•  Відпусти

Поговори. Поговори зі мною.
Твій голос із минулого мовчить.

•  ***

Черлено стікає ніч на голі цямрини вічності
Ти скапуєш безсловесами на край потоку

•  ***

Я живу за межею. Тут спориш заколисує тишу,
Тут покашлює тихо невиспаний з ночі туман,

•  ***

Мамо, вам досі кривавлять рани,
Незагоєний біль весни.

•  Я - живий. Я не можу не жити!

Смутку досвітній, ти болем у мені бриниш,
Плачеш луною і тихим подихом вітру.

•  Мій синій пташе...

Мій синій пташе, ти так мені болиш,
Твої слова мою навстіж розкрили душу.

•  Прорвемось!

Тут не літають птахи
І від тиші здригається небо.

•  ***

Мовчання – як знак. Слова, заморожені в часі.
Як добре, що стіни глухі, не чути в них шепоту.

•  ***

Поміж нами прірва зі слів,
Недосказаних я тебе люблю

•  ***

Ти хотів злетіти. Ти хотів у небо.
Птаха свої крила тихо опустила...

•  Осіння елегія

Сонячна позолота. У зіницях причаїлася осінь.
Твої очі немовби просять,

•  Небывалое

Вот – это боль. С этой боли останется соль.
Эта боль выедает меня. Выжигает всю без огня.

•  Живи, Воин!

Напиши мне хоть несколько строчек.
А ведь многого мне не надо.

•  Жити

Я тобі не скажу. Я тобі не скажу ні слова.
Я мовчатиму так, як мовчать кораблі.

•  Твій дім мовчить

Я – не гість. Я, так, перехожий.
Мимоволі і не хотячи

•  Вернуся

Ти – на вершині неба. Рахуєш на небі зорі.
Збоку від тебе – інші. Але праворуч – свої.

•  Никогда мы больше не увидимся

И никогда мы больше не увидимся.
И все слова бегут от нас, бегут.

•  Крила хочуть літати!

Крилам у домовині тісно,
Крила рвуться на волю, брате.

•  Чи кохав ти мене?

Чи кохав ти мене? Чи любив?
Я запитую, милий, досі,

•  Тій, що тримає блакить

Дівчинка плаче. Дівчинці сумно.
Вчора в останній раз

•  ***

Дівчинко плачуть квіти
беззахисно так

•  ***

Зболене небо застигло спазмоване,
Губи пошерхлі в тишу кричать.

•  ***

Відзвонили дзвони, відгули,
Віхола вечірня серце тисне.

•  ***

Тіло моє – вода. Тіло моє – вино.
Тихо і навмання світом сим проросло.

•  Ніколи більше

Виття надривне. Скрегіт зубів об
Скалистий берег. Чайки – і ті далеко.

•  Небо взяло його у прийми

Небо взяло його у прийми,
Небо плакало тихо зорями,

•  Прощальне

Стільки життя у тобі
Повні вени любові

•  Триптих

Чистий аркуш чекає на Слово.
Ненароджене, тріпотить у тобі.

•  ***

Ви вчили любити Слово,
Цілувати його цнотливо,

•  Сон

Я видела Вас, лиш во сне,
Лишь во сне.

•  Боль

В никуда ушли все точки над «і»
Запятые одни все стучат: «Уходи»…

•  Остання скресла тінь від твого слова

Остання скресла тінь від твого слова.
Забутих снів терпкий чортополох.

•  Не умру

Не умру. Я народжена – житиму!
В моїх дітях возрождатимусь знов.

•  Вічне

Вітер у полі стежину колише.
Десь за обрієм плаче луна.

•  Серце

Що ти, серце, зі мною робиш,
І для чого отак – запізно?

•  Заосеніло

Заосеніло… Літеплом червневим
Відпалахкотіла - ніжна і сумна.

•  Не болить

Вже не болить. Переболіла.
Пережила, перегоріла – жар-птицею

•  Заради одного слова

Не співати мені для нього,
і не жити мені - для двох…

•  Не мовчи

Ти не мовчи - розбий скляне панно,
Відлуння руху у печаті смерті.

•  Слово-Час

Я не бачу себе. Загубила у снах,
Спопеліло останнє слово,

•  Нагадай мені долю, коханий

Нагадай мені долю, коханий,
Нагадай мені, розкажи,

•  Сива казка летіла в тумани

Сива казка летіла в тумани,
Крізь тумани - до сонячних зір,

•  То не твій біль у моїх очах

То не твій біль у моїх очах
згустився в кристал

•  ***

Я так багато дечого хотіла!
Жила безмежністю - в тобі,

•  ***

Я вчора бачила смерть
Своїм мовчанням стелила

•  ***

Йому не сказали, що там нема - нічого,
І що як вісь зламається - то це ще не кінець,

•  ***

Печаль нудотна тривожить душу,
самотня квітка в проваллі гине, -

•  ***

Ти кличеш мене в даль,
Печальний пташе,

•  Я мовчу. Я у зраненім криці мовчу

Я мовчу. Я у зраненім криці мовчу
Павутинно-незлісно обплутує душу

•  ***

Шаленство ночі білою вуаллю,
Манірним дзвоном збитого вікна,

•  Не тиші шукаю, ні спокою

Не тиші шукаю, ні спокою,
ні приреченості вогню,