий товариш і зрозуміє. Ви б додали десь на периферії композиції тло з травкою-муравкою, овечками і спокушеним пастушком, ось тоді було б і вашим і нашим?
Утім, мені і без муравки сподобалось.
А маньєристичні сюжетики вам, відчуваю, гарно б дались.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 11:25:27 ]
нє-нє-нє-нє-нє...
вірш простий, як теореми з геометрії...
ще ж і нічо не додали до того "4"... так що я сіраФно протестую))
а про тло я всерйоз замислюся.. :)))))
пригадую, десь натикалася на коментар типу "поставив 5 за гарну картинку до вірша"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-11 21:49:29 ]
Ежли б я была царицей...
На картинці до вірша
най си пальчик робить "ша!",
лиш би дама в повний ріст,
а за нею Маньєрист...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-11 22:33:07 ]
Мар"яно, перепрошую, сітчатка - це та, шо сітківка, нє? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-11 23:02:18 ]
Моя Богине, в цей дитячий час
я приголомшено дивлюсь на вас,
і серцевбивча кровоносна мить,
як храм у Дельфах, піниться, шумить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-11 23:36:24 ]
О, слава, слава, мойрам невсипущим:
Галантний Пан при здравії і силі!
От тільки не дивіться так з докором,
Мовляв, і де тебе, псякрев, чорти носили?..
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-12 21:12:34 ]


Богине, ви! На сайті! Без прикрас!
Я приголомшений! Цілую вас,
і серцевбивча кровоносна мить,
як те колись у Дельфах, стугонить!

Невже це знову поклик у нікуди?
і понад вами владні тільки люди!
О Ураніє! А до мене хіть
хоч інколи займала ваші груди?

Ні, справді, ви і я, хіба не пара?
Хіба не тішить ваші сни кіфара?
Не втішить душу й тіло цар угідь,
що й нині - музи і нектару чара!

І ви і я – небесні, Ураніє,
чому ж вас манить те, що ледь жевріє, -
ці смертні, Прометея чахла віть!
Невже і справді смерть кохання гріє?

Ми стали схожими на них. О, звісно,
життя їх – мить, і з ними не затісно,
та дивно те, що серце не болить
по всіх отих, що нас любили ніжно...

І трохи грішно, так? Яка дурниця!
Життя, за ніч кохання. Та цариця
була насправді нами. Та, мовчіть,
мовчання золото, і ми його скарбниця,
О Афродито, а довкола - кліть...