ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить

Іван Потьомкін
2025.10.31 11:03
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,

Євген Федчук
2025.10.30 20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від

Юрко Бужанин
2025.10.30 18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.

Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки

Павло Сікорський
2025.10.30 11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.

Сергій Губерначук
2025.10.30 10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!

Пнеться в матки пузо вгору

Микола Дудар
2025.10.30 10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…

Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів

Іван Потьомкін
2025.10.29 22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Сироватко (1951) / Вірші

 * * *
Рань вереснева. Яблук щічки свіжі.
Забутий сад край неба і села.
Росте на кронах молодильна їжа,
Щоб я в собі здитиніти могла.
Собі я дозволяю самочинство
І залишаю крихітні сліди.
Я не впадаю – падаю в дитинство,
Бо кроками земними не дійти.
Ношу дитяче вранішнє одіння,
Уявою пошите нашвидку...
Не подолати яблучне тяжіння,
Коли зоря цілує у шоку.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-20 17:39:45
Переглядів сторінки твору 3720
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.161 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.815 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.846
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.11.07 07:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-20 19:51:21 ]
Дуже симпатична композиція, Вікторіє! Добротна.
Жаль, що не має року написання. Думаю, що роки важливі для читачів.

А ще, цікаво, якщо, навіть порушивши трохи мелодію, спробувати оптимізувати милозвучність?
"Щічки" - "личка", "щоби і я"?
І я трохи сам заплутався, як точніше "у кроні", чи "на кроні" росте їжа. Згідно тлумачення означення у словниках - ніби "на кроні", але я остаточно не певен.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Сироватко (М.К./М.К.) [ 2009-03-21 16:47:12 ]
Вірш написаний майже два роки тому.Приємно, що це цікаво комусь.А яблука тут тільки на кронах,навіть,якби у словнику було "у".Дитина малює
спочатку крону,а зверху яблука.Їх так рясно вродило,
що заховати "у" просто неможливо, бо порушиться процес здитинювання.Я люблю спостерігати дітей у дітях, дорослих і собі самій.Спасибі Вам за роздуми і увагу!Нажаль- Ви єдиний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 16:54:36 ]
Вікторіє, далеко не єдиний, просто є і невидима розмова - читачів з вашими рядками, таке, поступове, призвичаювання читача до автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Сироватко (М.К./М.К.) [ 2009-03-21 17:08:18 ]
Спасибі, я тут недавно (чому рада)і сподіваюсь поступово опаную умови і правила, а головне- навчуся
чути "невидиму розмову"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-21 17:25:07 ]
Ви знаєте, Вікторіє, напевно усі правила і умови пов'язані саме з цими "невидимими розмовами". Бо ж ті, що вже фізично пішли від нас, і яких уже можна називати справжніми Майстрами, вони, і справді ніби, спілкуються з нами тут і зараз. Їхні тексти тісно переплетені в електронних базах даних із нашими текстами. Їхні імена поряд із нашими іменами. Я вірю, що у цьому є певна магія стосунків, чарівність ситуації, які дуже важливо ставити на чільні місця, так?
У такому "мовчанні" завжди багато золота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Сироватко (М.К./М.К.) [ 2009-03-21 18:24:38 ]
Повністю з Вами погоджуюсь!Інтернет я сприймаю як намагання людства повернути собі втрачені (чи не здобуті) можливості доєднуватися до космічного банку
даних.Ми всі є приймачами різної потужності і важливо, коли є чистий ефір!