Автори /
Віктор Ох (1959)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Сонет
Кохання спалахнуло метеором.
•
За гранітним вітром
•
Доки є у нас любов
•
Акварелі
•
Звільнена від одягу
•
Мистецтво Петриківки
•
Світлі химери Марії Примаченко
•
Українська вишиванка
•
Світ квіткової фантазії Катерини Білокур
•
Дивовижні мережива Івана Марчука
•
Переклад і продовження популярного афоризму з Інтернету
•
Де ж воно?
•
Антихрист і його кацапи
•
Черемшина - 2
•
Океан
•
Середзим’я
•
Про самобутність
•
Мудрі не потрібні
Журнали з глянцю пропонують
•
Очікування блага
•
Прорахувались
•
Танці молодості
•
Кар! Карр!
•
Такої я іще не зустрічав краси
•
Пам’яткове
•
Ех, заграй моя «Ямаха»!
•
Сталін і Гітлер
•
В net.рях гоголівських марень
•
Стихія
•
Серенада дощу
•
На Берлін
•
Карпати
•
Космічна безмежність
•
Повалили
•
А в Китаї все спокійно
•
Такої я іще не зустрічав краси
•
Мові
•
Ми – віртуальні громадяни
•
Помовчимо по-філософськи
•
До Шевченківських днів
•
На городі бузина, а в Києві дядько
•
Остогидло
•
Запрошення на борщ
•
В net. рях гоголівських марень
•
Семиміліардному землянину
•
Одним реченням
•
БУТИ ЧИ НЕ БУТИ
•
ПРО ВІРУ
•
МИСТЕЦТВО САТАНИ
•
ОСІННІ ПАСТЕЛІ
•
МОЇ ХОЛМИ
•
Зірки Івана Ганзери
•
В чому сенс життя
•
Вікове іронічне
•
Про свої емоції
•
Поспішай, поете!
•
ПІСНЯ ПРО ВЧИТЕЛІВ
•
Святкова люстрація
•
Сьогодні прапор підіймали наш
•
Абсурдівка-8
•
Абсурдівка-3
•
Абсурдівка-2
•
Абсурдівка-1
•
Пролітає
•
Звичайний поет
•
НЕ НАЛИВАЙТЕ ПОВНІЇ ЧАРИ
•
Кохана, я все пам’ятаю
•
Медичне
•
ЕТАПИ:
•
Культура як накопичення
•
Розкрутка
•
Кульбаба
•
Якось прокидаюся
•
Шумлять промовці у столиці
•
Каштановий Київ – столиця України?
•
Скульптор і Матеріал
•
Дорога. Дао. Шлях.
•
Поезія чи Проза
•
МОЇ ХОЛМИ
•
ЕНДОТИКА
•
Джаз-рояль
•
Образи Раю І Пекла
•
Усе якось в нас через …
•
Чийсь «second hand»
•
Справжня чоловіча біографія
•
Про еліти
•
Каті Осадчій
•
Уходники
•
Ти про любов мені тихенько розкажи
•
Так хочеться з живим митцем пивка попить
•
ХТОСЬ ДУМКУ У ВІРШІ ШУКАЄ
•
ТАКА ХОЛОДНА ВИДАЛАСЬ ЗИМА
•
Запам’ятайте нас, друзі
•
ВЕЛИКА ЕРОТИЧНА ПРИГОДА
•
Репетиція оркестра
•
ОДА ГРАНЧАКУ
•
Дівчина з веслом
•
Японський сонет №3
•
Кінець нашому зоопарку
•
Японський сонет №2
•
Японський сонет №1
•
Чи змогли б як Шевченко?
•
Ех, Тарасе!
•
Чи ще раз хтось напише нам «Кобзар»?
•
У ВСЬОГО СУЩОГО НА СВІТІ Є ТВОРЕЦЬ
•
ЗАМІСТЬ МОЛИТВИ
•
Ми – паперовий народ!
•
ПРОТИРІЧЧЯ ТІЛА Й ДУХА
•
З тих пір ходжу я пішки
•
ЗАМІСТЬ МОЛИТВИ
•
МУЧЕНИКАМ-ГЕРОЯМ КРУТ
•
П’ять тисяч років наче й не було.
•
ЦАРІ Й ГЕРОЇ
•
Рубаї
•
ТАНКА (3)
•
ЯК ВОВЧИК-БРАТАНЧИК ЩАСТЯ ЗНАЙШОВ
•
ТРИОЛЕТ-ОБЪЯСНЕНИЕ
•
ДЛЯ ЧЕГО ВЕЛИКИЙ И МОГУЧИЙ
•
Попытка разговориться с музой Пушкина
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Кохання спалахнуло метеором.
Слова - Світлани Костюк
(еквіритмічний переклад тексту пісні з репертуару Леонарда Коена)
Світлі і чарівні акварелі
вміють передати півтони,
вміють передати півтони,
Оголеність – не безпорадність – сила!
Це натуральність квітки навесні,
Це натуральність квітки навесні,
Можливо тому, що ніколи не знало кріпацтва,
мистецьким феноменом стало козацьке село.
мистецьким феноменом стало козацьке село.
Десь на картинах серед таємниць
у птахо-квітів радості просили,
у птахо-квітів радості просили,
Чи вишИ́ванки, чи вишивА́нки –
буде правильно, як не скажи.
буде правильно, як не скажи.
Вона називала своє малювання «святим».
Картини художниця тільки з натури писала.
Картини художниця тільки з натури писала.
Доля вручила талант,
а з талана́ми чомусь не спішила.
а з талана́ми чомусь не спішила.
Переклад
До брів долоні прикладаю –
побачить щастя свого хоч би тінь.
побачить щастя свого хоч би тінь.
В росії є й нормальні люди,
але їх дуже мало там.
але їх дуже мало там.
Про зозулю, ластівок, отару,
солов’я за гаєм і кошару,
солов’я за гаєм і кошару,
Океан - це цілий всесвіт. Непізна́ний. Грізний.
Він красивий на світанку і вночі, і вдень.
Він красивий на світанку і вночі, і вдень.
Білосніжна скатертина.
Все сріблиться і дзвенить.
Все сріблиться і дзвенить.
Чергову пережив подію?
Про що тут плакать чи кричать?
Про що тут плакать чи кричать?
Журнали з глянцю пропонують
Разом із відчаєм приходять сподівання
на порятунок в майбутті, на кращу долю.
на порятунок в майбутті, на кращу долю.
Оскаженілому режиму
потрібна йолка на крові.
потрібна йолка на крові.
Де танцмайданчик «Ж а б а» кожен знав і знає –
трохи вниз до річки і вправо у гайок.
трохи вниз до річки і вправо у гайок.
Ви скажете ніби таке не буває,
щоб білі ворони збиралися в зграї.
щоб білі ворони збиралися в зграї.
Такої я іще не зустрічав краси!
Ти, наче вилита з ранкової роси.
Ти, наче вилита з ранкової роси.
Ти пам’ятник собі створив нерукотворний?
Чи може рукотворний збудував?
Чи може рукотворний збудував?
Ручку і папір я взяв.
Став баланси підбивати –
Став баланси підбивати –
Вони романтиками в юності були,
вірші писали, гарно малювали.
вірші писали, гарно малювали.
Миколі Гоголю було раз п р о с в і т л і н н я.
Йому відкрилась тьма російської душі.
Йому відкрилась тьма російської душі.
Ми кинуті у вир ріки життя,
долаємо пригоди й перепони,
долаємо пригоди й перепони,
Дощ розвісив в повітрі на нитках кришталики суму.
Він сьогодні печальний, буває ж веселий чи злий.
Він сьогодні печальний, буває ж веселий чи злий.
Уявлю собі власний Берлін, де звучить все органним акордом.
В ньому все гармонічне й казкове, бо своєї мети досягло.
В ньому все гармонічне й казкове, бо своєї мети досягло.
На вершинах на карпатських
Бог відпочиває.
Бог відпочиває.
Ми обертаємось навколо своїх мрій
неначе м’ячики планет навколо Сонця.
неначе м’ячики планет навколо Сонця.
Політичний гопник, терорист,
самий перший світовий фашист.
самий перший світовий фашист.
– Гірке ніщо, як визріє, то зробиться солодким!–
всміхаються розгублено прем’єр і президент.
всміхаються розгублено прем’єр і президент.
Такої я іще не зустрічав краси!
Ти, наче вилита з ранкової роси.
Ти, наче вилита з ранкової роси.
Рідко ми тебе вживаєм –
наче паску в день святковий.
наче паску в день святковий.
«Майже реальність» в нас проникла.
Відкрились ми своїм світам.
Відкрились ми своїм світам.
Помовчимо по-філософськи
про безліч болісних речей:
про безліч болісних речей:
Діставайте свої батоги –
розпочнЕмо самОбичування.
розпочнЕмо самОбичування.
Село собі тупіє.
В столиці – безнадія.
В столиці – безнадія.
Терористи агресивні,
наступання на граблі,
наступання на граблі,
Ех, себе би показати,
творчість людям дарувати!
творчість людям дарувати!
Миколі Гоголю було раз п р о с в і т л і н н я.
Йому відкрилась тьма російської душі.
Йому відкрилась тьма російської душі.
Всі люди брати!
Хай нас буде багато!
Хай нас буде багато!
Коли картинки із думок прибрати,
залИшити лиш мислення одне,
залИшити лиш мислення одне,
Упасти можна – і гамплик* –
коли полізти вгору.
коли полізти вгору.
Хочу вірити у Вищу Суть,
що Сенс має будь-яка подія,
що Сенс має будь-яка подія,
«Мобілка», телевізор, комп’ютер і трамвай –
все мало нам і мало – іще щось подавай.
все мало нам і мало – іще щось подавай.
Червоні дуби і оранжеві клени,
жовта береза й зелена сосна,
жовта береза й зелена сосна,
Прощай же, мій Хайленде! Північ прощай!
Моя батьківщина і доблесті край.
Моя батьківщина і доблесті край.
Причепурились, заясніли зорі
Ковша-Ведмедиці. Тепер вони блищать
Ковша-Ведмедиці. Тепер вони блищать
Я довідавсь таємницю, в чому сенс життя –
Не шукати смислу існування!
Не шукати смислу існування!
Житуха струмениться між роками
і залишає зморшки на лиці.
і залишає зморшки на лиці.
О б р А з и я прогнав у темний ліс.
С т р а х наближається і вже не за горами.
С т р а х наближається і вже не за горами.
Поспішай, поете, поспішай
оспівати все, що того варте!
оспівати все, що того варте!
У школі кожного із нас навчали
із літер в букварі складать слова.
із літер в букварі складать слова.
Люстрації для вбивць цих не було.
Не гавкала на них собака злая.
Не гавкала на них собака злая.
Он люди, що значок – вкраїнський герб –
з моїх грудей зривали ще недавно,
з моїх грудей зривали ще недавно,
Спонтанність визначають коди.
Природність сумніви змела.
Природність сумніви змела.
Шляхи до зАмків, де думкАми люди –
як марення, як Образи вночі.
як марення, як Образи вночі.
Зубами клацнув на світанні.
Оглянув рідний свій ланцюг.
Оглянув рідний свій ланцюг.
У плутанині днів палання
терор жадоби залиша,
терор жадоби залиша,
В аудиторії на лавці задній
в студента від думок аж мокра спИна.
в студента від думок аж мокра спИна.
Звичайний поет свої вірші складав
прості й зрозумілі сільському загАлу.
прості й зрозумілі сільському загАлу.
Ех, наливали ж і били об землю,
чАрки спустОшивши повні!
чАрки спустОшивши повні!
Кохана! Сіяння волосся
я пам’ятаю твого.
я пам’ятаю твого.
«Alis inserviendo consumor» -
"Светя другим, сгораю сам".
"Светя другим, сгораю сам".
– Народитися;
– Рости;
– Рости;
Накопичення предметів, досвіду і знань –
це культура (наче смітник всіх отих надбань).
це культура (наче смітник всіх отих надбань).
Міські етажерки бетонні
крутять асфальту наждак.
крутять асфальту наждак.
Кульбаба курчатами в лузі жовтіє.
Квочечці-сонечку тихо радіє.
Квочечці-сонечку тихо радіє.
Якось прокидаюся в холодному поту:
перелЯк ментальний свій ніде я не знайду.
перелЯк ментальний свій ніде я не знайду.
Шумлять промовці у столиці,
кипить словесная війна.
кипить словесная війна.
Мадрид – темпераментний, пишний
зайд різних не дуже любив.
зайд різних не дуже любив.
----------------
Працює скульптор з формами.
Працює скульптор з формами.
Мучимось з дорогами своїми.
Мука ця ментальна і свята.
Мука ця ментальна і свята.
Поет я молодий лише умовно.
Старим почав витати серед хмар.
Старим почав витати серед хмар.
МОЇ ХОЛМИ
Екзотика – як дивний сон…
В китайській плавають горілці
В китайській плавають горілці
Ох, рояль! Яскраво-чорне диво
з голосом небесної краси!
з голосом небесної краси!
Оркестр херувимів вродливих із арфами,
Біле яскраве проміння навкруг,
Біле яскраве проміння навкруг,
Неправильні ритми задав хтось
цій безталанній країні –
цій безталанній країні –
Чийсь «second hand» носим на тілі,
а в мІзках сумнівні цитати.
а в мІзках сумнівні цитати.
Біографія «крута»,
чоловіча, справжня
чоловіча, справжня
Є молоді й старі, здорові й хворі,
тупі і ті, що розуміють жарти.
тупі і ті, що розуміють жарти.
Осадча Катя десь знаходить
й показує столичне дно,
й показує столичне дно,
Колись ухОдниками звали тих,
хто від буденності тікав, від суєти
хто від буденності тікав, від суєти
(переклад)
Ти про любов мені тихенько розкажи.
Ти про любов мені тихенько розкажи.
Талант передається, як хвороба?
Чи може рОдиться він у труді?
Чи може рОдиться він у труді?
Хтось думку у вІрші шукає.
Хтось любить словесне повидло.
Хтось любить словесне повидло.
Така холодна видалась зима.
По селах мерзнуть дідусІ старенькі.
По селах мерзнуть дідусІ старенькі.
Ми, українці, все більш вимираєм.
Сходить на пси колись дОбра порода.
Сходить на пси колись дОбра порода.
Я читачу
наче бачу
наче бачу
Суспільство наше українське, як розладнаний оркестр –
гармидер, крики, шум і гам, суцільна какофонія.
гармидер, крики, шум і гам, суцільна какофонія.
Без тебе не обхОдились ніяк.
Ти в кожній хаті є ще дотепер.
Ти в кожній хаті є ще дотепер.
В широтах забамбулених совком
стояли й веселили нас скульптури:
стояли й веселили нас скульптури:
Пінилось небо.
Зник місяць. Вниз впала тінь
Зник місяць. Вниз впала тінь
ТворЯться у київському зоопарку
якісь неймовірні страхіття –
якісь неймовірні страхіття –
Шкільне кохання
(тепер чиясь дружина)
(тепер чиясь дружина)
Первісна тиша…
Коштовне хутро снігу
Коштовне хутро снігу
Стати б справжнім патріотом,
а не плакатись лише,
а не плакатись лише,
В селах закривають школи,
ясла, дитсадки, гуртки.
ясла, дитсадки, гуртки.
БатькІвська мова, мова предків, мова роду –
іденти-фікаційний наче код.
іденти-фікаційний наче код.
Від Бога відвертатися не слід,
якщо в одній з церков п’яниця-піп
якщо в одній з церков п’яниця-піп
В селі, у якому родились
мій батько і мати моя,
мій батько і мати моя,
Посвідчення, витяги, акти…
Виписка, довідка, код…
Виписка, довідка, код…
(подвійний вінок строф)
В трамвайній тисняві якась сволота
з кишені в мене вкрала гаманець.
з кишені в мене вкрала гаманець.
В селі, у якому родились
мій батько і мати моя,
мій батько і мати моя,
На зламі епох шанс з’явивсь історичний,
зустрілися двадцять дев’ятого січня
зустрілися двадцять дев’ятого січня
Роками тЕрплять, терплять люди
знущання й кривди від царів.
знущання й кривди від царів.
Курортний роман. Море. Сонце і небо.
Дещо партнерка втаїла від тебе.
Дещо партнерка втаїла від тебе.
Чекаю поїзд.
Підганяю хвилини.
Підганяю хвилини.
Був собі Вовчик Братанчик. Жив він і чекав від життя щастя.Чекав, чекав, а щастя не було й не було. От якось зустрів він давнього приятеля - Хитрого Лиса.
- Здоров був, Хитрий Лисе'
- Здоров був, Хитрий Лисе'
(семейная частушка)
(хоровод)
Не подражатель я холодный,
не безответственный хохмач,
не безответственный хохмач,