Автори /
Марта Шуст
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Once in a while
•
***
•
Лісовая ти, лісовая...
•
Емігрантське...
•
Бумерангом...
•
Музику голосу свого
•
На сходинках. День.
•
Я дивилась на сад у барвистому цвіті
•
Блукаючи в зажмуреній долині
•
Так хочеться весни
•
Весна
•
Тепла Ріка
•
***
•
Цей вітер доторкнувся легко до чола
•
Здавалося розігране... подолане
•
Страх
•
***
•
Не запихай мене в шухляду
•
У проміжку стислім...
•
***
•
На сходинках. Покаяння.
•
На сходинках. Переплетення
•
На сходинках. Ранок
•
На сходинках. Вечір
•
Венеція. В час заборонений.
•
танці у задзеркаллі
•
***
•
Зимова казка
•
Сніг
•
***
•
***
•
***
•
Перевантаження
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
нічний жарт
•
Прости
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Погляд
•
***
•
***
•
Місячні Стежки. Ностальгія.
•
Гойдалка
•
Музичний замальовок
•
***
•
Пролісок
•
***
•
***
•
Музика
•
Задощило
•
Листопад
•
***
•
Місячні Стежки. Подорож.
•
Головокружіння
•
***
•
***
•
***
•
Я в Миколаївському зоопарку
•
Лист від подруги
•
Річка - Вітер
•
річка 2
•
***
•
річка
•
***
•
***
•
***
•
подяка
•
***
•
***
•
Одного зимового вечора...
•
Поцілунок (Густав Климт)
•
Картинка
•
Політ у вісні ... Чи на яву?
Переглянути всі твори з цієї сторінки
No judgment in the pockets of mistakes
From reaching high to expectation and above.
From reaching high to expectation and above.
When pain is inside of you
Like water in a boat,
Like water in a boat,
Лісовая ти, лісовая
Тепла осінь тебе гойдає
Тепла осінь тебе гойдає
Перестрочена посмішка і можливо
Забувається смак у ній простоти.
Забувається смак у ній простоти.
Бумерангом слова розтинали удрузки шиби.
З найніжнішого шовку огортає думками шаль.
З найніжнішого шовку огортає думками шаль.
Музику голосу свого не загубити в місті,
Думки мов звуки фарбують душу в кольори.
Думки мов звуки фарбують душу в кольори.
(Закінчення циклу)
Рівне плесо озерне яскраво палало світанком -
Рівне плесо озерне яскраво палало світанком -
Я дивилась на сад у барвистому цвіті
Опинитись хотілось в цьому дивному світі.
Опинитись хотілось в цьому дивному світі.
Блукаючи в зажмуреній долині,
Крізь листя, яке ще не проросло,
Крізь листя, яке ще не проросло,
Так хочеться весни, тепла і насолоди,
Розтріпаного вітру вільного в гілках.
Розтріпаного вітру вільного в гілках.
Останні простúрадла сірого, темного снігу,
Розтанувши викрадуть крижини вини...
Розтанувши викрадуть крижини вини...
Розтопилися дроти замерзлих колись телефонів,
Розтеклись по асфальті поломані криги слів...
Розтеклись по асфальті поломані криги слів...
Life. Turning stairs in opposite directions.
Steps up are hidden in the clouds,
Steps up are hidden in the clouds,
Цей вітер доторкнувся легко до чола
І так нестримно захотілося додому...
І так нестримно захотілося додому...
Здавалося розігране, подолане, і не покрите тайнами
Все прощене, промовчане, словами сказане звичайними.
Все прощене, промовчане, словами сказане звичайними.
Мов по мінному полі ступати тихо.
Не дивитись у бік, щоб хтось в спину не дихав.
Не дивитись у бік, щоб хтось в спину не дихав.
Cумно чомусь, лиш сумно
Біль ще слизить, та дарма.
Біль ще слизить, та дарма.
Не запихай мене в шухляду своїх уявлень.
Я задихаюсь від пороху поміж чужих знимок
Я задихаюсь від пороху поміж чужих знимок
Незгаданий час повертає у тишу
Із птахом що вилетів не повернувшись.
Із птахом що вилетів не повернувшись.
Січе в обличчя сніг,
Не затихає, не затихає.
Не затихає, не затихає.
Ця таїна висока і звичайна, ця істина, вона
Як відголосся дзвонів у мовчанні...
Як відголосся дзвонів у мовчанні...
Беззахисність дитини врятуєш усміхом,
У щирості зірок затамувавши спрагу.
У щирості зірок затамувавши спрагу.
Нестигле сонце освітило крони голі,
Шепоче по кутках відлуння тиші.
Шепоче по кутках відлуння тиші.
Розшарований вечір на кількість хвилин...
Просипається в зошит з позначкою “вчора”.
Просипається в зошит з позначкою “вчора”.
В час заборонений всеж маски правили.
Приваблювали казкою,
Приваблювали казкою,
Вона танцювала у задзеркаллі
Натхненно і чисто в любові лекалі.
Натхненно і чисто в любові лекалі.
Знову шарпнулось серце немудре
Сколихнулося любо хвилею.
Сколихнулося любо хвилею.
На містку присяду, на краєчку
Над безоднею, десь у просторі.
Над безоднею, десь у просторі.
Сніг притрусив пухнатий
Сосни, ялини – спати.
Сосни, ялини – спати.
Десь у темних лісах-борах заблудилася,
І забувши правдиву стежку, оступилася.
І забувши правдиву стежку, оступилася.
Cлова несказані дзвенять в душі
Серце у пам’ять не присипляється
Серце у пам’ять не присипляється
Мені не пишеться сьогодні
Хоч у душі, здається, море слів.
Хоч у душі, здається, море слів.
У наболілу підсвідомість
Відбились клаптики фраз і слів.
Відбились клаптики фраз і слів.
Мене розхитуєш на гойдалці у піднебесся.
Бехмарні зустрічі в невидимих вітрах.
Бехмарні зустрічі в невидимих вітрах.
Пройшовши всі загублені стежки
Я в тиші повертаюся додому
Я в тиші повертаюся додому
Напророчено чи наврочено
Заколочено, заморочено
Заколочено, заморочено
Сьогодні стало тепло й добре
Щось відпустило чи втекло
Щось відпустило чи втекло
Cумом огорнуті рядки
А серце щастя хоче,
А серце щастя хоче,
Тиша повна навкруги
Вже заснули всі сади
Вже заснули всі сади
Прости мені несказані слова
Ті що були в очах коли вуста мовчали.
Ті що були в очах коли вуста мовчали.
Зійду на забуту стежку
Запущеного саду.
Запущеного саду.
Позашиваю порозривані мережки
На віттях у берези порозвішую сережки
На віттях у берези порозвішую сережки
Напевно було б легше жити
Якби назавтра стати іншим кимось
Якби назавтра стати іншим кимось
Нехай навчить хтось як саказати
Щоб слово вигадкою не здавалось.
Щоб слово вигадкою не здавалось.
Вона так не хотіла в цю любов
Впиралася, ховалася, змагалася.
Впиралася, ховалася, змагалася.
Липо-липонько не поспішай,
Трішки-трішечки не засинай.
Трішки-трішечки не засинай.
Я знову бачу цей чарівний сад
У ньому вчора лиш була з Тобою
У ньому вчора лиш була з Тобою
В словах моїх не холод і не байдужість.
Лиш намагання встояти у чомусь
Лиш намагання встояти у чомусь
Розтягнене до краю
Душі моєї полотно
Душі моєї полотно
Дивитися під ноги – бачити бруківку,
Часом іще зімяте листя мрій без віри.
Часом іще зімяте листя мрій без віри.
Заплутані слова,
Відповіді не нові.
Відповіді не нові.
І переповнена душа словами
Призннями, обіймами, сльозами.
Призннями, обіймами, сльозами.
Місяця промінь крейдЯними вистеляє стежками
Волося наплітає дивними мережками.
Волося наплітає дивними мережками.
Я знову в гойдалці гойдаюсь
Твого почуття.
Твого почуття.
Почути музику чийогось світу
У дотику до потаємних струн.
У дотику до потаємних струн.
У цьому місті ліхтарі не дивляться у небо,
Милуються в слідах ранкового дощу.
Милуються в слідах ранкового дощу.
Покрило землю листям-листопадом.
Колючим потовкло й соленим градом.
Колючим потовкло й соленим градом.
Я повертаюсь знов до моря,
Де шум прибою і туман просвічують вогні.
Де шум прибою і туман просвічують вогні.
Не відрікаюсь і не каюсь...
Душа не холодом залита тільки болем
Душа не холодом залита тільки болем
Крізь світ проникає музика
І я в ній лише живу
І я в ній лише живу
Сьогодні таки задощило...
Задощило смутком.
Задощило смутком.
Осипалось барвисте листя.
Та дихає ще сонячним теплом.
Та дихає ще сонячним теплом.
Моє життя, що знимки кольорові,
В різноманітних відтінках любові
В різноманітних відтінках любові
Холодне світло місячне
Пролилось крізь фіранку.
Пролилось крізь фіранку.
Маленький парашутик від кульбабки
Принесений осіннім лагідним і теплим вітром
Принесений осіннім лагідним і теплим вітром
Здається чую кроки - обертаюсь
Це вітер закрутив осіннє листя.
Це вітер закрутив осіннє листя.
Тебе душею відчуваю,
Здається знаю кожен рух.
Здається знаю кожен рух.
Розтягнене до краю
Душі моєї полотно
Душі моєї полотно
Іду зоопарком твоїм.
То лев виглядає зубастий
То лев виглядає зубастий
Сьогодні я отримала від тебе лист.
Як завжди знаєш коли він потрібний.
Як завжди знаєш коли він потрібний.
До моря кажуть ще далеко.
Попереду, мабуть, зима. Як знати
Попереду, мабуть, зима. Як знати
Вже річка перелилася в ріку.
Кудись пливу і відчуваю волю,
Кудись пливу і відчуваю волю,
Я загубилась вже здається в цих словах
Мені без тебе справді важко
Мені без тебе справді важко
Я попливу сьогодні річкою, відпущу все
Нехай ця річка поміж травами мене несе
Нехай ця річка поміж травами мене несе
Мене не бачив ти й не знаєш хто я й де
Чим цей звичайний день й куди мене веде
Чим цей звичайний день й куди мене веде
Я так хочу забути
Усі ці розмови
Усі ці розмови
Тож знову Вересень,
Переді мною сад.
Переді мною сад.
Приходять люди в мій відкритий дім
На день, на час, чи на життя залишаться у нім
На день, на час, чи на життя залишаться у нім
З наворотними зіллями
За гучними весіллями
За гучними весіллями
Чекання
Невидима для погляду
Невидима для погляду
Напливала тінь, догорав камін.
Сплелись імена чарівних потіх.
Сплелись імена чарівних потіх.
Вже заблудившись у чужих світах, ходою тихою я повертаюся додому.
Повз паркову алею у багряних килимах
Повз паркову алею у багряних килимах
Зібралась малювати дівчина Весну
Яскраві фарби й полотно купила.
Яскраві фарби й полотно купила.
Чи ти колись вчилась літати?
Та ні, це не складно – витрати малі
Та ні, це не складно – витрати малі