дякую, пане Іване!!!
а я вас сьогодні згадувала - сиділа на батьківських зборах і від нудьги написала пародію на дитячий віршик: )))

я сиджу на зборах, я сиджу на зборах,
і така весела, хоч співай пісень!
скоро прийде завуч, всім наллє по сорок,
і не буде марним цей осінній день...

;)))))

потім ще директор увійде на хвильку:
друга це за друга, хай нам всім щастить.
і така весела, і така щаслива...
може ще хтось третій в клас нас забіжить ???

:)))

Пролетять години,
розморили грами
ще б по пляшці пива
та і на коня...
Грюкає у двері
нетерпляча швабра
голосом суворим -
скільки ще чекать?..
;))))))

ви написали таке гарне продовження до моєї пародії,– мабуть, вже відпустило?))) Та й справді, хай відпускає! То тільки так - на хвильку... )))
дякую, пане Василю!
міцно вас обіймаю!

дякую, мій співзвучний друже! знаєш, чого у Христа було 12 апостолів? Бо один би не справився з такою роботою)).
Так і ми - різні, але кожен по-своєму гарний.))

хороша рима.

уклін, Василю! я ввечері публікую твори, бо лиш тоді маю трохи вільного часу - вкладу малечу спати і... ))
тримайтеся за ниточку ніжності :)))

уклін пане Михайле! відгукуюся на ваш поклик... :))
щиро дякую!

Сонце-Місяцю, я зараз ходжу як маньяк з наполеонівськими планами))) - мені все дуже цікаво, лиш шкода, що доба така коротка.
Експерименти з формою - так, але я не дуже розуміюся на цьому. Я сама ледь не плакала над цим віршем - таким убогим він мені здавався після того, як я втиснула його в те, що змогла. Іноді форма сама витягує вірш, а тут - ні.
Мені дуже цікаво,– радьте!

*з банальними поклонами,
але щиро...*

малося на увазі звертання не хіба до катренів але й до терцетів
до сонетих форм, у т.ч. японських, а також різних
рондо, стансів тощо, білих віршів етц.

а якщо при цім йти назустріч певній оригінальній ритміці.. . о

є багато різних коштовних зваб, Олю

о, певна оригінальна ритміка - це цікаво... спробую... ))
правда, не впевнена, що вийде щось добре. в мене вірші приходять дуже самостійно - з'являється якась фраза, яка ніби задає тему, а потім я довго з нею ношуся, вона обростає відчуттями, образами, і в якийсь момент я вирішую, що вже можна сісти і перенести те все на папір.

хоча можна спробувати почати від форми... хоча б ради експерименту. ))

в мене недавно з'явилася ще одна божевільна ідея (божевільна тому, що поглинає повністю:)))). Я дуже хочу записати і опублікувати тут кілька прозових оповідань. Правда, ще не маю на це достатньо часу, але щось придумаю... )))

рідна душа! ))) цьомики... )))