Автори /
Микола Левандівський (1981)
|
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
любов.бета-версія
•
Хочеш.../Song_2/
•
Буріме № 7
•
/поезія : містерія : каламбур/
•
Love in UA
•
Витоки
•
[o-o-ops!]
•
Ego sum piscis Domini
•
Твоє небо так ви́соко
•
* * *
•
*
•
Чернетки (про мрії, янголів, апостолів, поетів і жінку)
•
Якщо тобі треба…
•
№ 5
•
–П–
•
Останній авгур
•
№ 4
•
–А–
•
–Ф–
•
Намисто
•
–Б–
•
Misericordia vs Милосердя
•
* * *
•
Солодкий склероз
•
По-бажання
•
Каламуть
•
Не гра
•
* * *
•
Акро-антагонізм
•
Диспут двох Я
•
Акро-/евфонічний вірш
•
Nоsтальgія
•
Егоїзм
•
№ 3
•
Сумна як мім (щось еклектичне й аритмічне)
•
* * *
•
Dиvина
•
Ти, Я і Голос за кадром (мельодрама у віршах)
•
Квант милосердя. Перезавантаження
•
prêt-à-porter (від українського дизайнера)
•
Мінливість
•
Сім_піксель_нуль
•
№ 2
•
Ангел
•
www.nebo.com
•
Не мовчи…
•
Манекен
•
Будь… (remix)
•
Дуже Негламурна поезія
•
Будь…
•
Негламурна поезія
•
Туберкульоз (Ситець неба продертий наживо)
•
Березневий сніг
•
Казка
•
Язик
•
Пародійно-жартівливе і трішки серйозне
•
Заступися
•
Розгубленість
•
Нічна тополя
•
Платтячко
•
N_N
•
Над душею не стій...
•
№ 1
•
В легенях смог...
•
Еротичний сміх
•
Я - Мегасвіт
•
Отруєне серце
•
Не рахуй зірок на моєму небі...
•
Ти не любила Шуберта...
•
***
•
The song – part II
•
Осіння соната
•
Без зайвих слів...
•
Як тихий вечір...
•
Ти йшла по росяній траві...
•
Я мрію про тебе...
•
Кришталеве серце, золота душа...
•
На устах твоїх…
•
У вінку темно-синіх троянд...
•
Ти - Даная
•
The song
•
Попсуте серце
•
Електроверсія душі
•
Пригадую
•
Чутно шепіт лаванди...
•
Цілунок уст
•
Я малював...
•
Можливи ти із іншої планети...
•
Ти зім'ла...
•
Хтось напише для тебе...
Переглянути всі твори з цієї сторінки
ти гордо пила свій відчай
свою перелітну втому
свою перелітну втому
хочеш я стану твоєю революцією
п*янкою мов дух свободи
п*янкою мов дух свободи
"Вона сказала: - В мене є фрески".
слухай мила твої річки
знову змінюють русла
знову змінюють русла
Двері прочинено навстіж
Оксамит на стегні
наче марево, мливо
наче марево, мливо
Очі, мов рани відкриті –
іде кровотеча…
іде кровотеча…
Дощ стікає слізьми
з небесних шибок
з небесних шибок
Твоє небо так ви́соко
хмарами писане
хмарами писане
Ти сказала мені прощавай
а почулось, неначе «Реквієм»
а почулось, неначе «Реквієм»
Хочу бути для тебе і д о л о м
ідеальним, стерильним від зла
ідеальним, стерильним від зла
Посивію. загублені лиця.
твої фрески. тіні сині.
твої фрески. тіні сині.
Якщо тобі треба, то я прокричу
твоє ім’я у межичассі неба
твоє ім’я у межичассі неба
«Стань королевою вечора…»
Дарина Важинська «Марґінес»
Дарина Важинська «Марґінес»
Пів грама
Попелу з
Попелу з
Останній авгур із пташиного лету
з головою пірнув у Лету
з головою пірнув у Лету
«…янголи-paparazzi підглядають за душею»
Стронговський
Стронговський
Анаграма
А ні грама
А ні грама
Фанатію (від тебе)
(як) Фанат
(як) Фанат
Юлія-Ванда Мусаковська «Річі»
мій Білль
моя Булла (тобі)
моя Булла (тобі)
Маріанні Кіяновській
Мізер ний світе!
мі зерно ма лий
мі зерно ма лий
По дорозі сюди розкидаю слюду
перейти_перезріти_зламати
перейти_перезріти_зламати
С. І. Н.
Мені хочеться осінньої стиглості
Мені хочеться осінньої стиглості
Коли у голові каламуть…
я мовчки рахую зорі…
я мовчки рахую зорі…
Знову постаті в білому ситцю
прийдуть зранку і скажуть:
прийдуть зранку і скажуть:
на уламках мого
світу
світу
Милозвучний до
I. Advocatus diaboli
И-и…и…
Безмежні сни,
немов світи
немов світи
я я я я я я я я я я я я
я я я я я я я я я я я я
я я я я я я я я я я я я
“Зроби так, щоби я почав вірити”
Я. Ґадзінський
Я. Ґадзінський
Пестиш сум...
пишеш сум...
пишеш сум...
Канонічними веснами
молюся авестами
молюся авестами
Вітер в очі
трава до ніг
трава до ніг
Я: Ти не втечеш…
На ярмарку душ
візьму першу-ліпшу
візьму першу-ліпшу
У потертих джинсах Versace
тебе малював би да Вінчі
тебе малював би да Вінчі
Мінливість квітів між фазами місяця
як злочин скоєний поспіхом
як злочин скоєний поспіхом
Сім_pixel_0
image формату psd-e
image формату psd-e
“сьогодні була злива. метелики вмирали”
Д. Лазуткін
Д. Лазуткін
Напоєна сонцем як жовта диня
ще не забута вранішня туга́
ще не забута вранішня туга́
Ідею поезії мені підказали
С. Татчин та І. Кант
С. Татчин та І. Кант
На нашій демаркаційній лінії
як на фронті – завше без змін
як на фронті – завше без змін
Я прийшов у цей світ з метою
щоб прожити пройти і піти
щоб прожити пройти і піти
Будь лавандою мила, лавандою
не скидай із обличчя вуаль
не скидай із обличчя вуаль
Була вона мідна
іржавоволоса
іржавоволоса
Будь лавандою мила, лавандою
не скидай із обличчя вуаль
не скидай із обличчя вуаль
«Вы любите розы?
А я на них срал!»
А я на них срал!»
Ситець неба продертий наживо
слинить дощ суховіття дерев
слинить дощ суховіття дерев
Цей сніг у березні
такий нудкий
такий нудкий
Твоє медяно-абрикосове волосся
палаючі очі – смішні
палаючі очі – смішні
Ти не тримаєш вже у роті
свого слабкого язика
свого слабкого язика
Я стомився.
це небо… це дрантя…
це небо… це дрантя…
Заступися. Віє ж бо холодом
мені страшно…
мені страшно…
Задивився в твою безкінечність
У невірність твоєї душі,
У невірність твоєї душі,
Нічна тополя так шумить,
Та ви не знаєте ці звуки,
Та ви не знаєте ці звуки,
Зашурхотіло
Платтячко
Платтячко
Блискуча й невинна
Майже нова
Майже нова
Над душею не стій
дай повітря…
дай повітря…
“Метелик душі роздертої…”
М. Семенко
М. Семенко
В легенях смог і нікотин
Можливо “Місячна соната”
Можливо “Місячна соната”
Твій еротичний
Сміх
Сміх
Я – Мегасвіт
Мегаспалах планети
Мегаспалах планети
Ядуча ти, немов отрута
Труїла серце і втекла…
Труїла серце і втекла…
Не рахуй зірок на моєму небі,
Бо може місяць потече
Бо може місяць потече
Ти не любила Шуберта
Проте –
Проте –
Пам’яті Михайля Семенка
Фі…
Фі…
Зливами п’яними
Плачуть вітри
Плачуть вітри
Заще́мить груди. Осінь золота
Мені простягне мідні руки,
Мені простягне мідні руки,
Без зайвих слів…
Грайливо і фривольно
Грайливо і фривольно
Як тихий вечір ти прийшла
І дарувала сонце й літо,
І дарувала сонце й літо,
Ти йшла по ро́сяній траві,
Така проста, із карими очима.
Така проста, із карими очима.
Я мрію про тебе і твій аромат
Хай стане п’янкою лозою,
Хай стане п’янкою лозою,
Кришталеве серце, золота душа
Заглядає в очі темрява чужа.
Заглядає в очі темрява чужа.
На устах твоїх мед розлитий,
Сотні нервів тріпочуть у них
Сотні нервів тріпочуть у них
У вінку темно-синіх троянд
Ти ступала омріяна літом,
Ти ступала омріяна літом,
Ти спала
Оголена
Оголена
Десь за баштанами
Зливами п’яними
Зливами п’яними
Зіпсуте серце… Теревені
Люблю, кохаю і тужу́...
Люблю, кохаю і тужу́...
Електроверсія душі,
То репродукція з Ван-Гога
То репродукція з Ван-Гога
Пригадую
Цілунки,
Цілунки,
Чутно шепіт лаванди вночі,
Монотонно поїзд гуркоче,
Монотонно поїзд гуркоче,
Ти поцілуй мої уста
І не дивись у темні очі,
І не дивись у темні очі,
Я малював тебе такою,
Якою ти була і не була, –
Якою ти була і не була, –
Можливо ти із іншої планети,
А може й зовсім з іншого життя.
А може й зовсім з іншого життя.
Ти зім’яла незатишне літо,
Прохолодне як сонний кришталь.
Прохолодне як сонний кришталь.
Хтось напише для тебе поему,
Хтось присвятить тобі вірші,
Хтось присвятить тобі вірші,