ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Ох (1959) / Вірші

 Кар! Карр!
Образ твору Ви скажете ніби таке не буває,
щоб білі ворони збиралися в зграї.
На сайт поетичний зайдіть.
Від душі
поети там каркають власні вірші.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-11-24 18:15:52
Переглядів сторінки твору 4749
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.706 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.606 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2024.09.30 18:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-11-24 18:35:20 ]
Дотепно! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-24 19:18:08 ]
Щиро дякую, пані Галино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-24 22:25:13 ]
Справді, дотепно і вучно сказано, Вікторе! Та від цих білих ворон і світ світлішає! Натхнення!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-25 23:19:03 ]
Мабуть, таки світлішає! Але їх так мало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-11-24 22:54:13 ]
Ой, розворохобили мене, вікторе! В мене колись таке було - про білих ворон... мабуть, то відчуття спорідненості ...

Дайте кутик – притулитися поету,
подобрійте, зрозумійте і простіть.
Це не просто – доля чи планета:
відчувати, віршувати і любить.

Гей, хто білий
серед сірих,
не цурайтесь
крил своїх,
і болю,
й відчуття.
Ви у хмари
понад буднями
збирайтесь.
Дощ впаде –
й продовжиться
життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-25 23:23:21 ]
Щиро дякую, пані Любове! Спорідненість, дійсно, досить часто проявляється і в звертненні до схожих тем, і в намаганні злетіти вище хмар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-11-24 23:44:06 ]
Що від дущі, то від душі... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-25 23:24:20 ]
Душа - то головне! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-25 14:06:09 ]
Що власні, то не страшно. Важливо не каркати над чужими, аби їх незаслужено похоронити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-25 23:25:03 ]
Ворон ворону око не виклює! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-11-25 14:45:57 ]
А чому каркають, Вікторе?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-25 23:26:37 ]
Їм здається, що вони співають - і це найголовніше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-11-26 09:52:15 ]
А як здається, то треба хреститись, так? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-25 16:27:11 ]
Життєвий сюжет!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-25 23:28:51 ]
Чого тільки в житті не буває.
Їм - білим - і треба триматися купи.