ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Ох (1959) / Вірші

 Помовчимо по-філософськи

Помовчимо по-філософськи
про безліч болісних речей:
про смерть, що підповзає мовчки
й любов, що рветься із грудей,
і про дитинства дні жорстокі,
сліпу принадність майбуття,
про плинність часу незворотну,
про сум і гіркоту буття,
про безпорадність і самотність
стареньких немічних людей.
Помовчимо по-філософськи
про безліч болісних речей…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-04 23:02:59
Переглядів сторінки твору 3686
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.706 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.606 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.604
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2024.09.30 18:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-04 23:27:04 ]
Згоден з Вами: філософське мовчання завжди не просто так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-04 23:30:09 ]
Мудро, тільки все в чорно-білих барвах.
Життя- не болісне, це ми болісно на нього дивимось.
Треба трохи раскрасити ваші думки, наприклад:
"Вэтот мир мы приходим по одному и уходим по одному, при этом человек никогда не бывает одинок:
1) у него всегда есть единомышленники,
2) мы в гармонии с природой и окружающими
3) Конечно тяжелое детство оставляет отпечаток на всю жизнь, но, как утверждает мастер психологии Анатолий Некрасов в своей книге "Живые мысли"(рекомендую)- ИЗ КРУПИЦЫ СЧАСТЬЯ МОЖНСФОРМИРОВАТЬ ВОКРУГ СЕБЯ ПРОСТРАНСТВО СЧАСТЬЯ, и тогда притянется только хорошее,
4) Быт тоже можно сделать нетягостным.
Самое главное поменять отношение к ситуации
Прозорливая Ванга говорила:"Разруха в наших головах".
С уважением!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-05 00:13:48 ]
Так, пане Богдане, спілкуватись і думати можна не лише словами!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-05 00:19:14 ]
Щиро вдячний, пані Наталю, за Ваш позитивізм і розлогий коментар!
Згоден з усім Вами сказаним! Навіть намагаюсь прибавляти барв у своє життя!
Цей вірш - лише короткий схлип весняної депресії.
З великою повагою,
В.О.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-05 10:24:06 ]
Про таке треба кричати! А помовчати можна про прекрасне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-05 12:12:47 ]
Ми мовчимо по-філософськи
Про те, що обкрадають нас,
Про те, що слухаємо мовчки
Ми хамський наглуватий бас.
Що ми давно уже й надовго
В полоні ласих фармацевтів,
Від їхнього лихого торгу,
Побільшало в нас пацієнтів...
По-філософськи мовчимо ми
І просто так, бо хата скраю,
Так, ніби ми упали в кому,
Коли щось скажемо не знаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-05 22:33:15 ]
Дуже дотепно, Патарочко!
Все - в ціль! Але і роптати буде невірно. Треба шукати щось жваве і живе, позитивне.
Щось, за що можна зачепитись і не помилитись!
Однак, ви- герой позитивний(я знаю).
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-17 21:13:20 ]
Про неподобства в нашому житті можна (і потрібно) кричати. А для цього треба мати або сильний голос, або змогу високо вилізти, щоб почули.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-03-24 13:31:57 ]
Гарний вірш. Є деякі вічні аспекти людського існування, про які можна тільки помовчати...