Автори /
Вікторія Сироватко (1951)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
Зоопарк
•
ПОРТРЕТИ
1 Наївності межа.
•
* * *
•
Фламінго
В суспільство крилатого раю
•
СВІЧА. IКОНА
1
•
БУКЕТ
•
СПОСТЕРІГАННЯ ЗА МУРАХАМИ
•
ТАНЕЦЬ ЖИВОТА
Фантазія доведена до краю
•
САНАТОРIЙ “ГЛОРIЯ”
•
* * *
•
* * *
•
Вода
Що єднає цей світ чоловічо-жіночий,
•
* * *
•
МОРСЬКИЙ ЛИСТ
•
* * *
•
* * *
•
* * *
Мій рідний сонях вибитий ущент,
•
* * *
Я із ранку свої
•
* * *
•
* * *
•
ГОДИННИК ЛIТА
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
ВЕСНЯНА ПЕРУКАРНЯ
•
* * *
Випадок ні до чого -
•
* * *
•
* * *
•
ПЛАСТИЧНА ОПЕРАЦІЯ
•
* * *
•
* * *
•
РОЛI
•
* * *
•
* * *
•
КОКТЕБЕЛЬ
•
* * *
•
ГРА IЗ ДЗЕРКАЛОМ
•
* * *
•
* * *
•
ЗБИРАННЯ ЯГIД
•
* * *
•
ВИНА
•
* * *
•
ДО ПЕРЕКЛАДАЧА
•
* * *
•
* * *
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Я часто думаю про те,
Як у лікарні безнадії,
Як у лікарні безнадії,
Крила – за гратами,
Роги – за гратами.
Роги – за гратами.
1 Наївності межа.
Вечірній поїзд. В купе задуха
І незнайомець мені за друга.
І незнайомець мені за друга.
В суспільство крилатого раю
1
Охоче нахилюся нижче
Заворожити зір і слух,
Заворожити зір і слух,
Фантазія доведена до краю
Санаторна тиха келія.
Весна.
Весна.
Чекаю терпляче візиту
Улюблених подружок-рим
Улюблених подружок-рим
У колообіг сонце вируша,
Своїм теплом випарює тумани…
Своїм теплом випарює тумани…
Що єднає цей світ чоловічо-жіночий,
Як старенький човник ліжко лікарняне
Уві сні гойдає, у яві гойда …
Уві сні гойдає, у яві гойда …
Безмежні володіння сюзерена*
Я оглядала верхи на киті.
Я оглядала верхи на киті.
Необережний шурхіт їжака
І вицвілий панич на огорожі...
І вицвілий панич на огорожі...
Урешті я пручатись кину,
Мовчатиму, ні пари з вуст,
Мовчатиму, ні пари з вуст,
Мій рідний сонях вибитий ущент,
Я із ранку свої
Незакордонної краси
Мій мікросвіт бажав
Мій мікросвіт бажав
Ідемо по принишклому раю,
Оминаємо місячні квіти.
Оминаємо місячні квіти.
На літній час будильник заведу,
Щоб на годину стало літа більше.
Щоб на годину стало літа більше.
Від короля, чи то від принца,
Чи від пажа –
Чи від пажа –
Не передай комусь мій
"добрий ранок"
"добрий ранок"
Я навчена природою, як слід
Сховатися у купочці насіння,
Сховатися у купочці насіння,
Я – жертва незворотнього прогресу,
А нерви – як дорожний серпантин.
А нерви – як дорожний серпантин.
Сивіють каштанів голови
В грайливих люстерках вікон.
В грайливих люстерках вікон.
Випадок ні до чого -
Втрачає кошт сім’я багатолиста:
Калини юні, літні явори…
Калини юні, літні явори…
Не було бажання знятися у фільмі,
Замінити морем все життя земне…
Замінити морем все життя земне…
Клітинка за клітинкою, мікронно
Подовжуються зморшки на чолі.
Подовжуються зморшки на чолі.
Голоси у церквах
Порозвішали крила на криласах,
Порозвішали крила на криласах,
Я вдячна за усі Твої щедроти,
Мій Боже, за що буде і було,
Мій Боже, за що буде і було,
Я вік боржниця у своєї долі –
Вона – чарівним помахом руки –
Вона – чарівним помахом руки –
Мій замкнено простір,
Заховано ключ,
Заховано ключ,
Ніхто іще не має на прикметі,
Не знайдені до певної пори,
Не знайдені до певної пори,
Моя вигадка боса
В Коктебелі була...
В Коктебелі була...
Плету мереживо автоматично,
В’яжу-розв’язую вузли кармічні.
В’яжу-розв’язую вузли кармічні.
Дзеркальце моє, не показуй виду,
Довге житіє ти іще не відай.
Довге житіє ти іще не відай.
На могилах трава забуття.
Вже і нікому помолиться,
Вже і нікому помолиться,
Де тиша голуба
настояного ставу
настояного ставу
Запросини як годиться...
Зелені мої батьки –
Зелені мої батьки –
Приймачиком володію,
Що хвилю небесну ловить –
Що хвилю небесну ловить –
Моим стихам,
как драгоценным винам,
как драгоценным винам,
Рань вереснева. Яблук щічки свіжі.
Забутий сад край неба і села.
Забутий сад край неба і села.
Тепер, коли Ви так неблизько
(Щоб не забулися бува),
(Щоб не забулися бува),
Прямо у груди постукає грім –
Зустріч так близько.
Зустріч так близько.
Я прокидаюсь від вібрацій
Космічних рим.
Космічних рим.