ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-07 21:51:42
Переглядів сторінки твору 6101
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.977 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 10:20:38 ]
Міцно обіймаю тебе, Юлечко! Є кілька людей, на яких я оглядаюся, редагуючи вірші, а на тебе - особливо. Я завжди рада твоїй тверезій критиці і допомозі ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 09:17:31 ]
Вкотре ловлю себе на думці, Олю, що люблю "Вас читати".
Тим не менше не можу не звернути Вашу увагу на кілька сумнівних (принаймні, для мене) моментів.
Звісно, я можу помилятися, але

"дві половинки слова - ти і я..."
ти і я - це два окремих самодостатніх слова, як не крути. Може, було б краще "дві половинки долі (чи ще чогось?)
І "бродязі" - не сприймаю це слово, не подобається воно мені у Вашому вірші. Якесь воно... кострубате, чуже. Може, "блукальцю"? чи щось на кшталт?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 10:27:03 ]
о, пані Любо! в цьому вірші було стільки русизмів, він був набагато грубішим, ніж зараз... я ледь не кожне слово звіряла зі словниками, вагалася на "блукальці" чи "скитальці", але залишила все-таки бродягу - щось таке побито-відчайдушне, бо два перші - більш захищені, мені так здається ))) Я ще подумаю, звичайно. Он, сьогодні нарешті додумалася, як відредагувати вірш місячної давності... ))

Оці дві половинки слова - я хотіла подати "слово" десь на божественному рівні, там, де двоє стають не тільки одним тілом - щось мені дуже віриться, що не тільки тілом. Тобто це такий був задум, але, можливо, він лиш для мене очевидний, і треба буде цю тему якось розгорнути або по-іншому подати... Дякую, що підказуєте!
Дякую, що звертаєте увагу на мої скромні зусилля! ))))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 10:48:17 ]
цей авторський задум (про дві половинки великого слова , умовно назовемо його "тиія") для мене легко прочитується. я так і зрозумів. тому думаю, що з цим все ок. і одразу про рими. рима - це й справді щось дуже особисте. і тут однозначно вибір за автором. у всякому разі, вірш настільки глибокий, що тільки такому збоченцю як я спало на думку заговорити про щось другорядне)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-08 10:56:19 ]
та ну, Ярославе, форма - це моя біда, треба про це говорити. Бо схвальні слова додають мені сміливості, але робота залишається роботою, її все одно треба робити)))
Рима вижме-ніжність - така собі... я ризикнула, покладаючись тільки на якесь власне внутрішнє чуття. Щось таке, як музичний слух...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-08 13:51:38 ]
Ти і я, як дві половинки цілого слова - дуже влучно, як на мене.
Душа без права на моління - мене те ж навідують такі думки, як і тиша, співана поетом.
Та головне наприкінці - надія, хоч і згіркла, та ще жива...
Ти, як завжди, Олю, на висоті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 09:30:02 ]
знаєш, Женю, щей вірш з розряду тих, які мені наче не вдалося викласти повністю - це моє особисте відчуття, але - хай, може колись продовжиться ))) дякую, цьом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-08 14:53:06 ]
Олю, не слухай мене, слухай своє серце... Бо поради, це звісно, добре... але вкотре переконуюсь, що таки існує "синдром" поспішного, поверхового "неправильного прочитання" (вже колись заводила про це мову). У твоєму випадку - аж тепер до мене дойшло, як відкриття - це слово, половинки якого "я" і "ти" - "любов" (кохання). Все стало на свої місця! Скидаю капелюха... Ти, може, ще й сама не усвідомлюєш наскільки влучно ти розкрила цей образ. Бо ж поезія, така як твоя, черпає снагу з підсвідомості...
Ось тільки з "бродягою" я ще не дружу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 09:34:45 ]
дякую, пані Любо! на щастя, моє серце сильніше за мене, і я часто, заплющуючи очі, публікую те, на що розум каже: маячня! ))) Тому мені дуже потрібен діалог з тими, хто більше від мене розуміється в поезії. Я не здивуюся і тим більше - не ображуся, якщо мені хтось тверезий скаже: о, Олю, тут тебе занесло... )))
Дякую! я буду думати над бродягою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-09 20:48:00 ]
І вже до сказу
в павутиння мрій,
до білих віршів Сонця,
у пустелю,
де тільки Вітер
і вчорашній хміль,
і Ти
в жадобі Вічності
об скелю...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-10 15:42:49 ]
об скелю?
хай!
п'яніти від вітрів
і марити
любов'ю, що мине
та хто ж тоді
з осколків сотень слів
збере мене?
:))))