Сто мільйонів сонячних променів у минуле
Сто мільйонів кутиковустих ледьсміхів проніжених часом ген-ген

Смаглявий пірнальник за черепашками
Згубив своє узбережжя, збившись зі звичного маршруту –

Коли до розврунення весни залишались миті
А теплогруді голуби завчасно туркотіли проводжаючи сніги у вирій

Я така незграбна у своїх інфантильних буркотіннях его –
вкотре розбила прозорий келІшок спільного сьогодення…

…Осіннє небо непереможно важке і безапеляційно сіре.

Хто вив’язував рукавичку твого сьогоднішнього дня?

9-го червня (НЕДІЛЯ), в Палаці Мистецтв, в конференц-залі (ІІ поверх), о 15.00 год відбудеться презентація моєї другої поетичної збірки "Реінкарнаційні рефлексії". В межах презентації - музично-поетичне дійство + виставка картин. Приходьте - буду рада!!!

Бронзовий іхтіандре брутальної хвилі
Відгомін шторму на мою місячну сонату

алебастрово-юна кіпріда тонкоруко і зграбно
ловить блискітки кіс черепаховим гребенем

Танго дощу
Тарабанить шибкою

Панна Осінь тоне в зорях
плине небом ніжить вітер