Автори /
Марина Яковишена (1988)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Світять нам вони в ночі…
•
МРІЮ І ЗНАЮ
•
Життєграй
•
Задумайтеся мужики
•
«Якби ви вчились так, як треба…»
Усіх по-різному навчають,
•
Що треба для щастя?
•
Пам'яті ветеранів
•
Наше диво, наше свято..
•
Доля – одна…
•
Мрії, що збуваються уснах
•
Основи людини
•
Звикла жити тобою
•
Чому трояндочки сумні?
•
СОН ПРО ШЕВЧЕНКА
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Світять нам вони в ночі…
Я мрію про світ у квітках,
Де все не старіє в роках,
Де все не старіє в роках,
Дивлюсь краплі дощу на долоні.
Вони ніжні й криштально прозорі.
Вони ніжні й криштально прозорі.
Бог створив їх із краси,
Щоб у світ добро несли.
Щоб у світ добро несли.
Усіх по-різному навчають,
Іду собі по вулиці,
Навколо поглядаю.
Навколо поглядаю.
Ви довго йшли по тій дорозі,
Здавалось, вже життя нема.
Здавалось, вже життя нема.
Нова зірка на небі зясяяла
І тебе на руках обіймала я.
І тебе на руках обіймала я.
Щоб сказати – я щаслива,
Слів буде замало.
Слів буде замало.
Людей багато живе в світі,
Усі їх мрії не здійснить.
Усі їх мрії не здійснить.
Друзі, кажуть, в біді пізнаються.
Так, це правда…
Так, це правда…
Я звикла бачити сонце,
Я знаю звуки дощу.
Я знаю звуки дощу.
Похмурі тіні у куточку,
Похилі квіти на столі,
Похилі квіти на столі,
СОН ПРО ШЕВЧЕНКА