Автори /
Наталя Радкевич (1992)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Слабка та непідкорена
•
Акварель
•
ЗУПИНИСЬ!
•
А я не стидатимусь свого кохання
•
Вона не така
•
ТангО...
•
Дикий Ангел
•
Інший...
•
Не так як ти хотіла...
•
Марення снів...
•
Самотність
•
Дружба і любов
•
Дівчина - не друг...
•
*****
•
Правила життя
•
Минуле...
•
Весна...
•
Запаморочення
•
Свій образ
•
три слова...
•
Муза
•
Сіре серце
•
Основа основ і метушня
•
Лезо ножа
•
ХТО Я???
•
котенятко...
•
Кар"єра...
•
для тебе одна..
•
Він мене любить!!!
•
Любов сліпа
•
Болить душа
•
Любов - це крила, що обламала я собі сама...
•
ХАОС
•
Останній сонет для тебе...
•
Сумні очі...
•
Ця любов...
•
Сьогодні
•
Зів"яла троянда
•
Новий Рік
•
Я не буду сонцем...
•
Без тебе...
•
А я чекала...
•
Підійду не помітно
•
Щастя - це ТИ!
•
Дорослі...
•
Все буде добре...
•
Щоб все як раніше було...
•
Юнацьке кохання
•
* * * * *
•
Люблю...
•
Ми приходимо, щоб любити...
•
Серденько...
•
Вічне кохання...
•
Останній причал...
•
Бочка пороху
•
Слова...
•
* * *
•
Щаслива...
•
Час...
•
Розтавання
•
Кімната очікування
•
Ангел - Біс...
•
Образа...
•
Падає листя
•
"Привіт" і "Прощай"
•
Счастье...
•
Дзвіночок
•
Прости....
•
А як хотілося....
•
Тебе люблю...
•
Думки-каліки...
•
Сповідь Маргарити
•
Кохання-Зітхання
Змучена коханням, змучена нелегким життям,
але вона не піддалася сильним вітрам...
але вона не піддалася сильним вітрам...
Скрипака...Акварель...Ненависть...Страх...
немає спокою в моїй змученій душі і моїх снах...
немає спокою в моїй змученій душі і моїх снах...
Зупинись! Ця метушня полонить з середини нас,
ми лише тіні, ми вже не виділяємося з людських мас...
ми лише тіні, ми вже не виділяємося з людських мас...
Осяяний сонячним світлом твій образ являється мені,
Я закриваю очі і ти передімною, і знову ти прийдеш у сні,
Я закриваю очі і ти передімною, і знову ти прийдеш у сні,
Для неї складають поеми, перед нею вклоняється світ,
чоловіки захоплюються нею,вони стелять троянди до ніг...
чоловіки захоплюються нею,вони стелять троянди до ніг...
Танго - це танець насолоди, пристратсей, палаючого вогню,
крок за кроком, а пристрасть стає дедалі більша, я не пройду...
крок за кроком, а пристрасть стає дедалі більша, я не пройду...
Як тяжко приручити Ангела, що літає там на небесах,
для нас вони завжди щасливі, а сум таїться в їхніх серцях...
для нас вони завжди щасливі, а сум таїться в їхніх серцях...
Уже не той...уже хтось інший...
і доля з нами поганий жарт зіграла,
і доля з нами поганий жарт зіграла,
Дощ, не дощ, та й не сніг здається,
а тут все раптом у сонце обернеться...
а тут все раптом у сонце обернеться...
А небо голубе, і ця хмаринка біла у моїх руках...
нажаль, таке буває тільки в моїх снах....
нажаль, таке буває тільки в моїх снах....
Самотність...коли тікає годинник, коли ти знову одна,
і вже для тебе ця весна не весна...
і вже для тебе ця весна не весна...
У нас в суспільстві є дві проблеми,
дві такі не розгадані дилеми.
дві такі не розгадані дилеми.
Я вірила, що дружба на світі існує,
що вона лише щастя на Землі карбує...
що вона лише щастя на Землі карбує...
Він йде! А хто???....незнаю...
Щастя дзвін мене минає...
Щастя дзвін мене минає...
Небоюся болі, небоюся страху і страждань я небоюсь,
але такою, як раніше, я більш не залишусь...
але такою, як раніше, я більш не залишусь...
Для чого знову минуле ворушити?
Для чого старі рани, що зажили, ятрити?
Для чого старі рани, що зажили, ятрити?
А за вікном весна прийшла...
і ця троянда на вікні теж зацвіла...
і ця троянда на вікні теж зацвіла...
Я йду по темним вулицям і вітер розвіває моє волосся,
страх охоплює мою душу і знову моє серце затреслося...
страх охоплює мою душу і знову моє серце затреслося...
на Землі ми маємо свій образ і той образ має декілька сторін,
а ті сторони - духовності, естетики, етики - діляться на декілька половин.
а ті сторони - духовності, естетики, етики - діляться на декілька половин.
Сотні тисяч слів...сотні тисяч зайвих слів,
а три самих головних ти так мені і не прошепотів...
а три самих головних ти так мені і не прошепотів...
Знову Муза поряд мене сіла,
знову розказати щось нове мені хотіла...
знову розказати щось нове мені хотіла...
Сіре серце...чорне серце...серце без любові...
в ньому не живе кохання, в ньому немає більше крові...
в ньому не живе кохання, в ньому немає більше крові...
Життя прекрасне, його основою основ,
початком і кінцем, і щастям є любов...
початком і кінцем, і щастям є любов...
так тяжко йти по лезу ножа,
коли незнаєш коли той кінець...
коли незнаєш коли той кінець...
Хто ти???І хто є я??? в цьому житті себе ще не знайшли,
хоч скільки років по стежині життя йшли...
хоч скільки років по стежині життя йшли...
Тиша...спокій...і лиш сльоза з очей тихо падає...
котиться....тремтить...а за нею летить наступна...
котиться....тремтить...а за нею летить наступна...
ти хочеш жити, хочеш щось в житті змінити?
а задля чого, невже карьєру хочеш ти зробити?
а задля чого, невже карьєру хочеш ти зробити?
якщо хочеш сказати, не бійся скажи,
скільки вже можна грати в цю гру?
скільки вже можна грати в цю гру?
він мене любить!!!він мене любить...він сам це сказав,
і покотилась сльоза по щоках коли він в очі мені споглядав...
і покотилась сльоза по щоках коли він в очі мені споглядав...
Любов сліпа...Її по світу водить божевілля,
і в той момент коли приходить, в голові - свавілля,
і в той момент коли приходить, в голові - свавілля,
Болить душа....болить...страждає....
уже вона нічого, крім болі не відчуває...
уже вона нічого, крім болі не відчуває...
Чи це є та сама, оспівана любов???
Чи це є те, що я все життя шукала???
Чи це є те, що я все життя шукала???
В голові думки літають, сідаєш записати -
а неможливо, бо серце хоч думками бажає літати.
а неможливо, бо серце хоч думками бажає літати.
Я тобі ніколи цього не казала,
я про це тільки в своїх віршах писала...
я про це тільки в своїх віршах писала...
Мій любий, як я рада знову бачити очі твої,
тільки чому вони знову такі сумні???
тільки чому вони знову такі сумні???
Кожен день з тобою - щасливий,
І цей світ з тобою - мрійливий.
І цей світ з тобою - мрійливий.
Сьогодні хочу вовком на місяць вити,
хочу тебе більше так сильно не любити.
хочу тебе більше так сильно не любити.
Зів"яла троянда, і сльози з очей так і пливуть,
невже, вони мої спогади зітруть?
невже, вони мої спогади зітруть?
Вже давно годинник дванадцяту пробив,
вже Новий Рік прийшов, а Старий - рікою сплив...
вже Новий Рік прийшов, а Старий - рікою сплив...
Ні, я не буду сонцем, я буду вічністю в руках,
тебе ніжно обіймати, й приходити у снах.
тебе ніжно обіймати, й приходити у снах.
Без тебе я не жива, без тебе -помираю,
і як прожити ще день без тебе я незнаю.
і як прожити ще день без тебе я незнаю.
Вечір. Зірки. І знову тебе немає поряд,
отак без тебе місяць цей проходить.
отак без тебе місяць цей проходить.
Я підійду непомітно, щоб ти подиху мого не відчув,
щоб обличчя мого непобачив і голосу мого не почув.
щоб обличчя мого непобачив і голосу мого не почув.
Щастя - це коли ТИ поряд зі мною,
тоді й найсуворіша зима здається весною.
тоді й найсуворіша зима здається весною.
Ми ще не дорослі, але вже й не діти,
повиростали, юні вже, квіти,
повиростали, юні вже, квіти,
Все буде добре, по-іншому не можу бути,
для цього зроблене все, все щоб щасливими бути.
для цього зроблене все, все щоб щасливими бути.
Навіщо я тобі вчора те сказала,
чому ж тоді я не промовчала???
чому ж тоді я не промовчала???
Закінчився зошит...зламалось перо...
але все ж почалося, щойно зацвіло.
але все ж почалося, щойно зацвіло.
...Телефон не дзвонить, і не ти з"являєшся у снах,
смс не приходить, я вже не в твоїх руках,
смс не приходить, я вже не в твоїх руках,
Люблю...слово це прекрасне,
як сонечко на небі ясне,
як сонечко на небі ясне,
Дуже часто ми переконуємо себе
в питанні, що для нас дуже просте.
в питанні, що для нас дуже просте.
Тікає годинник і серденько стукає,
про нашу розмову воно все думає.
про нашу розмову воно все думає.
Я більше не вірю в кохання,
воно приносить одні розчарування,
воно приносить одні розчарування,
Її ти любиш, її одну,
таку красиву, таку струнку,
таку красиву, таку струнку,
Я тобі не ворог, але й не друг,
Ось і закінчився дружби круг...
Ось і закінчився дружби круг...
Слова, що кинуті на вітер більше значення не мають,
вони десь в голові, десь там блукають...
вони десь в голові, десь там блукають...
День за днем, а життя минає,
все вперед, а не просто так,
все вперед, а не просто так,
Я щаслива, що тебе кохаю,
що тебе я кожен день посмішкою зустрічаю..
що тебе я кожен день посмішкою зустрічаю..
Я знов одна, а час не зупиняється,
нажаль, назад він не повертається.
нажаль, назад він не повертається.
Розталися вони...і їх кохання снігом замело,
нічого не залишилось, що було то вже прошло...
нічого не залишилось, що було то вже прошло...
Чекала десять років і знашла,
Те, що колись давно втратила я.
Те, що колись давно втратила я.
Я - ангел, а ти - біс...
обидва настільки різні
обидва настільки різні
Образити можна з пів-слова...гудка,
така наша доля, така ж нетривка.
така наша доля, така ж нетривка.
Ось і осінь в місто пришла,
в двері не стукаючи просто зашла.
в двері не стукаючи просто зашла.
Як тихо просто ніжно остиває чай,
які безмежні ці слова "Привіт" і "Прощай"....
які безмежні ці слова "Привіт" і "Прощай"....
Найти счастье - проблема,
еще труднее удержать...
еще труднее удержать...
Перепишу пару рядочків....вже всерівно...
мій подих до тебе анітрішки йде нерівно...
мій подих до тебе анітрішки йде нерівно...
Ти сказав над цим потрібно подумать,
а на наступний день "ні" сказав ти
а на наступний день "ні" сказав ти
Тримаючись за руки ідем по парку містом,
а серце завмирає і тихенько мовчить.....
а серце завмирає і тихенько мовчить.....
Тебе люблю і знов страждаю,
тебе ніколи я не розгадаю.
тебе ніколи я не розгадаю.
Твій погляд - мені покарання,
коли нарешті стане явним моє кохання.
коли нарешті стане явним моє кохання.
Послухай...у тім раю для нас - звучить мелодія,
Послухай...у тім небеснім раю панує лиш гармонія.
Послухай...у тім небеснім раю панує лиш гармонія.
Чому людина, невміючи літати,
Чому людина, хоче так кохати.
Чому людина, хоче так кохати.
Огляди