ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.08.17 20:04
Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині

хома дідим
2026.08.17 19:06
хоч не упевнений
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Сироватко (1951) / Вірші

 ГОДИННИК ЛIТА


На літній час будильник заведу,
Щоб на годину стало літа більше.
Секунда грому, півсекунди –
тиші,
І півгодини – в літньому саду.

Ще на якихось декілька хвилин
Подовжу нам із літом існування.
Година ця у літа – не остання,
Але у мене ти – лише один.

Та все одно, оту єдину мить,
Що взимку не дивився ти на мене,
Не зможу я найвправнішим катреном
До літа й до любові доточить.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-04-21 09:31:05
Переглядів сторінки твору 5996
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.616 / 6  (5.161 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.815 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.11.07 07:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-04-21 11:50:45 ]
Таке закінчення, що просто слів не підберу, щоб передати те, як аж боляче стало!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Сироватко (М.К./М.К.) [ 2009-04-22 07:44:30 ]
Спасибі Софіє за Вашу оголену душу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-21 17:02:54 ]
І мені, як і пані Софії, аж боляче стало від останніх рядків. Знімаю біль:

На тебе не дивився лише мить,
Якраз від вітру затуляв тебе, кохану,
Не знаючи про те, що лиш догану
Ти зможеш до любові доточить...

Успіхів і щастя, пані Вікторіє!:)









Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Сироватко (М.К./М.К.) [ 2009-04-22 07:48:54 ]
Вірю, пане Володимире, що зробила Вам боляче, якщо
знімаєте біль таким чином.Ви праві, подібне лікується подібним.Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Вілінська (М.К./Л.П.) [ 2009-04-21 22:58:00 ]
мені дуже подобається:))) дякую за Ваш крик душі, за Ваші думки.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Сироватко (М.К./М.К.) [ 2009-04-23 10:25:48 ]
Спасибі Оксаночко за тонке розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-04-22 00:02:00 ]
..цей вірш, мов зримий місточок між високим поетичним талантом і темними водами єства красивої жінки... Воістину... у таланті можна шукати легендарну есенцію всерозуміння і всепрощення...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Сироватко (М.К./М.К.) [ 2009-04-23 10:37:56 ]
Дякую пане Анатолію!Мені аж ніяково від таких високих слів...Все це не я.Я(як і кожен з нас) - тільки слабкий провідник загальних вселенських ідей.
Найбільше щястя - вдосконалювати свою "потужність",але
це нескінченний процес і життєвого часу ні у кого не вистачає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Сироватко (М.К./М.К.) [ 2009-04-23 10:43:48 ]
Вибачте,у "Щастя" вкралася описка.Не те натиснула...
Зі щастям так інколи буває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бондарєв (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-25 13:02:11 ]
Виникає бажання захистити, а краще, ніж сказано у інших коментарях, сказати не можу. Чудово!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Сироватко (М.К./М.К.) [ 2009-04-25 19:25:40 ]
Дякую!