ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В стійких до спалахів розмовах
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
* * *
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 1)
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві дії)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра

хома дідим
2026.11.02 23:38
* 247 *
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
Міжсловесні контроверсії – 4
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об

Іван Потьомкін
2026.11.02 20:59
Українські Канни з Виговським Іваном
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Ігор Терен
2026.11.02 20:38
Реінкарнація пройденого
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.

ІІ
Одні й останні воїни у полі

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач! (рондо)
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Цвинтар
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Слід сльози від викопних очей…
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Повня
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Це дивне слово: життєсмерть
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
* * *
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,

хома дідим
2026.11.01 23:35
* 246 *
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами

Ірина Вовк
2026.11.01 22:49
АНТОЛОГІЯ містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА: ТЕАТР НЕВИСЛОВЛЕНИХ ДУШ"
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)


І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.


«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мар'яна Невиліковна (1988) / Вірші

 ***
встигли й себе загубити,
й знайти одне одного.
вдячно цілую у руки,
що не навпаки.
знай: підкидатиму ноти
і до какофонії...
в нас унісон: плюс емоції,
мінус - шибки.
накриво зрізую нігтики
(вдарю ж, роздряпаю!)
накриво зрізую, значить -
ще вірю в "люблю".
навіть пишу - ти читаєш? -
оці віршоляпаси
замість вривати нитки
какофоній у блюз.
встигли знецінити контури
слів на сітчатці.
вдячно цілую у руки,
що контури Є.
ніби в пентхаузі
обживемося в цій пастці.
зрештою:
чом би і нє?




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Сашуля Тяско 4 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-09 23:05:42
Переглядів сторінки твору 5641
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.599 / 5  (4.807 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.09.17 08:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 23:28:34 ]
пришелепкувато, в доброму розумінні... (доречі в мене також "прибиті" вірші)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 10:11:52 ]
:)) гадаю, це прекрасно: коли вірш є справжнім продуктом його АВТОРА!))
"за своїм образом і подобою..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 00:18:44 ]
;) Мар'яно, останній рядок сподобався понад усе)
Респект за блюзово-какафонічний вірш)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 10:12:26 ]
Дякую, Борисе;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 10:13:41 ]
Таварісчі, не те, щоб у мене комплекси повноцінності.. але я таки проти оцієї оцінки "4".

в мене є вірші на "4", так. але я їх скромно публікую в жж, а не на майстернях)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 11:10:52 ]
Мар'янко, а ви самі й винуваті - так складно написали, що не всякий товариш і зрозуміє. Ви б додали десь на периферії композиції тло з травкою-муравкою, овечками і спокушеним пастушком, ось тоді було б і вашим і нашим?
Утім, мені і без муравки сподобалось.
А маньєристичні сюжетики вам, відчуваю, гарно б дались.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 11:25:27 ]
нє-нє-нє-нє-нє...
вірш простий, як теореми з геометрії...
ще ж і нічо не додали до того "4"... так що я сіраФно протестую))
а про тло я всерйоз замислюся.. :)))))
пригадую, десь натикалася на коментар типу "поставив 5 за гарну картинку до вірша"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-11 21:49:29 ]
Ежли б я была царицей...
На картинці до вірша
най си пальчик робить "ша!",
лиш би дама в повний ріст,
а за нею Маньєрист...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-11 22:33:07 ]
Мар"яно, перепрошую, сітчатка - це та, шо сітківка, нє? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-11 23:02:18 ]
Моя Богине, в цей дитячий час
я приголомшено дивлюсь на вас,
і серцевбивча кровоносна мить,
як храм у Дельфах, піниться, шумить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-11 23:36:24 ]
О, слава, слава, мойрам невсипущим:
Галантний Пан при здравії і силі!
От тільки не дивіться так з докором,
Мовляв, і де тебе, псякрев, чорти носили?..
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-01-12 21:12:34 ]


Богине, ви! На сайті! Без прикрас!
Я приголомшений! Цілую вас,
і серцевбивча кровоносна мить,
як те колись у Дельфах, стугонить!

Невже це знову поклик у нікуди?
і понад вами владні тільки люди!
О Ураніє! А до мене хіть
хоч інколи займала ваші груди?

Ні, справді, ви і я, хіба не пара?
Хіба не тішить ваші сни кіфара?
Не втішить душу й тіло цар угідь,
що й нині - музи і нектару чара!

І ви і я – небесні, Ураніє,
чому ж вас манить те, що ледь жевріє, -
ці смертні, Прометея чахла віть!
Невже і справді смерть кохання гріє?

Ми стали схожими на них. О, звісно,
життя їх – мить, і з ними не затісно,
та дивно те, що серце не болить
по всіх отих, що нас любили ніжно...

І трохи грішно, так? Яка дурниця!
Життя, за ніч кохання. Та цариця
була насправді нами. Та, мовчіть,
мовчання золото, і ми його скарбниця,
О Афродито, а довкола - кліть...