ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Мій Боже я, дякую, що Ти в нас є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов

Борис Костиря
2026.02.05 11:19
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.

Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,

Іван Потьомкін
2026.02.05 11:09
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Л.
Сьогодні відходять від пристаней літ кораблі,
Іще одна вічність вдаряє у груди прибоєм, –
Забута тональність, де я співпаду із тобою,
Й пекуче "люблю" прозвучить на пір'їнці землі.

І, може, усоте відкритий празір океан
Впаде шумовинням на берег мазка Ботічелі,
Де кожне "люблю" – як початок світів і містерій,
Легенд і героїв, і наш нескінченний роман.

Упійманий вітер з пелюсток обтрушує сніг,
Гойдає півнеба негода вітрильна і рання,
Бо кожне "люблю" – як журавлик надії – останнє
Народження-смерть на спіралях самотніх доріг.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-15 21:58:00
Переглядів сторінки твору 3508
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.781 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:12:00 ]
Майстерно, емоційно, тепло. Дуже сподобалося, Олю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:39:08 ]
щиро дякую, Світлано! бо наче розхворілася - ходжу і думаю, як мене зараз розіб'ють... ) майже жартую... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:16:15 ]
Глибина і широта погляду кремезна,
мабуть, Олю, це зима, все оце принесла.

Якось небезпечно навіть цим проникнутися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:57:05 ]
зима принесла білий танець, пане Василю... я все вчуся танцювати... ))) щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2011-10-15 22:27:07 ]
- Упійманий вітер з пелюсток обтрушує сніг,
Гойдає півнеба негода вітрильна і рання - так гарно!

Якось воно мені читається "пінОю", ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 22:54:42 ]
справді, Іро, – як говорю, так і пишу...
Спробувала нашвидкоруч відредагувати, але бачу, що виходить негарно. ОК, залишу на ранок, а зараз просто поставлю наголос...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-15 23:39:06 ]
Може, піною ллється.
Сподобалось, Олю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-15 23:45:20 ]
Дякую, Жень... ти мене підштовхнула... щоб не морочити ПМ-івцям голови, напишу "шумовинням" )) бо мені потрібен наголос на другий склад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 00:02:52 ]
Класно, Олю! Як і все твоє останнє! Ти знайшла себе!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 10:59:39 ]
Боюся, що ще ні, Слава (сумно оглядається на героїв своїх ненаписаних книжок...). Але дякую тобі за добре слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-16 13:10:31 ]
Гарно!
?
"на витках одиноких доріг"

на спіралях самотніх доріг?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 15:01:25 ]
а й справді, Вікторіє, ваш варіант звучить красивіше. )
я намагалася помістити в цей вірш багато повітря, вітру, тому підсвідомо уникала шиплячих. Спробую змінити.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-16 23:55:57 ]
"Де кожне "люблю" – як початок світів і містерій"
"Бо кожне "люблю" – як журавлик надії – останнє"

дуже проникливо.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 09:18:39 ]
я хотіла повторити ці слова рефреном) дякую, Яна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 21:08:53 ]
музика хороша, Олю

за змістом - місцями бажалося би більшої прозорості
(ні, не мав на увазі саме КП)

перша строфа - в принципі ok
друга строфа - таки-надто перемудрене речення виходить
це ж-бо лірика мала бути (в принципі), правда?

у третій строфі (окрім того що ці всі
коми у кінці кожного рядку - справді дуже ускладнюють, нмд)
мені не сильно смакує оте "Бо" -
через нього не дуже віриться у висновок
(якщо вже і користаєте риторику - мабуть треба
спробувати трішки простіше думати - це не від того,
що я бажав би від Вас примітивнішого тексту -
але глибина необов'язково за складністю,
добре складно написати - це праця, праця, досвід, досвід
плюс різні інші штуки.. .)

узагалі, музика не настільки складна
тому відчувається квазі-дисгармонія
між складністю думок і відносною простотою мелодії

це все звісно моє імхо
Ви ж розумієте

щирі вітання & побажання розкошів мелодійних
та інших розмаїть гармонійних



С*





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 09:16:19 ]
Щиро дякую, Сонце-Місяцю! Ви мені озвучили те, що я відчувала, як слабке, але не могла зрозуміти, чому... ) – це просто супер. Буду мати над чим думати, можливо, з часом поправлю, а може просто матиму науку для іншої писанини.

Цей вірш (як і "ніде, ніколи, нікого") - це моя спроба писати у іншому стилі. Мені в більшості вдаються вірші, які проводять єдину думку, якусь єдину енергетичну подачу.
А тут я спробувала зробити замальовки настрою - як картинки - потік вихоплених образів... Чомусь мені це вдається досить важко. Я бачу, що деякі фрази, образи можна міняти без кінця - і не дуже відчуваю, чому вони в мене "підвисають", тому намагалася їх якось логічно об'єднувати... І справді, можливо, надто "піддаюся" риториці - це брак праці, ви праві... а може я їх надто менталізую...
Але, як би там не було, мені такі вправи цікаві, я ще спробую щось писати в цьому напрямку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 11:08:03 ]
звісно-звісно, Олю

очевидно, що усе є - процес
насправді -
цікаво і радісно спостерігати


щиросердечно

із побажаннями усіх прекрасних ймовірностей


С*