ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
Висить Ябко -- Альбом Теревені від Зеня
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан (Procol Harum)
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Жовтень
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
* * *
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
Розмова з читачем
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
***
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Думки про нездале – 6
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
З голосу ЕЗОПА
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Нічого такого...
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Панахида
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Над прірвою
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Дама для Адама, правдива історія.
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.

С М
2025.10.13 06:56
Самотній північний ліхтар (The Jimi Hendrix Experience)
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний

Юрій Лазірко
2025.10.13 04:09
Альбом Для Пристрасті -- з присмаком іспанських ритмів
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Фотографія для вічності
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 ***
і що тобі? юродство – не вина,
це, може, дар – таємна Божа мітка,
що тінями пекельними слова
веде в обійми з небуття – нізвідки.

дві половинки слова – ти і я,
от тільки б знати, чи впізнати – де ти?
б'є горлом кров – неназване ім'я,
чи просто тиша, співана поетом…

в лахмітті, у рубцях, та ще жива, –
душа без права на моління: досить…
бродязі листям сипляться слова,
вина у келих наливає осінь,

як павутинка, порвана струна,
схололу душу спазм до сказу вижме…
а ти, ковтнувши згірклого вина,
усе ще озиваєшся на ніжність…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-07 21:51:42
Переглядів сторінки твору 6530
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.977 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 10:20:38 ]
Міцно обіймаю тебе, Юлечко! Є кілька людей, на яких я оглядаюся, редагуючи вірші, а на тебе - особливо. Я завжди рада твоїй тверезій критиці і допомозі ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 09:17:31 ]
Вкотре ловлю себе на думці, Олю, що люблю "Вас читати".
Тим не менше не можу не звернути Вашу увагу на кілька сумнівних (принаймні, для мене) моментів.
Звісно, я можу помилятися, але

"дві половинки слова - ти і я..."
ти і я - це два окремих самодостатніх слова, як не крути. Може, було б краще "дві половинки долі (чи ще чогось?)
І "бродязі" - не сприймаю це слово, не подобається воно мені у Вашому вірші. Якесь воно... кострубате, чуже. Може, "блукальцю"? чи щось на кшталт?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 10:27:03 ]
о, пані Любо! в цьому вірші було стільки русизмів, він був набагато грубішим, ніж зараз... я ледь не кожне слово звіряла зі словниками, вагалася на "блукальці" чи "скитальці", але залишила все-таки бродягу - щось таке побито-відчайдушне, бо два перші - більш захищені, мені так здається ))) Я ще подумаю, звичайно. Он, сьогодні нарешті додумалася, як відредагувати вірш місячної давності... ))

Оці дві половинки слова - я хотіла подати "слово" десь на божественному рівні, там, де двоє стають не тільки одним тілом - щось мені дуже віриться, що не тільки тілом. Тобто це такий був задум, але, можливо, він лиш для мене очевидний, і треба буде цю тему якось розгорнути або по-іншому подати... Дякую, що підказуєте!
Дякую, що звертаєте увагу на мої скромні зусилля! ))))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 10:48:17 ]
цей авторський задум (про дві половинки великого слова , умовно назовемо його "тиія") для мене легко прочитується. я так і зрозумів. тому думаю, що з цим все ок. і одразу про рими. рима - це й справді щось дуже особисте. і тут однозначно вибір за автором. у всякому разі, вірш настільки глибокий, що тільки такому збоченцю як я спало на думку заговорити про щось другорядне)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 10:56:19 ]
та ну, Ярославе, форма - це моя біда, треба про це говорити. Бо схвальні слова додають мені сміливості, але робота залишається роботою, її все одно треба робити)))
Рима вижме-ніжність - така собі... я ризикнула, покладаючись тільки на якесь власне внутрішнє чуття. Щось таке, як музичний слух...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-08 13:51:38 ]
Ти і я, як дві половинки цілого слова - дуже влучно, як на мене.
Душа без права на моління - мене те ж навідують такі думки, як і тиша, співана поетом.
Та головне наприкінці - надія, хоч і згіркла, та ще жива...
Ти, як завжди, Олю, на висоті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 09:30:02 ]
знаєш, Женю, щей вірш з розряду тих, які мені наче не вдалося викласти повністю - це моє особисте відчуття, але - хай, може колись продовжиться ))) дякую, цьом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 14:53:06 ]
Олю, не слухай мене, слухай своє серце... Бо поради, це звісно, добре... але вкотре переконуюсь, що таки існує "синдром" поспішного, поверхового "неправильного прочитання" (вже колись заводила про це мову). У твоєму випадку - аж тепер до мене дойшло, як відкриття - це слово, половинки якого "я" і "ти" - "любов" (кохання). Все стало на свої місця! Скидаю капелюха... Ти, може, ще й сама не усвідомлюєш наскільки влучно ти розкрила цей образ. Бо ж поезія, така як твоя, черпає снагу з підсвідомості...
Ось тільки з "бродягою" я ще не дружу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 09:34:45 ]
дякую, пані Любо! на щастя, моє серце сильніше за мене, і я часто, заплющуючи очі, публікую те, на що розум каже: маячня! ))) Тому мені дуже потрібен діалог з тими, хто більше від мене розуміється в поезії. Я не здивуюся і тим більше - не ображуся, якщо мені хтось тверезий скаже: о, Олю, тут тебе занесло... )))
Дякую! я буду думати над бродягою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 20:48:00 ]
І вже до сказу
в павутиння мрій,
до білих віршів Сонця,
у пустелю,
де тільки Вітер
і вчорашній хміль,
і Ти
в жадобі Вічності
об скелю...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-10 15:42:49 ]
об скелю?
хай!
п'яніти від вітрів
і марити
любов'ю, що мине
та хто ж тоді
з осколків сотень слів
збере мене?
:))))