ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Левандівський (1981) / Вірші / SKYLINE

 Не гра
Знову постаті в білому ситцю
прийдуть зранку і скажуть:
«Пора!»
«Уперед по багряному листі.
Уперед! Випий з нами
До дна!»

В мозку сіпалось щось лиховісне:
«не втечу», «не відмажуть…»
«не гра…»
«буду пити…»
«навмисно, навмисно»
«буду пити
налийте вина»
2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-14 13:54:27
Переглядів сторінки твору 7980
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.758 / 5.5  (4.986 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.314 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2013.01.10 15:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-14 14:07:15 ]
Привіт, Миколо! Сподобалась мелодика вірша. Тільки хто ж ці навісні постаті?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-15 10:08:37 ]
Хто ці навісні постаті? Вони і справді навісні. Я скажу одне - memento mori. Хоча тут можна по-різному їх трактувати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-15 10:26:52 ]
Я собі потрактував як якусь магічну суміш жінки-привиду-фатуму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-14 14:45:42 ]
"... по багряному листі"? Чи "по листу"? А білі з косами як прийдуть так і підуть. А ні так пужалном їх пужалном.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-15 10:09:18 ]
Та з косами якось моторошно. Може ангели чи архангели з мечами?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-14 15:59:25 ]
Привіт, Миколо! Зачепило. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-15 10:09:58 ]
Вельми дякую Ігоре! Приємно зустріти у себе на сторінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-14 17:15:50 ]
Мені науявлялося щось своє, хоча і справді хочеться пояснення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-15 10:11:01 ]
Привіт Ліно. А що науявлялося? Мені цікаво. У поередніх коментах я дав певні шляхи трактувань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-15 11:47:57 ]
Якщо когось твій вірш наштовхнув на думку про ангелів чи привидів, то моєю першою уявою таки була смерть. Колись бабуся розповідала, як у дитинстві отримала переляк від побачених людей у білому. Батьки їй привили знання, що смерть - то жінка в білому. А ті люди виявилися... ні, не лікарями, а міською інтелігенцією, яка приїхала відпочити у мальовничі місця. І так співпало, що усі були одягнуті у сніжно-білий одяг, навіть капелюхи були відповідними...
Ось така напівсмішна, напівстрашна історія.
Хоча, якщо говрити про твій витвір, то після повного його прочитання на думку спали звичайні галюцинації на ранок після зайво випитого. Вибачай за іронію. (Зате чесно зізналася)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 10:32:18 ]
Сподобався Ваш вірш. Мабуть, існує якийсь дуже потрібний прошарок поезій, без якого Поезія не може існувати. Він може бути не посередині, а значно ближче до її верховної суті.
Трішки напружив рядок «Уперед! Випий з нами до дна». Я його кілька разів продекламував про себе. Бракує, НМСД, поетичної речитативності.
Але Вам видніше. І я не критикую.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-22 18:05:41 ]
Гаррі, спасибі за враження і комент! Важко написати направду досконалу річ, яка усім сподобається... це я про речитативність. Може й так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-12-15 11:25:40 ]
Привіт, Миколо, відчувається вплив пісні "Вона" (переспіваної Тарасом Малковичем)
http://sevama.uaforums.net/post36962.html#36962
А вона, а вона... тряляля тобі вина...А у тебе аж дві постаті у ситці. Це наслідок ? ;)

Якщо серйозно, вірш потребує прелюдії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-22 18:09:24 ]
Можливо і читав, зараз не пам'ятаю. Подивлюся. А мо без прелюдій :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-12-22 22:52:12 ]
Звісно, мо' :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 13:17:17 ]
Тепер, як тільки хто вжиє слово "вино", відразу всі Ірванця згадуватимуть...:о)
А що вже говорити про риму "вина" - "вона"? :о)
Гарний вірш.
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-22 18:07:46 ]
Про Ірванця, якщо чесно не згадував, сподіваюся, то не злочин?! Може про Москальця із його шлягером "Вона"? Дякую Ярино. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 20:21:26 ]
Вибач за лаконічність
Ду-у-у-у-у-уже сподобалось
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-22 18:03:16 ]
Вибачаю-ю-ю-ю-ю-ю-ю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-22 20:05:26 ]
Але ж я зганьбилася!:о))))))))))))
Звичайно Москалець. Головне, що безперервно на компі Морозов співає:
Перший сніг застеляє поля.
Вічним сном засинає земля.
Треба йти, а ми все ще сидим гуртом,
Наша свічка горить, і у чарках стоїть
Золотисте вино…
От уже й зима.
Але ж склероз - то не болить, а треба находитися...
:о)))
Це я на Неборака презентацію ходила - тому мені й Ірванець в голову засів.
Суцільне бу-ба-бу в голові. А скорочено - буба.
:о)
Я.