Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Оля Лахоцька
як світ вставав
з вогню, трави і чарів,
згубила, утікаючи, Остара
краплинку крові
на землі –
мене.




Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Можливо
    Дорога крутить чорно-білу корбу,
    ідеш по світу непомітним гостем.
  •   Ти теж
    Ненадламане світло і день –
    як алмази господні,
  •   Не-(г)ода
    Зі спектра цвіту
    перейти у біле –
  •   Запам'ятай
    гумкою вечора водить неспішно літо,
    світле чорнило тане гойданням фраз –
  •   По найбільшій з глибин
    по найтоншій ріці
    тальвег-лінію йдеш – не дишеш,
  •   Лічилочка для дорослих дітей і здитинілих дорослих
    Осінь зустріне, осінь уб'є,
    осінь влаштує зливу,
  •   Сон
    Це сон приснився нам про нас –
    ми склали вічність кришталеву
  •   Неможливе
    Дівчинка не вірить у прокляття –
    жертва обертається живцем,
  •   Прийти
    Я іду через дощ, він з моїми сплітається косами,
    я уся дощова – тут немає моєї вини –
  •   Сто річок, сто доріг...
    Сто річок, сто доріг – вибираєш одну,
    хоч насправді немає вибору –
  •   Зелена лімузина (антивоєнна пісенька)
    Скачуть коні вороні,
    та причина не в коні –
  •   Письмо
    – ти писатимеш?
    – так…
  •   ***/***
    обертатись у скло,
    мовчазними стелитись дорогами,
  •   Дощ
    дорога в літо проростає з буднів –
    дзвіночок на коромислі дощу.
  •   Тяжіння
    наш провідник, невблаганно-суворий час,
    каже: чекайте – зона високого струму.
  •   Даль
    світлу свою безберегу печаль
    не відійми у зеленому морі,
  •   Спроба
    зоря на нічний перелаз
    поклала долоньку-підкову,
  •   ***
    все гостріші слова,
    досконаліша тактика бою.
  •   З вирію
    ти чекаєш завжди,
    тільки я не завжди повертаюсь,
  •   ***
    висне дорога місячним деревом
    два рукави в землі
  •   Очікування відлиги
    тепло безформне, як земля
    у перший день свого творіння,
  •   Народження Афродіти
    це тільки вечір впав на сад,
    це тільки вечір.
  •   -----------
    як висохлий ладан
    горить – не загадуй –
  •   З пташками
    це спасіння мені –
    зізнаватися серцю у холоді,
  •   -***-
    це до білих човнів
    підіймаються душі дерев, –
  •   Вестерн без метафізики
    о горе, горе, чортова гора!
    у ланцюгах на ній прип'ята казка, –
  •   Сад пісень
    прохолода росте,
    пам'ятаєш про сніг? – пам'ятаю…
  •   Невечірній
    складати веселку з вечірнього світла,
    між грою у бісер хрипіти: я вірю...
  •   Тиші янтарної
    Тиші янтарної впала краплина з намиста,
    Вітряне колесо котиться – хто його жде
  •   Суперниці
    обом – найдорожчий…
    його обіймаючи плечі,
  •   Танець
    Коли давно у волоку снігів
    Тонка карафа серця обміліла,
  •   Еолові сходи
    день сторожу відбув, долетів до межі і погас,
    вечір, бліднучи, носить раменом тягар прохолоди
  •   Міра
    Досвід щастя і муки –
    Як у сніг прорости –
  •   Л.
    Сьогодні відходять від пристаней літ кораблі,
    Іще одна вічність вдаряє у груди прибоєм, –
  •   Іже єси
    Можна жити – ти знаєш? – можна!
    Після списку безглуздих зрад.
  •   на сцену...
    ти зіграєш паяца,
    примірявши плащ-антитезу.
  •   Шторм
    ще не час на відбій, –
    розігнути цю ниючу спину,
  •   Синій вірш
    зачерпнувши в оці
                   тон ультрамарину,
  •   Сон
    наснилося – стишений дзвін
    на заході сонця одвічно
  •   ***
    і що тобі? юродство – не вина,
    це, може, дар – таємна Божа мітка,
  •   Неспитне
    Уклін тобі! – ти званий на бенкет,
    Де коло не змикається донині,
  •   ***
    співуча скриня ночі, зір підкови –
    виймає місяць для землі прикраси,
  •   Подячна пісня
    і двері в сад прочинені –
    за сферами
  •   Мимохідь...
    десь є на землі
    кожній пісні – мета,
  •   Обсихає літо...
    обсихає літо білим терафимом,
    як разок намиста у руці Творця,
  •   Єва
    так безпомічно,
    так безпечно
  •   Ріка
    Ми знаходимо ріки,
    а ріки знаходять нас,
  •   І тиша...
    і тиша скла,
    і дивно, і просторо,
  •   Кіт
    Як пилюка з Молочного шляху
    Долітає до ваших душ,
  •   Тільки дощ
    тільки дощ, тільки дощ…
    і свічок тонкорунні лампади,
  •   У грі
    усе на свої береги... ти смієшся чи плачеш?
    розходяться друзі, як шахи, – усі по місцях.
  •   ***
    як воно – знати усе й без вагання іти?
    небо упало й до гір безпорадно приникло,
  •   Балада про сторожа
    Сполучення ліній –
    два сажні від світу,
  •   Вдячний тріолет
    За те, що ти у мене є,
    Я посмішку дарую небу.
  •   Доза ранкового щастя
    Коротка просинь – світлий шарфик дня –
    Щоранку тонший, легший клаптик неба
  •   Не оглядайся
    Чиста енергія – час.
    Чуєш? пульсує у скроні –
  •   ***
    Перелітних пісень і листів
    Дочекайся – ще навіть не квітень.
  •   Все навпаки
    Я знову не знаю, де верх,
    а де низ, і... прости –
  •   Рубльову
    Гудуть твої дзвони, Андрію,
    в німотних думках
  •   Зачерпни
    Зачерпни мене, небо,
    на полі, де ангели жнив
  •   Зворотний відлік
    І ти, як всі, доходиш до межі,
    Коли життя почне зворотний відлік,
  •   Передчуття
    Тут ще туман,
    тут зараз сум і спокій,
  •   Нейтральна зона
    Підійдем непомітно
    до ліній нейтральної зони,
  •   Десь там горить зоря...
    Десь там горить зоря…
    Так тихо і святково
  •   Не буває
    Так не буває… Посеред зими
    В криштальних замках проростають квіти…
  •   ***
    Скільки часу он-лайн,
    Щоб мовчати, мовчати, мовчати?..
  •   То смішна затія
    То смішна затія,
    То бездонна туга...
  •   Під попелом зорі...
    Під попелом зорі
    стікає ночі віск.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки